Файл: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики..pdf

порядку декількох кВ. Частинка, що реєструється, йонізує молекули газу і утворювані вільні електрони дають початок лавиноподібному наростанню числа електронів у проміжку за рахунок іонізації молекул газу в сильному електричному полі. Потім настає стримерна стадія пробою (див. також стримери́ ), яка переходить в іскровий розряд. Реєстрація розряду здійснюється за електричним сигналом, який виникає на навантажувальному опорі або за світловим випромінюванням від іскри.

л. люмінесцентний́ (рос. счётчик люминесцентный; англ. fluorescent counter) – див. лічильниќ сцинтиляційний́ .

л. пропорційний́ (рос. счётчик пропорциональный; англ. proportional counter) – газорозрядний детектор частинок, що створює сигнал, амплітуда якого пропорційна енергії, виділеній в його об'ємі реєстровною частинкою.

л. самогасний́ (рос. счётчик самогасящийся; англ. self-quenched counter) – газовий лічильник йонізувальних частинок, у якому коронний розряд, що виникає при потраплянні частинок, самостійно гасне без застосування зовнішніх гасильних кіл.

л. сцинтиляційний́ (рос. счётчик сцинтилляционный; англ. scintillation counter) – прилад ядерної фізики для виявлення і лічби йонізувальних частинок. Основною частиною л. с. є сцинтилятор, у якому частинки викликають спалах люмінесценції, що реєструється після цього фотоелектронним помножувачем і електронною системою.

л-ки заряджених́ частиноќ (рос. счётчики заряженных частиц; англ. charged-particle counters) – прилади ядерної фізики для реєстрації йонізувальних частинок. Принцип дії л. з.

ч.заснований на йонізувальній

спроможності частинок. При проходженні такої частинки через л. з. ч. він виробляє електричний імпульс, який

після цього підсилюється і реєструється електронним пристроєм. За допомогою цього пристрою можна вимірювати також

фотонов; англ. photon counters) – прилади для виявлення та вимірювання слабких потоків фотонів. Для реєстрації

Основним елементом л. ф. є фотокатод, в якому фотони, що реєструються, викликають фотоефект. Існують л. ф., що працюють на принципі фотоефекту в газі,

стиц; англ. particle counters) – імпульсні електронні детектори частинок; до них належать лічильник Гейгера(–Мюллера), пропорційний лічильник, сцинтиляційний детектор та ін.

л-ки Черенкова́ (рос. счётчики Черенкова; англ. Cherenkov counters) – детектори швидких частинок, засновані на реєстрації за допомогою фотопомножувачів випромінювання, що ці частинки висилають (див. також

випромінювання́ Черенкова). Робота л. Ч. заснована на залежності інтенсивності та напрямку висилання черенковського випромінювання від швидкості частинок.

Див. також ефект́ Вавілова́ –Черенкова́.

ЛОВНИЦЯ́ (рос. ловушка; англ. trap, arrester; (екран) baffle; (для рідини) catcher,catchtank,catchpot;(обч.) trap, hook;(знаряддялову) weir;(длямаси) saveall;(унапівпровідниках) trap,site,trapping

290

center, trapping centre, trapping trap, trappingsite,trappingstate) – див. пастка́ .

кулоновский; англ. Coulomb logarithm),

LK – безрозмірний параметр плазми, який показує, у скільки разів повний переріз розсіяння σ що визначається в основному розсіянням на малі кути, тобто за рахунок далекодії кулонівських

сил, більший від перерізу ближньої

взаємодії: σповн = LK . Л. к. LK = lnr/ , де r – дебаївський радіус екранування,

– прицільний параметр ближньої

взаємодії (див. також плазма́ ).

ЛОГОМЕТР́ , -а (рос. логометр; англ. ratiometer; від грец. λόγος – відношення, пропорція) – механізм приладів для вимірювання відношення двох електричних величин, як правило, струмів.

ЛОКАЛІЗАЦІЯ́ (рос. локализация; англ. localization).

л. андерсонівська́ (рос. локализация андерсоновская; англ. Anderson localization) – явище, яке виникає при поширенні хвиль у середовищі з просторовими неоднорідностями і полягає в тому, що внаслідок багатократного розсіяння на неоднорідностях та інтерференції розсіяних хвиль стає неможливим поширення рухомих хвиль; коливання набувають характеру стійної хвилі, сконцентрованої (локалізованої) в обмеженій області простору. Андерсонівська локалізація можлива для хвиль будь-якої природи. (Ф.В. Андерсон [Ph.W. Anderson], 1958; Н.Ф. Мотт [N.F. Mott]), див. також метали́ аморфні́ , системи́ невпорядковані́ .

291

ЛОКАЛЬНІСТЬ́ , -ості (рос. локальность; англ. microcausality) – те саме, що мікропричинність́ .

ЛОКАЦІЯ́ (рос. локация; англ. location, radar).

л. звукова́(рос. локация звуковая; англ. sound location, sound detection and ranging) – визначення напрямку на об'єкт і місця розташування об'єкта за звуковим полем, яке створюється цим об'єктом (пасивна локація) або за відбиванням від нього звуку, що створюється спеціальними пристроями (активна локація).

