Файл: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики..pdf

творення водню в гелій без участі каталізаторів. Ц. в. – основне джерело енергії

зірок із масою М < 1,2 МС (мас Сонця на початкових стадіях існування, див. також еволю́ціязір).

ц. грани́чний[на́вертграни́чний] (рос. циклпредельный; англ. limitcycle) – ізольованазамкнута траєкторія у фазовому просторі динамічної системи, що зображуєперіодичний рух.

ц. Карно́[на́вертКарно́] (рос. цикл Карно; англ. Carnot cycle, Carnot operation) – зворотливий коловий процес, у якому відбувається перетворення тепла в роботу (або роботи в тепло). Складається з послідовно почергових двох ізотермічних і двох адіабатичних процесів, здійснюваних із робочою речовиною.

ц. паросилови́й[цикл паротурбі́н-

ний,на́вертпаросилови́й, на́вертпаротурбі́нний] (рос. цикл паросиловой, циклпаротурбинный; англ. steam-power cycle) – послідовність термодинамічних процесів, періодично здійснюваних робочим тілом у паротурбінній установці.

ц. паротурбін́ ний[на́вертпаротурбі́нний] (рос. циклпаротурбинный; англ. steam-power cycle) – те саме, що циклпаросилови́й.

ц. теплови́й[на́вертеплови́й] (рос. циклтепловой; англ. heat cycle, thermal cycle, cycle) – те саме, що проце́сколови́й.

ц. термодинаміч́ ний [на́верт термодинаміч́ ний] (рос. цикл термодинамический; англ. thermodynamic cycle, cycle) – те саме, що

проце́сколови́й.

ЦИКЛОГЕНЕЗ́, -у

[циклоноутво́рення] (рос. циклогенез, циклонообразование; англ. cyclogenesis, cycloneformation) – процес виникнення та розвитку циклону.

ЦИКЛОН́ , -у атмосферний (рос.

циклон атмосферный; англ. cyclone, low[-pressure system]) – великомасштабний атмосферний вихор із

743

майже вертикальною віссю і пониженим атмосферним тиском у його центрі. Ц. належить до центрів дії атмосфери, які відіграють велику роль у формуванні загальної циркуляціїатмосфери.

ЦИКЛОНОУТВОРЕННЯ́ (рос.

циклонообразование; англ. cyclone formation) – те саме, що циклогенез́.

ЦИКЛОТРОН́ , -а (рос. циклотрон;

англ. cyclotron) – резонансний циклічний прискорювач іонів зі сталим у часі керувальним магнітним полем і сталою частотою прискорювального високочастотного електричного поля. У ц. йони рухаються по спіралі від центра, де розташоване джерело йонів, до периферії магніта, набираючи енергію від високочастотного поля при пролітанні через щілину між прискорювальними електродами. За допомогою ц. можна одержувати частинки з енергіями до десятків МеВ та інтенсивністю пучків до десятків ткА.

ц. ізохро́нний[циклотро́нрелятиві́- стський] (рос. циклотронизохронный, циклотрон релятивистский; англ. isochronous cyclotron, relativistic cyclotron) – циклотрон, у якому частота обертаннячастинки не змінюється зі зростанням її енергії та релятивістської маси. Сталість частоти обертання забезпечується складним законом зміни магнітного поля магніта вздовж радіуса та за азимутом.

ц. релятивіс́ тський(рос. циклотрон релятивистский; англ. relativistic cyclotron) – те саме, що циклотро́н ізохро́нний.

ЦИНК, -у (рос. цинк; англ. zincum), Zn – хімічний елемент ІІ групи періодичної системи елементів. Порядковий номер 30, атомна вага 65,37. Складається з 5 стабільних ізотопів: Zn64 (48,89%), Zn66 (27,81%), Zn67 (4,11%), Zn68 (18,57%), Zn70 (0,62%). Ц. – синювато-білий метал, у сполуках

двовалентний. Електронна конфігурація 3d104s2.

ЦИРКОНІЙ́ , -ю (рос. цирконий;

англ. zirconium), Zr – хімічний елемент ІV групи періодичної системи елементів. Порядковий номер 40, атомна вага 91,22. Складається з 5 стабільних ізотопів: Zr90 (51,46%), Zr91 (11,23%), Zr92 (17,11%), Zr94 (17,40%), Zr96 (2,80%). Ц. – сріблястий метал, має основну валентність 4, корозійно стійкий. Електроннаконфігурація 4d25s2.

