Файл: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики..pdf

стиснута і розігріта DT суміш протягом достатнього для реакції часу інерційно утримується від розлітанняважкою зовнішньою оболонкою. ІТС є важливим альтернативним напрямком термоядерної енергетики.

с. термоя́дернийла́зерний(рос. синтез термоядерный лазерный; англ.

laser thermonuclear fusion) – один із напрямків у дослідженнях із керованого термоядерного синтезу (КТС), заснований на здатності лазерів концентрувати енергію в малих об'ємах

речовини (< 10−6 cм3) за короткі проміжки

часу (< 10−10 – 10−9 с), який використовує інерційне утримання плазми. Ця здатність лазерів забезпечує найвищезвідомих зараз контрольоване виділення енергії (1019 – 1020 Вт/см3), стиснення та нагрів термоядерного палива до високої густини (1026 см-3) і температури (10 кеВ), за яких можливі термоядерні реакції.

СИНХРОНІЗАЦІЯ́

автоколивних систем (рос. синхронизацияавтоколебательных систем; англ. sync(hronization), synchronizing, synchrotiming, clocking, hold(ing), lock(ing), timing, alignment, phasing) – установлення самопідтримуваної рівності (або точної кратності) частот кількох систем. Розрізняють взаємну синхронізацію зв'язаних систем із близькими (або близькими до кратних) частотами ω1 і ω2 вільних коливань і примусову синхронізацію системи при дії на неї зовнішньої періодичної сили.

СИНХРОНІЗМ́ , -у [співчасся́ ] (рос.

синхронизм; англ. syncronism).

с.групови́й[співчасся́ групове́] (рос. синхронизм групповой; англ. group syncronism) – однаковість групових швидкостейvj (j = 1, 2 …) модульованих (квазімонохроматичних) хвиль, які взаємодіють у нелінійному середовищі. Модульовані в часі хвилі взаємодіють на як завгодно великій довжині, якщо

575

виконано не тільки умови фазового синхронізму для середніх частот хвильових пакетів, але й умову групового синхронізму, що означає, що фазовий синхронізм повинен мати місце для всіх спектральних компонент взаємодіючих хвиль. Ефективність нелінійної взаємодії модульованих хвиль характеризується т.

зв. груповим розстроєнням νjn = 1/vj + 1/vn. Приклад групового синхронізму при виродженій за частотою і неколінеарній тричастотній взаємодії – генерація другої гармоніки (див. також

взаємодія́ світлових́ хвиль, я́вища опти́чнінеліній́ нінестаціона́рні).

СИНХРОТРОН́ , -а(рос. синхротрон;

англ. synchrotron, bevatron) – кільцевий циклічний прискорювач електронів на енергії від кількох МеВ до кількох ГеВ зі змінним у часі магнітним полем і високочастотним прискорювальним електричним полем сталої частоти, робота якого базується на явищі автофазування.

СИНХРОФАЗОТРОН́ , -а (рос.

синхрофазотрон; англ. synchrophasotron) – кільцевий циклічний резонансний прискорювач протонів на енергію 1 ГеВ і вище зі змінним магнітним полем і змінною в часі пропорційно швидкості протонів частотою прискорювального електричного поля, який працює за принципом автофазування.

СИНХРОЦИКЛОТРОН́ , -а (рос.

синхроциклотрон; англ. synchrocyclotron) – те саме, що

фазотро́н.

СИРЕНА́ [гучниця́ ] (рос. сирена;

англ. siren, hooter, horn) – акустичний випромінювач, дія якого базується на періодичному перериванні потоку газу (або рідини).

СИСТЕМА́ [укла́д] (рос. система; англ. system; (збірнота) assembly; (мережа) chain,(установка) installation;

(структура) structure; (комплекс) complex; (спосіб) method; (обч.) repertoire,repertory).

с. афока́льна[укла́дафока́льний] (рос. системаафокальная; англ. afocal system; від грец. α- – заперечнийпрефікс і

фокус) – оптична система, фокусна відстань якої нескінченно велика, окремий випадок телескопічної системи, яка відрізняється тим, що її збільшення наближається до одиниці. С. а. складається зоднієї або кількох тонких лінз, розташованих близько одна від одної. Прикладами с. а. є афокальні компенсатори, які розташовують на шляху пучків променів для виправлення аберацій без зміни загального ходу променів. Афокальними можна умовно вважати всі оптичні уклади, що складаютьсяз плоских поверхонь, наприклад, відбивальні та спектральні призми.

с. ве́кторівортонормо́вана[укла́д ве́кторі ортонормо́ваний] (рос. система векторов ортонормированная;

англ. orthonormal vector system) –

множина не нульових векторів {xα} векторного простору Х зі скалярним

добутком (xα,xβ) = dαβ, де символи Кронекераdαβ = 0при a ¹ b і dαβ = 1 при a

= b. С. в. о. називається повною, якщо для будь-якого f Î X ряд

x (f , x ) збігається по нормі до f.

