Файл: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики..pdf

рмомагнітні явища, викликаного взаємним захопленням електронів і фононів (див. також захоплення́ електронів́ фононами́ ) [Л.Е. Гуревич, 1945]. Наприклад, в умовах вимірювання Пельтьє потік тепла, зумовлений електричним струмом, поряд зі звичайною електронною складовою містить внесок решітки, викликаний захопленням фононів електронами. Цей внесок може змінити порядок величини і знак коефіцієнта Пельтьє.

е. де Хааза́ –ван Альфвена́ (рос. эффект де Хааза–ван Альфвена; англ. de Haas–van Alfven effect) – низькотемпературне явище, яке полягає в осцилляційній залежності магнітної сприйнятливості металів від магнітного поля.

е. Деллінджера́ (рос. эффект Деллинджера; англ. Dellinger effect) – раптове припинення або різке ослаблення радіозв'язку на коротких і середніх хвилях, яке виникає одночасно на всій освітленій Сонцем частині земної кулі внаслідок різкого збільшення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання Сонця.

е. дельта́ -Е [ Е-ефект́ ] (рос. эффект дельта-Е, Е-эффект; англ. delta E

effect, Е effect) – зміна модуля пружності феромагнітних речовин при поміщенні їх у магнітне поле, причиною якої є додавання до механічних напружень видовжень магнітострикційної природи.

е. Де́мбера (рос. эффект Дембера; англ. Dember effect) – те саме, що кри- стал́-фотоефект́.

е. Джозефсона́ (рос. эффект Джозефсона; англ. Josephsoneffect) – протікан-

ня надпровідного струму через тонку ізолювальну або ненадпровідну прокладку між двома надпровідниками.

е. Джо́уля–Томсона́ (рос. эффект Джоуля–Томсона; англ. Joule–Thomson effect) – те саме, що дросель́ -ефект́.

е. динатронний́ (рос. эффект динатронный; англ. dynatron effect) – прийнятий у радіотехніці термін для позначення вторинної електронної емісії, тобто висилання вторинних

171

photoelasticity) – те саме, що фотопруж́ - ність.

е. звукокапілярний́ (рос. эффект звукокапиллярный; англ. sound capillary effect) – аномально глибоке проникнення рідини в капіляри та вузькі щілини під дією ультразвуку (УЗ). Якщо в наповнену рідиною УЗ ванну занурити капіляр, то при певній інтенсивності УЗ, яка відповідає режиму розвиненої кавітації, підйом рідини в капілярі дуже зростає.

е. Зеєбека́ (рос. эффект Зеебека; англ. Seebeсk effect) – те саме, що ефект́ термоелектричний́ .

е. Зеємана́ (рос. эффект Зеемана;

англ. Zeeman effect) – розщеплення спектральних ліній і рівнів енергії атомів, молекул і кристалів у магнітному полі. Спостерігається на спектральних лініях висилання і поглинання; е. З. на лініях поглинання часто називають оберненим. Виявлений П. Зеєманом [P. Zeeman] у 1896. Характер розщеплення і поляризації компонентів зеєманівського розщеплення залежить від напрямку спостереження. Повне пояснення е. З. дає квантова механіка.

е. зниження́ міцності́ адсорбційний́ (рос. эффект понижения прочности адсорбционный; англ. adsorption reduction of strength) – те саме, що зни́- ження міцності́ адсорбційне́ .

е. ізотопний́ (рос. эффект изотопный;

англ. isotope effect) – залежність температури Тк переходу в надпровідний стан металу від його ізотопного складу: Тк зростає при зменшенні середньої атомної маси ізотопа.

е. Келдиша́ –Франца́ (рос. эффект Келдыша–Франца; англ. Keldysh– Franz effect). При прикладанні електричного поля до освітлюваного напівпровідника в області його прозорості (тобто при енергії фотона ħω менше ширини забороненої зони Еg напівпровідника) спостерігається поглинання світла, а в області ħω > Еg виникають осциляції коефіцієнта поглинання (і відбивання)

172

як функції напруженості прикладеного електричного поля і частоти світла ω.

е. Керра́ (рос. эффект Керра; англ.

