Файл: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики..pdf

рекуррентные; англ. recurrentrelations;

від лат. recurrens,род. відм. recurrentіs – ті, що повертаються) – однотипні формули, що пов'язують між собою елементи деякої послідовності, які йдуть один за одним (це може бути послідовність чисел, функцій і т.і.). Залежно від природи об'- єктів, с. р. можуть бути алгебричними,

602

функціональними, диференціальними, інтегральнимиі т.д.

СПІВПО́МІР, -у (рос. симметрия; англ. symmetry) – див. симе́трія.

СПІВЧА́ССЯ (рос. синхронизм; англ. syncronism) – див. синхроніз́.м

СПІН, -у (рос. спин; англ. spin) – внутрішній момент кількості руху мікрочастинок, який має квантову природу і

дорівнює h s(s 1) , де h – сталаПланка,

аs – характернедля кожного виду частинок ціле або напівціле додатнє число. Проєкція с. на фіксований напрямок може набувати дискретних значень (в одиницях

h): s, s-1, s-2, ..., -s, тобто частинка може перебувати в 2s+1 спінових станах. У грубому наближенні для опису спінуможе застосовуватися образ обертового тіла. Поняття с. дозволяє пояснити мультиплетну структуру атомних спектрів, особливості поведінки спектральних термів і ліній у магнітному полі(див. також я́вищеЗе́є- мана). Взаємодія електронів зі с. ядра пояснює надтонку структуру атомних рівнів, заповнення електронних оболонок у багатоелектронних атомах (див. також

при́нципПа́улі).

с. ізотопіч́ ний(рос. спинизотопический; англ. isotope spin), І – те саме, що

ізо(топ)спі́н.

СПІНО́Р, -а (рос. спинор; англ. spinor) – багатокомпонентнаматематична величина, яка слугує в квантовій механіці для опису спіну мікрочастинок. При зміні системи координат с. перетворюється особливим способом, відмінним від перетворення тензора, через матрицю перетворення.

с-рикульові́[фу́нкції кульові́спіно́- рні, фу́нкції сфери́чні спіно́рні] (рос.

спиноры шаровые,функции шаровые спинорные, функции сферические спинорные; англ. spherical spinors, spinorspherical functions) – власніфунк-

ції оператора повного моменту кількості рухудля систем зі спіном1/2.

СПIНТАРИСКО́П, -а (рос. спинтарископ; англ. spinthariscope) – приладдля візуального спостереженнята

лічби α-часток. Головною складовою частиною с. є екран, вкритий речовиною,

що здатна світитися. Кожна α-частинка, влучаючи в екран, викликає в точці падіння спалах світла – сцинтиляцію, що спостерігається через лупу оком. За числом спалахів за одиницю часу визначають активність досліджуваного препарату. Більш досконалим приладом, заснованим на цьому ж принципі, є сцинтиляційний лічильник.

СПIРА́ЛЬ, -і (рос. спираль; англ. spiral, coil, curl, volute, scroll; (тільки просторова) helix; (тільки плоска) snail;

(дефект кристала) swirl).

с. Корню́[клото́їда] (рос. спираль Корню,клотоида; англ. Cornu('s) spiral, Euler spiral, clothoid) – крива, що використовується для графічного обчисленнярозподілу інтенсивності при дифракції світла на прямолінійному краї або на щілині(дифракція Фраунгофера); складається з двох симетричних гілок, які нескінченнечисло раз обвиваютьсянавколо двох "фокусів" F і F' і необмежено наближаються до них. Рівняння с. К. у параметричній формі має вигляд інтегралів Френеля:

х= соs(πu2/2)du; y= sіn(πu2/2)du; фокуси

F(1/2, 1/2) і F'(–1/2, –1/2) – асимптотичні точки кривої; межі інтегрування визначаються розмірами щілин або екранів, на яких відбуваєтьсядифракція.

с-лі Е́йрi (рос. спиралиЭйри; англ.

