|
|
|
|
|
|
|
|
|
СТІНКА́ |
|
(рос. стенка; англ. wall, |
screen;(гідр.) plate). |
|
|
|
|
с. Бло́ха[стін́ ка(доме́нна) бло́хі- |
вська, межа́(доме́нна) бло́хівська] в |
широкому розумінні |
(рос. стенка |
Блоха [стенка (доменная) |
блоховская, |
граница (доменная) |
блоховская] |
в |
широком смысле; англ. Blochwall) |
– область |
(шар) |
усередині |
магнітно- |
впорядкованої речовини (феромагнетика, |
феримагнетика або слабкого феро- |
магнетика), що розділяє суміжні домени. |
Всередині |
цієї області |
відбувається |
поворот вектора намагніченості М |
від |
його напрямку водному домені до напря- |
мку в сусідньому домені (див. також |
структу́радоме́нна магніт́ на). Поворот |
здійснюється |
при |
просуванні вздовж |
нормалі до поверхні розділу таким чи- |
ном, що нормальна складова М залишає- |
ться неперервною, тобто на поверхні с. Б. |
не виникають магнітостатичні полюси. |
Ф. Блох [F. Bloch], 1932. С. |
Б. мають іне- |
рційні властивості, їм приписують ефе- |
ктивну масу. |
|
|
|
|
|
|
с. |
блохівська́ |
|
в |
ш и р о к о м у |
р о з у м і н н і |
(рос. |
стенкаблоховская в |
ш и р о к о м |
с м ы с л е ; англ. Bloch wall) |
– те саме, що стінка́ |
Блоха́. |
|
доменна́ ] |
с. |
доменна́ |
[межа́ |
м а г н і т н и х |
д о м е н і в |
(рос. стенка |
доменная [граница доменная] |
м а г н и - |
т н ы х д о м е н о в ); англ. |
domain wall, |
domain boundary, wall) – перехідний |
шар між двома сусідніми доменами з рі-
зними однорідними намагніченостями (див. також структу́радоменна́ магніт́-
на); його товщина визначається конку-
ренцією неоднорідної обмінної взаємодії та магнітної анізотропії.
с. |
доменна́ |
блохівська́ |
в |
ш и р о к о м у р о з у м і н н і (рос. стенка |
доменная |
блоховская |
в ш и р о к о м |
с м ы с л е ; англ. Bloch wall) – те саме, що
стінка́ Блоха́.
с. Не́єля(рос. стенка Нееля; англ.
Neel wall) – область між сусідніми доменами (див. також структу́ра доме́нна магніт́ на) у тонких магнітних
622
плівках, в якій швидка просторова зміна намагніченостіМ відбувається в площині розташування векторів намагніченості доменів (у площині, паралельній поверхні
плівки). У с. Н. dіv M ¹ 0.
СТІС, род. сто́су[стопа́] (рос. стопа;
англ. stack) – поляризаційний пристрій, який складається з кількох плоскопаралельних прозорих пластинок, накладених одна на одну і встановлених під деяким кутом до напрямку світлового пучка, що падає на них. С. слугує для одержання лінійно поляризованого світла. Пропущене с. світло виявляється більш або менш поляризованимунаслідок різниці в коефіцієнтах пропускання для хвиль з електричним вектором, який лежить у площині падіння та перпендикулярно до неї (див. також фо́рмулиФрене́ля). Ступінь поляризації тим більший, чим більший показник заламу пластин, і досягає максимального значенняпри куті падіння світла на с., що дорівнює куту Брюстера.
СТОВП, -а́(рос. столб; англ. column, pillar, pile, pier, post, stake, pole, leg;
(розряду) glow; (речовини)column).
с. позити́вний (рос. столб положительный; англ. positive glow, plasma) – частина стовпа жеврійного розряду між анодним і фарадеєвим темними просторами. В області с. п. електропровідність є максимальною, а напруженість електричного поля мінімальною; об'ємний зарядвідсутній.
СТОКС, -а, Ст (рос. Стокс, Ст; англ.
Stoke, St) – одиниця вимірювання кінематичної в'язкості в системі одиниць СГС. 1 Ст дорівнює 1 см2/сек або 10-4 м2/сек одиниць кінематичної в'язкості в Міжнародній системі одиниць.
СТОЛИЌ ,-а(рос. столик; англ. table,
horse scaffold, platen).
с. Фе́дорова(рос. столикФёдорова;
англ. Fedorov table) – прилад для