Файл: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики..pdf

наближаються до поверхні катода і залишають його [W.B. Nottіngham, 1941].

е. Оверхаузера́ (рос. эффект Оверхаузера; англ. Overhauser effect) – збільшення інтенсивності ядерного магнітного резонансу і поляризації ядерної магнітної системи при насиченні електронного парамагнітного резонансу. Е. О. спостерігається за умов, коли в електронній парамагнітній системі існує релаксаційний процес, що містить у кожному акті зв'язану однонапрямлену зміну ядерних спінових змінних і який визначає стаціонарний стан ядерної магнітної системи (див. також ядра́ орієнто́- вані, парамагнетизм́ ). Передбачений А. Оверхаузером [A.W. Overhauser] у 1953. Е. О. є одним із методів динамічної поляризації ядер. Для його пояснення істотні два явища: зеєманове розщеплення магнітних рівнів (див. також ефект́ Зеємана́ ) і релаксація – процес повернення збудженої системи в стан термодинамічної рівноваги.

е. Оже́(рос. эффект Оже; англ. Auger effect) – емісія електрона з атома, що відбувається в результаті безвипромінювального переходу за наявності в атомі вакансії на внутрішній електронній оболонці (П. Оже [P.V. Auger], 1925). Ожепроцесс можна розділити на дві стадії. Перша – йонізація атома зовнішнім випромінюванням з утворенням вакансії на одній із внутрішніх оболонок, друга – заповнення вакансії електроном одного з розташованих вище рівнів енергії атома. Енергія, що виділяється при цьому, може бути випущена у вигляді кванта характеристичного рентгенівського випромінювання, але може бути передана третьому атомному електрону, внаслідок чого він вилітає з атома, тобто відбувається е. О.

е. оранжерейний́ (рос. эффект оранжерейный; англ. greenhouse effect, hothouse effect) – те саме, що ефект́ парниковий́ .

е. п'єзооптичний́ (рос. эффект пьезооптический; англ. photoelastic effect,

175

photoelasticity) – те саме, що фотопруж́ - ність.

ня температури внутрішніх шарів атмосфери та поверхні планети, зумовлене тим, що атмосфера більш прозора для надхідного сонячного випромінювання, ніж для теплового випромінювання, що йде від по-верхні (і свого власного). Енергія, яку планета одержує від Сонця за одиницю часу, дорівнює енергії, яка випромінюється в космічний простір (якщо знехтувати тепловим потоком з надр планети). За наявності атмосфери середня температура поверхні Ts не дорівнює Tе – середній ефективній температурі планети. 75 % енергії сонячного випромінювання припадає на діапазон довжин хвиль від 0,4 до 1,5 мкм, а 75 % енергії теплового випромінювання при

T = 300о (що приблизно відповідає земним умовам) – на діапазон 8 – 28 мкм, тобто перевипромінювання поглиненої сонячної енергії відбувається в ІЧ діапазоні. Е. п. найбільш виражений на Венері.

е. Пашена́ –Бака́ (рос. эффект Паше- на–Бака; англ. Paschen–Back effect) – полягає в тому, що в сильних магнітних полях складне зеєманівське розщеплення спектральних ліній переходить у просте (див. також ефект́ Зе́ємана). Сильними слід вважати магнітні поля напруженістю Н, які викликають таке розщеплення рівнів енергії ∆ = μВН (μВ – магнетон Бора), що перевищує розщеплення тонкої структури. У таких полях відбувається спрощення картини розщеплення: спостерігається розщеплення лінії на три компоненти, тобто зеєманівський триплет (Ф. Пашен [F. Paschen] і Е. Бак [E. Back], 1912).

е. Пельтьє́ (рос. эффект Пельтье;

англ. Peltier effect) – виділення або по-

глинання тепла на контакті двох різнорідних провідників залежно від напрямку електричного струму, що проходить через контакт (Ж. Пельтьє [J. Peltіer], 1834). Потужність тепловиділення Q = P12

j, де j – густина струму, P12= P1 – P2 (P1, P2

– абсолютні коефіцієнти Пельтьє контактувальних матеріалів, що є характеристиками цих матеріалів). Причина виникнення Е. П. полягає в тому, що середня енергія носіїв заряду, які беруть участь в електропровідності, у різних провідниках різна, бо залежить від їхнього енергетичного спектру, концентрації та механізму розсіяння. При переході з одного провідника в інший електрони або передають надлишкову енергію гратці, або поповнюють нестачу енергії за рахунок решітки (залежно від напрямку струму). У першому випадку поблизу контакту виділяється, у в другому – поглинається т. зв. теплота П е л ь т ь є . Е. П. використовується в термоелектричних холодильниках і термостатах, а також для керування процесом кристалізації.

