Файл: 018_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_2_2011_.pdf

227

танкістами. У роки Великої Вітчизняної війни Олександра Ращупкіна повторила вчинок легендарної «кавалериста-дівиці» Надії Дурової, що в 1806 році під чоловічим ім’ям пішла на військову службу, а потім боролася з армією Наполеона. У 1942 році Олександра Ращупкіна, переодягнувшись в чоловічий одяг, прийшла у військомат, записалася на фронт під іменем Олександра Ращупкіна. У Підмосков’ї закінчила курси шоферів, а потім, під Сталінградом, – двомісячні курси механіків-водіїв танка. Воювала в складі 62-ої армії генерала Чуйкова. Майже три роки ні екіпаж танка, ні однополчани навіть не підозрювали, що під виглядом відчайдуха Сашка ховається жінка. Таємниця відкрилася тільки в лютому 1945 року, коли вона була тяжко поранена на території Польщі. Олександру кинувся рятувати механік із сусіднього танка. Він і викрив дівчину.

А ось інший приклад героїзму жінки-танкіста. У боях за Київ механік-водій Катерина Петлюк тричі водила свій танк в атаку і знищила 400 гітлерівців. А коли її танк був підбитий, вона вискочила з нього і підбила ще трьох фашистів.

11-й учень. Кожна людина на фронті була чиєюсь дитиною. Людину, особистість, громадянина, дитину насамперед виховує мати. Ніжні листи її материнського серця зігрівали синів у боях. Вони, її сини, виконували священну клятву: «Перемога буде за нами». Тільки наша канівська земля виплекала, виховала 10 Героїв Радянського Союзу.

У чарівному світі, що його створювала в сім’ї українська жінка – мати, брали початок ідеали народної педагогіки, в основі яких було виховання людської гідності та патріотизму.

12-й учень. Це вона, українська згорьована жінка, знайшла в собі мужність поспівчувати полоненому солдату, 16-річному Даніелю Лінку. Через багато років він дасть оцінку людяності української жінки: «У тому страшному пеклі Другої світової війни, я, полонений німецький солдат, відчув милосердя української жінки, яка простягнула мені шматочок хліба. До цього часу бачу очі цієї жінки. Не знаю, що сьогодні віддав би за той хліб».

Учитель. Наше дослідження вийшло за межі України. Нам пощастило, що в Німеччині є люди, які теж досліджують аналогічні проблеми. Один з них – німецький учитель Йозеф Вількас. Це йому належать такі слова: «Досліджуючи морально-психологічні наслідки війни, я та мої учні зрозуміли, що в роки Другої світової війни між народами жевріла, ніколи не згасаючи, іскорка Божої любові, яка йшла прямо від серця матері».

13-й учень. Наші німецькі ровесники повідомили нам, що Марта Мюллер з Баварії, попри заборону німецької влади, першою понесла харчі для невільників з Канівщини, які три доби добиралися, а добу мокли під дощем у далекій Баварії. Ця жінка здійснила громадянський подвиг, залучивши до справи милосердя своїх однодумців.

Досліджуючи прояви духовних цінностей жінок Європи в Другій світовій війні, ми ознайомилися зі спогадами Анастасії Василівни Воронової, єфрейтора, прожектористки: «Усі бачили, що фашисти творили на нашій землі, а ми хотіли подивитись на їхніх матерів,

жінок, дітей. І ось Німеччина. Ми з подругою їдемо на велосипеді. Іде жінка з хлопчиком,

везе двох дітей у колясці. Порівнялась із нами, стала на коліна і вклонилась. Ми не розуміємо, про що вона говорить. Вона на груди показує, де серце і на дітей. Ми зрозуміли, що вона дякує нам, що її діти залишились живими. Вона така ж, як і ми, мати, і для неї найсвятіше – діти її. Велике материнське серце! Іноді ми думаємо, що знаємо про твою мужність, твою любов, твоє терпіння й твою ніжність, про твої сльози і про твою радість. Ні, ми не все про тебе знаємо, ти – безмежне».

14-й учень. Серце краялося від болю, коли ми зустрічалися з жінками, які залишилися вдовами з маленькими дітками на руках. Розповідь про них – у нашому дослідженні. Вони здійснили великий подвиг. Їхні сім’ї зачепив голод і холод, узимку в оселі замерзала вода, проте на пропозицію здати дітей до дитячого будинку, вони не погоджувалися. Заслуговують великої поваги жінки-вдови Канівщини Діденко Параска, Стельмашенко Лідія, Климчик Софія, Григорович Євдокія. Це вони у повоєнні роки з мужністю та гідністю замінили дітям батьків, з ранку до ночі працювали, виконували непосильну працю чоловіків.

15-й учень. Я – сербка за національностю. Я, незважаючи на свій юний вік, побачила на власні очі й пережила трагедію локального конфлікту в Югославії.

Ні війні! Хай всі прислухаються до голосу жінок світу, матерів, які дають життя людині. Вони народжують своїх дітей для щастя!

Повідомлення експерта-дослідника про виконання Державної програми з утвердженням ґендерної рівності в м. Каневі.

•На 1 січня 2010 року в м. Каневі проживало 25934 осіб, із них чоловіків –11617, жінок – 14125.

•50 чоловіків і 31 жінка працюють державними службовцями Канівського міськвиконкому.

