Файл: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики..pdf

шньофазними дефектами, визначають багато фізичних властивостей реальних твердотільних матеріалів. Фізичнівластивості гетерофазного тіла не є адитивною сумою властивостей його фаз через наявність міжфазних меж і внутрішніх напружень, що виникають при контакті різних фаз. У результаті фазових перетворень у початковій фазі виникають окремі області або кристали нових, термодинамічно стійкіших фаз, які ростуть, взаємодіють, утворюють гетерофазну структуру. Впливаючи на хід структурного фазового перетворення, можна в одному матеріалі отримувати різноманітні гетерофазні структури.

с. диспе́рсна(рос. структура дисперсная; англ. dispersionstructure) – невпорядкована система у вигляді просторової сітки, що утворюється при зчепленні частинок дисперсної фази в дисперсному середовищі. Існують коагуляційні,конденсаційні с. д., а при високій густині с. д. стає структурою дрібнозернистого твердого тіла. Див. також

структуроутво́рення, систе́мидиспе́- рсні.

с. доме́ннамагніт́ на(рос. структура доменная магнитная; англ. magnetic domain structure) – сукупність макроско-пічних областей (доменів)

магнітновпорядкованої речовини, що від-

різняються, залежно від конкретного типу магнітного впорядкування, напрямком намагніченості М, вектора антиферомагнетизму L або напрямками М і L одночасно (а також розміром, формою й іншими особливостями, зв'язаними, зокрема, із кристалографічною структурою зразка і геометрією його поверхні). С. д. м. існує при температурахнижче температурифазового переходу у магнітновпорядкований стан і у визначених інтервалах напруженості зовнішнього магнітного поля.

с. доменопросувальна́ (рос. структура доменопродвигающая; англ. drivingstructure) – пристрій, що слугує

для просування циліндричних магнітних доменів (ЦМД) уздовж поверхні плівки

625

ЦМД-матеріалу. Застосовується в запа- м'ятовувальних пристроях на ЦМД.

якого атомазномером і у n-ій комірціви-

ражаєтьсячерезвідповідний спін Soі атома нульової (вихідної) комірки за допомогою співвідношення Snі = Soіexp(іktn), де tn – вектор трансляції з нульової комірки в n- ну. У цьому випадку говорять, що с. м. а. має хвильовий векторk.

с.магніт́ нагвинтова́(рос. структура магнитная винтовая; англ. screw magnetic structure) – те саме, що

структу́рамагніт́ нанеспівро́змірна.

с. магніт́ на гелікоїда́льна (рос. структурамагнитная геликоидальная;

англ. helical magnetic structure) – те саме, що структу́рамагніт́ нанеспівро-́ змірна.

с. магніт́ нагеліко́їдна[структу́ра магніт́ на гелікоїда́льна] (рос. структурамагнитная геликоидальная;

англ. helical magnetic structure) – те саме, що структу́рамагніт́ нанеспівро́- змірна.

с. магніт́ надовгоперіоди́чна(рос.

структура магнитная длиннопериодическая; англ. long-period magnetic structure) – те саме, що структу́ра магніт́ нанеспівро́змірна.

с. магніт́ на модульо́вана (рос. структурамагнитнаямодулированная;

англ. modulated magnetic structure) – те саме, що структу́рамагніт́ нанеспівро́- змірна.

с.магніт́ нанеспівро́змірна[структу́-

рамагніт́ на гвинтова́, структу́рамагні́- тна спіра́льна,структу́рамагніт́ нагеліко́їдна,структу́рамагніт́ нагелікоїда́- льна,структу́рамагніт́ на довгоперіоди́- чна, структу́рамагніт́ намодульо́вана] (рос. структура магнитная несоразме-

рная, структура магнитная винтовая, структура магнитная спиральная, структурамагнитная геликоидальная, структура магнитная длиннопериодическая, структура магнитная модулированная; англ. incommensurable

magnetic structure, disproportional magnetic structure, screw magnetic structure, spiral magnetic structure, helical magnetic structure, long-period magnetic structure, modulated magnetic

626

structure) – замкнута невиродженадиференціальна форма степеня 2. У кожному дотичному просторі с. с. задає кососка-лярний добуток (див.