е. Пеннінга́ (рос. эффект Пеннинга;

англ. Penning effect) – зниження потенціалу запалювання розряду в газі, зумовлене присутністю домішки іншого газу, потенціал йонізації якого нижчий від енергії збудження метастабільного рівня основного газу (Ф. Пеннінг, 1928). При зіткненні збуджених метастабільних атомів основного газу з атомами домішки останні йонізуються за рахунок енергії, що звільняється при переході метастабільних атомів в основний стан (див. також зіткнення́ атомні́ ). Така додаткова йонізація призводить до зниження ефективного потенціалу йонізації середовища і, отже, до зменшення напруги запалювання розряду.

е. перемикання́ (рос. эффект переключения; англ. changeover effect, switching effect) – стрибкоподібний зворотливий перехід напівпровідника (чи напівпровідникової структури) з високоомного стану в низькоомний під дією електричного поля, яке перевищує грани-

176

чне значення Eп= 104 – 106 В/см2. Е. п. спостерігається в напівпровідниках, у яких вольт-амперна характеристика (ВАХ) має ділянку з негативним диференціальним опором. Практично необмежене число перемикань (> 1014) і стійкість до всіх видів зовнішніх впливів, а також можливість керування фазовими трансформаціями в струмовому шнурі (кристалізація) забезпечують використання е. п. в стабілізаторах напруги, для захисту інтегральних схем від перенапруги, у перемикачах НВЧ сигналів, у датниках тиску і температури, генераторах сигналів спеціальної форми,

операційних підсилювачах і т. п.

е. п'єзомагніт́ ний (рос. эффект пьезомагнитный; англ. piezomagnetic effect) – те саме, що п'єзомагнети́зм.

е. поверхневий́ (рос. эффект поверхностный; англ. surface effect) – див. скінефект́ .

е. Пойнтінга́ –Робертсона́ (рос. эффект Пойнтинга–Робертсона; англ. Poynting– Robertson effect) – явище гальмування сонячним світлом геліоцентричного руху космічних тіл.

е. Поккельса́ (рос. эффект Поккельса; англ. Pockels effect) – лінійний електрооптичний ефект, що полягає у зміні показників заламу світла в кристалах під дією зовнішнього електричного поля пропорційно напруженості електричного поля. Наслідком цього ефекту в кристалах є подвійний променезалам або зміна величини вже наявного двопроменезаламу.

е. поля́ [ефект́ польовий́] (рос. эффект поля, эффект полевой; англ. field effect) – зміна провідності напівпровідника при накладанні електричного поля, перпендикулярного до його поверхні.

е. польовий́ (рос. эффект полевой; англ. field effect) – те саме, що ефект́ по- ́ ля.

е. Померанчука́(рос. эффект Померанчука; англ. Pomeranchuk effect) – зниження температури суміші твердого

та рідкого 3Не при її адіабатичному стисненні нижче температури Тп ≈ 0,32 К.

е. просвітлення́ (рос. эффект просветления; англ. bleaching effect) – збільшення прозорості середовища під дією інтенсивних потоків електромагнітного випромінювання.

е. радіометричний́ (рос. эффект радиометрический; англ. radiometric effect) – виникнення сили відштовхування між двома поверхнями, які підтримуються при різних температурах T1 и T2 (T1 > T2) і поміщені в розріджений газ. Відштовхування пояснюється тим, що молекули газу, вдарившись об 1-шу поверхню, відскакують із більш високою кінетичною енергією, ніж молекули, які провзаємодіяли з 2-ю поверхнею. У результаті поверхня холодної пластини, повернута до гарячої, бомбардується частинками, що мають у середньому більший імпульс, ніж інший її бік. Завдяки різниці імпульсів, що передаються при ударі молекул протилежним стінкам пластини, виникає сила відштовхування.

е. розмірний́ радіочастотний́ (рос. эффект размерный радиочастотный; англ. radio-frequency dimensional effect)

– те саме, що ефект́ Гантмахера́ .

е. Рамана́ (рос. эффект Рамана; англ.

Raman effect, combination(al) scattering, Ramanscattering) – див. розсіяння́ сві́-

тла комбінаційне́ .

е. Рамзауера́ (рос. эффект Рамзауэра;

англ. Ramsauer effect) – аномальна (з позиції класичної фізики) взаємодія електронів із нейтральними атомами деяких газів, яка полягає в різкому зменшенні перерізу пружного розсіяння

електронів при невеликих (≤ 1 еВ) енергіях зіткнення. Проявляється в наявності глибокого мінімуму в перерізі розсіяння, в кілька разів меншого, ніж переріз розсіяння при нульовій енергії електронів, так що електрони з енергією

≤ 1 еВ проходять крізь газ, слабко розсіюючись.

177

е. Ребіндера́ (рос. эффект Ребиндера; англ. adsorption reduction of strength) – те саме, що зниження́ міцності́ адсорбці- ́ йне.

