Файл: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики..pdf

[постоянная связи, константа взаимодействия, связи константа] у к в а н т о в і й т е о р і ї п о л я ( К Т П );

частинок або полів. У загальному вигляді с. в. задається як значення вершинної частини (вершини) при визначених значеннях її незалежних імпульсних аргументів. За величиною с. в. розрізняють сильну взаємодію, що характеризується

безрозмірною константою g2/(ћc) ≈ 14, електромагнітну взаємодію, що характеризується величиною a = e2/(ћc) ≈

1/137, а також слабку та гравітаційну взаємодії, що характеризуються відповідно величинами GFМ2с/ћ3 ≈ 10-5 і

GM2/(ћc) ≈ 3,5×10-12. Тут

g – константа сильної взаємодії, е – елементарний електричний заряд (константа електромагнітної взаємодії),

611

q u a n t u m f і e l d t h e o r y [ Q F T ]) – те саме, що ста́лавзаємодії́.

с.космологіч́ на[конста́нта космологіч́ на] (рос. постоянная космологическая, константакосмологическая; англ.

cosmological constant) – стала L у рівняннях гравітаційної взаємодії (тяжіння) А.

Ейнштейна: Rμν – Rgμν/2 = (8pG/с4)Тμν – Lgμν, де gμν і Rμν – відповідно метричний тензор і тензор кривизни простору-часу

Річчі, Тμν – тензор енергії-імпульсу матерії, G – стала тяжіння Ньютона, с – фундаментальнашвидкість.

с. Ло́шмідта[число́ Ло́шмідта] (рос.

постояннаяЛошмидта, число Лошми-

дта; англ. Loschmidt constant, Loschmidt number), NЛ – число молекул (або атомів у випадку атомарного газу) у 1 см3 речовини, що перебуває в стані ідеального газу при тиску 101325 Па (1 атм) і

температурі 273,15 К (0 °С) (у т. зв. нормальних умовах) с. Л. NЛ = NА/

Vm » 2,68×1019 cм–3, де NА – сталаАвогадро, Vm – об'єм одного моля ідеального газу в нормальних умовах, рівний (22413,83 0,70) см3 (на 1980).

с. магніт́ на[проникність́ вакууму́ магніт́ на] (рос. постояннаямагнитная, проницаемость вакуума магнитная;

англ. magnetic constant, space

permeability, vacuum permeability) – коефіцієнт пропорційностіμо, що з'являє-

ться в ряді формул електромагнетизму при записі їх у Міжнародній системі одиниць (СІ). Так, індукція В магнітного поля (магнітна індукція) і його напруженість Н пов'язані у вакууміспіввідношенням В = μоН, а в якій-небудь речовині В = μоμН, де μ – відносна магнітна проникність речовини і

μо = 4p×10–7 Гн/м = 1,25663706144×10–6 Гн/м.

с. га́зовамоля́рна(рос. постоянная газовая молярная; англ. molar gas constant), R – те саме, що ста́лага́зова універса́льна.

с. га́зовауніверса́льна[ста́лага́зова моля́рна] (рос. постоянная газовая

универсальная,постояннаягазоваямолярная; англ. universal gas constant, molargasconstant), R – фундаментальна фізична константа, що входить у рівняння стану 1 моля ідеального газу:pv = RT

(див. також рівня́нняКлапейро́на), де p – тиск, v – об'єм моля, T – абсолютна температура. С. г. у. чисельно дорівнює роботі розширення1 моля ідеального газу під сталим тиском при нагріванні на 1 К. З іншого боку, с. г. у. – різниця молярних теплоємностей при сталому тиску cp і сталому об'ємі cv: cp – cv = R (для газів, близьких за своїми властивостями до ідеального). Числове значення с. г. у. в одиницях СІ (на 1984): R = 8,31441(26)

Дж/(моль×К).

с. О́йлера(рос. постояннаяЭйлера;

англ. Euler constant) – те саме, щоста́ла Е́йлера.

с. Пла́нка[квант дії́] (рос. постояннаяПланка,квант действия; англ. Planck constant, quantum of action), h – фундаментальнафізична константа, яка визначає широке коло фізичних явищ, для яких є суттєвою дискретність величин з розмірністю дії (див. також меха́нікаква́- нтова). Дорівнює 6,626176(36)×10–34 Дж×с.

С.П. називаютьтакожвеличину

ћ= h/(2p) = 1,0545887(57) ×10–34 Дж×с.

