Файл: ҐЕНДЕРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ.pdf

РОЗДІЛ 1

Вчитель, який знає й враховує ґендерні особливості дівчат і хлопців, навіть даючи учням і ученицям одні й ті ж завдання, звертається до різних типів мислення, орієнтується на різні особливості мовлення та аргументації.

Щодо виховання, то при організації ефективного виховного процесу передусім вчителю необхідно враховувати потреби хлопчиків і дівчаток, особливості роботи в групі дівчат і хлопців, ґендерні особливості міжособистісних конфліктівтощо.

Для зручності знову ж таки наведемо ці дані у вигляді узагальнюючих таблиць [5].

Таблиця 5

Потреби хлопчиків і дівчаток

РОЗДІЛ 1

удосконаленню та себе за рахунок самопізнанню та самозмін, що досягається завдяки особистісній саморегуляції. Третя функція – це регулятивна функція своєї поведінки та життєдіяльності за рахунок самосвідомості, це процес по забезпеченню дієвості змісту самосвідомості, що і проявляється в зв’язку самосвідомості з поведінкою та діяльністю людини.

Аналіз наукової літератури надав можливість виокремити рівні саморегуляції [6]:

рівень психічної регуляції (пов’язується з підтриманням, мобілізацією психічної активності, котра є суб’єктивною умовою здійснення особистістю реальної діяльності);

особистісний рівень регуляції (охоплює свідомі способи включення особистості в діяльність, її ставлення до неї);

способи подолання криз фахівцем.

Проте виявлено, що саме у ракурсі дослідження ґендерних особливостей керівників загальноосвітніх навчальних закладів щодо впливу саморегуляції при подоланні професійних криз в умовах соціально-економічних трансформацій, на наш погляд, є вивченою недостатньо. Тому ця проблема потребує досконалого вивчення задля того, щоб надати можливість керівникам загальноосвітніх навчальних закладів оволодіти знаннями, вміннями та навичками вдалої саморегуляції при подоланні професійних криз з метою поліпшення навчально-

виховного процесу освітньої організації.

Отже, мета дослідження полягала у тому, щоб дослідити ґендерні особливості керівників загальноосвітніх навчальних закладів щодо змісту та шляхів вдалої саморегуляції при подоланні професійних криз особистості в

умовах соціально-економічних трансформацій.

Методика та організація дослідження

Для проведення дослідження було використано авторську розробку – анкета «Мої уявлення про професійні кризи». Дослідження проводилось серед керівників різних категорій загальноосвітніх навчальних закладів, а саме: директори ЗНЗ звичайної та інноваційної форм навчання. Ним охоплено 162 керівники закладів освіти України. Із них жінок 79,6 %, чоловіків – 20,4 %.

Математична обробка даних здійснювалась за допомогою комп’ютерного пакету статистичних програм SPSS (версія 16).

Дослідження виконано в межах наукового проекту кафедри психології управління ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України «Психологічна підготовка керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін» (на 2013 р., науковий керівник – доктор психологічних наук, професор О. І. Бондарчук).

РОЗДІЛ 1

Результати дослідження та їх організація

Аналіз уявлень керівників загальноосвітніх навчальних закладів щодо змісту психологічної готовності до саморегуляції при подоланні професійних криз особистості.

Ґендерний аналіз уявлень керівників загальноосвітніх навчальних закладів

щодо психологічної готовності до саморегуляції при подоланні професійних криз особистості показав відмінні результати залежно від статі. Констатовано,

що жінкам-керівникам властивий середній рівень знань (55,8%), проте майже третина досліджуваних мають низький рівень (27,1 %) і лише у невеликої кількості (17,1 %) виявлено високий рівень знань психологічної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до саморегуляції при подоланні професійних криз особистості.

Слід зазначити, дещо інші результати отримані у чоловіків-керівників. Так, кількість чоловіків-керівників з середнім рівнем когнітивних знань є переважаючою (51, 5 %), досліджуваних з високим рівнем у чоловіків-керівників (30,3 %) – третя частина; решта – потрапили в групу з низьким рівнем (18,2 %).

