Файл: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики..pdf

електрона з твердого тіла. Див. також

емісія́ автоелектронна́ .

е. Шубнікова́ – де Хааза́ (рос. эффект Шубникова – де Хааза; англ. Shubnikov

– de Haas effect) – осцилювальна (коливна) залежність статичного електричного опору металів від оберненої величини магнітного поля, спостережувана при низьких температурах. Е. Ш. – де Х. є наслідком квантування енергетичних рівнів електронів провідності в сталому магнітному полі (квантування Ландау) і виродження електронного газу при певних температурах. Див. також газ електрон́- ний вироджений́ .

Комптон́ -ефект́ (рос. Комптон-эф- фект; англ. Compton effect) – те саме, що ефект́ Комптона́ .

кристал́-фотоефект́ [ефект́ Де́мбера] (рос. кристалл-фотоэффект, эффект Дембера; англ. Dember effect) – виникнення електрорушійної сили при фотоактивному освітленні напівпровідника, викликане різницею коефіцієнтів дифузії електронів і дірок.

пінч-ефект́ [пінч] (рос. пинч(-эф- фект); англ. pinch(-effect), cylindrical pinch, magneticpinch; від англ. pinch –

звуження, стиснення) – ефект стиснення,

стягнення газового розряду (чи плазмового утворення) піддієюдостатньовеликого струму, що по ньому протікає, в ре-

зультаті взаємодії струму розряду з власним або зовнішнім магнітним полем.

скін-ефект́ [ефект́ поверхневий́ ] (рос. скин-эффект, эффект поверхностный; англ. skin effect, surface effect, Kelvin effect) – неоднорідний розподіл змінного струму за перерізом провідника. Часто с.- е. спостерігається досить чітко: струм тече переважно у вузькому поверхневому шарі провідника (скін-шар) і практично відсутній у глибині. Своїм походженням с.-е. зобов'язаний електронам провідності, які під впливом зовнішнього змінного поля створюють усередині провідника поле, що послаблює зовнішнє.

скін-ефект́ стати́чний (рос. скин-эф- фект статический; англ. static skin ef-

180

них належать: релятивістські скорочення поздовжніх (у напрямку руху тіла) довжин, релятивістське уповільнення часу, збільшення маси тіла з ростом його енергії і т. п. Ці явища розглядаються в частинній (спеціальній) теорії відносності. Для квантових систем частинок (атомів, атомних ядер та ін.), для яких відносний рух частинок відбувається зі швидкостями v ≈ c, е. р. дають поправки до рівнів енергії, пропорційні ступеням відношення v/c (див., наприклад, взаємодія́ спін-орбітальна́ ). Релятивістськими називаються також ефекти загальної теорії відносності (релятивістської теорії тяжіння) – наприклад, ефект уповільнення плину часу в сильному гравітаційному полі (див. також тяжіння́ ).

ефекти́ розмірні́ (рос. эффекты размерные; англ. dimensional effects ) – залежність фізичних характеристик твердого тіла від його розмірів і форми, коли один із його геометричних розмірів, наприклад, товщина d пластини, порядку (чи менше) довжини хвилі де Бройля (див. також ефекти́ розмірні́ квантові́ ) або довжини вільного пробігу l квазічастинок, які реалізують енергетичний спектр твердого тіла (електронів провідності, фононів, магнонів та ін.), або інших макроскопічних параметрів, які характеризують рух квазічастинок (класичний розмірний ефект).