1

Повна с. в. о. називається базисом

простору Х. Числа fα = (f, xα) називаються коефіцієнтами Фур'є f відносно с. в. о.

{xα}. Для повної с. в. о. виконується р і-

вність Парсеваля: (f , f ) | f |2 .

1

с. вимір́ ювальнаелектродинаміч́ на [укла́двимір́ ювальний електродинамі́- чний] (рос. системаизмерительнаяэлектродинамическая; англ. electrodynamic

576

measuring system) – електродинамічні та феродинамічні електровимірю-вальні прилади, дія яких заснованана електродинамічній взаємодії двох (або більше) контурів зі струмом. У результаті такої взаємодії один із контурів (котушка зі струмом) повертаєтьсяразом із стрілкоюпокажчиком на певний кут, який і є мірою відповідної вимірюваної величини.

с. вимір́ ювальнаелектромагніт́ на [укла́двимір́ ювальний електромагніт́- ний] (рос. системаизмерительнаяэлектромагнитная; англ. electromagnetic measuring system) – електромагнітні прилади для вимірювання електричних та інших величин, які перетворюються в електричні, дія яких заснована на взаємодії магнітного поля вимірюваного струму з одним або кількома феромагнітними осердями.

с. вимір́ ювальнаелектро́нна[укла́д

вимір́ ювальний електро́нний, при́лади вимір́ ювальніелектро́нні] (рос. система

измерительная электронная, приборы измерительные электронные; англ. electronic measuring system, electronic instrumentation) – прилади, в яких застосовуються електронні лампи або транзистори. Електрична частина аналогових с. в. е. складається з електронної схеми, яка перетворює вимірювану електричну величину в сталий струм, і вихідного магнітоелектричного прилада, шкала якого градуюється в одиницях вимірюваної величини. Відомі електронні вольтметри, частотоміри, вимірювальні генератори, потенціометри, прилади для вимірювання опору, ємності, індуктивності, нульові індикатори, фазометри, гальванометри, аналізатори гармонік. Широко застосовується в с. в. е. електроннопроменевийосцилограф.

с. вимір́ ювальнаелектростати́чна [укла́двимір́ ювальний електростати́- чний, при́лади електростати́чні] (рос.

система измерительная электростатическая, приборы электростатические;

англ. electrostatic measuring system, electrostatic instrumentation) – прилади,

в яких рухома частинапереміщується силами електростатичної взаємодії. Існуючі модифікації цих приладів – вольтметри, електрометри тощо – призначені для вимірювань напруг (або величин, функціонально пов'язаних із напругою), різниці потенціалів і електричних зарядів.

с. вимір́ ювальнамагнітоелектри́чна [укла́д вимір́ ювальний магнітоелектри́чний] (рос. система измерительная магнитоэлектрическая; англ.

permanent-magnet (metering) system) – магнітоелектричні вимірювальні прилади, що слугують для вимірювання електричного струму (чи величин, перетворених у струм), у яких переміщеннярухомоїчастини здійснюється силами, які виникають у результаті взаємодії магнітного потоку постійного магніта і провідниказі струмом.

с. вимір́ ювальнатермоелектри́чна [укла́двимір́ ювальний термоелектри́- чний] (рос. системаизмерительнаятермоэлектрическая; англ. thermoelectric measuringsystem) – сукупність приладів для вимірювання електричних струмів і напруг, які являють собою сполучення термоперетворювача та вимірювача магнітоелектричної системи. Термоперетворювачскладаєтьсяз нагрівача, по якому протікає вимірюваний струм, і термопари, що перебуває у тепловому контакті знагрівачем. Термоерс, вироблена термопарою під дією тепла, яке виділене струмом, вимірюється магнітоелектричним приладом.

с. вимір́ ювальна феродинаміч́ на [укла́двимір́ ювальний феродинамі́- чний] (рос. системаизмерительнаяферродинамическая; англ. ferrodynamic measuring system) – один із різновидів електродинамічної вимірювальної системи.

