Файл: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики..pdf

рівняння, яким підкоряється (у межах застосування класичної макроскопічної електродинаміки, див. також електродина́мікакласи́чна), електромагнітне поле у вакуумі і суцільних середовищах. Канонічна форма запису належить Г. Герцу [H. Hertz] і О. Хевісайду [O. Heavіsіde] і базуєтьсяна використанні векторних полів: напруженості електричного поля Е, напруженості магнітного поля Н, векторів електричної індукції D та магнітної індукції В. Р. м. пов'язують їх між собою і з густиною електричного заряду та густиною електричного струму, які вважаютьсяджерелами:

[ H ] 4c j 1c Dt , [ E] 1c Bt ,

B 0,

[J. Fourіe(u)r], К.Ф. Гаусс [C.F. Gauβ], Б. Ріман [B. Rіemann], М.В. Остроградський, А.М. Ляпунов, В.А. Cтеклов та ін. Основними прикладами р. м. ф. є хвильове рівняння, рівняння Лапласа, рівняння теплопровідності.

р. математи́чноїфіз́ ики нелінійні́ (рос. уравненияматематическойфизики нелинейные; англ. nonlinear equations of mathematicalphysics) – рі-

530

існує рухомих особливостей, окрім полюсів. Встановленнявластивості Пенлеведозволяє знаходити такі варіанти різноманітних моделей нелінійних явищ і багатьох нелінійних рівнянь, які інтегруються і які можна розв'язувати за допомогою методу оберненої задачі розсіяння.

р. Ра́уса(рос. уравненияРауса; англ.

Routhequations) – диференціальні рівняння руху механічної системи у змінних Рауса.

р. телегра́фні(рос. уравнениятелеграфные; англ. telegraph equations) – си-

стема двох лінійних диференціальних рівнянь у частинних похідних першого порядку, які описують процес поширення

f (x) (x) K(x; s) (s)dx, a x, s b

a

(р. Ф. 2-го роду), де K(x;s) – дананеперервна функція від x і s, яку називають ядром рівняння, f(x) – задана функція, j(x) – шуканафункція, l – параметр.

РІД́БЕРГ, -а (рос. Ридберг; англ.

Ridberg), Ry – позасистемна одиниця енергії, яка застосовується в атомній фізиці й оптиці. 1 Рідберг дорівнює 13,60 еВ, тобто енергії зв'язку електронав атомі водню в основному стані (див. також

а́том).

1 Рідберг = 2,1796×10-11 ерг = Ѕ одиниці енергіївсистемі одиницьХартрі.

РІДИНА́(рос. жидкость; англ. fluid, liquid, liquor) – речовина в конденсованому стані, проміжному між твердим і газоподібним. Р. притаманні деякі риси твердого тіла (зберігає свій об'єм, утворює поверхню, має певну міцність на розрив) і газу (набуває форми посудини, у якійміститься, може неперервно переходити у газ); рівночасно вона має ряд тільки їй притаманних властивостей, із яких найхарактерніша – плинність. Область існування р. обмежена з боку низьких температур фазовим переходом у твердий стан (кристалізацією), а з боку високих температур – у газоподі-

531

бний (випаровування). Для кожної речовини характернакритична температура (при визначеному тиску), вище якої р. не може співіснувати зі своєю насиченою парою.

р. анізотропна́ (рос. жидкостьанизо-

тропная; англ. anisotropic melts) – те ж саме, що рідкокристалічний стан, див. також криста́лирідкі́.

Бозе́рідина- ́ (рос. Бозе-жидкость; англ. Bosefluid, Boseliquid) – квантова рідина, у якій елементарні збудження (квазічастинки) мають нульовий або цілий спін; підкоряється статистиці БозеЕйнштейна. До Б.-р. належать, наприклад, рідкий 4Не, що при низькій температурі може перейти в стан надплинності, а також сукупність куперівських пар електронів, утворення яких призводитьдо надпровідності.

