Файл: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики..pdf

ряды радиоактивные; англ. decayseries, radioactive series) – ланцюжки радіоактивних нуклідів, які виникають послідовно в результаті ядерних перетворень. Усього існує 4 радіоактивних родини.

РО́ДІЙ, -ю (рос. родий; англ. rhodium), Rh – хімічний елемент VІІІ групи періодичної системи елементів Менделєєва, атомний номер 45, атомна маса 102,9055, входить у платинову групу шляхетних металів. У вільному вигляді – сріблясто-білий металіз кубічною гранецентрованою кристалічною структурою, її сталаa = 0,379 нм.

РОЗБІГА́ННЯ (рос. разбегание; англ. recession).

р. гала́ктик(рос. разбеганиегалактик; англ. recession of galaxies) – термін, що застосовується для позначення розширення сукупності галактик (позагалактичних туманностей), яке виявляється у червоних зсувах лінійу їх спектрах.

РОЗБІЖ́ НІСТЬ, -ості (рос. расходимость; англ. divergence; (пучка) aperture).

р. дифракційна́ (рос. расходимость дифракционная; англ. diffraction aperture) – розширення світлового (хви-

льового) пучка за рахунок дифракції світла (хвиль) на діафрагмах, оправах, отворах та ін. Р. д. пропорційна довжині хвилі і обернено пропорційна радіусу діафрагми, коефіцієнт пропорційнності k залежить від розподілу інтенсивності на апертурі діафрагми та від її форми, напр., для круглого отвору, освітленого плоскою хвилею, k = 0,61.

РОЗБІЖНОСТІ,́ -стей, мн. в

квантовій теорії поля (рос. расходимости в квантовой теории поля; англ. divergences іn quantum fіeld theory) – нескінченності, що з'являються в розкладах величин квантової теорії поля в ряд теорії збурень

534

при інтегруванні по 4-імпульсах віртуальних частинок.

р. інфрачерво́ні в квантовій теорії поля (рос. расходимости инфракрасныев квантовой теории

поля; англ. infrared divergences іn quantum fіeld theory) – розбіжності амплітуд (і перерізів) процесів з безмасовими частинками, які виникають у рамках теорії збурень при інтегруванні по області малих енергій віртуальних або реальних частинок (квантів поля). Р. і. є окремим випадком масових сингулярностей, до яких, за означенням, належать усі сингулярності діаграм Фейнмана, зумовлені переходом до межі mі → 0 (mі – маса кванта).

РОЗВИ́НЕННЯ в ряд (рос. разложение в ряд; англ. decomposition, expansion, expanding, development) – див. ро́зкладу ряд.

РО́ЗВІДКА (рос. разведка; англ. prospecting, exploration, survey,

surveying, reconnaissance).

р. магніт́ на(рос. разведкамагнит-

ная; англ. magnetic prospecting, magnetics) – те саме, що магніторозвід́ -

ка.р. радіометри́чна(рос. разведка радиометрическая; англ. radioactive prospecting, radioactivity prospecting, radioactivity exploration) – вид радіоактивної геофізичної розвідки. Базується

на визначенні γ- і β-випромінювань, які висилаються радіоактивними елементами, що містяться в гірських породах.

РОЗГО́РТКА (рос. развёртка; англ. scanning, scan, sweep; (тлв) deflection; (інструмент) broach(ing) bit,reamerbit, reamer).

р. електро́нна(рос. развёртка электронная; англ. electronic scanning, inertialess scanning) – переміщення електронного променя в електроннопроменевому приладі (осцилографічній

трубці, кінескопі, електроннооптичному перетворювачі і т.п.) з метою вивчення функціональної залежності деякої фізичної величини від незалежної змінної.

р. опти́чна(рос. развёрткаоптическая; англ. opticalscanning) – неперервне в часі переміщення оптичного зображення самосвітного чи підсвіченого допоміжним джерелом світла об'єкта по поверхні світлочутливого елемента (фотографічної емульсії, екрана електроннооптичного перетворювача)з метою дослідженняшвидкоплинних процесів – електричних розрядів, детонації вибухових речовин і газових сумішей, розповсюдження ударних хвиль, взаємодіїпотужного лазерного випромінювання з речовиною та ін. На відміну від швидкісної кінозйомки, при якій фіксують дискретні фази досліджуваного процесу, р. о.забезпечує його неперервнуреєстрацію.

РОЗГРУПО́ВУВАЧ, -а (рос. разгруппирователь; англ. debuncher) – те саме, що дебанчер́ .