ЦИРКУЛЯЦІЯ́ [колоо́біг] (рос.

циркуляция, круговорот; англ. circulation).

ц. атмосфе́ризагальна [колоо́біг атмосфе́ризагальний] (рос. циркуляция атмосферы общая, круговорот атмосферыобщий; англ. atmosphere circulation, general) – сукупність повітряних течій над земною поверхнею, які мають горизонтальні розміри, співмірні зматерикамита океанами, а товщину від кількох км до десятків км. Структурац. а. визначаєтьсяпросторовим розподілом атмосферного тиску, обертан-

ЧАРІВНІСТЬ́ , -ості (рос.

очарование; англ. charm) – адитивне квантове число С, що характеризує адрони або кварки. Частинки з ненульовим значенням ч. називаються чарівними частинками. У кварковій моделі адронів ч. дорівнює різниці між числами чарівних кварків і антикварків. Ч. зберігається в сильній і електромагнітній взаємодіях; у розпадах чарівних адронів, що відбуваються за рахунок слабкої взаємодії, ч. змінюється на одиницю.

ням Землі та рельєфомповерхні. Див. також фронтатмосфе́рний.

ц. ве́кторногопо́ля(рос. циркуляция векторногополя; англ. vectorfield circulation) – див. тео́ріяпо́ля.

ц. шви́дкості (рос. циркуляция скорости; англ. velocity circulation) – кінематична характеристика течії рідини або газу, яка слугує мірою завихреності течії. Подається криволінійним інтегралом по замкнутій кривій від добутку проєкції швидкості на дотичну до кривої на елемент довжини цієї кривої. Ц. ш. визначається постулатом Чаплигіна-Жуковського.

ЦУКРОМЕТР́ , -а (рос. сахариметр;

англ. saccharimeter) – поляризаційний прилад для визначення концентрації цукру в розчинах за вимірюванням кута повороту площини поляризації.

ЦУКРОМЕТРІЯ́ ́(рос. сахариметрия; англ. saccharimetry) – метод вимірювання за допомогою цукрометрів концентрації розчинів оптично активних речовин (зокрема, цукру) за величиною кута повороту площини поляризації

Чсвітла.

ЧАС, -у (рос. время; англ. time) – форма існування матерії, що виражає порядок зміни об'єктів і явищ дійсності (див. також про́стірчас).

про́стір час (рос. пространство и время; англ. spaceandtime) – див. про́-

стір.

простір́ -час де Сіттера́ (рос.

пространство-время де Ситтера; англ. deSitterspace-time) – див. простір́ .

про́стір-часКе́рра(рос. пространс- тво-времяКерра; англ. Kerr space-time)

– див. простір́ .

re lat іvіty) – час, відлічений за годинником, який рухається разом із цим тілом. У випадку рівномірного та прямолі-

нійного руху елемент власного часу dt пов'язаний з елементом "лабораторного" часу

dt (час, вимірюваний годинником, нерухомим в обраній системі відліку – "лабораторній" системі К) співвідношенням:

квантовомеханічної системи з даного в усі інші стани. Як правило, поняття ч. ж. використовують для опису квазістаціонарних станів системи, що відносно повільно розпадаютьсяпід впливом зовнішніх впливів. Часи життя збуджених атомів і молекул є важливими характеристиками рівнів енергії і пов'язані з шириною спектральних ліній. У ядерній фізиці ч. ж. пов'язаний із періодом напіврозпадута сталою розпаду. Ч. ж. змінюється в широких межах.

745

ч.загаса́ннялюмінесце́нції(рос. времязатуханиялюминесценции; англ. luminescence decay time, luminescence dampingtime) – один із найважливіших параметрів люмінесценції, час, протягом якого інтенсивність світіння зменшується

ве разів. Наявність ч. з. л. відокремлює люмінесценцію від процесів розсіяння. Ч. з. л. визначається процесами релаксації енергії в люмінесцентній речовині, залежить від часу життя збудженого стану і варіюється від 10–9 с для дозволених переходів до кількох годин для сильно заборонених переходів. Ч. з. л. залежить від зовнішніх умов.

ч.когере́нтності(рос. время когерентности; англ. coherencetime) – характерний час спадання кореляцій випромінювання. За порядком величини ч. к. дорівнює ширині функції когерент-

ності Г(t) від аргумента t, що описує часову затримку (див. також когере́нтність). Ч. к. когерентності пов'язаний з ефективною шириною спектру випромінювання Δωспіввідношеннямневи-

значеностейΔω t ³ 1.