с.Рід́ берга(рос. постоянная Ридберга; англ. Ridberg constant), R – фу-

612

ндаментальна фізична константа, що входить у вирази для розрахунку рівнів енергії та частот випромінювання атома. Якщо прийняти, що маса атомного ядра нескінченно велика порівняно з масою електрона (ядро нерухоме), то, згідно з квантовомеханічним розрахунком,

R∞ = 2p2me4/(ch3) = 10973731,534(13) м-1 (на 1986), де e і m – заряд і маса

електрона, R∞hc = 13,6056981(40) еВ. При врахуванні руху ядра масу електрона замінюють на зведену масу електрона і

ядра; у цьому випадку Rі = R∞/(1 +m/Mі), де Mі – маса ядра.

с.ро́зпаду(рос. постояннаяраспада; англ. decay constant, transformation constant,decaycoefficient) – константа,

щохарактеризує радіоактивний розпад: l= 1/t, де τ – час життярадіоактивногоядра.

с.си́литяжін́ ня(рос. постоянная силы тяжести; англ. gravitational constant,gravityconstant) – те саме, що ста́лагравітацій́ на.

с.Сте́фана–Больцмана́ (рос. постоянная Стефана–Больцмана; англ. Stefan–Boltzmann constant) – фу-

ндаментальна фізична стала (s), що входить у закон Стефана-Больцмана.

s=5,67032×10-8 Вт/(м2К4).

с. тонко́їструкту́ри(рос. постоянная тонкой структуры; англ. fine structureconstant) – безрозмірна величина, утворена з універсальних фізичних сталих, яка визначає величину тонкої структури: a=e2/(ђc), де e – заряд електрона, ђ – стала Планка, с – швидкість світла.

с.Фараде́я[число́Фараде́я] (рос. постоянная Фарадея, число Фарадея; англ. Faraday constant, electrochemical constant), F – кількість електрики, проходження якої через електроліт призводить до хімічного перетворення 1 г- екв речовини біля кожного з електродів. У вуглецевій шкалі атомних ваг F = 96491,4 ± 1,1 Кулон/г-екв. Див. також

електро́лізако́ни,Фараде́я.

с.Хо́лла(рос. постоянная Холла;

англ. Hall constant) – коефіцієнт пропорційності, який стоїть у формулі, що пов'язує напруженість поперечного електричного поля в ефекті Холла з напруженістю магнітного поля, яке викликало електричне поле, і густиною струму.

с.ча́су(рос. постоянная времени; англ. time constant, characteristic time, reactiontime,responsetime) – проміжок часу, протягом якого параметр, що характеризує перехідний (релаксаційний процес), змінюється веразів.

ста́лі Ламе́(рос. постоянные Ламе;

англ. Lame constants) – величини, що характеризують пружні властивості ізотропного матеріалу. Для однорідного ізотропного тіла компоненти напружен-

няσx, σy, …, τxy, … у деякій точці його виражаються через компоненти тензора деформації εхх, εуу, …, εху, …у тій же точці шістьма співвідношеннями вигляду

σх = 2μεхх + λ(εхх + εуу + εzz), τxy = μεxy, де коефіцієнти λ і μ називаються сталими Ламе.

сталі́ фізичні́ [сталі́ універсальні,́

сталі́ світові,́ константи́ фізичні,́

константи́ універсальні,́ константи́ світові́] (рос. постоянныефизические, по-

стоянные универсальные, постоянные

мировые, постоянныефизические, константы универсальные, константы мировые; англ. physical constants, universal constants, world constants) – сталі величини, які є характеристиками мікрооб'- єктів або входять як коефіцієнти в математичні вирази фундаментальних фізичних законів. Сталість фізичних констант встановлено і підтверджено сучасними найбільш досконалими і точними методами досліджень. До с. ф. належать маси, заряди та інші величини, які описують властивості елементарних частинок, стала Планка, гравітаційна стала, швидкість світла у порожнечі і т.д.

СТАЛЕМІР́, -а [стило́метр] (рос. сталемер,стилометр; англ. steelometer) –

613

спектральний прилад для швидкого кількісного спектрального аналізу металів і сплавів.

СТАЛЬ,-і (рос. сталь; англ. steel). сталі́ магніт́ ні(рос. стали магнит-

ные; англ. magnet(ic) steels) – феромагнітні сплави залізо–вуглець із різноманітними добавками легувальних елементів (хрому, вольфраму, кобальту тощо). Див. також магніт́ ипостійні,́ матеріа́лимагнітножорсткі́.

СТАН, -у (рос. состояние; англ. state, status,condition;(обч.) mode).

с. амо́рфний(рос. состояниеаморфное; англ. amorphous state; від грец.

αμορφός – безформний) – твердий некристалічний стан речовини, що характеризується ізотропією властивостей і відсутністю точки плавлення. При підвищенні температури аморфна речовина роз- м'якшується і переходить у рідкий стан поступово. У с. а. існує узгодженість у розташуванні сусідніх частинок – т. зв. близький порядок (див. також

поря́докдале́кийі близьки́й, число́координацій́ не, стан склоподіб́ ний, мета́- лиамо́рфні).