РОЗГРУПУВА́Ч, -а (рос. разгруппирователь; англ. debuncher) – те саме, що дебанчер́ .

РОЗДІЛ́ЕННЯ (рос. разделение; англ. separation, partition(ing), parting, segregation, detachment; (ділення) division, dividing; (відокремлення) isolation; (часове чи просторове) interleave;(розшарування) immiscibility;

(хім.) fractionation; (розщеплення) split(ting); (відрізання) scission, severance; (каналів) decommutation, demultiplexing; (розрив, розлам) breaking-up; (класифікація) classification;(роз'єднання) abhesion;(на частини) dismemberment).

р. ізото́пів(рос. разделение изотопов; англ. isotopeseparation) – виділення окремих ізотопів із їх природної суміші або збагачення суміші окремими ізотопами. Засноване на відмінностях фізичних і хімічних властивостей ізотопів і їх сполук. Ці відмінності,

535

зумовлені різницею мас ізотопів, для більшості елементів є досить малими, що значно ускладнює задачу розділення ізотопів і зазвичай призводить до необхідності багаторазового повторення одиничної (первинної) операції збагачення.

Див. також мас-спектроскопія́ та паливоя́дерне).

РОЗДІЛ́ЬНІСТЬ, -ості [спромо́ж- ність розділ́ ьна, си́ла розділ́ ьна] оптичних приладів (рос. способность разрешающая [сила разрешающая]

оптических приборов; англ. definition [discrimination, resolution

capability, resolving ability, resolving capacity] of optіcal devіces) – величина, що характеризує спроможність цих приладів давати роздільне зображення двох близьких одна до одної точок об'- єкта. Найменша лінійна (чи кутова) відстань між двома точками, починаючи з якої їх зображення зливаються й перестають бути розрізненими, зветься лінійною (чикутовою) межею розділення. Оберненаїй величинаправитьза кількісну міру роздільності деяких оптичних приладів.

РО́ЗКЛАД, -у 1 оператора (рос. разложение оператора; англ. decomposition, splitting; (на множники) factorization).

р. Ма́гнуса (рос. разложение Магнуса; англ. Magnus decomposition) – розв'язок диференціального рівняння для оператора тимчасової еволюції в експонентній формі. Використовується при побудові теорії раптових збурень у процесах "струсу" типу розсіяння (див. також ме́тодрапто́вихзбу́рень). Р. М. зручний для побудови різноманітних унітарних теорій збурень.

р. опера́торний(рос. разложение операторное; англ. operator decomposition) – представленнядобутків декількох локальнихоператорів, визначених у різних точках простору-часу, у ви-

гляді суми окремих локальних операторів.

РО́ЗКЛАД, -у 2[розви́нення] у ряд (рос. разложение в ряд; англ. decomposition, expansion, expanding, development).

р. асимптоти́чний[розвиненняасимптоти́чне] (рос. разложениеасимптотическое; англ. asymptotic decomposition, asymptotic expansion, asymptoticdevelopment) – представлення функції f(x) в око-лі точки x = x0 у вигляді ряду

f(x) ~ n 0 anϕn(x),

деϕn(x), n= 0,1, 2,… – послідовність функцій, для якої ϕn+1(x)/ϕn(x) → 0 при

x → x0 (знак ~ означає асимптотичну рівність). Якщо коефіцієнти an – сталі, то розклад називається асимптотичним розкладом у розумінні Пуанкаре, ряд у правій частині – асимптотичним рядом, а х0 – виділеною точкою. Функція не може бути представленабільш ніж одним асимптотичним рядом у даній області аргумента, однак даному асимптотичному ряду може відповідати кілька різних функцій. Поняття "асимптотичний ряд" і "асимптотичний розклад" уведені А. Пуанкаре, 1886.

р.віріа́льний[розвинення́ віріа́льне] (рос. разложение вириальное; англ. virial decomposition,virial expansion) – представлення тиску неідеального газу у вигляді ряду за ступенями густини N/V =

v – 1: P = kTV–1 (1 + B2(T) V–1 + B3(T) V–2 + …), де N – число молекул, V – об'єм,T – абсолютна температура; іноді р. в. називають також віріальним рівнянням стану (див. також рівня́нняста́ну). Перший член відповідає тиску ідеального газу, коефіцієнти B2(T), B3(T)… – віріальні коефіцієнти, що відповідають урахуванню взаємодій молекул у групах із двох, трьох, і т. д. молекул, тому віріальний розклад є груповим розкладом. (Х. Камерлінг-Оннес [H. KamerlіnghOnnes], 1912). Р. в. має місце також для

536

невироджених квантових газів, тобто при досить малій густині.