ч.місце́вий(рос. времяместное; англ. localtime) – термін, який застосовувався Г.А. Лоренцом для вираження відносності одночасності.

ч.пове́рнення(рос. времявозврата; англ. release time, recovery time) – проміжок часу, який потрібен для повернення замкнутої системи в первісний стан. Згідно з теоремою Пуанкаре, стаціонарний рух консервативної механічної системи є квазіперіодичним, тобто після закінчення деякого проміжку часу, що називаєтьсяч. п., система повернеться з яким завгодно ступенем точності у своє первісне положення.

ч.релакса́ції (рос. время релаксации; англ. relaxation time) – характеристика процесу встановлення термодинамічної рівноваги в макроскопічній фізичній системі. За час

релаксації t відхил будь-якого параметра системи від рівноважного значення

зменшується в е разів (е – основа натуральних логарифмів). Див. також

релакса́ція.

ЧАСТИНА́ (рос. часть; англ. part, fraction, portion, proportion, quantity; island;segment;member,detail,element;

(vertex) function).

ч. верши́нна(рос. частьвершинная; англ. vertex function) – те саме, що фу́нкціяверши́нна.

ЧАСТИНКА́ (рос. частица; англ. particle; (макроскопічна) particulate;

(частина) bit).

α-части́нка(рос. α-частица; англ. α- particle) – те саме, що а́льфа-части́нка.

b-части́нки (рос. b-частицы; англ. b- particles) – те саме, що бе́та-части́нки.

y-части́нки(рос. y-частицы; англ. y- particles) – те саме, що псі-части́нки.

а́льфа-частинка́ [α-части́нка] (рос. альфа-частица, α-частица; англ. alfa [particle], α-particle,helion) – ядро 4Не, що містить 2 протони і 2 нейтрони. Маса

а.-ч. m = 4,00273 а. о. м. = 6,644×10–23 г, спін і магнітний момент дорівнюють 0. Енергія зв'язку 28,11 МеВ (7,03 МеВ на 1 нуклон).

бе́та-части́нки [b-части́нки] (рос. бета-частицы, b-частицы; англ. beta particles, b-particles) – електрони та

n ® p + %e , позитрони – при перетворен-

ні внутрішньоядерного протона в нейтрон:

p ® n + n. Тут %e і n – електронні анти-

нейтрино та нейтрино. Спіни електронів орієнтовані переважно проти напрямку вилітання з ядра, спіни позитронів – у напрямку вилітання.

Бозе́части- ́нка (рос. Бозе-частица;

англ. Bose particle) – те саме, що бозо́н.

746

іп́ сілон-части́нки [іпсіло́нії] (рос. ипсилон-частицы, ипсилонии; англ.

ypsilon particles,ypsilonium), ¡ – загальна назва групи важких мезонів зі спіном 1, що мають близькі маси ~10 ГеВ;є істинно нейтральнимичастинками. Їхня зарядова парність С = –1, просторова парність Р = –1. Із сучасної точки зору І.-ч. є складними системами, складеними з важкого b-кварка та його

антикварка b , ¡ =(b b ) (див. також

кварко́ній).

псі-части́нки[y-части́́нки] (рос. пси- частицы,y-частицы; англ. psi particles,

y-particles) – загальна назва групи нейтральних мезонів зі спіном 1 і від'є- мною внутрішньою парністю, які мають близькі властивості та значення мас, що лежать в інтервалі 3–4 ГеВ. Це істинно нейтральні частинки; їх зарядовапарність С = –1.

Фе́рмічасти- ́нка (рос. Фермичастица; англ. Fermi particle) – те саме, що ферміо́н.

ч. абсолю́тнонейтра́льна(рос. частица абсолютно нейтральная; англ. absolutelyneutralparticle) – те саме, що части́нкаістиннонейтра́льна.

ч.ве́кторна(рос. частицавекторная;

англ. vector particle) – елементарна частинка зі спіном 1 і від'ємною внутрішньою парністю, що є або квантом фундаментального векторного поля (фотон, глюон, проміжні векторні бозони), або зв'язаним станом кварка й антикварка з повним моментом імпульсу 1 (наприклад,

ρ-, j-, ω-мезони). Стани векторної частинки з ненульовою масою характеризуються трьомазначеннями проєкції спінуна який-небудь напрямок: +1, 0, –1 або спіральністю, якщо за напрямок взято напрямок імпульсу частинки (для частинок нульової маси – двома±1).