с. відкри́та[укла́двідкритий] (рос. системаоткрытая; англ. open system) –

термодинамічна система, яка обмінюється з навколишнім середовищем речовиною, енергією й імпульсом. До найважливішого типу с. в. належатьхімі-

577

чні уклади, в яких безупинно відбуваються хімічні реакції. Біологічні уклади (живіорганізми) можнатакожрозглядати як відкриті хімічні системи. Властивості с. в.описуються найпростішим чином поблизу стану термодинамічної рівноваги. Якщо відхил с. в. від термодинамічної рівноваги невеликий, то нерівноважний стан можна охарактеризувати тими ж параметрами, що й рівноважний. Ступінь невпорядкованості таких с. в., як і укладів у рівноважному стані, характеризується ентропією (див. також рівнова́- га термодинаміч́ налока́льна). У с. в. можливі стаціонарні стани зі сталою ентропією при постійному виробленні ентропії, яка повинна при цьому виводитися з укладу (теорема Пригожина). Найцікавіші властивості с. в. виявляються при нелінійних процесах, коли у с. в. можливе здійснення термодинамічно стійких нерівноважних станів, далеких від стану термодинамічноїрівноваги і які характеризуються певною просторовою або часовою упорядкованістю (структурою), яку називають дисипативною.

с. від́ ліку[укла́дві́дліку] в меха- н іц і (рос. системаотсчёта в механике; англ. base,referenceframe,frame (of reference), referencesystem) – сукупність системи координат і набору синхронізованих годинників, розміщених у різних точках координатного укладу. Оскільки положення тіла може бути визначене лише відносно інших тіл, то с. в. необхідно пов'язана з деякою системою матеріальних тіл.

с. від́ лікуінерцій́ на[укла́двід́ ліку інерцій́ийн] (рос. системаотсчётаинерциальная; англ. inertial base,

Newtonianbase,inertialreferenceframe, Newtonian reference frame) – система відліку, в якій справедливим є закон інерції: матеріальна точка, коли на неї не діють ніякі сили (або діють взаємно зрівноважені сили), перебуває в стані спокою або прямолінійного рівномірного руху. Будь-який уклад відліку, що рухає-

ться відносно с. в. і. поступально, рівномірно та прямолінійно, є такожс.в.і.

с. відліку́ супутня́ [укла́двідліку́ супутній́ ] (рос. система отсчёта

сопутствующая; англ. satellite base, satellite referenceframe, satellite frame

(ofreference), satellite referencesystem) – система відліку, пов'язана з розглядуваною системою тіл або суцільним середовищем; просторові координати цього укладу тіл у с. в. с. не змінюються

при їх русі.

с. відхиля́льна[систе́мавідхи́лю-

вальна,укла́двідхиля́льний,укла́двідхи́лювальний] (рос. системаотклоняющая; англ. beam-deflection system, deflection-coil assembly, scanning-coil assembly, yoke (assembly), beam deflector, deflector, deflecting yoke, scanning yoke) – пристрій для відхилу електронного пучка в електроннопроменевих приладах. Розрізняють електростатичні та електромагнітні с. в.

с. га́мільто́нова[укла́дга́мільто́нів] (рос. система гамильтонова; англ. Hamiltoniansystem) – окремий випадок динамічної системи, що описує фізичні процеси без дисипації; відповідні диференціальні рівняння можна представити в такій симетричній формі (рівняння Гамільтона):

dqі /dt = ∂H/∂pі, dpі /dt = – ∂H/∂qі, і = 1, …, n, де H(p, q, t) називають функцією Гамільтона, вона, як правило, має зміст енергії системи, а qі і pі – узагальнені координати й імпульси, n – число ступенів вільності системи. У кожній точці (p, q) фазовогопростору вектор (–

∂H/∂qі, ∂H/∂pі) задає поле фазової швидкості, дотичне до фазових траєкторій. Виникає наочний образ руху с. г. як фазового потоку. Фазовий потік зберігає елемент об'єму у фазовому просторі (теоремаЛіувілля).

с. гетероге́нна[укла́дгетерогенний,

систе́марізностайна, укла́д різностайний] (рос. система гетерогенная; англ. heterogeneous system; від грец.

ετερογένος – різнорідний, різностайний) –

578

термодинамічна система, що складається зрізних за фізичними і хімічними властивостях частин (фаз), які відділені одна від одної різкими поверхнями розділу. Кожна з фаз, які складають с. г., гомогенна і досить велика, щоб до неї можна було застосувати термодинамічні поняття. С. г. завжди багатофазна і може бути багатокомпонентною, якщо цеузгоджуєтьсяз правиломфаз Гіббса. Термодинаміка багатофазних багатокомпонентних систем розроблена Дж.Гіббсом [J. Gіbbs] у 1875-78. Прикладис. г.: насиченапара в рівновазі з рідиною, рівноважні бінарні системи, розчини при неповній розчинності, множинні сплавиі т.д.