р. групови́й[розвинення́ групове]́ (рос. разложениегрупповое; англ. group decomposition, group expansion) – розклад термодинамічних функцій неідеального газу за ступенями густини або активності. Окремим випадком р. г. є віріальнийрозклад. Метод р. г. застосовується також до інших неідеальних систем статистичної фізики, зокрема і до квантових.

РОЗМАГНІЧ́ЕННЯ (рос. размагничивание; англ. demagnetization, degaussing, neutralization, neutralizing, unbuilding) – процес, у результаті якого зменшується намагніченість магнітного матеріалу (зразка).

р. адіабати́чне(рос. размагничивание адиабатическое; англ. adiabatic demagnetization) – див. охоло́дження магніт́ не.

РО́ЗМІР, -у (рос. размер; англ. dimension, size, measurement; (калібр) ga(u)ge;(величина) magnitude,quantity).

"р." елемента́рноїчасти́нки(рос. "размер" элементарнойчастицы; англ. elementary particle "dimension") – характеристика частинки, яка відображає розподіл по простору її маси чи електричного заряду; як правило, кажуть про так званий середньоквадратичний радіус розподілу електричного заряду (який одночасно характеризує й

розподіл маси) (<r2>)1/2 = [ ρe(r)r2d3r]1/2, де ρe – нормована густина заряду [

ρe(r)d3r = 1].

РОЗМІР́НІСТЬ, -ості (рос. размерность; англ. dimension,dimensionality, dim, number of dimensions; (алг.) nullity).

р. анома́льна(рос. размерность аномальная; англ. anomalousdimension)

– число, яке дорівнює відхилу ступеня однорідності взаємодіючого пере-

нормованого квантового поля при масштабних перетвореннях 4-координат або імпульсів від звичайної канонічної розмірності вільного поля. Р. а. залежить від величини та характеру дійових сил (див. також інваріа́нтністьконфо́- рмна).

р. величини́[розмірність́ (одини́ці) фізи́чноївеличини́] (рос. размерность величины, размерность(единицы)физическойвеличины; англ. dimensionof quantity) – вираз, який показує, у скільки разів зміниться одиниця даної величини при відомій зміні одиниць величин, прийнятих у даній системі за основні.

р. гру́пи(рос. размерностьгруппы;

англ. groupdimension) – кількість числових параметрів, за допомогою яких визначаютьсяелементигрупи.

р. одини́ціфізи́чноївеличини́(рос.

размерность единицы физической величины; англ. dimensionofquantity) – те саме, що розмі́рністьвеличини́.

р. фізи́чноївеличини́(рос. размерность физической величины; англ. dimensionofquantity) – те саме, що розмі́рністьвеличини́.

РО́ЗПАД, -у (рос. распад; англ. (ядер) decay; (на складові частини) disintegration, decomposition; (розлам) breakdown;(роз'єднання)dissociation).

α-розпад́ (рос. α-распад; англ. α- decay) – те саме, що альфа́ -ро́зпад.

β-ро́зпадя́дер(рос. β-распад ядер;

англ. β-decayof nuclei) – те саме, щобе́- та-ро́зпадя́дер.

β-ро́зпад нейтро́на(рос. β-распад

нейтрона; англ. neutron β-decay) – те саме, що бета́ -ро́зпаднейтро́на.

β-ро́зпадподвій́ ний(рос. двойнойβ-

распад; англ. doubleβ-decay) те саме, що бе́та-ро́зпадподвій́ ний.

а́льфа-розпад́ [α-ро́зпад] (рос. альфа-распад, α-распад; англ. alpha decay, α-decay) – висилання атомним

ядром α-частинки (ядра 4Не, Е. Резерфорд [E. Rutherford] і Т. Ройдс [T.

537

Royds], 1909). А.-р. з основного стану

материнського ядра зменшується на 4 одиниці, а заряд (число протонів) – на 2,

енергія розподіляєтьсяміж α-частинкою і дочірнім ядром пропорційно їхнім масам.

Час життяα-радіоактивних ядер від 1017 років (204Pb) до 3·10–7 с (212Ро), див. також зако́нГейгера́ -Наттолла́ . Найпростішу теорію а.-р. сформулювавГ. Гамов [G. Gamow], 1927, див. також

спектроскопія́нейтро́нна.