також гру́па симплекти́чна). Кососкалярний добуток пари векторів можна прийняти за означення площі натягнутого на них паралелограма.

с. тонка́[розще́пленнямультипле́- не] (рос. структуратонкая, расщепление мультиплетное; англ. finestructure, multiplet splitting) – розщеплення електронних енергетичних рівнів в атомах, молекулах і кристалах на кілька підрівнів, зумовлене спін-орбітальною взаємодією, яке призводить до розщеплення спектральних ліній. Величина с. т. є дійсно тонкою, невеликою лише для легких атомів.

с. уповіл́ ьнювальна(рос. структура замедляющая; англ. slowing structure, slow-wavestructure,delay-line structure)

– те саме, що систе́мауповіл́ ьнювальна. с-рибіологіч́ ні(рос. структурыбиологические;англ. biologycal structures) –

те саме, що структу́рикліти́нні.

с-рикліти́нні[структу́рибіологіч́ ні] (рос. структурыклеточные,структуры биологические; англ. cellular structures, biological structures) – надмолекулярні агрегати, що входять до складу живих клітин, утворені біополімерами (білками, жирами, нуклеїновими кислотами та ін.) без участі ковалентних зв'язків між цими молекулами. Всі біохімічні реакції, що відбуваються в клітинах і забезпечують їхній метаболізм, рухливість і ділення, здійснюються за допомогою організованих певним чином с. к. В умовах, близьких до фізіологічних, с. к. є те- рмодина-мічно стійкими утвореннями, тобто не потребують витрат енергії для підтримання свого існування і можуть збиратися самочинно з окремих блоків. Структурна цілісність с. к. забезпечується відносно слабкими водневими зв'язками, що виникають між окремими компонентами структури, йонними, гідрофобними взаємодіями, а також ван- дер-ваальсовими силами. Основа функціональної активності с. к. – перебудови їхньої надмолекулярної організації, що відбуваються при зміні йонної сили,

627

температури середовища, а також при підведенні енергії ззовні.

с-ри модульо́вані(рос. структуры модулированные; англ. modulated structures) – структури твердого тіла з природною або штучною модуляцією складу. Період с. м. на 1 – 2 порядки перевищує сталу кристалічної решітки (див. також ана́ліз структу́рний рентге́нівський,надрешіт́ ка).

СТРУКТУРОУТВОРЕННЯ́ в

дисперсних с истемах (рос.

структурообразование в

дисперсных с истемах; англ. structure formation [cross-linking, structurization] і n d іspersіons) – виникнення і розвиток просторових (ланцюгових і сітчастих) структур – каркасів із різною мірою заповнення частинкамидисперсної фази. С. зумовлене міжмолекулярними силами різноманітної природи, що призводять до зчеплення частинок дисперсної фази і поступового тверднення і згущення попередньо рідкої системи.

СТРУКТУРУВАННЯ́ (рос.

структурирование; англ. structuring, patterning, cure, cross-linking, cross- linkage,crossbonding,cross-bonding).

с. полiме́рів(рос. структурирование полимеров; англ. polymerstructuring) – утворення просторових макромолекул із високомолекулярних лінійних ланцюгових макромолекулабо із монота олігомерів (димерів, тримерів, тетрамерів і т. д.). У структурованих полімерах окремі сегменти лінійних макромолекул з'єднані між собою поперечними ланцюгами, утвореними валентними або координаційними зв'язками. С. п. призводить, як правило, до збільшення хімічної стійкості, термоста-більності, теплостійкості, твердості і т.п.

