Файл: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики..pdf

утворюють 8 вертикальних стовпчиків – груп, позначених римськими цифрами, що поділяються на дві підгрупи. Горизонтальні ряди с. е. п. називаютьсяперіодами (їх 7) і позначаютьсяарабськими цифрами. Структура с. е. п. цілком відповідає порядку заповнення електронних оболонок в атомах. С. е. п. не довершена, кінцевечисло елементів у ній не визначено, продовжуються роботи із синтезу нових елементів.

с. за́мкнута[укла́д(термодинамі́- чний) за́мкнутий] (рос. система (термодинамическая) замкнутая; англ. closedsystem) – те саме, щосисте́маізольо́вана.

с. ізольо́вана[укла́д(термодинамі́- чний) ізольо́ванаий, систе́ма(термодинаміч́ на) за́мкнута, укла́д(термодинаміч́ ийн) за́мкнутий] (рос. система(термодинамическая) изолированная, система(термодинамическая) замкнутая; англ. isolated system,closedsystem) – термодинамічна система, яка перебуває в стані адіабатичної ізоляції від навколишнього середовища, що досягається розміщенням системи в адіабатичній оболонці (напр., у посудині Дьюара), яка виключає обмін системи теплом і речовиною з навколишнім середовищем (теплова та матеріальна ізоляція). Будьякий процес у такій системі називається адіабатичним процесом.

с. імерсій́ на[укла́дімерсій́ийн] (рос. системаиммерсионная; англ. immersion system) – об'єктив мікроскопа, у якого простір між покривним склом і зовнішньою поверхнею фронтальної (першої) лінзи об'єктива заповнений прозорою, т.зв. імерсійною рідиною, показник заламу якої n > 1. Використання імерсійної рідини підвищує числову апертуру об'- єктива і, як наслідок, – роздільну спроможністьмікроскопа.

с. керува́нняслідкува́льна[систе́ма

управлі́ння слідкува́льна,укла́дкерува́нняслідкува́́льний, укла́дуправлі́- ння слідкува́льний] (рос. система управления следящая; англ. servo(-loop)

580

control) – системаавтоматичного регулювання, призначенадля керування положенням тіла в просторі так, щоб воно з необхідною точністю копіювало (відслідковувало) положенняіншого тіла.

с.консервати́вна[укла́дконсервати́- вний] у фізиці (рос. системаконсервативная в физике; англ. conservative systemі n physіcs) – механічна система, при русі якої сума її кінетичної та потенціальної енергій залишається сталою (закон збереження механічної енергії). С. к. – будь-який механічний уклад, який рухається в стаціонарному (такому, що не змінюється з часом) потенціальному силовому полі за умови, що система вільна або накладені на неї зв'язки є ідеальними і не змінюються зчасом.

с.Ло́ренца[укла́дЛо́ренца] (рос. системаЛоренца; англ. Lorentzian system)

– система трьох нелінійних диференціальних рівнянь першого порядку: x& =

y& = – y + rx – xz, z& = xy – bz, розв'язки

якої в широкій області параметрів є нерегулярними функціями часу і за багатьма своїми характеристиками не відрізняються від випадкових. С. Л. була отримана Е. Лоренцом із рівнянь гідродинаміки як модель для опису теплової конвекції в горизонтальному шарі рідини, що підігрівається знизу (Pr – число Прандтля, r = Ra/Rac – зведенечисло Релея, b – визначається вибором моди у Фур'є-розкладі поля швидкості і температури). Уклад Лоренца– один із прикладів динамічної системи, яка має простий фізичний зміст; він демонструє стохастичну поведінку системи.

с.меніс́ кова[укла́дмені́сковий] (рос. система менисковая; англ. meniscus system,concave-convex system, concavoconvex system,convex(o)-concave system)

– різновид дзеркально-лінзових систем, у якому для компенсації аберацій дзеркала (чи дзеркал) використовується розташований перед ними меніск – опукло-вві- гнута або ввігнуто-опукла лінза

с.одини́цьметри́чна[укла́додини́ць метри́чний] (рос. система единиц метрическая; англ. metricsystem) – система одиниць вимірювання фізичних величин, в основу якої покладені метр і кілограм, причому всі кратні та частинні одиниці системи виходять з головних одиниць (для даної області вимірювань) множенням або діленням їх на степінь числа 10.