с. голоно́мна[укла́дголоно́мний] (рос. система голономная; англ. holonomicsystem) – механічна система, у якій усі накладені зв'язки (див. також зв'язки́механіч́ ні) є геометричними (гологомними). Ці зв'язки накладають обмеження тільки на можливі положення точок і тіл у різні моменти часу, але не на їхні швидкості. Координати точок укладу повинні при її русі задовольняти як диференціальні рівняння руху, так і рівняння зв'язків. Зв'язки називаютьсяголономними й у тому випадку, коли вони накладають обмеження на швидкості точок системи, якщо рівняння зв'язку можуть бути проінтегровані і залежності між швидкостями зведені до залежностей між координатами.

с. гомоге́нна[укла́дгомоге́нний] (рос. система гомогенная; англ. homogeneoussystem; від грец.ομογένος –

однорідний) – термодинамічна система, усі рівноважні параметри якої (наприклад, хімічний склад, густина, тиск) неперервно змінюються в просторі (просторово неоднорідні гомогенні системи) або є сталими (просторово однорідні гомогенні системи). Приклади просторово неоднорідних с. г.: гази, рідини, суміші газів і розчини в зовнішньому полі за умови, що при від-сутності поля вони просторово однорідні. У таких

укладах, на відміну від гетерогенних, відсутні поверхні розділу, що відокремлюють одну від іншої частини системи, які відрізняються за складом і властивостями. Таким чином, с. г. повинна бути однофазною, але може бути багатокомпонентною. У нерівноважому стані в с. г. можуть існувати розриви термодинамічних параметрів, наприклад, розриви густини та тиску на фронті ударної хвилі.

с. дворівнева́ [укла́ддворівнев́ ий] (рос. система двухуровневая; англ. double-level system) – найпростіша

квантова система, що має тільки два енергетичні рівні. Для багатьох задач квантової електроніки, нелінійної оптики та лазерної спектроскопії речовину можно подати у вигляді набору с. д., які розподілені з певною об'ємною густиною і незалежно одна від одної взаємодіють з

оточенням і зовнішніми полями.

с. Джо́рджі[укла́дДжо́рджі] (рос. системаДжорджи; англ. Giorgisystem) – те саме, що систе́маодини́цьМКСА.

с.дзерка́льно-лін́ зова[уклад́ дзерка́- льно-лін́́ ийзов] (рос. система зер- кально-линзовая; англ. catadioptric optical system) – оптична система, що містить заламлювальні (лінзи) та відбивальні (дзеркала)поверхні. Дзеркалав такій системі, як правило, зменшують габарити прилада,апоєднанняабераційних властивостей дзеркальних і лінзових елементів дозволяє одержати необхідну якість зображення при меншій кількості деталей, ніж у лінзових або дзеркальних укладах.

с. динамічна́ [укла́ддинамічн́ ий] (рос. система динамическая; англ. dynamic(al) system) – математичний об'-

єкт, який відповідає реальним системам (фі-зичним, хімічним, біологічним та ін.), еволюція яких однозначно визначається початковим станом. Динамічний уклад визначається системою рівнянь, що допускають існування на нескінченному інтервалі часу єдиного розв'язку для кожної початкової умови.

579

с.диспе́рсна[уклад́ диспе́рсний] (рос. система дисперсная; англ. dispersionsystem) – мікрогетерогеннасистема, яка складаєтьсяздвох (або більше) фаз, розділених дужерозвиненою поверхнею.

с.електри́чних кіл багатофа́зна [укла́делектри́чнихкіл багатофа́зний] (рос. системаэлектрическихцепеймногофазная; англ. polyphase system of electrical circuits) – сукупність декількох електричних кіл, у яких діють синусоїдні ерс однієї і тієї ж частоти, зсунуті одна відносно одноїза фазою.

с.електровимір́ ювальнадете́кторна [укла́делектровимір́ ювальний дете́- кторний] (рос. система детекторная электроизмерительная; англ. detector electrical-type system,detector electrical measuring system) – система вимірювальних приладів з напівпровідниковими діодами, в якіймагнітоелектричний вимірювальний уклад застосовується для вимірювання змінного струму та напруги.

с.електровимір́ ювальна теплова́ [укла́делектровимір́ ювальний теплови́й] (рос. система электроизмерительная тепловая; англ. thermal electrical measuring system) – система електровимірювальних приладів, яка заснована на тепловій дії електричного струму і викликає видовження або вигин провідника. Прилади вказаного типу застосовуються як вольтметри й амперметристалого та змінного струму.

с.елеме́нтів періоди́чна [укла́д елеме́нтів періоди́чний] Д.І. Менделєєва (рос. система эле-

ментов периодическая

Д.И. М енделеева; англ. periodic system) – системахімічних елементів, що відображаєперіодичний закон Менделєєва (1869) – періодична залежність фізичних і хімічних властивостей елементів від їхньої атомної ваги (у сучасному формулюванні – від заряду ядра елемента, тобто від атомного номера в с.

е.п.). Усі відомі хімічні елементи