СТРУМ, -у (рос. ток; англ. current). с. аксіа́льний[струм аксіа́льно-ве́- кторний] у квантовій теорі ї

п оля (рос. ток аксиальный,ток акси- ально-векторный в квантовой теории поля; англ. axial(-vector) current) – операторний вираз, який описує перетворення однієї частинки в іншу і перетворюєтьсяяк чотиривимірний вектор при перетвореннях Лоренца і як псевдовектор (аксіальний вектор) при просторових віддзеркаленнях. С. а. є одним із основних понять у теорії слабкої взаємодії, а також при описі хіральної симетріїсильної взаємодії.

с. багатофа́зний(рос. ток многофазный; англ. polyphase current) – див.

струмтрифа́зний.

с. ве́кторний(рос. ток векторный; англ. vector current) – квантовий оператор, що входить у гамільтоніан слабкої взаємодії. Перетворюється як 4- вектор при власних перетвореннях Лоренца. При інверсії системи відліку просторові компоненти векторного струму змінюють знак, а часова компонента не змінюється. У гамільтоніан теорії електрослабкої взаємодії входять два векторних струми – зарядженийі нейтральний. Зарядженийс. в. змінює на одиницю сумарний електричний заряд частинок, між якими він викликає такіпереходи, при яких сумарний

електричний заряд частинок не змінює-

ться (наприклад,νμ → νμ, p → n π +).

с. електри́чний(рос. ток электрический; англ. electric current, current electricity, dynamic electricity, flow of electricity,currentflow,juice) – упорядковане перенесенняелектричного заряду. Феноменологічно с. е. також еквівалентний струмузміщення, який у вакууміпо- в'язаний зі зміною в часі напруженості електричного поля.

с. заря́джений[струмслабки́й заря́- джений] (рос. ток (слабый) заряженный; англ. charged (weak) current) – один із фундаментальних операторів теорії слабкої взаємодії, що зумовлює переходи, при яких електричний зарядкінцевих або початкових частинок (ле-

628

напруги та струму, комплексними імпедансами.

с.зміщ́ ення(рос. токсмещения; англ. displacementcurrent,bias(ing) current) – швидкість зміни в часі електричного змі-

щення, тобто величини D/(4π) (гауссова система), де D – електрична індукція. Цей струм не пов'язаний зі струмами провідності, але є джерелом магнітного

поля. Густина с. з.(оскільки D = E + 4πP)

629

зный; англ. three-phase current, polyphasecurrent) – система трьох гармонічних струмів однакової частоти й амплітуди, зсунутих за фазою на 1/3 періоду. У мережахс. т. існують дві напруги

– лінійна та фазова. При передачі електричної енергії на великі віддалі використання с. т. економічно більш вигідне, ніж використання систем передачі змінного струму з іншою кількістю фаз.

с-ми вихрові́(рос. токи вихревые; англ. eddy currents, whirling currents) –

те саме, що струми́ Фуко́.

с-ми електри́чнів атмосфе́рі(рос. токи электрическиев атмосфере; англ. electric currents in atmosphere) – див.

еле́ктрикатмосфе́рна.

с-ми земні́[струми́ телури́чні] (рос. токи земные,токи теллурические; англ. Earth currents, tellurics; від лат. Tellus,

род. відм. Tellurіs – Земля) – природні електричні струми, що протікають у поверхневих (твердій і рідкій) оболонках Землі. У сучасній геофізиці під с. з. розуміють перш за все індукційні струми, зумовлені магнітними варіаціями різних типів, джерелаяких розташовані в іоносфері та магнітосфері Землі. Густини такихструмів від 10-4 до 10-9А/м2. С. з. є частиною загального електромагнітного поля Землі.

с-ми магніт́ ні(рос. токи магнитные;

англ. magnetic currents) – фіктивні струми, створювані рухом умовних магнітних зарядів. Є формальними аналогами електричних струмів. Уявлення про магнітні струми дозволяє в ряді випадків спростити розрахунки електромагнітних полів, створюваних різноманітними випромінювальними пристроями, наприклад, магнітнимиантенами.

с-ми мікровихрові́(рос. токи микровихревые; англ. microeddy currents)

– замкнуті мікроструми, що виникають у металевих феромагнетиках при зміні їхньої намагніченості, зумовленій зсувом меж між доменами.