Файл: 018_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_2_2011_.pdf

Ґендер – соціальна стать людини, на відміну від біологічної статі: соціально-рольовий статус, який визначає соціальні можливості кожної статі в освіті, професійній діяльності, доступу до влади, сімейну роль та роль в репродуктивній поведінці і є одним із базових вимірів соціальної структури суспільства.

Цивілізоване суспільство, зважаючи на важливість врегулювання соціально-рольових статусів жінки і чоловіка, зацікавлене в забезпеченні ґендерної рівності.

Ґендерна рівність передбачає рівне отримання жінками й чоловіками соціально цінних благ, можливостей, ресурсів, винагород. Ґендерна рівність означає не те, що чоловіки й жінки стають однаковими, а те, що їхні можливості й життєві шанси – рівні.

2. Формування в учнів свідомого сприймання базових ґендерних понять («Ґендер – поняття, важливе для ТЕБЕ!»).

Звичайно, такі визначення можуть здатися занадто складними, проте якщо ви вважаєте хоча б більшу частину наведених тверджень справедливими, ця тема є важливою для вас! Прочитайте й визначайтеся з власним вибором:

ЧОЛОВІК І ЖІНКА

(Учні можуть додавати власні приклади.)

3. Ознайомлення учнів із відображенням ґендерних понять в українських національних традиціях.

Розповідь учителя

Історія донесла імена чималого числа жінок, яких ми можемо по праву називати всеукраїнськими берегинями. Дочка Ярослава Мудрого, Анна, що стала королевою Франції, або ж його внучка Євпраксія, котра написала медичний трактат про траволікування; героїчна полонянка Настя Лісовська, по-народному Роксолана, що визволяла з турецької неволі козаків і жінок українських; славетна піснярка Маруся Чурай, нескорена засвічувачка «досвітніх вогнів» Леся Українка та багато інших… Наша історія може пишатися когортою славетних жінок.

217

Постійна відсутність чоловіка-козака, що пішов на Січ, у похід або загинув, сприяла формуванню в українській жінці незалежного характеру, високого авторитету та поваги в сім¢ї. Як свідчать джерела, за козацьких часів незалежності української жін- ки-шляхтянки могла позаздрити дворянка будь-якої європейської країни, оскільки вона мала рівні з чоловіком права та незалежність. Жінки були членами церковних братств, засновували школи, монастирі, вільно вибирали собі нареченого, виховували дітей, самі розпоряджалися своїм майном, управляли ним, розривали шлюб. Наприклад, під час укладання шлюбу хлопець не мав права сказати «беру тебе», а тільки «поберемося», «пошлюбуємося».

Традиційно жінки в Україні посідали вагоме місце в суспільстві. Вони не тільки обробляли землю, а й виховували дітей, давали їм належну освіту й готували вірних захисників свого краю. Це ще раз підтверджує високий суспільний статус жінки в українському суспільстві.

Пропоную переглянути матеріали і виступити експертами з дотримання ґендерної рівності у творах української літератури:

а) уривок фільму за твором Г. Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці»;

Можливий коментар учнів

У фільмі бачимо традиційне ставлення до жінки, дівчини: її примушують до шлюбу з нелюбом, проте вона має право захистити себе, підсунувши йому гарбуза – знак відмови; хустка – знак добровільної згоди на шлюб – дістається коханому. Таким чином, народні традиції давали можливість дівчині захистити себе під

час укладання шлюбу.

б) уривок народної пісні «Ой у мене роботящий муж». Ой у мене роботящий муж:

Пішов косить Та й забув косу!

Ая, молода, здогадалася: За тую косу – Та й за ним по просу!

Ой у мене роботящий муж: Я до хати, а він – з хати, На музики хоче гуляти!

Ая, молода, здогадалася:

Одягаю черевики – та й за ним на музики! Буде знати, як жінку лишати!

Можливий коментар учнів

Пісня також демонструє елементи ґендерної рівності в житті українського подружжя.

в) народні прислів’я.