р. ідеа́льна (рос. жидкость идеальная; англ. idealfluid,idealliquid)

– уявна рідина, яка позбавлена в'язкості та теплопровідності, є неперервною і не має структури.

р. ква́нтова (рос. жидкость квантовая; англ. quantumfluid,quantum liquid) – рідина, на властивості якої істотний вплив справляють квантові ефекти. Квантові ефекти стають істотними при дуже низьких температурах, коли хвиля де Бройля частинок, що відповідає їх тепловому рухові, стає порівнянною з відстанню між ними, і відбувається квантове виродженнярідини.

р. неньюто́нівська(рос. жидкость неньютоновская; англ. non-newtonian fluid, non-newtonianliquid) – в'язка рідина, коефіцієнт в'язкості якої залежить від прикладеного напруження. Течія р. н. відбувається за будь-яких, у т. ч. доволі малих напружень.Поведінкар.н. у даний момент часу не залежитьвід попередньої історії напружено-деформованого стану. Властивості р. н. мають структуровані дисперсні системи (суспензії, емульсії), розчини та розплави деяких полімерів, потік бруду, шламів та ін.

р. ньюто́нівська(рос. жидкость ньютоновская; англ. newtonian fluid,

newtonianliquid) – в'язка рідина, що при течії підкоряється закону в'язкого тертя Ньютона. У загальному випадку просторовогоплину для р. н. має місце лінійна залежність між тензорами напружень і швидкостей деформації. Властивості р. н. мають більшість рідин (вода, мастилота ін.)і всігази.

р-ни магніт́ ні[ріди́ниферомагніт́ ні] (рос. жидкости магнитные, жидкости ферромагнитные; англ. ferrofluids) – ультрадисперсні стійкі колоїди фероабо феримагнітних однодоменних частинок, які дисперговані у різних рідинах і здійснюють інтенсивний броунівський рух. Магнітна проникністьμ таких колоїдів досягає ~ 10, тоді як у звичайних рідин

μ << 1. Намагніченість насичення концентрованих р. м. може досягати ~ 100 кА/м, у магнітних полях ~ 80 кА/м, при цьому їхня в'язкість може бути порівнянною зв'язкістю води.

р-ни феромагніт́ ні(рос. жидкости ферромагнитные; англ. ferrofluids) – те саме, що ріди́нимагніт́ ні.

Фе́рмірідина- ́ (рос. Ферми-жид- кость; англ. Fermifluid,Fermiliquid) –

квантова рідина, яка має спектр елементарних збуджень ферміївського типу. Квантові властивості Ф.-р. проявляються, які у випадку Фермі-газу, при достатньонизьких температурах.

РІЗ́КІСТЬ, -ості зображення (рос.

резкость изображения; англ. definition).

р. фотографіч́ ногозобра́ження(рос.

резкость фотографического изображения; англ. photographicimagedefinition, still imagedefinition) – характеризується так званою примежовою кривою, що описує просторовий розподіл оптичної густини почорніння в напрямку, перпендикулярному до межі обраного для оцінки елементазображення.

532

РІЗНИ́ЦЯ (рос. 1 разность;2 разница; англ. difference, differential, remainder;2difference).

р. потенціа́лів конта́ктна (рос. разность потенциалов контактная;

англ. contact potential (difference), contact voltage drop, volta effect, contact electromotive force, built-in voltage, built-in potential, junction (contact)

potential, contact voltage) – різниця потенціалів, що виникає між провідниками, які перебувають в електричному контакті, в умовах термодинамічної рівноваги. Усталена р. п. к. дорівнює різниці робіт виходу провідників, віднесеній до заряду електрона.

р. хо́дупро́менівв оптиці (рос. разностьходалучей в оптике; англ. path difference of rays [propagation differenceof rays] іn optіcs) – різниця оптичних довжин шляхів двох світлових променів, що мають спільні початкову й кінцеву точки. Дане поняття відіграє роль в описі інтерференції світла та дифракції світла.