бе́та-ро́зпад нейтро́на [β-ро́зпад нейтро́на] (рос. бета-распаднейтрона, β-распаднейтрона; англ. neutron beta

decay, neutron β-decay) – спонтанне перетворення вільного нейтрона в протон, електрон і антинейтрино, що викли-

кане слабкою взаємодією: n → p + e- + %.

бе́та-ро́зпад подвій́ ний [β-ро́зпад подвій́ ний] (рос. бета-распаддвойной, β- распад двойной; англ. double beta

decay, doubleβ-decay) – особливий вид радіоактивного розпаду з одночасним вильотом із ядра двох електронів (або двох позитронів). Це явище передбачене теоретично, але до цього часу не спостерігалося.

бе́та-ро́зпад я́дер[β-ро́зпадя́дер] (рос. бета-распадядер,β-распад ядер;

англ. beta decay of nuclei, β-decay of nuclei) – один із основних типів радіоактивності. При електронному розпаді

(β–) один із нейтронів ядра перетворюється на протон з випромінюванням електроната електронного антинейтрино.

При позитронному (β+) розпаді один із протонів ядра перетворюється в нейтрон із випромінюванням позитрона та електронного нейтрино. Б.-р. є проявом фундаментальної слабкої взаємодії елементарних частинок. Відповідно до сучасних уявлень, б.-р. зумовлений перетворенням кварків. Енергія, що виділяється при б.-р., розподіляється між

електроном, нейтрино та кінцевим ядром.

Спектр випромінюваних b-частинок неперервний, їхня кінетична енергія набуває значеннь від 0 до деякої граничної енергії Е0. Основи теорії б.-р. створені Е. Фермі, 1934.

РОЗПИ́ЛЕННЯ [розпоро́шення] твердих тіл (рос. распыление твёрдых тел; англ. atomization

[atomizing, sputtering, spraying, spray] of solіds) – руйнування твердих тілпід дією бомбардування їх поверхні зарядженимита нейтральнимичастинками (атомами, йонами, нейтронами, електронамита ін.)і фотонами.

РОЗПІЗНАВАННЯ́ (рос.

распознавание; англ. recognition, identification, cognition, finding-out, discrimination,sensing,sense).

р. о́бразів голографіч́ не (рос.

распознавание образов голографическое; англ. holographic patternrecognition,holographicpattern identification, holographic image identification, holographic object identification, holographic pattern cognition) – віднесення зображення (чи його частини) до одного з заздалегідь визначених класів, наприклад, розпізнавання та визначення координат букви (чи сполучення літер) на сторінці тексту. Для вирішення такого типу задач пред'явлене зображення порівнюється з еталонним, причому порівняння проводиться на основі обчислення функції взаємної кореляції. Таке обчислення здійснюється засобами дискретної обчислювальної техніки, аналоговими (чи цифроаналоговими) методами когерентної оптики та голографії.

РОЗПЛИВАННЯ́ (рос. расплывание;

англ. (розтікання) flow(ing), diffusion;

(фарби, чорнила) bleed;(тлв) blooming).

538

р. паке́ту(рос. расплываниепакета; англ. packetflow(ing), packetdiffusion) – див. паке́т хвильови́й.

РОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ́ , -ості

[поширеність́ ] (рос.

распространённость; англ. abundance). р. елеме́нтів[поши́реністьелеме́-

нтів] (рос. распространённость элементов; англ. elementabundance) – відносний вміст елементів у космічній речовині.

р. ізото́пів[поши́реністьізото́пів] (рос. распространённость изотопов; англ. isotopeabundance) – відносна кількість атомів різних ізотопів того самого хімічного елементу; зазвичай виражається в% до суми кількостей атомів усіх ста-більних ізотопів та ізотопів із великою тривалістю життя (із періодом напів-

розпаду Т1/2 ³ 3×108 років). Наприклад, природний хлор складається з двох стабільних ізотопів: Cl35 і Cl37 із поширеністю відповідно 75,53% і 24,47%. Іноді р. і. називають "відносною поширеністю ізотопів", на відміну від "абсолютної поширеності ізотопів" – поширеності ізотопів різних елементів на Землі або в метеоритах(див. також ізото́пи).

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ́ 1 (рос.

распространение; англ. propagation, spread(ing), extent; (вперед) advance) – див. поши́-рення.

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ́ 2 (рос.

распространение; англ. propagation, dissemination, distribution, spread(ing), extent; (вперед) advance).

РОЗПОДІЛ́ , -у у теорії ймовірностей та математичній статистиці (рос. распределение в

теории вероятностей и математической статистике; англ. distribution, law) – основне поняття теорії ймовірностей та математичної статистики. Повністю характеризує ви-