characteristic) – те саме, що характери́- стикаампліту́дна.
х. перехідна́(рос. характеристика переходная; англ. transientcharacteristic, transient response, transient performance, indicial admittance, transfer characteristic, step response, unit-stepresponse) – функція, яка описує зміни в лінійній системі, що виникають під зовнішнім впливом, який має вигляд миттєвого стрибка від нуля до деякої сталої величини (прийнятої за одиницю).
х. спадна́ (рос. характеристика падающая; англ. falling characteristic, sloping characteristic, dropping characteristic, drooping characteristic) – характеристика, в якій зростання однієї з величин, що визначають стан пристрою, відповідаєзменшеннюіншої.
х. фа́зова[характери́стикафа́зо(во-) часто́тна] (рос. характеристика фазовая, характеристика фазо(во-)частот- ная; англ. phase performance, phase response, phase (-response) characteristic, phasetransfer function) – залежністьфазового зсуву, що вноситься лінійною системою передачі сигналів, від частоти гармонічного сигналу. Поряд із амплітудно-частотною характеристикою, х. ф. визначає частотні властивості лінійної системи передачі визнаків.
х. фа́зо(во-)часто́тна(рос. характе- ристикафазо(во-)частотная; англ. phase performance, phase response, phase (-response) characteristic, phasetransfer function) – те саме, що характери́стика фа́зова.
х.часто́тна(рос. характеристикачастотная; англ. frequency response, frequency behavio(u)r, amplitude- responsecurve,frequency-responsecurve, frequency(-response) characteristic, responsecharacteristic,responsecurve) – те саме, що характери́стикаампліту́- дно-часто́тна.
ХАРАКТРО́Н, -а (рос. характрон; англ. charactron) – див. тру́бказнакодрукува́́льна.
ХВИЛЕВІД́, -ода (рос. волновод; англ. waveguide, guide, duct, pipe) – штучний або природний канал, здатний підтримувати хвилі, що поширюються уздовж нього, поля яких зосереджені всередині канала чи в суміжній з ним області. Розрізняютьекрановані х., відкриті х., квазіоптичні х. Основна властивість х. – існуваннявньому дискретногонабору нормальних хвиль (мод), що поширюються зі своїми фазовими та груповими швидкостями.
х. акусти́чний (рос. волновод акустический; англ. acousticwaveguide)
– ділянка середовища, обмежена в одному чи двох напрямках стінками або іншими середовищами, у результаті чого усувається чи зменшується розбіжність хвиль у сторони, тому поширення звуку вздовж ділянки відбувається з меншим ослабленням, ніж у необмеженому однорідному середовищі. Штучніх. а. – зазвичай труби, обмежені звуконепроникними стінками. Природні х. а. – зазвичай шари середовища.
х.атмосфе́рний(рос. волноводатмосферный; англ. atmosphericduct, radio duct) – шар атмосфери поблизу поверхні Землі, що має здатність каналізувати електромагнітні хвилі внаслідок рефракції. Завдяки цьому можливепоширення радіохвиль на значні відстані шляхом їхнього послідовного відбивання від меж хвилевода. Х. а. з'являється в результаті утворення т.зв. інверсійного шару з аномальним розподілом температури, вологості, а отже, і показника заламу по вертикалі. Заобрійне поширення радіохвиль в атмосферному хвилеводі спостерігається в багатьох районах земної кулі, причому найчастіше х. а. виникають поблизу морської поверхні в умовах натікання на неї сухого повітря. Х. а. утворюються переважно на санти-