с. одини́цьМіжнаро́дна[укла́додини́ць Міжнародний] (рос. системаединицМеждународная; англ. International systemofunits,SI system; франц. – Sіstеme Іnternatіonal d'Unіtеs, скорочено SІ, в українській транскрипції – СІ) – система одиниць фізичних величин, прийнята 11ою Генеральною конференцією змірі ваг (1960). Основні одиниці – метр, кілограм, секунда;Ампер, Кельвін, свічка, моль.

с. одини́цьМКГСС [укла́додини́ць МКГСС] (рос. системаединицМКГСС;

англ. MKGSS system) – системаодиниць вимірювання механічних величин, основними одиницями якої є: метр (м), кілограм-сила (кгс) і секунда(сек).

с. одини́цьМКС [укла́додини́ць МКС] (рос. системаединицМКС; англ.

MKS system, meter-kilogram-second system) – система одиниць вимірювання механічних величин, основними одиницями якої є: метр (м), кілограм (кг) маси і секунда(сек).

с. одини́цьМКСА [укла́додини́ць

МКСА, систе́маДжо́рджі,укла́дДжо́- рджі] (рос. системаединицМКСА, система Джорджи; англ. MKSA system,

Giorgi system, meter-kilogram-second- amperesystem) – система одиниць вимірювання електричних і магнітних величин, основними одиницями якої є: метр (м), кілограм (кг), секунда (сек) і Ампер

(А).

с. одини́цьМКСГ [укла́додини́ць МКСГ] (рос. система единиц МКСГ;

англ. MKSG system) – система одиниць вимірювання теплових величин, основними одиницями якої є: метр (м), кілограм (кг),секунда(сек) і градус Кельвіна (K).

с. одини́цьМТС [укла́додини́ць МТС] (рос. системаединицМТС; англ.

MTS system) – системаодиниць вимірювання механічних величин, основними одиницями якої є: метр (м), тонна (т) і секунда(с).

с. одини́цьСГС [укла́додини́ць СГС] (рос. системаединицСГС; англ.

SGS system) – система одиниць вимірювання фізичних величин, основними одиницями якої є: сантиметр (см), грам (г) і секунда (сек). Найважливішими похідними одиницями є: одиниця швидкості – см/сек, прискорення – см/сек2, сили – дина, роботи і енергії – ерг, потужності – ерг/сек, динамічної в'язкості – Пуаз, кінематичної в'язкості – Стокс, частоти – Герц(Гц).

с. одини́цьСІ [укла́додини́цьСІ] (рос. системаединицСИ; англ. SI system)

– див. систе́маодини́цьМіжнародна.

с. одини́цьХа́ртрі[укла́додини́ць Ха́ртрі] (рос. системаединиц Хартри; англ. Hartreesystemofunits) – природна система одиниць з основними одиницями: зарядом електрона, масою елетрона, радіусом першої борівської орбіти атома водню та сталою Планка. Система знаходитьзастосуванняу ядерній фізиці.

с. опти́чнаідеа́льна[укла́допти́- чний ідеа́льний] (рос. системаоптическая идеальная; англ. perfect optics, perfect optical system, perfect optical train) – оптична система, що створює ідеальне (безабераційне) зображення в представленнях геометричної оптики для гомоцентричних пучків променів. У вузькому значенні с. о. і. – модель будьякої центрованої оптичної системи для параксіальних (близьковісних) світлових променів.

с. подвій́ на[укла́дподвій́ ийн] (рос. системадвойная; англ. doublesystem) – див. діагра́маста́ну.

с. різноста́йна[укла́дрізноста́йний] (рос. система гетерогенная; англ. heterogeneoussystem) – те саме, що систе́магетероге́нна.

582

с.со́нячна[укла́дсо́нячний] (рос. системасолнечная; англ. Solarsystem) – система космічних тіл (Сонце, планети, супутники, комети, метеорна речовина, космічний пил), що рухаються в області переважної гравітаційної дії Сонця.

с.термодинаміч́ на[укла́дтермодинаміч́ ийн] (рос. систематермодинамическая; англ. thermodynamic system) – система, що складається з великого числа частинок, для якої справедливі засади термодинаміки. С. т. може перебувати в стані термодинамічної рівноваги, а значить для неї визначене поняття температури.

с.термодинаміч́ наза́мкнута[укла́д (термодинаміч́ийн) за́мкнутий] (рос. система(термодинамическая) замкнутая; англ. closedsystem) – те саме, щосисте́ма ізольо́вана.

с.термодинаміч́ на ізольо́вана [укла́д (термодинаміч́ийн) ізольо́- ванаий, систе́ма(термодинаміч́ на) замкнута, укла́д(термодинаміч́ийн) замкнутий] (рос. система(термодинамическая) изолированная, система (термодинамическая) замкнутая; англ.

system,closedsystem) – те саме, щосисте́маізольо́вана.

