|
падкову величину. Нехайx – дискрет- |
|
на |
випадкова величина, |
що |
набуває |
|
(скінченної або нескінченної) зліченної |
|
множини значень {xn}. Якщо ймовірність |
|
реалізації значення xn |
дорівнює Pn, тобто |
|
P(x = xn) = Pn, то множину значень |
|
імовірності Pn називаютьдискретним роз- |
|
поділом імовірності. |
|
|
|
|
|
|
р. біноміа́льний(рос. распределение |
|
биномиальное; |
англ. |
|
binomial |
|
distribution; від лат. bі-, в складнихсло- |
|
вах– подвійний, двоїстий і nomen– ім'я) – |
|
імовірність того, що при незалежнх ви- |
|
пробуваннях із |
двома альтернативними |
|
наслідками– "А" зімовірністю р |
і "не А" з |
|
імовірністю |
|
|
|
|
|
|
q = 1 – р – подія А відбудеться рівно n |
|
разів: |
PN(n) = |
CN |
np(1 |
– |
p)N–n, |
де |
|
CNn |
|
N! |
|
– біноміальний коефіці- |
|
n!(N n)! |
|
|
|
|
|
|
|
|
єнт. Наведенаформула іноді називається формулою Бернуллі. Математичне сподівання та дисперсія величини n дорівнюють Np і Npq відповідно. У наближенні великого числа випробувань N ® ¥, p = const р. б. переходить у розподіл Гаусса,
а при |
N |
® ¥, p ® |
0, |
Np = const |
– у розподіл Пуассона. Бага- |
товимірним узагальненням р. б. є |
поліноміальний розподіл. |
рас- |
р. Бозе́–Айншта́йна (рос. |
пределение |
Бозе–Эйнштейна; |
англ. |
Bose–Einstein distribution) – те саме, що
розпо́ділБозе́–Ейнште́йна.
р. Бозе́́–Ейнште́йна (р. Бозе́– Айншта́йна) (рос. распределениеБозе– Эйнштейна; англ. Bose–Einstein distribution) – функція розподілу за рівнями енергії тотожних частинок із нульовим або цілим спіном за умови, що взаємодія частинок слабка і нею можна знехтувати, тобто функція розподілу ідеального квантового газу, який підкоряється статистиці Бозе-Ейнштейна. У випадку статистичної рівноваги середнє чи-
сло частинокnі у стані з енергією eі при температурі Т вищетемпературивиродження визначається р. Б.-Е.
539
nі = [exp ((eі – m)/k) – 1]–1, де і – набір квантових чисел, що характеризуютьстан
частинок, m – хімічний потенціал. Р. Б.-Е. відповідає максимуму статистичної ваги (або ентропії) з урахуванням того, що частинки не розрізняються, що відповідає вимогам Бозе-статистики.
р.Бо́льцмана(рос. распределениеБольцмана; англ. Boltzmanndistribution) – статистично рівноважна функція розподілу f(p, r) за імпульсами p та координатами r частинок (атомів, молекул) ідеального газу, що підкоряються класичній механіці і перебуваютьу зовнішньому потенціальному полі (див. також
фіз́ икастатисти́чна): f(p, r) = A exp {– [(p2/2m) + U(r)]/kT}, де p2/(2m) – кінетична енергія частинки з масою m, U(r) – потенціальна енергія в зовнішньому полі, Т – абсолютна температура газу. Р. Б. є наслідком статистики Больцмана ідеального газу, що перебуває у зовнішньому потенціальному полі (Л. Больцман [L. Boltzmann], 1868–71). Окремим випадком р. Б. при U(r) = 0 є розподіл Максвеллачастинок за швидкостями.
р. Га́усса[розпо́ділнорма́льний] (рос. распределение Гаусса, распределениенормальное; англ. Gaussian distribution,normal distribution, ND) – густина розподілу ймовірностей випад-
кового параметраx, – ¥ £ x £ ¥, яка дорівнює P(x) = (2ps2)–1/2 exp[–(x – a)2/(2s2)], деa = áxñ – середнє значення, а s2 = áx2ñ –
áxñ2 – дисперсія x. Введений у роботах К.Ф. Гаусса [K.F. Gauβ, 1809] і П.С. Лапласа [P.S. Laplace, 1812]. Є граничним розподілом для суми великого числа статистично незалежних доданків або доданків, які слабко корелюють один з одним (центральна гранична теорема). Р. Г. описує, наприклад, малі флуктуації термодинамічних величин поблизу положення рівноваги, розподіл молекул за швидкостями, розподіл похибок спостереженнята ін.
р. Гіб́ бсаканоніч́ ний(рос. распределениеГиббсаканоническое; англ.