е. Рі́гі–Ледюка́(рос. эффект Риги– Ледюка; англ. Righi–Ledjuk effect) – те саме, що ефект́ термомагнітний́ .

е. розмірний́ радіочастотний́ [ефект́ Гантма́хера] (рос. эффект размерный радиочастотный, эффект Гантмахера; англ. radio-frequency dimensional effect, Hantmacher effect) – аномальна залежність (поява піків) поверхневого імпедансу металевих пластин від величини сталого магнітного поля. Е. р. р. спостерігається при тих значеннях напруженості поля, коли один із характерних розмірів електронних траєкторій всередині металу стає того ж порядку величини, що й товщина пластини. Цей ефект, відкритий В.Ф. Гантмахером (1962), знайшов застосування як метод дослідження поверхні Фермі та процесів розсіяння електронів у металах.

е. Садовського́ (рос. эффект Садовского; англ. Sadovskij effect) – виникнення обертового механічного моменту у тіла, опроміненого еліптично поляризованим світлом.

е. Сасакі́ –Сібуйя́ (рос. эффект Сасаки–Сибуйя; англ. Sasaki–Shibuiya effect) – анізотропія електропровідності напівпровідникових кристалів кубічної сингонії в сильних (нагрівальних) електричних полях (див. також електро́- ни гарячі́ ). Проявляється в різниці вольтамперних характеристик однорідних довгих кристалічних зразків при різних напрямках струму (поздовжній е. С. – С.) та у виникненні у зразках, вирізаних вздовж довільних напрямків, які не збігаються з осями симетрії, поперечної ерс (поперечний е. С. – С.).

е. світлоелектричний́ (рос. эффект светоэлектрический; англ. photoelectric effect) – поява напрямленого електронного потоку в твердому провіднику в результаті передавання електронам імпульсу від напрямленого потоку фотонів.

Див. також захоплення́ електронів́ фотонами́ .

е. Сена́(рос. эффект Сена; англ. goahead ion movement) – те саме, що рух іонів́ естафетний́ .

е. стробоскопічний́ (рос. эффект стробоскопический; англ. strobing, stroboscopic effect) – зоровий ефект видимої неперервності руху, що виникає при швидкій зміні зображень окремих фаз рухомого тіла або, навпаки, ефект зупинки руху при переривчатому спостереженні рухомого тіла. Е. с. зумовлений інерцією зору та психологічним фактором. Застосовується в кінопроєкції та в стробоскопічних апаратах.

е. Сцілларда́ –Чалмерса́ (рос. эффект Сцилларда–Чалмерса; англ. Scillard– Chalmers effect) – зміна хімічних властивостей атомів після ядерних перетворень, не пов'язаних зі зміною заряду ядра. Е. С.-Ч. зумовлений утворенням радіоактивних атомів, що мають велику енергію віддачі, яка в багато разів перевищує енергію зв'язку будь-якого хімічного зв'язку. Зміна хімічних властивостей внаслідок е. С.-Ч. використовується для швидкого відділення радіоактивних ізотопів від стабільних атомів мішені.

е. термогальваномагнітний́ (рос. эффект термогальваномагнитный; англ. thermogalvanomagnetic effect) – те саме, що ефект́ гальванотермомагнітний́ .

е. термогальваномагнітний́ поздо́- вжний (рос. эффект термогальваномагнитный продольный; англ. longitudinal thermogalvanomagnetic effect) – те саме, що ефект́ гальванотермомагнітний́ поздо́вжний.

е. термоелектричний́ [ефект́ Зе́єбека] (рос. эффект термоэлектрический, эффект Зеебека; англ. thermoelectric effect, Seebeсk effect) – виникнення ерс (термоерс) в електричному колі, яке складається з послідовно з'єднаних різнорідних про-відників, контакти між якими підтримуються при різних температурах. Відкритий у 1821 німе-

178

фект Риги–Ледюка; англ. thermomagnetic effect, Righi–Ledjuk effect) – полягає у впливі магнітного поля на теплопровідність електронних напівпровідни-

ків. Зумовлений, як і всі гальваномагнітні та термогальваномагнітні явища, викривленням траєкторії носіїв заряду в магнітному полі.

е. термомеханічний́ (рос. эффект термомеханический; англ. thermomechanical effect) – виникнення руху надплинного гелію по тонкому капіляру або щілині під дією різниці температур. Можливий і обернений ефект – нагрівання (охолодження) гелію при його витіканні (втіканні) через капіляр (механокалоричний ефект).

