Файл: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики..pdf

САТУРН́ , -а (рос. Сатурн; англ.

Saturn) – шоста за віддаленням від Сонця і друга за розмірами та масою планета Сонячної системи. Велика піввісь орбіти складає 9,539 а. о. (1,427 млрд. км), період обертання навколо Сонця – 29,458 земних років, власний період обертання – 378,09

земних діб, радіус планети 60246±10 км,

маса 5,68×1026 кг, середня густина 0,69

г/см3, прискорення сили тяжіння на екваторі 10,45 м/с2, ефективна температура 95 К. У систему С. входять його кільця (пилові частинки та камені) і 18 супутників. Найбільший супутник С. – Титан, який перевищує за розмірами Меркурій (радіус 2575 км, середня густина 1,9 г/см3). Відмітна особливість цього супутника – наявність потужної атмосфери (складається переважно з азоту) з тиском біля поверхні близько 1,5 атм і температурою 92 К.

СВИНЕЦЬ́ , -нцю́(рос. свинец; англ. lead, plumbum), Pb – хімічний елемент ІV групи періодичної системи елементів. Порядковий номер 82, ат. вага 207,19. Природний с. складається з 4 стабільних ізотопів: Pb204 (1,48 %), Pb206(23,6 %), Pb207(22,6 %), Pb208(52,3%). Електронна конфігурація 6s26p2. С. – блискучий метал блакитнуватого кольору, у хім. сполуках 2- або 4- валентний.

СВИСТОЌ , -тка́(рос. свисток; англ. whistle) – акустичний випромінювач, який перетворює енергію струменя в енергію акустичних коливань. Застосовується для сигналізації, для промислових цілей (коагуляції аерозолей, прискорення процесів теплота масообміну тощо).

с. Га́льтона(рос. свистокГальтона;

англ. Galton whistle) – газоструменевий випромінювач звуку, що працює при дозвукових швидкостях течії газу. Запропонований Ф. Гальтоном [F. Galton, 1883]. Дія с. Г. грунтується на виникненні автоколивань газового

557

струменя, що витікає з кільцевого сопла, при обтіканні ним гострого краю порожнистого циліндричного резонатора зі стінками клиноподібної форми. Газовий струмінь, потрапляючи на гострий край резонатора, створює на ньому періодичні вихори, що збуджують коливання газу в резонаторі, які й випромінюються внавколишній простір у вигляді звукових хвиль.

СВІТІННЯ́ (рос. свечение; англ. light (emission),glow(ing)).

с. ано́дне(рос. свечение анодное; англ. anodelight, anodeglow) – світна область, що спостерігається при електричних розрядах у газах на аноді. С. а. викликається процесами дезбудження і дейонізації атомів поблизу анода (див. також я́вищаприелектро́дні).

с. атмосфе́ривла́сне(рос. свечение

ночного неба, свечение атмосферы собственное; англ. night-skylight,night- sky luminescence,light-of-the-night-sky, permanentaurora) – те саме, що світі́ння нічно́гоне́ба.

с. нічно́гоне́ба[світіння́ атмосфе́ри вла́сне] (рос. свечение ночного неба, свечениеатмосферысобственное; англ. night-sky light, night-sky luminescence, light-of-the-night-sky, permanentaurora)

– випромінювання ясного безмісячного неба вночі; включає в себе випромінювання зір, міжзоряного газу, Зодіакальнесвітло, протисяяння.

СВІТЛО́ (рос. свет; англ. light) – електромагнітні хвилі, які випромінюються при внутрішньоатомних, внутрішньомолекулярних та внутрішньокристалічних переходах електронів; мають довжини хвиль у діапазоні приблизно від 1 нм до 1 мм. У вузькому значенні с. – електромагнітні хвилі довжиною від 400 до 750 нм, які безпосередньо сприймаються оком (див. також випромін́ юванняви́диме).

с. біл́ е(рос. свет белый; англ. achromatic light) – електромагнітне випромінювання певного спектрального складу, що викликає у людей з нормальнимколірним зором нейтральнев колірному відношенні відчуття. На відміну від білого шуму, що має сталу спектральну густину, білим світлом називають спектральний розподіл випромінювання чорного тіла при температурі ~ 5200 К. Таке випромінювання сприймається оком найефективніше, тому що максимум чутливості ока в денних умовах

лежитьв області λ ~ 550 нм. С. б. дає ви-

558

неполяризованный; англ. natural light, nonpolarized light) – сукупність некогерентних світлових хвиль з усіма можливими напрямками напруженості електромагнітного поля, що швидко і безладно змінюють один одного. При цьому всі напрямки коливань, перпендикулярні до світлових променів, є рівноймовірними, тобто с. п. має осьову симетрію відносно напрямку поширення. Світло, що висилається окремим центром випромінювання (атомом, молекулою, вузлом кристалічної решітки і т.п.), зазвичай поляризоване лінійно і зберігає стан поляризації протягом 10-8 с і менше;у наступному акті випромінювання напрямок поляризації можестати іншим.