РІК, род. ро́ку(рос. год; англ. year) – проміжок часу, близький за тривалістю до періоду обертання Землі навколо Сонця.3оряний рік – період, протягом якого Сонце здійснює свійвидимий шлях по небесній сфері відносно зірок: дорівнює 365.2564 доби (тут і нижче – середня сонячна доба). Тропічний рік

– проміжок часу між двома послідовними проходженнями Сонця через точку весняного рівнодення(365.2422 діб).Драконічний рік – проміжок часу між двома проходженнями Сонця через той самий вузол місячної орбіти – має значення в теорії затемнення (346.6201 діб). Календарний рік: юліанський – у середньому дорівнює 365.2500діб, григоріанський – 365.2425 діб (прийнятий у нашому календарі). Місячний рік (застосовується в місячних календарях) дорівнює тривалості 12 місячних (синодичних) місяців, у середньому – 354.367 діб.

р.світлови́й(рос. годсветовой; англ. light year) – одиниця відстаней, що застосовується в астрономії; дорівнює шляху, який світло проходить за один тропічний рік.

РІСТ, род. ро́сту(рос. рост; англ. growth).

р. криста́лів(рос. рост кристаллов; англ. crystalgrowth) – див. кристаліза́- ція.

РОБО́ТА (рос. работа; англ. work(ing), action; (діяльність) activity;

(вид роботи) job;(праця) labo(u)r; (щодо конструкції, матеріалу) behavio(u)r; (режим роботи) duty; (функціонування) operation, performance, run(ning), service;(місце роботи) office).

р. ви́ходу(рос. работавыхода; англ. work function) – енергія, яка витрачається твердим або рідким тілом при тепловому збудженні електрона цього тіла у вакуум (у стані з кінетичною енергією, що дорівнює нулеві). Є різницею двох енергій: 1) енергії електрона у стані спокою, що перебуває в якій-небудь точці поза тілом, яка, з одного боку, віддалена від поверхні тіла на відстань, що набагатоперевищує міжатомні відстані, а з іншого боку, значно ближча до цієї поверхні тіла, ніж до інших тіл і до краю цієї поверхні; 2) електрохімічного потенціалу електронів у розглядуваному тілі, який у стані термодинамічної рівноваги однаковий у всіх точках тіла. Якщо електростатичний потенціал у

вакуумі в указаній точці дорівнює ϕвак, в об'ємі тіла – ϕоб, εF – Фермі-енергія

електронів, εF – ϕоб – електрохімічний потенціал електронів у розглядуваному тілі,

тороботавиходу дорівнює Φ = – eϕвак – (εF

– ϕоб).

РОБО́ТА в термодинаміці (рос. работа в термодинамике; англ. work іn thermodynamіcs) – спосіб обміну енергією між термодинамічною

533

системи. Передбачається, що в кожен даний момент система перебуває в рівноважному стані, але не в рівновазі із середовищем.

РОБО́ТА сили (рос. работа силы;

англ. work of a force) – міра дії сили, яка залежитьвід її модуля й напрямку та від переміщення точки прикладання сили. Якщо сила F стала за модулем і напрямком, а переміщення прямолінійне, то робота визначається рівністю A =

Fscosα, деs – довжинапереміщення, а α

– кут між напрямкамисили й переміщен-

ня.р. деформа́ції(рос. работадеформации; англ. workofdeformation) – робота внутрішніх сил, яка виконується при деформації тіла. Робота деформації, віднесена до одиниці об'єму, характеризує здатність матеріалу до сприйняття ударної і раптової дії навантаження.

РОДИ́НА (рос. семейство; англ. family, genus, set, assemblage, population,range).

р-ни радіоакти́вні[ряди́радіоакти́- вні] (рос. семейства радиоактивные,