ефекти́ розмірні́ квантові́ (рос. эффекты размерные квантовые; англ. quantum dimensional effects) – зміна термодинамічних і кінетичних властивостей кристалів, коли хоча б один із його геометричних розмірів стає порі-

внянним з довжиною хвилі де Бройля lБ. Е. р. к. зумовлені квантуванням руху електронів у напрямку, в якому розмір

кристала є порівнянним з lБ. У кристалі-

чній плівці товщиною L, нормаль до якої напрямлена вздовж осі z, рух електрона у площині плівки залишається вільним, величина ж проєкції квазіімпульсу на вісь z може набувати лише дискретного

181

ряду значень: |pz| = πħn/L

(п = 1, 2, …). Внаслідок цього густина станів (на одиницю об'єму плівки) g(E) при E = const зазнає стрибків при

L = nlБ/2. Період коливань за товщиною

∆L = πħ(2m*E)-1/2 (m* – ефективна маса електрона в напрямку z). Електронні властивості металів, напівметалів і вироджених напівпровідників визначаються електронами з енергією, близькою до ЕF

(див. також Фермі́ -поверхня́ ), тому стрибкоподібна зміна g(EF) повинна призводити до коливної залежності від L питомого електроопору, константи Холла та магнітоопору (див. також явища́ гальваномагнітні́ ).

ЕФЕКТИ́ВНІСТЬ, -ості (рос. эффективность; англ. effectiveness, efficiency (factor), quality factor, performance (index), utility).

е. біологічна́ відносна,́ ВБЕ (рос. эф-

фективность биологическая относительная, ОБЭ; англ. biological quality factor, N) – безрозмірний́ коефіцієнт, що характеризує ефективність біологічної дії різних йонізувальних випромінювань. Визначається як відношення дози деякого зразкового випромінювання Dо до дози даного випромінювання Dx: ВБЕ = Dо/Dx. За зразкове приймають рентгенівське випромінювання з певним енергетичним спектром, Dо і Dx відповідають однаковому радіаційному ефекту (наприклад, змутніння кришталика ока, число загиблих клітин, число хромосомних аберацій). ВБЕ залежить від дози випромінювання, від його тривалості при заданій дозі, від виду ефекту, що спостерігається, і від лінійної передачі енергії заряджених частинок.

е. випромінювання́ світлова́(рос. эффективность световая излучения; англ. luminous radiation efficiency) – відношення світлового потоку до відповідного енергетичного потоку; одиниця вимірю-

п р о м і н ю в а н н я (рос. эффективность

тичного випромінювання з довжиною хвилі λ до відповідного потоку випромінювання; має розмірність лм/Вт.

ЕФІР́, -у [ефір́ світловий,́ ефір́ світовий́] (рос. эфир, эфир световой, эфир мировой; англ. ether, light ether) – гіпотетичне всепроникне середовище, якому у минулому приписували роль переносника світла і взагалі електромагнітних впливів.

е. світловий́ (рос. эфир световой; англ. light ether) – див. ефір́.

е. світовий́ (рос. эфир мировой; англ. ether) – див. ефір́.

ЕФІР́И, -ів, мн. (рос. эфиры; англ. ethers) – кисневмістні органічні сполуки

типу R–O–R′ (прості е.) і R–COO–R′

(складні е.), де R і R′ – однакові або різні органічні радикали: CH3, C6H6 та ін.

ЕФУЗІЯ́ (рос. эффузия; англ. effusion)

– повільне витікання газу через малі отвори.

ЕХОЛОТ,́ -а (рос. эхолот; англ. echometer, pinger, (depth) sounder, (acoustic) depth finder, echo depth finder, sonic depth finder, echo sounding gear, echo-sounding instrument, echo sounder, fathometer, echosonde, sonic depthfinding instrument) – див. лунолот́.

ЕШЕ́ЛЕ (рос. эшелле; англ. echelle

(grating)) – неточний варіант терміна ешель́ .

ЕШЕЛЕ́ТИ, -ів, мн. (рос. эшелетты;

англ. echelettes, echelette gratings) – особливий вид плоских (головним чином відбивальних) дифракційних решіток, які мають здатність концентрувати більшу частину потоку випромінювання, що падає на них, у якому небудь певному (але не нульовому) порядку спектру.

ЕШЕЛОН́ , -а (рос. эшелон; англ. echelon, train).

