Файл: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики..pdf

р.світ́ лави́мушене(рос. рассеяние света вынужденное; англ. stimulated optical dispersion) – розсіяння світла на індукованих самою розсіюваною хвилею елементарних збудженнях середовища (оптичних і акустичних фононах, магнонах, електронах, температурних хвилях і т.д.). Причина р. с. в. – зворотний вплив світлових хвиль на розсіювальне середовище, зумовлений його оптичною нелінійністю. При спонтанному розсіянні цей вплив є мізерним.

Г.Плачек [G. Placzek], 1934; експеримент

– 1962. Найхарактерніші ознаки р. с. в. – це різке зростання інтенсивності та звуження діаграм напрямленостістоксових і антистоксових компонент. Комбінаційне р. с. в. – розсіяння, зумовленеквантовими мікросистемами (молекулами, атомами, електронами); молекулярнер.с. в.– розсіяння, зумовлене макроскопічними флуктуаціями середовища (густини, температурита ін.).

р.світ́ лакогере́нтне[розсія́ ннябре́г- гівське] (рос. рассеяниесветакогерентное, рассеяние брэгговское; англ. coherent scattering, Bragg scattering) – зміна частоти і (або) напрямку монохроматичної просторово когерентної світлової хвилі (зазвичай випромінювання лазера) в оптичному середовищі, у якому досліджувані оптичні моди попередньо селективно збуджено і сфазовано за допомогою когерентних світлових пучків, що додатково вводяться в середовище, зі спеціально підібраними частотами та напрямками поширення. На відміну від спонтанного розсіяння світла (див. також розсія́ ннясвіт́ ла), елементарні акти р. с. к. відбуваються узгоджено, тобто когерентно.

р.світ́ лакомбінацій́ не[ефект́ Ра́- мана] (рос. рассеяниесветакомбинационное, эффект Рамана; англ. Raman effect, combination(al) scattering,Raman scattering) – розсіяння світла в речовині (газі, рідині чикристалі), що супроводжується зміною його частоти і пов'язане з коливаннями й обертаннями молекул

548

даної речовини. На відміну від релеївського розсіяння світла, при р. с. к. у спектрі розсіяного випромінювання спостерігаються спектральні лінії, відсутні у лінійчастому спектрі первинного (збуджувального) світла. Число та розташування ліній, що з'являються (вони називаються комбінаційними лініями, або супутниками), визначається молекулярною будовою речовини.

р. світ́ лапараметри́чне[люмінесце́- нція параметри́чна] (рос. рассеяние

света параметрическое, люминесценция параметрическая; англ. parametricopticaldispersion,parametric luminescence) – непружне розсіяння світла в однорідному нелінійному середовищі,параметриякого (діелектричнапроникність) модулюються світловою хвилею. Р. с. п. характеризується широким неперевним спектром розсіяного випромінювання, який не залежить від власних частот атомів і молекул; залежністю частоти розсіяного світла від кута розсіяння (напрямку спостереження); розсіяне світло складається з корельованих попарно фотонів ("біфотонів") і є "стисненим" (див. також стан світ́ ласти́снений). Р. с. п. називають також параметричною люмінесценцією, параметричним перетворенням частоти світла і т.п. Р. с. п. пояснюється спонтанним розпадом фотонів надхідного світла на пари фотонів з меншими енергіями в результаті взаємодії електромагнітного поля з речовиною (стан речовини при цьому не змінюється). Р. с. п. можна також трактувати як розсіяння надхідного світла нагніту на квантових флуктуаціях нечинного (холостого) поля середовища– наприклад,на поляритонах.

р. світ́ ларезона́нсне[розсія́ ннясві́- тла селекти́вне] (рос. рассеяниесвета

резонансное,рассеяниесвета селективное; англ. resonance optical dispersion, selectiveoptical dispersion) – розсіяння світла з частотою, близькою до лінії поглинання даної речовини. Розсіяння збільшується у міру наближення до

централінії поглинання. Р. с. р. за своєю природою не відрізняється від резонансної люмінесценції.

р. світ́ ласелекти́вне(рос. рассеяние светаселективное; англ. selectiveoptical dispersion) – те саме, що розсія́ ннясві́- тларезона́нсне.

р. хвиль (рос. рассеяниеволн; англ. wave scattering) – збурення хвильових полів, викликані неоднорідностями середовищай поміщеними в це середовище розсіювальнимиоб'єктами.

р. хвиль на випадко́війпове́рхні (рос. рассеяние волн на случайной поверхности; англ. wavescatteringon random surface) – розсіяння хвиль на статистично нерівній межі розділу двох середовищ.

р. хмар і тума́нівшту́чне(рос.

рассеяние облаков и туманов искусственное; англ. artificial cloudand fog dissipation) – штучний вплив на хмари з метою їхнього розсіяння чи регулюванняпроцесів, що відбуваються в них; базується на зміні їхнього фазового стану та мікроструктури. Для розсіяння переохолоджених хмар у них вносяться холодореагенти (частинки твердогоCO2) або ядра льодоутворювальних речовин (AgJ, PbJ2 та ін.).