Kerr effect) – назва трьох явищ. 1)

променезаламу в оптично ізотропних речовинах (рідинах, стеклах, кристалах із центром симетрії) під впливом однорідного електричного поля: поміщена в електричне поле ізотропна речовина стає анізотропною, набуваючи властивостей одновісного кристала (див. також кристалооптика́ ), оптична вісь якого спрямована вздовж поля. 2) Оптичний е. К. – виникнення двозаламу під дією поля потужного (як правило, лазерного) оптичного випромінювання. 3) Магнітооптичний е. К. полягає в тому, що лінійно поляризоване світло, відбиваючись від намагніченого феромагнетика, стає еліптично поляризованим.

е. Кіко́їна–Носко́ва (рос. эффект Ки- коина–Носкова; англ. Kikoin–Noskov effect) – те саме, що ефект́ фотоелектромагні́тний.

е. Комптона́ [Комптон́ -ефект,́ розсія́- ння комптонівське́ ] (рос. эффект

Комптона, Комптон-эффект, рассеяние комптоновское; англ. Compton effect, Compton scattering) – розсіяння електромагнітної хвилі на вільному електроні, яке супроводжується зменшенням частоти (збільшенням довжини хвилі). Ефект спостерігається для великих частот (у рентгенівській області і вище) розсіюваного електромагнітного випромінювання. Для зсуву довжини хвилі А. Комптон

довжини хвиль до і після розсіяння, θ –

кут розсіяння, mе – маса електрона.

е. Кондо́ (рос. эффект Кондо; англ.

Kondo effect) – аномальна температурна залежність електроопору сплавів немагнітних металів (Cu, Al, Ag, La та ін.) з невеликою кількістю магнітних домішок – атомів

перехідних (Fe, Cr, Co, V) або рідкісноземельних (Ce, Yb, Tm) елементів. Аномалія полягає в тому, що при зниженні температури електроопір таких сплавів спочатку спадає за законом, типовим для немагнітних металів, а потім при деякій температурі (температура Кондо) проходить через

мінімум і далі залишається скінченним при

Коттона́ (рос. эффект Коттона; англ. Cotton effect) – те саме, що дихрої- ́зм коловий́.

е. Коттона́ –Муттона́ (рос. эффект Коттона–Муттона; англ. Cotton–Mutton effect) – один з ефектів магнітооптики, який полягає у виникненні лінійного подвійного променезаламу в середовищі, поміщеному в зовнішнє магнітне поле, при поширенні світла перпендикулярно до поля. При застосуванні до кристалічних систем е. К.-М. часто називають ефектом Фогта.

е. кумулятивний́ [кумуляція́ ] (рос. эффект кумулятивный, кумуляция;

англ. cumulation (effect); від середньовічнолат. сumulatіo – скупчення) – істотне збільшення дії вибуху в якому-небудь визначеному напрямку. Досягається наданням спеціальної форми зарядам вибухових речовин. Зазвичай для цієї мети заряди виготовляють з виїмкою в протилежній від детонатора частині.

е. Купера́ (рос. эффект Купера; англ.

Cooper effect) – утворення зв'язаних пар частинок у виродженій системі ферміонів за наявності як завгодно слабкого притягання між ними. Розв'язуючи рівняння Шредінгера для двох частинок виродженого Фермі-газу (газу електронів), Л. Купер у 1956 показав, що слабке притягання між ними призводить до т.зв. спарювання частинок, які перебувають поблизу Ферміповерхні, тобто до утворення зв'язаних станів двох частинок. Е. К. являє собою основу мікроскопічної теорії надпровідності (див. також модель́ Бардіна́ –Ку- ́ пера–Шріффера́ ).

173

effect) – ви-никнення в діелектричному кристалі намагніченості m, індукованої електричним полем Е, або поляризації p, індукованої магнітним полем Н. Е. м. – результат взаємодії двох підсистем іонного кристала: електричної, що складається із заряджених йонів, і магнітної – сукупності нескомпенсованих спінових магнітних моментів йонів. Відомі лінійні та нелінійні е. м.

е. магнітокалоричний́ (рос. эффект магнитокалорический; англ. magnetocaloric effect) – зміна температури магнітної речовини (магнетика) при її адіабатичному намагніченні (розмагніченні). При цьо-

му зміна температури DТ пов'язана зі зміною напруженості зовнішнього магнітного поля DН співвідношенням

DТ = – [(¶М/¶Т)р,Н]×[Ср,Н/Т]-1×DН. Тут М –

намагніченість, Ср,Н – теплоємність магнетика, р – тиск.

