Файл: 017_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_1_2010_.pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 04.04.2024

Просмотров: 165

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

285

надавати перелік нових термінів, слів, пояснень; періодично узагальнювати, повторювати ключові концепції;

виділяти час для запитань та відповідей.

5.5.Навчально – методичний супровід навчально – виховної роботи з учнями з функціональними обмеженнями, жінками, які мають спеціальні потреби має враховувати обґрунтовані спеціальні потреби цієї категорій учнів.

5.6.Проведення заходів з адаптації учнів – представників соціально – вразливих груп до навчального середовища включає попередню підготовку (за декілька місяців), надання навчальних завдань – перед початком навчального курсу, здійснювати підготовку учнів до іспитів, тестів, атестації, сприяти запобіганню харасменту, інші заходи.

5.6.1.Для проведення попередньої підготовки учнів – представників соціально – вразливих груп (за декілька місяців до початку курсу) викладач повинен надавати студентам план курсу та чітко визначені і написані очікувані навчальні результати, перелік літератури для читання, назви необхідних підручників; викладач, або координатор мають запропонував заняття/тренінги з розвитку навчальних навичок, управління часом, написання есе, технік ведення конспектів, технічної мови обраної спеціалізації.

5.6.2.Для проведення заходів з адаптації важливо надавати навчальні завдання перед початком навчального курсу враховуючі, що завдання необхідно давати в усній і письмовій формах; що потрібно обговорювати завдання; потрібно видавати перелік усіх необхідних для курсу ресурсів, наявних в навчальному закладі; запропоновувати різні форми/варіанти проходження навчального курсу.

5.6.3.Забезпечення підготовки учнів – представників соціально – вразливих груп до здачі тестів, екзаменів, державної кваліфікаційної атестації включає проведення іспитів, екзаменів, тестів на початку курсу.

5.6.4.Заходи з адаптування учнів – представників соціально – вразливих груп включають інформування цієї категорії учнів про їх відповідальну участь у навчально – виховному процесі, дотримання організаційних , навчально – виховних вимог установи або навчального закладу професійно – технічної освіти. До очікувань від учнів щодо відповідальної участі у навчальному процесі відносіться відвідування уроків, інших заходів, своєчасне повідомлення про власні потреби; представлення необхідних документів; ознайомлення і дотримання правил користування усіма приміщеннями, послугами та засобами; дотримання навчальних стандартів/ вимог; усвідомлення того, що учні – представники соціально – вразливих груп не мають виключного ставлення до неприйнятної для навчального закладу поведінки.


286

Ґендерні стандарти сучасної освіти

 

 

5.6.5. Заходи з адаптування всіх учнів, в тому числі, учнів – представників соціально – вразливих груп включають заходи щодо запобігання харасменту, зокрема:

Створення умов для навчання вільних від харасменту в будь-яких його проявах;

Проведення відповідних тренінгів серед учнів, забезпечення консультаційної, психологічної, юридичної допомоги студентам;

Визначення ситуацій відповідно до проступку, запобігання зайвої емоційності та поширення інформації;

Ведення документації про випадки харасменту.

5.7. Організація виховного процесу з урахуванням концепції соціальної справедливості і рівних можливостей включає наступні підходи:

Організація системної роботи з учнями для підвищення свідомості про недискримінаційну поведінку, рівні права і можливості (моделі поведінки, уявлення про стереотипи та можливості їх подолання, відповідальність за дискримінаційну поведінку) через систему інформаційних, навчальних заходів, акцій, консультацій;

Організація системної роботи з громадою, батьками, оточенням учнів, громадськими організаціями, роботодавцями через систему інформаційних, навчальних заходів, акцій, консультацій;

Врахування концепції соціальної справедливості і рівних можливостей підчас профорієнтаційної роботи.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ ҐЕНДЕРНИХ

ПІДХОДІВ У НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ

288

Ґендерні стандарти сучасної освіти

ВСТУП........................................................................................

 

289

РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ ҐЕНДЕРНОЇ СКЛАДОВОЇ ЗАКОНУ УКРАЇНИ

 

«ПРО ВИЩУ ОСВІТУ».....................................................................

 

292

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ УПРОВАДЖЕННЯ ҐЕНДЕРНИХ ПІДХОДІВ

 

У НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ГУМАНІТАРНОЇ

 

 

ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИЩОЇ ОСВІТИ...............

302

РОЗДІЛ ІІІ. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ

 

ҐЕНДЕРНИХ ПІДХОДІВ У НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ

 

ГУМАНІТАРНОЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ

 

ПІДГОТОВКИ ВИЩОЇ ОСВІТИ..........................................................

 

315

ВИСНОВКИ..................................................................................