с.уповіл́ ьнювальна[укла́дупові́-

льнювальний, структу́рауповіл́ ьнювальна] (рос. система замедляющая, структура замедляющая; англ. slowing structure,slow-wavestructure,delay-line structure) – пристрій, що формує та каналує електромагнітні хвилі з фазовою швидкістю, меншою від швидкості світла

увакуумі (уповільнені хвилі), і забезпечує їх тривалу, синхронну взаємодію з потокамизарядженихчастинок.

с.управлі́ння слідкува́льна [укла́д управлі́ння слідкува́льний] (рос. система управления следящая; англ. servo(-loop) control) – те саме, що й систе́макерува́нняслідкува́льна.

с.фу́нкційортогона́льна[укла́дфу́- нкцій ортогона́льний] (рос. системафункций ортогональная; англ. orthogonal function system; від грец. ορθογωνίος –isolated

Функція g(x) називаєтьсявагою с. ф. о., * означає комплексне спряження. Якщо всі λі = 1, то с. ф. о. називається ортонормованою. C. ф. о. називається повною, якщо для будь-якої функції

f(x) L2(a, b) існує ряд Фур'є n cn n (x) , що збігається до f(x), такий ряд буде єдиним. Усяка лінійно незалежна(повна) система функцій приводиться за допомогою процедури ортогоналізації (див. також систе́ма ве́кторі́в

ортонормо́вана) до (повної) нормованої с. ф. о. Приклади повних с. ф. о.: тригонометрична с истема функцій на відрізку [–1, 1]; системи ортогональних поліномів; с истеми Х а- ара.

с-ми автомати́чноїадапта́ції[укла́- ди автомати́чноїадапта́ції] (рос. системы автоматической адаптации); англ. adaptive systems, automatic adaptationsystems) – те саме, що систе́- мисамопристосо́вні.

с-ми адапти́вні[укла́диадапти́вні] (рос. системы адаптивные); англ. adaptive systems, automatic adaptation systems) – те саме, що систе́мисамопристосо́вні.

с-ми афока́льні[укла́диафока́льні] (рос. системы афокальные; англ. afocal system) – те саме, що систе́мителе-

скопічні́ .

с-мидисипати́вні[укла́дидисипати́- вні] (рос. системы диссипативные; англ. dissipativesystems) – динамічні системи, у яких повна механічна енергія при русі неперервно зменшується, переходячи в інші, немеханічні форми енергії, наприклад, у тепло.

583

с-ми коливні́зв'я́зані[укла́диколивні́ зв'я́зані] (рос. системы колебательные связанные; англ. coupled oscillating systems, coupled vibrating systems) – коливні системи з двома та більше ступенями вільності, що розглядаються як сукупність систем з одним ступенемвільності кожна, які взаємодіють одна зодною.

с-ми коливні́параметри́чні[укла́ди коливні́параметри́чні] (рос. системы колебательныепараметрические; англ. parametric oscillating systems, parametric vibrating systems) – коливні та хвильові системи зі змінюваними в часі "енергомісткими" параметрами, зміна яких пов'язана з виконанням роботи. Такими є довжина маятника, натяг струни, ємність або індуктивність електричного контура та ін. У с. к. п. змінюється енергія коливань (хвиль), а також власна частота коливної системи або швидкість поширення хвиль. Розрізняють резонансні та нерезонансні с. к. п.

с-миколивні́розподіл́ ені[с-миколи-

вні́суціл́ ьні,укла́диколивні́розпо-ді́- лені,укла́диколивні́суціл́ ьні] (рос. си-

стемы колебательныераспределённые, системы колебательные сплошные; англ. distributed oscillating systems, distributedvibrating systems,continuous oscillating systems,continuousvibrating systems) – фізичні системи, у яких властивостями, що роблять їх коливними (наприклад, маса і пружність у механічних системах, індуктивність і ємність в електричних), у тій чи іншій мірі характеризуються всі елементи системи, тобто ці властивості розподілені по всій системі. Усі реальні коливні уклади – розподілені системи, якщо знехтувати їх атомною структурою. Розподілені системи мають нескінченно велике число ступенів вільності, внаслідок чого їм властиве нескінченно велике число нормальних коливань.

с-миколивні́суціл́ ьні[укла́диколивні́ суціл́ ьні] (рос. системы колебательные сплошные; англ. continuous