ч. майора́нівська(рос. частицамайорановская; англ. Majoranaparticle) – електрично нейтральна елементарна частинка, для якої античастинка тотожна частинці (істинно нейтральна частинка).

Усі відомі істинно нейтральні частинки мають цілий спін. На нетривіальну можливість існування ч. м. зі спіном ½ уперше вказавЕ. Майорана [E. Majorana], 1937 – т. зв. майоранівські нейтрино (експериментальноще не виявлені).

ч. псевдоскаля́рна(рос. частица псевдоскалярная; англ. pseudoscalar particle) – елементарна частинка, яка характеризується нульовим спіном і від'є- мною внутрішньою парністю (див. також

по́лескаля́рне).

ч. релятивіс́ тська(рос. частица релятивистская; англ. relativistic particle) – частинка, кінетична енергія якої ε порівнянна з енергією спокоюmc2 або більша за неї (m– маса частинки, c – швидкість світла). Швидкість ч. р. близька до швидкості світла. Якщо ε >> mc2, частинка називається ультрарелятивістською.

ч. рівнова́жна (рос. частица равновесная; англ. equilibrium particle)

– частинка, швидкість якої постійно збігається з фазовою швидкістю прискорювальної хвилі.

ч.спінорна́ (рос. частицаспинорная;

англ. spinorparticle) – частинка з напівцілим спіном (електрон, протон, кварк і

т.д.); є квантом спінорного поля.

ч.цілкови́тонейтра́льна(рос. частица абсолютно нейтральная; англ. absolutelyneutralparticle) – те саме, що части́нкаістиннонейтра́льна.

ч-нки віртуа́льні(рос. частицывиртуальные; англ. virtual particles) – кванти релятивістських хвильових полів, які беруть участь у вакуумних флуктуаціях. Із загальної квантовомеханічноїточки зору, ч. в. можнарозглядатияк частинки, що виникають у проміжних станах процесів переходу і взаємодії частинок. Вони мають ті ж квантові числа, що й звичайні реальні частинки і (формально) відрізняються від останніх тим, що для них не виконується співвідношення спеціальної теорії відносності між енергією E, імпу-

льсом p і масою m, E2 – c2p2 ¹ m2c4 (рівня-

747

ння масової поверхні). Ч. в. є переносниками взаємодій.

ч-нкиди́вні(рос. частицыстранные;

англ. strange particles) – сильновзаємодійні елементарні частинки, що мають ненульовезначення квантового числа дивності s, на відміну від частинок, для яких s =0. Відомі дивні мезони (напр., К-

мезон), дивні баріони (напр., L-, S-,

X-гіперони). Всі ч. д. нестабільні і розпадаються, причому при розпаді за рахунок сильних взаємодій сумарна дивність зберігається, а при розпаді за рахунок слабких взаимодій сумарна дивність змінюється на 1.

ч-нки елементарні (рос. частицы элементарные; англ. elementary particles)

– найменші відомі нам частинки матерії. Відомі ч. е. зазвичай ділять у порядку зростання маси спокою на фотон і такі три основні групи: лептони, мезони, баріони. Лептони (напр., електрон, позитрон) беруть участь лише в електромагнітних і слабких взаємодіях і мають лептонний заряд, мезони і баріони – в усіх трьох типах взаємодій – сильній взаємодії, електромагнітній взаємодії і слабкій взаємодії. Баріони (напр., протон, нейтрон і їх античастинки) мають баріонний заряд, для мезонів обидва заряди дорівнюють нулю.

ч-нкиіс́ тиннонейтра́льні[части́нки

цілкови́то нейтра́льні,части́нкиабсолю́тно нейтра́льні] (рос. частицы

истинно нейтральные, частицы абсолютнонейтральные; англ. truly neutral particles, absolutely neutral particles) – елементарні частинки (або системи з елементарних частинок), які є тотожними своїм античастинкам (антисистемам). У ч. і. н. значення всіх квантових чисел, що змінюють знак при зарядовому спряженні, тобто при переході від частинки до античастинки (електричного заряду і магнітного моменту, баріонного і лептонного чисел, дивності, чарівності та ін.), дорівнюють нулю. Прикладами ч. і. н.

можуть слугувати такі адрони: p0-, h-, j-