 

326

ДОДАТОК....................................................................................

 

328


289

ВСТУП

Україна як суверенна держава, що приєдналася до світового співтовариства, прагне розбудувати громадянське суспільство. Це передбачає утвердження прав і свобод людини, створення умов для вільного розвитку особистості та забезпечення ґендерної рівності. Становлення громадянського суспільства в Україні потребує ґендерних перетворень. Важлива роль у вирішенні цієї масштабної проблеми належить освіті як одному з провідних соціальних інститутів, тісно пов’язаних з фундаментальними основами суспільства. Освіта, виконуючи функції передачі та поширення знань, умінь, цінностей і норм від одного покоління до іншого, через інтеграцію ґендерних підходів у навчальний процес спроможна закласти основи для становлення суспільної ґендерної культури.

Ґендерний компонент наявний у змісті дошкільної та початкової, середньої, професійно-технічної та вищої освіти. Як показує світовий досвід, навчальні програми, які містять ґендерний компонент, великою мірою орієнтовано на аналіз та пошук шляхів вирішення реальних соціальних проблем, що виникають у взаєминах жінок та чоловіків. В Україні такі програми потрібні, тому що вони дають змогу аналізувати гуманітарні проблеми, що торкаються кожного з нас: особистість та її стосунки зі світом, права, свободи, межі свободи, різниця між людьми, шлюб, сім’я, стосунки батьків і дітей.

Через потребу модернізувати систему вищої освіти в Україні в контексті Болонської декларації, що означає зробити її якість та рівень відповідними до освітніх стандартів провідних країн світу, перед вищою школою стоять важливі завдання, пов’язані з усвідомленням нових вимог до організації навчального процесу. Особливу увагу варто приділити результатам навчання як одному з основних показників якості професійної освіти.

Інституалізація ґендерної освіти в системі вищої школи є вкрай слабкою. Накопичений досвід запровадження ґендерних досліджень у викладання залишається неповним, а брак системної підготовки у сфері ґендерних питань набуває дедалі більшої гостроти в контексті сучасної ґендерної політики України. Розроблені авторські програми та навчальні курси так і не стали інтегральною складовою системи вищої освіти в Україні. Підготовка ґендерних програм для системи вищої освіти України, а також підготовка спеціалістів у цій галузі допоможуть людині з вищою освітою осягнути вагу соціально-відповідальної діяльності. Саме це стане гарантією позитивних соціальних змін у майбутньому.

Згідно з вимогами до обов’язкового мінімуму змісту освітньо-професійної програми підготовки бакалавра, виділяють одинадцять навчальних гуманітарних



290

Ґендерні стандарти сучасної освіти

 

 

та соціально-економічних курсів. Проведення ґендерної експертизи державних стандартів цих курсів дозволить активізувати долучення ґендерного компонента до змісту вищої освіти.

Метою активізації системного впровадження ґендерного знання та становлення ґендерної свідомості є створення умов для набуття ґендерних компетентностей; окреслення перспектив розвитку ґендерного компонента освіти в контексті гуманітарного циклу навчальних дисциплін, що забезпечує рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації; підвищення рівня ґендерної культури для реалізації рівних можливостей та прав молоді у всіх сферах життєдіяльності; розробка рекомендацій з долучення ґендерних підходів до змісту предметів соціально-гуманітарного циклу.

Завдання:

вивчити ґендерні проблеми у сфері освіти, застосовуючи різні теоретичні та методологічні підходи;

проаналізувати ґендерну складову нормативно-правової бази системи вищої освіти;

розробити пропозиції та рекомендації для вдосконалення нормативноправової бази системи освіти щодо ґендерної складовоі;

проаналізувати процес долучення ґендерних підходів до навчальних програм курсів гуманітарної та соціально-економічної підготовки вищої школи;

відзначити наявність ґендерної асиметрії мови;

удосконалити чинний термінологічний апарат ґендерної освіти;

розробити рекомендаціі щодо вдосконалення ґендерної складової навчальних програм курсів гуманітарної та соціально-економічної підготовки вищої школи.

Провідним методом дослідження є контент-аналіз тексту законів України в галузі вищої освіти, нормативних документів, навчальних програм дисциплін соціально-гуманітарного циклу.

Критерії відбору. Зважаючи на те, що навчальних курсів вищої школи надто багато, щоб зробити швидку та якісну ґендерну експертизу всіх навчальних програм, виникла потреба відібрати певну кількість навчальних курсів, які є спільними для здобувачів вищої освіти всіх напрямків та спеціалізацій. Такими є курси гуманітарної та соціально-економічної підготовки: «цикл гуманітарної та соціаль- но-економічної підготовки, як правило, включає такі навчальні дисципліни: … 2)