СВІТЛОВІД́ , -ода́ [світлопровід́ ] (рос. световод, светопровод; англ. lightguide,beamguide,light(wave)guide, light pipe, optical waveguide, light conduit, light conductor, optical conductor, guiding fiber, light-carrying fiber, light-conducting fiber, light-guide glass fiber, light-guiding fiber, lighttransmitting fiber, optical glass fiber, waveguide(fiber),guide,optic(al) guide)

– канал для передачі електромагнітного випромінювання, лінійні розміри якого у багато разів більші, ніж довжина хвилі передаваного випромінювання. Світловоди являють собою циліндричні або конічні трубки, внутрішня поверхня яких добре відбиває в тій області спектру, для якої вони призначені, або прозорі діелектричні стержні та нитки.

СВІТЛОДАЛЕКОМЕТРІЯ́ ́ [світлодале(ко)міряння,́

світлодальноміряння,́ світлодальнометрія́ ́] (рос.

светодальнометрия; англ. geodimetry) – те саме, що світлодалеметрія́ .́

СВІТЛОДАЛЕКОМІР́ , -а [світлодальномір,́ дале(ко)мір́ електрооптичний́ ] (рос.

светодальномер, дальномер

электрооптический; англ. geodimeter) – те саме, що світлодалемір́.

СВІТЛОДАЛЕКОМІРЯННЯ́ (рос. светодальнометрия; англ. geodimetry) – те саме, що світлодалеметрія́ ́.

СВІТЛОДАЛЕМЕТРІЯ́ ́ [світлодале(ко)міряння,́

світлодальноміряння,́ світлодальнометрія́ ́] (рос.

светодальнометрия; англ. geodimetry) – вимірювання відстаней за часом поширення світла від джерела до об'єкта, що відбиває або розсіює це світло, і назад. Час вимірюється імпульсною лазерною с., або фазовим методом.

СВІТЛОДАЛЕМІР́, -а [світлодальномір,́ дале(ко)мір́ електрооптичний́ ] (рос.

светодальномер, дальномер электрооптический; англ. geodimeter) – прилад для вимірювання відстані за часом проходження її світлом. С. містить джерело світла, пристрій для управління його параметрами, передавальну та приймальну систему, фотоприймальний пристрій і пристрій вимірювання часових інтервалів.

СВІТЛОДАЛЕМІРЯННЯ́ (рос. светодальнометрия; англ. geodimetry) – те саме, що світлодалеметрія́ ́.

СВІТЛОДАЛЬНОМЕТРІЯ́ ́ (рос. светодальнометрия; англ. geodimetry) – те саме, що світлодалеметрія́ ́.

СВІТЛОДАЛЬНОМІР́, -а (рос. светодальномер; англ. geodimeter) – те саме, що світлодалемір́.

СВІТЛОДАЛЬНОМІРЯННЯ́ (рос. светодальнометрия; англ. geodimetry) – те саме, що світлодалеметрія́ ́.

СВІТЛОДІОД́ , -а [діод́ світловипромінювальний,́ СВД] (рос.

светодиод, диод светоизлучающий,

559

СИД; англ. light-emitting diode, LED, optical diode, solid-state lamp, photogenerator) – напівпровідниковий діод, який випромінює світло при пропусканні струму через р-n-перехід у прямому напрямку. Фізичною основою роботи с. є процес інжекції неосновних носіїв струму в активну область р-n- структури і випромінювальна рекомбінація інжектованих носіїв.

СВІТЛОЗМОГА́ (рос. светосила;

англ. light-gathering power, optical efficiency, speed) – те саме, що світлоси́ла.

СВІТЛОПРОВІД́ , -ода (рос.

светопровод; англ. lightguide, beamguide,light(wave)guide,lightpipe, optical waveguide, light conduit, light conductor, optical conductor, guiding fiber, light-carrying fiber, lightconductingfiber, light-guideglassfiber, light-guiding fiber, light-transmitting fiber,opticalglassfiber,waveguidefiber, guide, optic(al) guide, waveguide) – те саме, що світловід́.