е. магнітопружний́ [ефект́ Ві́лларі] (рос. эффект магнитоупругий, эффект Виллари; англ. magnetoelastic effect, converse magnetostriction) – вплив механічної деформації (розтягу, кручення, вигину і т. д.) на намагніченість феромагнетика (Е. Вілларі [E. Villari], 1965). Е. м. обернений магнітострикції.

е. Магнуса́ (рос. Магнуса; англ.

Magnus effect) – виникнення поперечної сили Y, яка діє на тіло, що обертається в потоці рідини (газу), який набігає на нього (Х.Г. Магнус [H.G. Magnus], 1852). Величина Y визначається теоремою Жуковського. Спрямована Y до тієї сторони обертового тіла, на якій напрямок обертання і напрямок потоку збігаються.

е. Маджі́ –Рігі́–Ледюка (рос́ . эффект Маджи–Риги–Ледюка; англ. Maggi– Righi–Ledjuk effect) – зміна теплопровідності провідника (металу, напівпровідника, напівметалу) під дією магнітного поля (Дж.А. Маджі [G.A. Maggі], А. Рігі [A. Rі-

через космічне середовище, за рахунок того, що індукується висилання фотонів збудженими атомами і молекулами середовища. Спостерігається е. м. тільки в окремих радіолініях у міжзоряному середовищі та навколозоряних оболонках; усі космічні мазери працюють у неперервному режимі (Х. Вівер [H. Weaver], 1965).

е. Майснера́ (рос. эффект Мейснера; англ. flux jumping) – те саме, що ефект́

Мейснера́ .

е. Ма́ксвелла(рос. эффект Максвелла; англ. Maxwell effect) – те саме, що променезала́мподвій́ нийупотоці́ .

е. Мейснера́ [ефект́ Майснера] (рос. эффект Мейснера; англ. flux jumping) – витіснення сталого магнітного поля з масивного провідника, коли останній стає надпровідним. Одна з фундаментальних властивостей надпровідності. Екпериментально виявлений Ф.В. Мейснером

(Ф.В. Майснером) [F.W. Meіβner] і Р. Охсенфельдом [R. Ochsenfeld] у 1933. Е. М. зникає при повному переході надпровідника в нор-мальний (ненадпровідний) стан (див. також квантування́ магніт-́ ного потоку́ ).

е. Мессба́уера (рос. эффект Мёссбауэра; англ. Moessbauer effect) – те

саме, що γ-резонанс́ ядерний́ .

е. механокалоричний́ (рос. эффект механокалорический; англ. mechanocaloric effect) – явище охолодження надплинного рідкого гелію під час його витікання з посудини через вузький капіляр під дією різниці тисків, яке су-

174

howling) – зміна параметрів радіоапаратури, зумовлена механічними коливаннями яких-небудь її елементів. Основне джерело е. м.– зміна відстаней між електродами електронної лампи через поштовхи чи коливання (зокрема, звукові), що призводить до зміни її анодного струму. Причиною е. м. може бути також вібрація пластин змінних конденсаторів і витків котушок самоіндукції.

е. Молтера́ (рос. эффект Молтера;

англ. Malter effect) – емісія електронів із тонкого діелектричного шару на провідній підкладці при наявності си-

ния; англ. saturation effect) – вирівняння заселеності двох рівнів енергії квантової системи (молекули, атома) під дією резонансного електромагнітного випромінювання. Ступінь насичення визначається співвідношенням швидкостей індукованих переходів і релаксаційних процесів, відповідальних за встановлення рівноважного розподілу заселеності рівнів.

е. Не́рнста (рос. эффект Нернста; англ. Nernst effect) – те саме, що ефект́ гальванотермомагнітний́ поздо́вжний.

е. Не́рнста–Еттінгсха́узена (рос. эффект Нернста–Эттингсхаузена; англ. Nernst–Ettingshausen effect) – те саме, що ефект́ гальванотермомагнітний́ .

е. Ноттінгема́ (рос. эффект Ноттингема; англ. Nottingham effect) – виділення тепла на катоді при автоелектронній емісії і поглинання тепла при термоелектронній емісії, зумовлене різницею між середньою енергією електронів, що