е. термопружний́ (рос. эффект термоупругий; англ. thermoelastic effect) –

м а г н е т и к а х ; англ. Thomson effect і n f e r r o m a g n e t і c s ) – зміна питомого опору феромагнетиків при їх намагніченні в зовнішніх магнітних полях. Е. Т. належить до групи гальваномагнітних явищ. В області сильних полів при досягненні магнітного насичення зразка питомий опір зі зростанням поля зменшується (формули Герлаха, аномалії феромагнітні). При слабших полях, коли відбуваються процеси технічного намагнічення, має місце складна залежність опору від величини вислідної намагніченості.

е. тунельний́ (рос. эффект туннельный; англ. tunnel(ing) effect, tunneling phenomenon, Esaki effect) – явище квантової природи, яке полягає в тому, що мікрочастинка з повною енергією, меншою за висоту потенціального бар'єру, має відмінну від нуля ймовірність подолати цей бар'єр і опинитися по інший бік від нього. Е. т. лежить

в основі таких явищ, як α–розпад радіоактивних ядер, холодна емісія електронів із металу, автойонізація атомів у сильному електричному полі, міграція валентних електронів у діелектрику.

е. фотодинамічний́ (рос. эффект фотодинамический; англ. photodynamic effect) – сенсибілізоване барвником явище пошкодження біологічного матеріалу світлом видимого діапазону. Такими пошкодженнями можуть бути – розрив кілець в ароматичних вуглеводах, загибель клітин, організмів тощо. Для е. ф. потрібен кисень, тому вважається, що при такому явищі виникають реакції сенсибілізації фотоокиснення біологічного матеріалу.

е. фотоелектромагні́тний [ефект́ фо-

томагнітоелектричний,́ ефект́ Кіко́їна– Носко́ва] (рос. эффект фотоэлектро-

магнитный, эффект фотомагнитоэлектрический, эффект Кикоина–Носкова; англ. photoelectromagnetic effect, photomagnetoelectric effect, Kikoin–Noskov effect) – виникнення електричного поля Е в освітленому напівпровіднику, поміщеному в магнітне поле Н. Електричне поле Е перпендикулярне магнітному Н і потокові носіїв заряду, що дифундують до неосвітленої сторони напівпровідника. Відкритий у 1933.

е. фотомагнітоелектричний́ (рос. эффект фотомагнитоэлектрический; англ. photomagnetoelectric effect) – те саме,

що ефект́ фотоелектромагні́тний.

е. фотоопоро́вий(рос. эффект фоторезистивный; англ. photoconductive effect) – те саме, що фотопровід́ ність.

е. фотоп'єзоелектричний́ (рос. эффект фотопьезоэлектрический; англ. photopiezoelectric effect) – виникнення ерс в однорідному напівпровіднику при одночасному однобічному його стисненні і освітленні. Ерс виникає на гранях, перпендикулярних напрямку стиснення. Е. ф. зумовлений анізотропією коефіцієнта дифузії носіїв струму, викликаною однобічною деформацією кристала.

179

е. фоторезисти́вний(рос. эффект фоторезистивный; англ. photoconductive effect) – те саме, що фотопровід́ ність.

е. фототермомагнітний́ електрон́- ний (рос. эффект фототермомагнитный электронный; англ. electron photothermomagnetic effect) – поява ерс в однорідному провіднику (напівпровіднику або металі), поміщеному в магнітне поле, яка зумовлюється поглинанням електромагнітного випромінювання вільними носіями заряду. Магнітне поле при цьому повинно бути перпендикулярним потоку випромінювання.

е. Холла́ (рос. эффект Холла; англ.

Hall effect) – ефект, який полягає у виникненні в провіднику із струмом j, поміщеному в магнітне поле H, електричного поля ЕН у напрямку, перпендикулярному до Н і j: EH=R[Hj], де R – стала Холла. Е. Х. – одне з найважливіших гальваномагнітних явищ.

е. Холла́ квантовий́ (рос. эффект Холла квантовый; англ. quantum Hall effect) – макроскопічний квантовий ефект, який проявляється у квантуванні

холлівського опору ρху (див. також ефе- ́кт Холла́ ) і зникненні питомого опору ρхх. Дискретні значення, що їх набуває ρху,

визначаються виразом ρху = (2πħ/e2) ν–1, де (2πħ/e2) =25812,8 Ом, ν = p/q – цілі або дробові числа. Е. Х. к. спостерігається при низьких температурах в інверсійному шарі носіїв заряду в напівпровідниках, поміщених у магнітне поле, перпендикулярне до площини ху.

е. широтний́ (рос. эффект широтный; англ. latitude effect) – зміна інтенсивності космічного проміння з широтою внаслідок відхиляльної дії магнітного поля Землі (див. також проміння́ космічне́ ).

е. Шотткі́ (рос. эффект Шоттки; англ. Schottky effect) – зростання електронного струму насичення з твердого тіла (катода) під дією зовнішнього прискорювального електричного поля внаслідок зменшення роботи виходу