Airy spirals) – інтерференційні фігури, що спостерігаються при схрещених поляризаторах у світлі, яке пройшло через дві накладені одна на одну пластинки однакової товщини, вирізані з правого і лівого кристала однієї речовини

603

перпендикулярно до оптичної осі. С. Е. одновісних оптично активних кристалів являють собою темну чотириходову плоску спіраль зі світлими проміжками між гілками. Гілки спіралі загнуті ліворуч або праворуч (якщо йти з центра), залежно від розміщення правота лівообертальної пластинок у стосі (стопі). Спостереженнями с. Е. користуються для визначення знаку оптичної активності кристалів і рідин.

СПIРА́ЛЬНІСТЬ, -ості [число́ ква́- нтове спiра́льне] (рос. спиральность, число квантовое спиральное; англ. spirality, spiral quantum number) – квантовомеханічна характеристика стану мікрочастинок, яка має зміст проєкції спіну або повного моменту частинки на напрям її руху. Застосовується для опису частинок, що рухаються зі швидкостями, близькими до швидкості світла.

СПЛАВ, -у (рос. сплав; англ. alloy, fusion; (лісу) float(ing), flotage, drive, driving).

с-ви інва́рні(рос. сплавыинварные;

англ. invar alloys) – група магнітновпорядкованих сплавів (сплави Fe з Nі, Co, Cr, Pt, Pd), які мають дуже малий коефіцієнт теплового лінійного розширення, аномально великі значення спонтанної магнітострикції та сприйнятливості парапроцесу, великий вплив тиску на намагніченість і температуру Кюрі.

с-ви магніт́ ні(рос. сплавы магнитные; англ. magnetic alloys) – металеві сплави, що мають феромагнітні властивості. С. м. можуть мати в своєму складі тільки феромагнітні елементи або феромагнітні та неферомагнітні елементи, або утворюватися взагалі без участі феромагнітних металів. Вивчення фізичних властивостей с. м. відкриває можливості для з'ясування закономірностей виникнення ферота антиферомагнітного станів у металевих кристалах і утворення с. м. із певними магнітними характеристиками

(див. також матеріа́ли магнiтножорсткі́, матеріа́лимагнiтном'які́).

с-ви металіч́ ні(рос. сплавы металлические; англ. metal alloys) – макроскопічні однорідні системи з двох і більше металів і неметалів, які мають характерні властивості металів. Кристалографічна структурата фазовий складс. м. визначаються переважно кристалічною і електронною структурами компонентів і співвідношенням їх атомних радіусів. Для утворенняс. м. із потрібними властивостями важливо знати діаграму стану. При сплавленні металів, які мають однакову кристалічну структуру компонентів, малу різницю атомних радіусів і близькі хімічні властивості, часто виникають тверді розчини з необмеженою розчинністю компонентів. В інших випадках спостерігається обмежена розчинність компонентів один в одному і с. м. існує як два (в разі подвійного сплаву) незмішних розчини обмеженої концентрації одного з компонентів при переважному вмісті іншого. С. м. отримують кристалізацією з розплаву, металокерамічним способом (див. також металокераміка), конденсацієюз пари, електроосадженняміз розчину,дифузійним насиченнямтощо.

с-ви Місім́ а(рос. сплавы Мисима;

англ. Mishima alloys) – сплави для постійних магнітів системи Fe–Nі–Al (див. також а́лні́). Відкриті японським ученим Т. Місіма [T. Mіshіma].

с-ви надпрові́дні(рос. сплавысверхпроводящие; англ. superconducting alloys) – сплави хімічних елементів, у яких проявляєтьсяявищенадпровідності.

с-ви термомагніт́ ні(рос. сплавытермомагнитные; англ. thermomagnetic alloys) – група магнітном'яких матеріалів із різкою температурною залежністю намагніченості в температурній області їх практичного застосування.

СПЛЕСК, -у (рос. всплеск; англ. burst, surge, bump, hit, kick, flash, spike).

604

га́ма-спле́ски (рос. гамма-всплески;

англ. gammabursts) – інтенсивні імпульсні потоки гама-квантів з енергією від десятка до тисячі кеВ, які поширюються в міжзоряному просторі Галактики. Виявлені в 1973 у результаті тривалого спостереження за рівнем інтенсивності

космічного γ-випромінювання одночасно з декількох супутників. Основні характеристики г.-с.: частота появи, інтенсивність і часова структура, енергетичний спектр випромінювання, еволюція спектру в ході сплеску, сумарний потік енергії, напрямок поширення випромінювання. За сукупністю даних передбачається, що джерелаг.-с. заповнюють у Галактиці областьу вигляді товстого диска, повна енергія сплеску складає 1039– 1040 ерг. Однозначного пояснення походження г.-с. немає. Можливо, вони викликаються термоядернимивибухами на поверхні нейтронної зірки.

