Файл: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики..pdf

с. газового́ розряду́ (рос. сжатие газового разряда; англ. gas discharge contraction) – те саме, що контракція́

газового́ розряду́ .

с. ліні́йне (рос. сжатие линейное; англ. linear compression) – те саме, що й

сти́снення однові́сне.

с. однові́сне [сти́снення ліній́ не] (рос. сжатие одноосное, сжатие

линейное; англ. unixial compression, linear compression) – найпростіша деформація, що виникає впризматичному брусі, який піддається рівномірному стисканню.

с. рівномірне́ всебічне́ (рос. сжатие равномерное всестороннее; англ. uniform compression) – напруженодеформованийстан, що виникає в тілі під усебічним рівномірнимтиском P.

равновесия; англ. equilibriumstability) – поняття, яке визначає умови стійкості положення рівноваги. Положення рівноваги механічної системи є стійким, якщо при малому збуренні (зміщенні, поштовху) точки системи протягом наступного часу мало відхиляються від їх рівноважних положень. У випадку консервативної механічної системи достатня умова с. р. подається теоремою ЛеженДіріхле.

621

стойкость радиационная, устойчивость

[radiation hardness, irradiation stability] o f h a r d m a t e r і a l ) – спроможність матеріалів зберігати властивості (механі-

чні, електричні та ін.) при дії радіації.

с. термічна́ (рос. стойкость термическая; англ. heat-resistance, antiheat, heat endurance, thermal endurance, thermal strength) – те саме, що теплостійкість́ .

шар між двома сусідніми доменами з рі-

зними однорідними намагніченостями (див. також структу́радоменна́ магніт́-

на); його товщина визначається конку-

ренцією неоднорідної обмінної взаємодії та магнітної анізотропії.

с м ы с л е ; англ. Bloch wall) – те саме, що

стінка́ Блоха́.

с. Не́єля(рос. стенка Нееля; англ.

Neel wall) – область між сусідніми доменами (див. також структу́ра доме́нна магніт́ на) у тонких магнітних

622

плівках, в якій швидка просторова зміна намагніченостіМ відбувається в площині розташування векторів намагніченості доменів (у площині, паралельній поверхні

плівки). У с. Н. dіv M ¹ 0.

СТІС, род. сто́су[стопа́] (рос. стопа;

англ. stack) – поляризаційний пристрій, який складається з кількох плоскопаралельних прозорих пластинок, накладених одна на одну і встановлених під деяким кутом до напрямку світлового пучка, що падає на них. С. слугує для одержання лінійно поляризованого світла. Пропущене с. світло виявляється більш або менш поляризованимунаслідок різниці в коефіцієнтах пропускання для хвиль з електричним вектором, який лежить у площині падіння та перпендикулярно до неї (див. також фо́рмулиФрене́ля). Ступінь поляризації тим більший, чим більший показник заламу пластин, і досягає максимального значенняпри куті падіння світла на с., що дорівнює куту Брюстера.

СТОВП, -а́(рос. столб; англ. column, pillar, pile, pier, post, stake, pole, leg;

(розряду) glow; (речовини)column).

с. позити́вний (рос. столб положительный; англ. positive glow, plasma) – частина стовпа жеврійного розряду між анодним і фарадеєвим темними просторами. В області с. п. електропровідність є максимальною, а напруженість електричного поля мінімальною; об'ємний зарядвідсутній.

СТОКС, -а, Ст (рос. Стокс, Ст; англ.

Stoke, St) – одиниця вимірювання кінематичної в'язкості в системі одиниць СГС. 1 Ст дорівнює 1 см2/сек або 10-4 м2/сек одиниць кінематичної в'язкості в Міжнародній системі одиниць.

СТОЛИЌ ,-а(рос. столик; англ. table,

horse scaffold, platen).

с. Фе́дорова(рос. столикФёдорова;

англ. Fedorov table) – прилад для

розглядання кристалів у тонких шліфах під мікроскопом у паралельному пучку поляризованого світла під різними кутами. За допомогою с. Ф. можуть бути виміряні такі оптичні характеристики кристалів, як вісність, оптичний знак (співвідношення показників заламу у двох ортогональних поляризаціях), кут оптичних осей, напрямок гострої бісектриси та ін.

СТОПА́(рос. стопа; англ. pile,stack, stock) – те саме, що стіс.

СТРАТИ́ , род. страт (рос. страты;

англ. strata) – шари з більшою яскравістю свічення, розділені темними проміжками, які спостерігаються в додатньому стовпі газового розряду. С. утворюються в електричних газових розрядах при тисках поблизу 10-2 – 10-3 мм рт. ст. і в широкому інтервалі густин струмів. С. можуть рухатися зі швидкістю, близькою до швидкості звуку.