Можливий коментар учнів

Хоча рівні стосунки між чоловіком і жінкою не були чітко унормовані тодішніми законами, вони все ж були досить поширеними, про що свідчить велика кількість народних прислів’їв, а також широковідомі образи Одарки й Карася – персонажів опери Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм».

ПРИСЛІВ’Я

1.Де красна молодиця, там ясна світлиця.

2.Уже б тая молодичка насіяла, нарубала.

3.Без жінки як без ума.

4.Усе гаразд, жінка ледащо: не зварить, не спече, коли нема що.

5.У хаті жінка три кути держить, муж – четвертий.

6.Дай жінці волю – сам попадеш в неволю.

7.Добра жона – то мужу корона.

8.Жінка доти люба, поки візьме за чуба.

9.Жінка – княгинька, а хата не метена.

10.Жінка не бита – як миска не мита.

11.Жінка чоловікові подружка, а не служка.

12.Жінку треба слухати, як кличе їсти.

13.Жіноча дорога – від печі до порога.

14.Красна пава пір’ям, а жінка – чоловіком.

15.Чоловік радить світом, а жінка – чоловіком.

16.Без мужа жона сирота.

17.Чоловік – голова, жінка – шия: куди захоче, туди й поверне.

18.Чоловік у поле орать, а жінка – руками махать.

19.Якби мені добрий чоловік, я б йому ноги мила й юшку пила.

20.На козаку нема знаку.

Можливий коментар учнів

Подані прислів’я демонструють різні варіанти стосунків подружжя, але в них чітко простежуються й ознаки рівноправних взаємин, а то й відчутної переваги жінки над чоловіком (наприклад, у прислів’ях № 3, 5, 7,11, 17).

Слайд 10 Без анімаційних ефектів.

Феміністичний рух – рух за зрівняння жінок у правах із чоловіками – виник у ХVІІІ столітті у Північній Америці і набув поширення у США та Великобританії. У кінці ХІХ – на початку ХХ століття виникли міжнародні феміністські організації, зокрема Міжнародна рада жінок (1888 р.), Міжнародний альянс жінок за виборчі права жінок (1904).

Міжнародні конференції та симпозіуми

1974 р. Економічна і Соціальна Рада ООН скликає Всесвітню конференцію зі становища жінок. 1980 р. У Копенгагені відбулася II Всесвітня конференція ООН зі становища жінок.

1985 р. III Всесвітня конференція зі становища жінок відбулася в Найробі.

1995 р. IV Всесвітня конференція ООН зі становища жінок, що відбулася у Пекіні (Китай), ухвалила Пекінську декларацію й Платформу дій.

2001 р. Азіатсько-тихоокеанський симпозіум ООН із впровадження ґендерних підходів.

1975 рік Генеральна Асамблея ООН проголосила Міжнародним роком жінок, а 1976–1985 роки – Десятиліттям жінок.

Перспективність міжнародного ґендерного руху демонструє резолюція Генеральної Асамблеї ООН (2000 р.), яка схвалила Декларацію тисячоліття, що зобов’язувала уряди просувати ґендерну рівність для подолання бідності, голоду й хвороб.

Слайд 13 Без анімаційних ефектів.

Ключові положення міжнародних правових актів знайшли відображення в українському законодавстві. Ще 1999 року Верховна Рада України схвалила Декларацію про загальні засади державної політики України стосовно сім’ї та жінок і Концепцію державної сімейної політики – документи, спрямовані на підвищення ролі жінки в українському суспільстві.

У Конституції України (статті 3, 21, 24, 51) також закріплено ґендерну рівність в Україні. Зокрема, у ст. 24 зазначено, що рівність прав жінок i чоловіків забезпечується: наданням їм рівних можливостей у громадсько-політичній та культурній діяльності, у здобутті освіти та професійній підготовці, у праці та винагороді за неї тощо.

Конституція України

Стаття 24

Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Слайд 14 Без анімаційних ефектів.

У 2005 році було ухвалено Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», який відповідає міжнародним нормам.