СПОВЗА́ННЯ (рос. сползание; англ.

crawl(ing), creep(ing), creepage).

с. магніт́ не[сповза́ння несиметри́- чної петлі́гістере́зису] (рос. сползание

магнитное,сползаниенесимметричной петли гистерезиса; англ. magnetic

crawl(ing), crawl(ing) of unsymmetrical hysteresis loop, crawl(ing) of unsymmetrical hysteresis curve,

crawl(ing) of unsymmetrical hysteresis characteristic) – полягає в тому, що при повторних вимірюваннях намагніченості І феромагнетика за несиметричними циклами (здійснюваних зміною напруженості H зовнішнього магнітного поля) петлі гістерезису можуть залишатися розімкненими протягом дуже великого чи-

сла циклів ( 106 і вище) і неперервнозміщуватисяуздовжосі І на площині І(H).

с. несиметри́чноїпетлі́гістере́зису (рос. сползаниенесимметричнойпетли гистерезиса; англ. crawl(ing) of

unsymmetrical hysteresis loop, crawl(ing) of unsymmetrical hysteresis curve, crawl(ing) of unsymmetrical hysteresis

characteristic) – те саме, що сповза́ння магніт́ не.

СПОДІВА́ННЯ (рос. ожидание; англ.

expectation, expectancy).

с. математи́чне[зна́ченнясеред́нє] випадкової величини (рос. ожидание математическое [значение среднее] случайной величины;

англ. mathematical expectation, average of distribution, probabilistic average, ensemble expectation, statistical expectation, expectation function, mean of distribution, expectation, population mean, universe mean, expected value, expectation value, average (value), mean

R

PX(−∞, x) = P(X < x) – розподіл імовірностей величини Х, R – множина значеньХ.

СПОЛУ́КА (рос. соединение; англ.

compound, bond(ing)).

с-ки аліцикліч́ ні(рос. соединения алициклические; англ. alicyclic compounds) – клас органічних сполук, у молекулах яких присутні циклічні системи з одних лише вуглецевих атомів, за винятком бензолу та його похідних. С. а. разом з ароматичними утворюють клас карбоциклічних сполук.

с-ки інтеркальо́вані(рос. соединения интеркалированные; англ. intercalated compounds; від лат. іntercalarіs – вставний, додатковий) – структури, що утворюються в результаті введенняв шаруваті кристали додаткових груп атомів або молекул, які розсовують шари вихідного кристала. С. і. складаються з вихідних шарів, які чергуються, і нових шарів введених атомів або молекул.

605

с-ки інтерметаліч́ ні(рос. соединения интерметаллические; англ. intermetallic compounds) – те саме, що сполуки́

металічні́ .

с-ки квазідвови́мірні(рос. соединенияквазидвумерные; англ. quasi-two- dimensional compounds) – кристали із шаруватимтипом кристалічної упаковки і відповідно сильною анізотропією руху електронів.

с-ки металіч́ ні [сполуки́ інтерметаліч́ ні,метало́їди] (рос. соеди-

ненияметаллические,соединенияинтерметаллические, металлоиды; англ.

metallic compounds, intermetallic compounds, metalloids) – самостійні (проміжні) фази сплавів (сполук) металів між собою або з деякими неметалічними елементами (H, B, N, C, Sі), що мають металічну природу і властивості. Кристалічні структури с. м. відрізняютьсявід структури окремих компонентів.

с-ки молекуля́рні(рос. соединения молекулярные; англ. associated compounds) – хімічно індивідуальні сполуки, що складаються з двох чи більшої кількості молекул, зв'язаних силами міжмолекулярної взаємодії (специфічними або універ-сальними). Властивостіпочаткових молекул у с. м. значною мірою зберігаються.

СПОРІДНЕНІСТЬ,́ -ості (рос. сродство; англ. affinity).

