Файл: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики..pdf

ХРОМОДИНАМІКА́ (рос.

хромодинамика; англ. chromodynamics). х. ква́нтова(рос. хромодинамика квантовая; англ. quantum chromodynamics) – квантова теорія сильної взаємодії кольорових глюонних і кваркових полів; побудована на основі принципу локальної калібрувальної інваріантності відносно перетворень у триколірному комплексному просторі внутрішніх симетрій. Квантова хромодинаміка (КХД) виникла на початку 70-х рр. у результаті синтезу уявлення про колір кварків, партонної картини глибоко непружної взаємодії (див. також парто́ни) і апарату неабелевих калібрувальних полів. Основу КХД утворюють три кольорових стани кваркового поля Дірака qα(х) кожного аромату [u, d, s з, b, …] (х – точка простору-часу, α = 1, 2, 3 – колірний індекс), які перетворюються один через одного при перетвореннях у колірному просторі. Квантами полів є кольорові кварки. За сучасними уявленнями, КХД є основою опису сильної взаємодії між адронами і відповідальна за сили, що зв'язують кварки й адрони. Вона являє собою ступінь у напрямку створення єдиної теорії поля, яка об'єднує взаємодії елементарних частинок (див. також

об'є́днаннявели́ке,суперсиме́трія).

ХРОНОЛОГІЯ́ (рос. хронология;

англ. chronology).

х. ізото́пна (рос. хронология изотопная; англ. isotopic chronology) – визначення абсолютного віку гірських порід, мінералів, слідів давніх людських культур і в цілому Землі за накопиченням у них продуктів розпаду радіоактивних нуклідів. Вік t досліджуваного об'єкта пов'язанийіз

вмістом D кінцевого стабільного нукліда та числом атомів радіонукліда P співвідношенням t = (1/λ) ln(1 +D/P), де λ – стала розпаду.

ХУТКІСТЬ́ , -ості [ху́ткість поздо́вжня] (рос. быстрота, быстрота продольная; англ. fastness, quickness,

longitudinal fastness, longitudinal quickness) – функція поздовжньої (відносно осі зіткнення) складової v|| швидкості частинки, що народжується при будь-якому зіткненні, яка змінюється адитивно при поздовжніх перетвореннях Лоренца. Широко використовується при аналізі множинних процесів.

х. поздо́вжня (рос. быстрота продольная; англ. longitudinal fastness,

longitudinal quickness) – те саме, що

хуткість.

ЦАПОН́ , -у [цапонла́к, лак нітроцелюло́зний,лак цапо́новий] (рос.

цапон, цапонлак, лак нитроцеллюлозный, лак цапоновый; англ. nitrocelluloselacquer,varnishdope)

– розчин нітроцелюлози в летких органічних розчинниках з добавками пластифікаторів. Застосовується для покриванняповерхонь металевихвиробів, скла, паперу тощо.

ЦАПОНЛАЌ , -у (рос. цапонлак; англ. nitrocelluloselacquer,varnishdope)

– те саме, що цапон́.

ЦЕЗІЙ́ ,-ю(рос. цезий; англ. caesium), Cs – хімічний елемент І групи періодичної системи елементів, лужний метал. Порядковий номер 55, атомнавага 132,905. Складається з одного стабільного ізотопа Cs133. Електронна конфігурація 6s1. Ц. – м'який сріблястобілий метал, хімічно дуже активний, у сполуках 1-валентний.

ЦЕЛОСТАТ́ , -а (рос. целостат; англ. coelostat) – оптичний прилад, який компенсує видимий рух небесного світила при спостереженнях нерухомим телескопом. Ц. застосовується головним чином при спостереженняхСонця.

ЦЕНТ, -а (рос. цент; англ. cent) – 1) одиниця вимірювання частотного інтервалу, яка дорівнює 1/1200 частині октави; 2) грошоваодиниця, що дорівнює 1/100 долара.

ЦЕНТР, -а1(рос. центр; англ. center, centre,site).

ц. аеродинаміч́ ний(рос. центр аэродинамический; англ. aerodynamic

740

альних точок, які утворюють систему,xk, yk, zk – координати цих точок, М – маса системи.

ц.кристаліза́ції(рос. центркристаллизации; англ. nucleus (of crystallization), crystallizing nucleus, solidification center, solidification centre, crystallizationgrain) – те саме, що ядро́ кристаліза́ції.

ц.мас(рос. центрмасс; англ. centerof mass,centreofmass) – те саме, що центр іне́рції.

ц.оберта́ннямиттєвий(рос. центр вращения мгновенный; англ. center of rotation[centerof gyration,centreof rotation, centre of gyration],

і nstantaneous) – при русі незмінюваної плоскої фігури вїї площині – точка,

741

ударної дії на підшипники, в яких ця вісь закріплена. Ц. у. міститься на осі обертання на відстані

h = І/(Ma), де М – маса тіла, І – його момент інерції відносно осі обертання, а

– відстаньцентрамас тіла від цієї осі.

