Ю. Вігнером [E. Wіgner], 1951. Існують таблиці алгебричних і числових значень 6j- символів.
с. Кро́некера[знамень́ Кронекера́ ] (рос. символКронекера; англ. Kronecker
sign, Kronecker symbol, Kronecker delta)
– найпростіший тензор 2-го рангу в n- вимірному просторі, який у всіхсистемах координатвизначаєтьсярівностями
|
ij |
1, |
якщо i j, |
і, j = 1, 2, …, n. |
|
0, |
якщо i j, |
|
|
|
С.К. введенийЛ. Кронекерому 1866.
с.спектроскопічний́ [зна́мень спектроскопічний́ ] (рос. символ спектроскопический; англ. spectroscopic
symbol) – величина Z, що характеризує зарядовий стан атома або йона Z = Zn – N + 1, де Zn – заряд атомного ядра (в одиницях елементарного електричного заряду), N – число електронів в атомній системі; с. с. вказують римськими цифрами поруч
із хімічним символом.
с.Ле́ві–Чівіт́ и[зна́меньЛе́ві–Чівіт́ ,и
те́нзорцілкови́тоантисиметри́чний,те́- нзор цілкови́то протиспівпо́мірний,те́- нзор абсолю́тно антисиметри́чний] (рос. символ Леви–Чивиты, тензор абсолютно антисимметричный; англ.
Levi–Civita symbol, absolutely antisymmetric tensor) – антисиметрична функціяε(і1, і2, …, іn) n змінних (кожна з яких набуває цілих значень від 1 до n), яка дорівнює +1 (–1), якщо послідовність і1, і2, …, іn утворюється парною (непарною) перестановкою 1, 2, …, n. В інших випадках с. Л.-Ч. дорівнюють нулю.
СИМЕТРІЯ́ [співпо́мір] у фізиці (рос. симметрия в физике; англ.
symmetry і n p h y s і c s ; грец. συμμετρία
–від префікса συ(μ)-, що означає
спільність, і μετρώ – вимірюю). У тому
випадку, коли стан системи не змінюється в результаті якого-небудь перетворення, якого вона зазнає, кажуть, що система має с. щодо даного перетворення. Співпомір фізичної системи визначається
571
с.її функції Гамільтона або (у квантовій механіці) її гамільтоніаном, тобто перетвореннями співпоміру для фізичної системи є перетворення, що не змінюють її гамільтоніана. Кожному неперервному перетворенню с. відповідаєзакон збереження деякої фізичноївеличини, пов'язаної з зазначеною с. Серед різноманітних типів
с.розрізняють просторово-часові та внутрішні симетрії.
кро́с(инг)-симе́трія [крос(инг)-спів- по́мір] (рос. кросс(инг)-симметрия; англ. сrossingsymmetry) – те саме, що симе́- тріяперехре́сна.
с.CPT [співпо́мірCPT] (рос. симметрияCPT; англ. CPT symmetry) – див. теоре́маCPT.
с.SU(2) [співпо́мірSU(2)] (рос. симметрияSU(2); англ. SU(2) symmetry). У фізицізазвичай реалізується як інваріантність щодо групи матричних перетворень над полями. Група SU(2) – сукупність унітарних унімодулярних матриць 2-го порядку (яка утворює групу відносно звичайного матричного множення).
с.SU(3) [співпо́мірSU(3)] (рос. симметрияSU(3); англ. SU(3) symmetry). У фізицізазвичай реалізується як інваріантність щодо групи матричних перетворень над полями. Група SU(3) – сукупність унітарних унімодулярних матриць 3-го порядку (яка утворює групу відносно звичайного матричного множення). Для параметризації цих матриць потрібний набір із 8 лінійно незалежних ермітових безслідових матриць. Зазвичай використовують матриці Гелл-Манна.
с.U(1) [співпо́мірU(1)] (рос. симметрия U(1); англ. U(1) symmetry). У квантовій фізиці зазвичай реалізується як інваріантність щодо групи U(1) фазових перетвореньфункцій поля. U(1)– неперервна компактна група, її утворюють усі комплексні числа, що дорівнюють одиниці за абсолютною величиною.
с.вну́трішня[співпо́мір вну́трішній] в квантовій теорі ї поля (КТП)
(рос. симметрия внутренняя в
квантовой теории поля (КТП);