л. оптична́ (рос. локация оптическая; англ. optical location, light radar, optical radar) – виявлення, визначення координат і розпізнавання різноманітних об'єктів за допомогою електромагнітних хвиль оптичного діапазону. Л. о. як самостійна область науки і техніки виникла з появою лазерів на поч. 60-х рр.

ЛОУРЕНСІЙ́ , -ю (рос. лоуренсий;

англ. lawrencium), Lr – радіоактивний хімічний елемент ІІІ групи періодичної системи елементів, отриманий штучно, атомний номер 103, належить до актиноїдів. Відомі ізотопи з масовими числами

252 – 260, із яких найстійкіші 256Lr (Т1/2 = 31

c) і 260Lr (Т1/2 = 3 хв). За розрахунками, електронна конфігурація трьох зовнішніх

оболонок атома л. 5s2p6d10f146s2p67s2p.

ЛУГИ́ , -ів, мн. (рос. щёлочи; англ. alkali) – розчинні у воді основи (див. також кислота́), наприклад, КОН, NaOH.

ЛУНА́(-сигнал́) [відлуння,́ сигнал́ відбитий́ ] (рос. эхо(-сигнал), сигнал отражённый; англ. echo) – хвиля (акустична, електромагнітна тощо), відбита від якоїсь перепони і прийнята спостерігачем.

л. спінова́ (рос. эхо спиновое; англ. spin echo) – явище повторного виникнен-

ня сигналів ядерної або електронної магнітної індукції, зумовлене фазуванням спінових магнітних моментів під дією радіочастотних імпульсів.

ЛУНОЛОТ́ , -а [відлунник,́ ехолот́] (рос. эхолот; англ. echometer, pinger, (depth) sounder, (acoustic) depth finder, echo depth finder, sonic depth finder, echo sounding gear, echo-sounding instrument, echo sounder, fathometer, echosonde, sonic depth-finding instrument) – гідроакустичний навігаційний прилад для вимірювання глибини дна водойми за допомогою гідроакустичного луна-сигналу. Дія л. заснована на вимірюванні часу запізнення ультразвукового імпульсу, відбитого від дна, відносно моменту його випромінювання.

ЛУПА́ (рос. лупа; англ. magnifier, loupe, magnifying lens, enlarging lens, lens, tube) – оптична система, що складається з лінзи або кількох лінз, призначена для спостереження дрібних предметів, розташованих на скінченній відстані, під збільшеним кутом зору. Предмет, що спостерігається, поміщають від л. на відстані, трохи меншій її фокусної відстані; за цих умов л. дає пряме збільшене і уявне зображення предмета.

ЛЮК, -а [вікно́] в о п т и ц і (рос.

люк [окно] в о п т и к е ; англ. port) – реальний отвір (діафрагма) або оптичне зображення такого отвору у просторі предметів, що найбільшою мірою обмежує поле зору оптичної системи.

ЛЮКС, -а, лк (рос. люкс, лк; англ. lux, lx; від лат. lux – світло) – одиниця СІ освітленості; 1 лк дорівнює освітленості поверхні площею 1м2 при світловому потоці випромінювання, що нормально падає на неї, рівному 1 люменові. 1 лк = 10-4 фот.

ЛЮКСМЕТР́ , -а [ілюмінометр́ ] (рос. люксметр, иллюминометр; англ. lux meter, illumination meter; від лат. lux – світло і грец. μετρώ – вимірюю) – прилад для вимірювання освітленості; один із видів фотометрів. Найпростіший л. складається з фотоприймача та реєстратора фотоструму з регульованою чутливістю. Для правильного вимірювання освітленості необхідно, щоб крива спектральної чутливості фотоприймача збігалася з кривою спектральної чутливості людського ока.

ЛЮМЕН́ , -а, лм (рос. люмен, лм;

англ. lumen, lm; від лат. lumen – світло) – одиниця СІ світлового потоку; 1 лм – світловий потік, що висилається точковим джерелом у просторовому куті в 1 стерадіан при силі світла в 1 канделу.

ЛЮМЕНОМЕТР́ , -а (рос. люменометр; англ. lumenmeter) – те саме, що фотометр́ інтегрувальний́ .

ЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ́ (рос. люминесценция; англ. luminescence; від лат. lumen, род. відм. lumіnіs – світло та

-essent – суфікс, що означає слабку дію) – випромінювання, що являє собою надлишок над тепловим випромінюванням тіла і продовжується протягом часу, який значно перевищує період світлових коливань.

л. антистоксова́ (рос. люминесценция антистоксова; англ. anti-Stokes luminescence) – фотолюмінесценція, довжина хвилі якої менша довжини хвилі збуджувального світла (тобто фотолюмінесценція, що не підкоряється правилу Стокса). При л. а. випромінені кванти мають більшу енергію, ніж кванти збуджувального світла. Збільшення енергії квантів відбувається за рахунок енергії теплового руху атомів. Оскільки при л. а. у світлову енергію переходить енергія теплового руху атомів, відбувається охолодження речовини (ефект оптичного охолодження).

292