с.ана́логовий(рос. состояниеаналоговое; англ. analog state; від грец.

ανάλογος – відповідний) – стан ядерізобарів, які входять до складу одного ізоспінового мультиплету і мають однакові значення ізоспіну Т, спіну І та парності P (див. також інваріа́нтність ізотопі́чна). Аналоговими станами є дзеркальні ядра.Прикладс. а. – основні стани ядер146С, 148О.

с. а́томавале́нтний(рос. состояние атома валентное; англ. valent atomic state) – поняття, яке часто використовується для опису стану атома, що входить до складу молекули. С. а. в. визначається типом і числом зайнятих і вакантних валентних атомних орбіталей (тобто атомних орбіталей, що відповідають зовнішнім валентним оболонкам), числом електронів, які заселяють кожну атомну

квантового гармонічного осцилятора в с.

614

к. дорівнюють відповідноδх = 2-1/2l і δр = 2−1/2l- 1ћ, де l – амплітуда нульових коли-

вань, так що δрδх = ћ/2. При цьому зміна в часі середніх значень координати й імпульсу відповідаєкласичним траєкторі-

ям, аδх і δр залишаютьсясталими, тобто, еволюціонуючи, с. к. залишається когерентним.

с. конденсо́ваний[тіл́ оконденсо́- ване] (рос. состояние конденсированное, тело конденсированное; англ.

condensed state of matter, condensed body) – поняття, що поєднує тверді тіла та рідини в протиставленні їх газу. Середньої енергії теплового руху атомних частинок (атомів, молекул, йонів) у конденсованому тілі не вистачає на самочинний розрив зв'язку між ними, тому конденсованетіло зберігає свій об'- єм.

с. мезоморфний́ (рос. состояниемезо-

морфное; англ. anisotropic melts) – те саме, що стан рідкокристаліч́ ний, див. також криста́лирідкі́.

с. метастабіл́ ьний(рос. состояние метастабильное; англ. metastable state,

quasi-stationary state, quasi-steady state) – стан неповної рівноваги макроскопічної системи, що відповідає одному з мінімумів термодинамічного потенціалу при заданих зовнішніх умовах.

с. метастабіл́ ьнийу квантових с истемах (рос. состояниеметастабильное в квантовых с истемах;

англ. metastable state [quasi-stationary state, quasi-steady state] і n quantum

s ystems) – стан із часом життя (τ), набагатобільшим за характерний час життя збуджених станів (~ 10-8 с) атомної системи. Зазвичай метастабільними вважають збуджені стани, випромінювальні (радіаційні) переходи з яких заборонені суворими правиламивідбору.

с.нерівнова́жний(рос. состояниенеравновесное; англ. nonequilibrium state) –

у термодинаміці стан системи, яка виведена з термодинамічної рівноваги, у статистичній фізиці – зі стану статисти-

чної рівноваги; одне з основних понять термодинаміки нерівноважних процесів і статистичної теорії нерівноважних процесів (фізичної кінетики). У системі, що перебуває в с. н., відбуваються незворотливі процеси перенесення (теплопровідність, дифузія та ін.), що прагнуть повернути систему в стан термодинамічної (чи статистичної) рівноваги, якщо немає факторів, які цьому перешкоджають. С. н., час існування яких дуже великий, називаються метастабільними станами.

с. основни́й [стан ква́нтовий основни́й] атома (рос. состояние (квантовое) основное атома; англ. ground(quantum) stateo f an atom) – стаціонарний квантовий стан із найменшою внутрішньою енергією. Електрони атома в с. о. заповнюють квантові рівні(електронні оболонки) згідно з принципом Паулі. Рівень енергії, що відповідає с. о., також називається основним. Для атомазодним електроном у зовнішній оболонці він визначається квантовими числами цього електрона;ватомах зкількома еквівалентнимиелектронамис.о.визначається правилом Хунда. Енергія, яку необхідно надати атому в с. о. для відриву електрона від зовнішньої оболонки, називається енергією йонізації; аналогічна енергія для відриву електрона від внутрішньої оболонки називається енергією зв'язку цієї оболонки. С. о. для атомаН позначається1S1/2, для Не– 1S0 і т.д.

с. поверхне́вий (рос. состояние поверхностное; англ. surface state) – електронний стан, локалізований поблизу поверхні кристала. Хвильова функція с. п. загасає по обидва боки від поверхні кристала.

с.проміжни́й(рос. состояниепромежуточное; англ. intermediate state, intermediatestage,transientstate) – термодинамічно стійка доменна структура, що виникає при фазових переходах 1-го роду, індукованих магнітним полем. С. п. з'являється в зразку скінченного розміру в речовині, у якій під дією магнітного

615