РОЗТЯЃ , -у (рос. растяжение; англ. tension, strain, stretch, stretching, extension, pull, pulling; (всебічний) tension,expansion,splay).

р. однові́сний (рос. растяжение одноосное; англ. uniaxial tension) – найпростіша деформація, що виникає в призматичному брусі, який піддається рівномірному розтягуванню.

р. рівномі́рний всебі́чний (рос. растяжениеравномерноевсестороннее; англ. uniform tension) – напруженодеформованийстан, що виникає в тілі під усебічним рівномірним тиском P.

РОЗУПОРЯДКУВАННЯ́ сплавів

(рос. разупорядочение сплавов; англ. positional disorder(ing) of alloys) – процес, зворотний до упорядкування;

549

полягає в зменшенні ступеня далекого або ближнього порядку в розташуванні атомів сплавів.

РОЗЧИН́ , -у (рос. раствор; англ. solution, liquor; (хім.) temper; (для очистки, травлення, нанесення покриття тощо) bath) – система, що складаєтьсязмолекул, атомів і (або) йонів кількох різних типів, при цьому кількості різних частинок не перебувають у якихнебудь стехіометричних співвідношеннях одне з одним (що відрізняє розчини від хімічних сполук).

р.наси́чений(рос. растворнасыщен-

ный; англ. pregnant solution, fat solution) – розчин, який за даних умов (температура, тиск) перебуває в рівновазі з фазою-розчинником. Концентрація розчиненої в р. н. речовини називається розчинністю останньої в даному розчиннику за даних умов. Якщо концентрація розчину нижча, ніж концентрація р.н. при тійже температурі, розчин називають ненасиченим. При охолодженні р. н. за відсутності центрів кристалізації розчин можестати пересиченим.

р-ни га́зові(рос. растворыгазовые;

англ. gas solutions) – розчини газів, рідин і твердих тіл у газах. Розчини газів у газах часто називають газовими сумішами.

р-ни тверді́(рос. растворытвёрдые;

англ. solid solutions) – тверді фази сплавів, у яких співвідношення між концентраціями компонентів можна змінювати без зміни однорідності. Існують три типи р. т. У р. т. заміщення атоми розчиненого компонента заміщують атоми розчинника, в р. т. упровадження атоми розчиненого компонента розташовуються в міжвузлових проміжках решітки розчинника. Р. т. відіймання утворюються на основі хімічних сполук, причому утворення відбувається так, що при розчиненні одного з компонентів частина вузлів гратки, що належать іншому компонентові, стає вакантною.

РОЗЧИННИЌ , -а 1 (рос.

растворитель; англ. solvent, dissolvent, resolvent, vehicle, menstruum, reducer, diluent;(органічний) spirit) – рідина, що розчиняє газоподібні, рідкі та тверді речовини (можливо також розчинення речовин у газах, див. також розчини́ га́зові).

РОЗЧИННИЌ , -а 2 (рос.

растворитель; англ. dissolver) – апарат для розчинення.

РОЗЧИННІСТЬ́ , -ості

[спромо́жність розчиня́льна] (рос.

растворимость, способность растворяющая; англ. solubility,solvency)

– спроможність речовини утворювати з іншими речовинами розчини. Кількісно характеризується концентрацією речовини внасиченому розчині.

РОЗШАРУВАННЯ́ [про́стір розшаро́ваний] у топології (рос. расслоение[пространство расслоённое] в топологии; англ. foliation,fibration, fibering, foliated space, bundle space, fiber space, bundle (with fiber), fiber bundle) – одна з фундаментальних структур, досліджуваних у топології. У сучасній фізиці, головним чином у теорії елементарних частинок, концепція розшарування й асоційованих із ним математичних структур (зв'язність і т. і.) є найбільш адекватною мовою для дослідження нетривіальної топології, що виникає при спробах опису взаємодії між просторовими та внутрішніми ступенями вільності фізичної системи.

РОЗШИРЕННЯ́ (рос. расширение; англ. dilatation, expansion, widening, broadening, spread(ing), extension, splay; (пучка) blowup; (розтруб) flare, flaring;

(гірн. видобутку) slipping; (збільшення) enlargement, enlarging; (можливостей) enhancement; (свердловини) reaming).

550

р. теплове́ (рос. расширение тепловое; англ. heat expansion, thermal

expansion) – зміна розмірів тіла при його нагріванні в умовах сталого тиску. Кількісно р. т. характеризується об'ємним

коефіцієнтом теплового розширення α =

(1/V)(δV/δT)p, де V – об'єм, Т – температура, р – тиск. Більшість тіл при

нагріванні розширюється (α>0), але існують і винятки: наприклад, вода при нагріванні від 0°С до 4°С в умовах сталого тиску стискається (α<0).