СВІТЛОСИЛА́ [світлозмо́га] (рос. светосила; англ. light-gathering power, optical efficiency, speed) – коефіцієнт пропорційності у виразі, що пов'язує фотометричну величину (освітленість, світловий потік), вимірювану приймачем оптичного прилада, і яскравість джерела. Наприклад, у телескопічних системах с. називаютьквадратдіаметравихідної зіниці, у фотографічних об'єктивах – квадрат відносного отвору.

СВІТЛОФІЛЬТР́ , -а (рос.

светофильтр; англ. filter, light filter, optical filter, screen) – оптичний пристрій, який має вибірковий спектр пропускання або відбивання і слугує для вибіркового послаблення світла. В основі дії лежить поглинання або інтерференція світла.

с.абсорбцій́ ний(рос. светофильтр абсорбционный; англ. absorption filter)

–див. світлофі́льтр.

с.дисперсій́ ний(рос. светофильтр дисперсионный; англ. dispersionfilter) – див. світлофі́льтр.

с.поляризацій́ ний(рос. светофильтр поляризационный; англ. polarization filter, polarizingfilter, polaroid filter) – те саме, що поляро́їд.

с.поляризацій́ но-інтерференцій́ ний (рос. светофильтр поляризационноинтерференционный; англ. polarizationinterferencefilter) – оптичний приладдля фільтрації потоку променистої енергії, дія якого базується на багатопроменевій інтерференції поляризованогопроміння.

СВІТЛОЧУТЛИВІСТЬ́ , -ості (рос.

светочувствительность; англ. photosensitivity, light sensitivity, optical sensitivity, speed) – 1) здатність фотографічного матеріалу утворювати зображення в результаті дії світла і наступного проявлення; 2)величина, яка слугує для знаходженняправильних умов експонуванняпри фотографічній зйомці.

СВІТНІСТЬ́ , -ості (рос. светимость;

англ. exitance, luminous exitance, luminosity) – повний світловий потік, який випромінює одиниця площі світної поверхні. Вимірюється в Дж/м2 (енергетична с.) або лм/м2 (світлові одиниці).

с. е́ддінгтонівська (рос. светимость эддингтоновская; англ. Eddington exitance, Eddington luminosity) – те саме, що світ́ ністькрити́чна.

с. крити́чна[світ́ ністье́ддінгто́нівська] (рос. светимость критическая, светимость эддингтоновская; англ. critical exitance, critical luminosity,

Eddington exitance, Eddington luminosity). Світність (L) зорі називається критичною (Lкр), якщо відповідна їй сила тиску випромінювання на речовину зірки зрівноважує силу гравітаційного притягання. Світність Lкр є макси-

560

мальною верхньою межею світності для зірок, що перебувають у статичному стані, а також випромінюють за рахунок гра-вітаційного стискання або акреції. При

L > Lкр речовина повинна витікати із зірки.

с. прискорювача́ (рос. светимость ускорителя; англ. accelerator exitance, accelerator luminosity) – величина, що

дорівнює числу подій, які відбуваються за одиницю часу при одиничному перерізі взаємодії частинок пучка та мішені; є характеристикою ефективності системи

"прискорювач+мішень".

с.зір(о́к) (рос. светимость звёзд; англ. star exitance,star luminosity) – величина світлового потоку, що випромінюється зорею водиничному просторовому куті.

СВІЧКА,́ св (рос. свеча, св; англ. candle, сd) – одиниця сили світла, значення якої приймається таким, щоб яскравість повного випромінювача при температурі тверднення платини дорівнювала60свна 1 м2. Відтворюється світловиметалоном.

метр-сві́чка (рос. метр-свеча; англ. meter-candle) – одиниця вимірювання освітленості. Освітленість в1 метр-свічку створюється джерелом світла силою в 1 свічку на поверхні, перпендикулярній до променів, віддаленої на 1 метр, чисельно дорівнює люксу. Див. також

одини́цісвітлові́.

СВОБОДА́ в теорі ї поля (рос.

свобода; англ. freedom) – див. вільність́ .

СЕБIН́ , -а (рос. сэбин; англ. sabine) – одиниця еквівалентного звукопоглинання, що визначається як середнє значення добутку коефіцієнта поглинання обмежувальних поверхонь на їх площу. Поглинанняв1 с. має поверхня 1 фут2, яка має коефіцієнт поглинання 1 (напр., 1 фут2 відкритого вікна).