•Керівників великих компаній й підприємств – 11,

•із них – 6 жінок.

•У закладах освіти працюють 728 осіб,

•із них – 634 жінки.

•Кількість депутатів – 33,

•жінок – 11,

•чоловіків – 22.

•Кількість жінок, які працюють за кордоном, – 78,

•чоловіків – 27.

•Кількість жінок, які потерпають від насильства в сім’ї (зафіксовані напади) – 32. 16-й учень. Матеріал, який представлено на конкурс, збирали по крихті старшоклас-

ники нашої школи, об’єднані в клуб «Співдружність», який існує з 1996 року. Його діяльність різнопланова. Один з її напрямків – дослідницька робота, присвячена ґендерній рівності в роки Великої Вітчизняної війни. Я вважаю, що наші дослідження є актуальними, вони мають велике значення в патріотичному вихованні молоді.

ІV. Висновки.

Учитель. Наше багаторічне дослідження дало можливість не тільки продемонструвати ґендерну рівність в роки Великої Вітчизняної війни, а й показати духовні цінності дружини, матері, сестри, коханої, завдяки яким наш український народ виборов Перемогу.

Ставлення суспільства до жінки, а через неї до свого майбутнього – дитини, – то є завтрашній день України, закладений уже сьогодні.

Ще не все гаразд сьогодні з утвердженням ґендерної рівності в нашому суспільстві, тому учасники нашого «круглого столу» звертають увагу на потребу активніше формувати ґендерну рівність.

229

Степанова Наталія Михайлівна, викладач Черкаського навчальноконсультаційного центру ОНУ «Юридична академія»

Тема уроку: «Взаємні права та обов’язки батьків і дітей» (9-й клас, правознавство: практичний курс, 1 година).

Цілі уроку:

•дати уявлення про взаємні права та обов’язки батьків і дітей;

•розвивати вміння аналізувати і розв’язувати правові ситуації, які пов’язані з порушенням прав та обов’язків батьків і дітей;

•навчити виявляти позитивні наслідки для всієї родини ґендерно справедливого розподілу сімейних обов’язків;

•сприяти розвитку критичного мислення та навичок самостійної роботи учнів.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

•пояснювати, чому права та обов’язки батьків і дітей є взаємними;

•наводити приклади окремих прав та обов’язків батьків і дітей;

•розв’язувати правові ситуації, пов’язані з порушенням прав та обов’язків батьків і дітей;

•висловлювати власну думку про ґендерно справедливий розподіл сімейних обов’язків.

Обладнання:

1.Виховуємо людину і громадянина. – Дрогобич: Відродження, 2006. – 127 с.

2.Ми різні – ми рівні. Основи культури ґендерної рівності: Навч. посібник для учнів

9–12 класів загальноосвітніх навчальних закладів / За ред. О. Семиколєнової. – К.: «К.І.С.», 2007. – 176 с.

3.Міжкультурна освіта в школі. – Варшава: Центральний осередок удосконалення учителів, 2008. – 386 с.

4.Правознавство (практичний курс): підручник для 9-го класу / В. Л. Сутковий, Т. М. Філіпенко. – К.: Генеза, 2009. – 216 с.

5.Степанова Н. М. Україна у європейському просторі: міжкультурна освіта в школі: Навчально-методичний посібник. – Черкаси: ОІПОПП, 2008. – 42 с.

План вивчення нового матеріалу:

1.Взаємні права та обов’язки батьків і дітей.

2.Особисті немайнові права дітей.

3.Права батьків і дітей на майно, право на утримання.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ .Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель пропонує учням кілька висловів відомих діячів і науковців, щоб вони назвали один із найвідоміших інститутів суспільства:

•… – це форма спілкування (Аристотель).

•… – це економічна клітина соціуму (Ф. Енгельс).

•… – перше джерело, з якого починається велика ріка почуттів і переконань

(В. О. Сухомлинський). Відповідь: сім’я.

Сім’я – це така спільність людей, яка спирається на шлюбний союз, на родинні зв’язки, на різноманітні взаємини між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, між самими дітьми, між іншими членами сім’ї, які живуть разом і спільно ведуть господарство.

Життя сім’ї – це дуже складні й різноманітні процеси або сторони життя людини: біологічні, економічні, моральні, правові, психологічні, естетичні, релігійні тощо. Сьогодні ми поговоримо про взаємні права та обов’язки батьків і дітей.

Проблемне питання Підтвердіть або спростуйте тезу: «Успішність сім’ї залежить від усіх її членів і ґрунту-

ється на взаємній відповідальності та повазі батьків і дітей».

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Взаємні права та обов’язки батьків і дітей.

Колективна робота

Учні розбирають матеріал у підручнику про взаємні права та обов’язки батьків і дітей та виконують вправу «Бінго».

Вправа «Бінго»

Хід вправи

Учитель роздає учасникам заняття картки з дванадцятьма запитаннями. Учні підписують картки і за командою починають швидко збирати підписи серед тих з учасників групи, хто знає відповідь на питання.

Увага! Один учасник може підписатися лише біля одного питання в одній картці. А далі може підписуватися в картках інших учасників. Виграє той, хто першим збере всі підписи, – він піднімає руку і вигукує: «БІНГО!».

За бажанням учитель перевіряє картки всіх учнів, а якщо бракує часу, то перевіряє вибірково.