РОЗЩЕПЛЕННЯ́ (рос. расщепление; англ. split(ting), cleavage, degradation; (розклад) decomposition, disintegration; (про потік символів) breaking-up; (яд.) fission, scission,

spallation; (доменів) replication).

р.енергети́чнихрів́ нівмоле́кул(рос.

расщепление энергетических уровней молекул; англ. energy-level splitting) – те саме, що лямбда-подвоєння енергети́- чнихрів́ нівмоле́кул.

р. давидовське́ (рос. расщепление давыдовское; англ. Davydovsplitting) –

явище, яке полягає в тому, що спектри молекулярних кристалів містять мультиплети смуг екситонного поглинання (див. також екситони́ молекулярні́ ), які відповідають невиродженим збужденим станам молекул. Спостерігається в молекулярних кристалах, які містять в елементарній комірці більше однієї молекули, і зумовлене взаємодією цих молекул

між собою.

р. мультипле́тне(рос. расщепление мультиплетное; англ. multipletsplitting)

– те саме, що структу́ратонка́.

р. надтонке́(рос. расщепление сверхтонкое; англ. hyperfinesplitting) – розділення енергетичних рівнів електронів в атомі, молекулі або кристалі на кілька рівнів, викликане взаємодією магнітного моменту ядра зі створюваним електронами магнітним полем і квадрупольного моменту ядра з електричним полем електронів.

р. спектра́льних лін́ ій (рос. расщепление спектральных линий;

англ. line splitting) – збільшення числа компонент спектральної лінії, яке відбувається в результаті розщеплення енергетичних рівнів при зовнішній дії, наприклад, магнітного (див. також я́вищеЗе́ємана) або електричного (див. також я́вищеШтарка́ ) полів. Р. с. л. може виникнути тільки в тому випадку, якщо зовнішній вплив порушує (знижує) симетрію поля випромінювальної системи. Якщо зовнішня дія змінюється в часі, то замість розщеплення спектральних ліній може відбутися їхнє поширшання (див. також ширина́ спектра́льнихлін́ ій).

РОТАТОР́ , -а (рос. ротатор; англ. rotator; від лат. roto – обертаю(ся)) – механічна система, що складається з

матеріальної точки маси μ, утримуваної за допомогою невагомого твердого стержня на сталій відстані r від нерухомої в просторі точки O – центра ротатора, або система таких точок, що обертаються навколо загальної осі з однаковою частотою.

РОТОН́ , -а(рос. ротон; англ. roton) –

квазічастинка, що відповідає елементарному збудженню в рідкому 4He в області великих імпульсів p, де крива енергетичного спектру збуджень цієї рідини має мінімум.

РОТОР́ , -а у векторному аналізі (рос. ротор в векторном анализе; англ. curl, rotation; від лат. roto – обертаю(ся)) – те саме, що вихор́ у векторному аналізі.

РТУТЬ, -і (рос. ртуть; англ. hydrargyrum), Hg – хімічний елемент побічної підгрупи ІV групи періодичної системи елементів Менделєєва, атомний номер 80, атомнамаса 200,59. У вільному вигляді й нормальних умовах – срібляста важкарідина, що легко випаровується.

551

РУБІДІЙ́ , -ю (рос. рубидий; англ. rubidium), Rb – хімічний елемент І групи періодичної системи елементів Менделєєва, атомний номер 37, атомна маса 85,4678, лужний метал. У вільному вигляді – м'який сріблясто-білий металіз кубічною об'ємноцентрованою кристалічною решіткою з параметром a = 0,570 нм.

РУБІН́ , -у (рос. рубин; англ. ruby) – кристал Al2O3 (корунд) із невеликою добавкою йонів Cr3+, які заміщають у кристалічній решітці корунду йони Al і забарвлюютькорунд у червоний колір (від рожевого до малиново-червоного, залежно від концентрації Cr). Температура

плавлення 2050°С. У квантовій електроніцір. використовують як активну речовину в квантових підсилювачах і твердотільних лазерах. Застосування р. в квантовій електроніці пов'язане з особливостями спектру Cr3+ і з механічною міцністю. Штучно кристали р. вирощуються, як правило, за методом Вернейля в кисневому полум'ї (див. також вирощування́ монокристалів́ ).

РУТЕНІЙ́ , -ю (рос. рутений; англ. ruthenium), Ru – хімічний елемент VІІІ групи періодичної системи елементів Менделєєва, атомний номер 44, атомна маса 101,07, належить до платинової групи шляхетних металів. У вільному вигляді – крихкий блискучий сріблястий метал, кристалічна структура має гексагональне найщільніше упакування з параметрами

a = 0,27057нмі c = 0,42815 нм.

РУХ, -у (рос. движение; англ. motion,

moving, movement; (гідр.) flow) – див.

мате́ріяі рух.

р. бра́унівський(рос. движение брауновское; англ. Brownian motion) –

див. рухбро́унівський.

р. бро́унівський[рух бра́унівський] (рос. движениеброуновское,движение