с. до електро́на [спорід́ неність електро́нна] (рос. сродство к электрону, сродство электронное; англ. electronaffinity) – здатність деяких атомів і молекул приєднувати додатковий електрон і перетворюватись у від'ємні йони. Мірою с. до е. є енергія електронної спорідненості, яка дорівнює різниці енергії атома (молекули) в основному стані та енергії основного стану відповідного від'ємного йона. Здатність приєднувати додатковий електрон мають атоми, у яких зовнішня частина електронної оболонки утворена незаповненою групою еквівалентних електронів, наприклад,

атом водню, атоми елементів І групи періодичної системи (один зовнішній s- електрон), деякі іншіатоми.

с. електро́нна(рос. сродство электронное; англ. electronaffinity) – див. спорід́ неністьдоелектро́на.

с.хіміч́ на(рос. сродствохимическое;

англ. chemical affinity) – причина, яка спонукає речовину до хімічних перетворень, а такожсила, яка втримує різнорідні елементи у сполуці. Кількісною мірою є стандартназміна вільної енергії при хімічній реакції.

СПОСТЕРЕЖУВАНА,́ -ої [величина

спостере́жувана,величина́вимір́ ювана, величина́фізи́чна] у квантовій механіці (рос. наблюдаемая[величина

наблюдаемая, величина измеримая, величина физическая] в квантовой механике; англ. observing value,

measurable value, physical value і n quantum mechanіcs) – фізична величина, що задовольняє вимоги: 1) для фізичних систем існують стани, у кожному з яких розглянута величина з достовірністю має цілком визначене характернедля цього стану значення (називаєтьсявласним значенням даної величини); 2) у результаті вимірювання розглянутої величини в будь-якому довільному стані фізичної системи отримуємо одне з її власних значень. Стан, у якому фізична величина набуває того чи іншого власного значення, називається її власним станом, що відповідає (чи належить) даному власному значенню. Одному й тому ж власному значенню може належатикілька власних станів розглядуваної фізичної величини, які відрізняються значеннями, що набувають у них які-небудь інші величини. У цьому випадку власне значення величини називаєтьсявиродженим.

СПОТВО́РЕННЯ, род. -ень, мн. (рос.

искажения; англ. distortion, artifact).

с.ампліту́дно-часто́тні(рос. искажения амплитудно-частотные; англ.

606

amplitude-frequency distortion) – те саме, що спотво́реннячасто́тні.

с.ліній́ ні(рос. искажениялинейные;

англ. linear distortion) – те саме, що спотво́реннячасто́тні.

с. неліній́ ні(рос. искажения нелинейные; англ. intermodulation, gain compression, compression) – зміни сигналу

Sвих(t), що призводять до спотворення переданогоповідомлення Sвх(t), зумовлені нелінійністю оператора тракту передачі (у т. ч. у присутності перешкод): Sвих(t) = L Sвх(t). Розрізняють власне с. н. – с. н. корисного сигналу за відсутності перешкод, і с. н. корисного сигналу, зумовлені нелінійністю кола під дією перешкод. Оцінку с. н. проводять або за ступенем спотвореннятестових сигналів, або за характеристикамиоператоратракту переда-

чі. с.фа́зові[спотво́ренняфазочасто́тні] (рос. искажения фазовые, искажения фазочастотные; англ. phase(-frequency)

distortion, phase(-frequency) aberration)

– спотворення форми сигналу, зумовлені порушенням фазових співвідношень у його частотному спектрі. С. ф. виникають, наприклад, при проходженні сигналу по каналу зв'язку, коли в ньому загасання або відсутнє, або не залежить від частоти, а його фазочастотнахарактеристикає нелінійною функцією частоти.

с. фазочасто́тні(рос. искаженияфазочастотные; англ. phase-frequency

distortion, phase-frequency aberration) – те саме, що спотво́ренняфа́зові.

с. часто́тні[спотво́ренняампліту́- дно-часто́тні,спотво́ренняліній́ ні] (рос.

искажения частотные, искажения амплитудно-частотные,искаженияли-

нейные; англ. frequency distortion,

amplitude-frequency distortion, linear distortion) – спотворенняформи електричного сигналу на виході лінійної системи передачі визнаків, зумовлені порушенням амплітудних співвідношень у його спектрі (нерівномірним відтворенням коливань різних частот). С. ч., на відміну від амплітудних, пов'язані зі швидкістю