е. Майкельсона́ (рос. эшелон Майкельсона; англ. echelon grating) – багатопроменевий інтерференційний спектральний прилад високої роздільної сили. Являє собою набір плоскопаралельних скляних або кварцових пластинок однакової товщини, поставлених на оптичний контакт так, що їхні кінці утворюють сходинки сходів. Спосіб утворення когерентних пучків у е. М. і його оптична схема такі ж, як і в дифракційній решітці. Крім прозорих е. М., існують відбивальні е. М. (для УФ і ІЧ діапазонів).

ЕШЕ́ЛЬ, -я [ешеле́ ] (рос. эшель, эшелле; англ. echelle, echelle grating) – плоска дифракційна гратка з концентрацією енергії у певному порядку спектру. За своїми параметрами е. – проміжний дисперсійний елемент між ешелетом і ешелоном Майкельсона.

масовими числами 151 (47,82 %) і 153 (52,18 %). Електронна конфігурація трьох зовнішніх оболонок 4s2p6d10f75s2p66s2. У вільному стані – срі- блясто-білий метал, кристалічна решітка об'ємноцентрована кубічна із сталою гратки а = 0,45720 нм.

Є́МНІСТЬ, -ості (електрична́ ) [електроємність́ ] (рос. ёмкость (электрическая), электроёмкость; англ. capacitance, capacity, condensance) – характеристика провідного тіла, міра його спроможності накопичувати і втримувати електричний заряд. Чисельно є. С усамітненого провідника дорівнює зарядові q, який необхідно йому надати для зміни

його потенціалу ϕ на одиницю, і визнача-

ється співвідношенням С = q/ϕ. Є. залежить від діелектричної проникності навколишнього середовища, форми та розмірів тіла, не залежить від провідності речовини та її агрегатного стану. Ємності геометрично подібних провідних тіл пропорційні їхнім лінійним розмірам. У СІ одиницею вимірювання є. є Фарада (Ф): 1 Ф = 1 Кулон / Вольт.

є. бар'єрна́ (рос. ёмкость барьерная; англ. barrier layer capacitance, depletion(-layer) capacitance) – електри-

чна ємність подвійного шару об'ємного заряду в р–n-переходах і переходах метал-напівпровідник. У р–n-переходах шари на межі напівпровідників збіднені основними носіями і, отже, заряджені: об'ємна густина заряду в кожному шарі дорівнює концентрації N легувальної домішки. Електричне поле об'ємного заряду формує енергетичний бар'єр U. Зовнішня напруга, прикладена до переходу, змінює висоту бар'єру, при цьому змінюється ширина заряджених шарів і їхній заряд.

є. дифузійна́ (рос. ёмкость диффузионная; англ. diffusioncapacitance,storage capacitance) – еквівалентна електрична

ємність, увімкнена паралельно бар'єрній ємності в електричній схемі p–n-переходу, яка виникає внаслідок інерційності процесів дифузії електронів і дірок через p–n- перехід при накладанні на нього ВЧ

parasitic capacitance, shunt capacitance) – електрична ємність, утворена з'єднувальними провідниками і деталями схеми один відносно одного і відносно корпуса прилада; залежить від розмірів і розташування провідників і іноді істотно впливає на роботу приладів.

ЖЕВРІЙ́ , -ю (рос. тлеющий; англ. glow(discharge), subnormaldischarge) – те саме, що жеврійний́ розря́д.

ЖМУТОЌ , -тка́(рос. пучок; англ. beam, ray, bundle, cluster; (частинок) bunch; (мат.) pencil; (звз.) group; (труб) bank; (вид ел. арматури) cable) – див.

пучоќ.

ЖОРСТКІСТЬ́ , -ості (рос. жёсткость; англ. rigidity, hardness, stiffness, toughness, inflexibility) – здатність тіла чи конструкції чинити опір утворенню деформацій; якщо матеріал підкоряється закону Гука, то характеристикою ж. є модулі пружності: Е – при розтязі, стисненні, згинанні – і G

– при зсуві.