СТРАТИФІКАЦІЯ́ (рос.

стратификация; англ. stratification).

с. атмосфе́ри [стратифіка́ція атмосфе́рна] (рос. стратификацияатмосферы, стратификация атмосферная; англ. stratificationof atmosphere) – розподіл за висотою в атмосфері шарів із різними властивостями, найчастіше – з різною температурою. С. а. визначається дією променистого і турбулентного теплообмінів окремих шарів із навколишньою атмосферою і з земною поверхнею, фазовими переходами води в хмарах. Вивчення с. а., її стійкості та закономірностей зміни важливе в метеорології.

с. атмосфе́рна(рос. стратификация атмосферная; англ. stratification of atmosphere) – те саме, що стратифіка́ція атмосфе́ри.

СТРАТОСФЕРА́ (рос. стратосфера;

англ. stratosphere) – шар атмосфери між

623

тропосфероюі мезосферою. Верхня межа с. лежить поблизу 50 км, газовий склад аналогічний тропосферному, але с. містить менше водяної пари, пилу і більшеозону.

СТРИБОЌ , -бка́1(рос. скачок; англ. jump, surge; (відхил) dart; (однократне відбиття радіохвиль) hop; (зміна) jump, abrupt change; (перехід в електроніці) cut;(струму, сигналу) step; (обч.) control break).

с. ба́льмерівський (рос. скачок бальмеровский;англ. Balmerjump) – різка зміна інтенсивності неперервного випромінювання багатьох астрофізичних об'єктів на малому інтервалі довжин хвиль

поблизу границі серії Бальмера(λ∞ = 3646 Е). С. б. виникає через стрибок коефіцієнта поглинання а неперервного випромінювання атомами водню поблизу

λ∞, зменшення а пояснюється тим, що фотони вже не можуть іонізувати атом водню з 2-го рівня енергії. За положенням і розмиттям с. б., а також за перепадом інтенсивності випромінювання в ньому можна судити про клас світності та інші фізичні параметри зорі. На основі вимірювання зазначених трьох характеристик с. б. розроблена класифікація зірок.

с. згу́щення(рос. скачок уплотнения; англ. compression shock, shock (wave)) – те саме, що хви́ляуда́рна.

с. температу́ри Капіц́ и(рос. скачок температуры Капицы; англ. Kapica's

temperature jump, Kapica's jump in temperature) – явищев рідкому гелії, яке полягаєу тому, що при передачі теплавід твердого тіла до рідкого гелію (або зворотно) на межі розділу виникає різниця температур, пропорційна густині теплового потоку і обернено пропорційна кубові абсолютної температури.

с. конденса́ції (рос. скачок конденсации; англ. condensationjump) – особлива форма стрибка ущільнення, що виникає в надзвуковому прискорюваному

потоці газу в результаті конденсації пари води, яка вньому містяться.

СТРИБОЌ , -бка́ 2 (рос. прыжок; англ. jump,hop).

с. гідравліч́ ний(рос. прыжок гидравлический; англ. hydraulicjump) – частина потоку в руслі з вільною поверхнею, у межах якої відбувається різкий підйом рівня води при переході від бурхливої або стрімкої течії до спокійної. При цьому швидкість v1 стрімкої течії більша за хвильову швидкість (тобто більша за швидкість поширення хвиль на поверхні

даної рідини v = gh1 ), а глибина h1

менша критичної глибини hкр; при переході до спокійної течії його швидкість v2 стає менша за хвильову швидкість, а глибина h2 > hкр. Ділянкас. г., рух води в якій має складний круговертний характер, називаєтьсявальцем. С. г. використовується в гідротехніці, наприклад,для захисту від розмивів нижнього б'єфа гребель.

СТРИМЕРИ́ , -ів,мн. (рос. стримеры;

англ. streamers) – світні розгалужені канали, які утворюються в розрядних проміжках у передпробійних стадіях іскр і в коронних розрядах. Появу с. пояснює теорія розвитку електронних лавин з урахуванням процесів фотойонізації та ударної йонізації.

СТРІЙ, -ою́ музичний (рос. строй

музыкальный; англ. tune) – сукупність звуків різної висоти, які використовуються в музиці. Розрізняють: відносний с., що характеризується відношеннями частот звуків, які входять у нього, і абсолютний с., тобто абсолютну висоту звучання.

СТРОНЦІЙ́ , -ю (рос. стронций; англ. strontium), Sr – хімічний елемент ІІ групи періодичної системи елементів, належить до підгрупи лужноземельних металів, має валентність 2. У природі

624

сталічних фаз, які складаютьбагатофазне кристалічне твердетіло.Розміри, форма і взаємне розташування фаз, розподіл і будова міжфазних меж, поряд із внутрі-