ЦЕНТР, -у 2 [осере́док] (рос. центр; англ. center,centre,site).

F-це́нтри [F-осере́дки,це́нтризаба́- рвлення, осере́дки заба́рвлення] (рос. F-центры, центры окрашивания; англ. F-centers, F-centres, colo(u)r centers, colo(u)r centres; від нім. Farbzentren) – центри забарвленняу кристалах, які являють собою дефекти кристалічної структури, що виникають у результаті локалізації електрона поблизу вакантного аніонного

вузла. У лужногалоїдних кристалах F-ц. виникають під дією рентгенівського чи γ- проміння або світла, яке відповідаєобласті власного поглинання. Центри забарвлення виявлені також у флуориті, кварці та інших кристалах і мінералах. Див. також

па́стки,поляро́н,це́нтрилюмінесце́нції. ц. галакти́чний[осере́докгалакти́- чний] (рос. центргалактический; англ. galacticcenter,galacticcentre) – область радіусом R ≈ 1 кпк у центрі нашої Галактики з різко відмінними від інших частин характеристиками. На зоряному небі ц. г. міститься в сузір'ї Стрільця. Відстань від Землі до ц. г. ≈ 10 кпк. Найважливіша деталь ц. г. – зоряне скупчення, що має форму еліпсоїда обертання і в якому концентрація зірок різко зростає в напрямку до центра. Ц. г. є джерелом неперервного рентгенівського випромінювання з енергією фотонів від декількох кеВ до 1 МеВ; спостерігається також спектральна лінія з енергією 511 кеВ, зумовленааннігіляцією електрон-позитронних пар. Інтенсивності лінійі неперервного спектру сильно і нерегулярно змінюються з часом. За однією моделлю, у ц. г. міститься чорна діра, за іншою – у ц. г. відбуваються процеси аномально сильного зореутворення, у результаті – висока частота спалахів

ЦЕНТРОЇД́ , -а (рос. центроид; англ. centroid) – те саме, що центрважі́ння.

ЦЕНТРОЇДА́ [поло́дія] (рос.

центроида, полодия; англ. centrode, polhode, centroid line) – геометричне місце миттєвих центрів обертання при русі незмінюваної плоскої фігури у її площині. Див. також рух

плоскопарале́льний

ЦЕОЛІТИ́ , -ів, мн. (рос. цеолиты;

англ. zeolites) – велика група мінералів, здебільшогоалюмосилікатів Caі Na,іноді

742

заміщених K, Ba, Sr та ін, які мають у своєму складі дуже рухливу "цеолітну" воду. Кількість води, що міститься у ц., дуже залежить від температури та вологості навколишньогосередовища.

ЦЕРІЙ́ , -ю(рос. церий; англ. cerium), Ce – хімічний елемент ІІІ групи періодичної системи елементів, сріблясто-блакитний м'який метал, належить до церієвої підгрупи рідкісноземельних елементів. Порядковий номер 58, атомна вага 140,12. Складається з 4 стабільних ізотопів Ce136 (0,193%), Ce138 (0,250%), Ce140 (88,48%), Ce142 (11,07%). Електронна конфігурація 4f26s2. У хімічних сполуках 3- та 4-валентний, утворює комплексні сполуки.

ЦЕФЕЇДИ́ , род. цефеї́д, мн. (рос. цефеиды; англ. cepheids) – різновид змінних зірок, які характеризуються точною періодичністю зміни блиску. За довжиною періоду ц. діляться на короткоперіодні (періоди від 0,07 до 1,3 доби) та довгоперіодні (періоди від 1,1 до 70 діб). Найголовнішою особливістю довгоперіодних ц. є існування залежності між періодом зміни блиску і абсолютною зоряною величиною (залежність "періодсвітність"), за допомогою якої, вимірявши видиму зоряну величину і період, можна знайтивідстаньдо ц.

ЦИКЛ, -у [на́верт] (рос. цикл; англ. (термодин.) cycle; (техн.) cycle, round, period, sequence; (обробки деталей) cycle,run,sequence;(ел.) cycle,sequence;

(згоряння пального) cycle, period; (ядерногореактора) cycle,run;(часового об'єднання цифрових сигналів) cycle, frame;(обч.) cycle,loop;(хім.) cycle,ring;

(годографа) circuit).

ц.во́дне́вий[ланцюжо́к прото́н-про- то́нний,на́верт во́дне́вий] (рос. цикл

водородный, цепочка протон-протон- ная; англ. hydrogencycle,proton-proton chain) – послідовність термоядерних реакцій у зорях, яка призводить до пере-