Отже, із отриманих результатів дослідження рівнів сформованості психологічної готовності до саморегуляції при конструктивному подоланні професійних криз керівниками залежно від статі виокремлено проблему недосконалості розвитку даного компоненту як у чоловіків-керівників, так і у жінок-керівників. Зупинимося більш детально на результатах дослідження (див.

табл. 1).

Аналіз уявлень керівників загальноосвітніх навчальних закладів щодо розуміння сутності поняття «криза».

Ґендерний аналіз уявлень керівників загальноосвітніх навчальних закладів щодо розуміння сутності поняття «криза» в умовах соціально-економічних трансформацій, показав відмінні результати залежно від статі (див. табл. 1). Слід зазначити, як у жінок, так і у чоловіків більшість керівників виявили «посередній» та «помірний» рівні розуміння сутності поняття «криза». Проте серед жінок-керівників переважає «посередній» (37,2%) та «помірний» (34,1%) рівні, показники яких є вищими, ніж у чоловіків-керівників (27,3% відповідно).

Проте у чоловіків-керівників дещо вищий показник «недосконалого» (21,2%) та «слабкого» (18,2%) рівнів, тоді як у жінок-керівників ці показники нижчі (16,3% та 12,4% відповідно). Констатовано, що жінок-керівників з «досконалим» рівнем розуміння сутності поняття «криза» не виявлено, а чоловіки-керівники є (6,1%).

Це вказує на те, що жінки-керівники є більш сензитивними до поняття «криза», проте чоловіки-керівники здатні прагматично та чітко формулювати та визначати поняття. Іншими словами, жінка-керівник – описує, переживає, чоловік-керівник – констатує.

РОЗДІЛ 1

РОЗДІЛ 1

РОЗДІЛ 1

Таблиця 1

Ґендерний аналіз рівнів сформованості у керівників загальноосвітніх навчальних закладів уявлень щодо подолання професійних криз (у %)

Аналіз здатності керівників загальноосвітніх навчальних закладів виявляти знаннящодо видів криз особистості.

Ґендерний аналіз результатів дослідження знань щодо видів криз виявив відмінності між результатами жінок-керівників та чоловіків-керівників. Так, у жінок-керівників переважає «посередній» (46,5%) рівень, проте на другому місті «недосконалий» (24,8%), а потім «помірний» (20,9%), решта – «слабкий» (7%) рівень. Серед жінок-керівників є також і респонденти, у яких виявлено «досконалий» (0,8%) рівень знань щодо видів криз. У чоловіків-керівників

РОЗДІЛ 1

переважають рівномірно «недосконалий» та «посередній» (36,4% відповідно) рівні, решта знаходяться на «помірному» (15,2%) та «слабкому» (12,1%) рівнях, проте «досконалий» рівень взагалі відсутній.

Слід також зазначити, що досліджуваним було важко надавати відповіді на поставлені запитання, що може свідчити, на нашу думку, про відсутність у них теоретичних знань про кризи особистості або ж невміння формулювати свої відповіді.

Отже, такий розподіл досліджуваних щодо знань видів криз особистості вказує на необхідність проведення занять з надання знань як жінкам-керівникам,

так і чоловікам-керівникам.

Аналіз здатності керівників загальноосвітніх навчальних закладів виявляти знання щодо сутності поняття «професійна криза» та «професійна криза керівника ЗНЗ».

Ґендерний аналіз дослідження показав відмінності в знаннях щодо поняття «професійна криза» особистості залежно від статі. Так, виявлені результати надали можливість розподілити жінок-керівників у такі п’ять категорій: не можуть чітко надати визначення, або відповіді відсутні (41,9%); відповіді нечіткі, однозначні, неповні (24%); відповіді є, але вони слабкі або базуються на підказках (22,5%); відповіді носять описовий характер (10,1 %); відповідь з повним визначенням сутності поняття (1,6%). Серед чоловіків-керівників отримані результати розподілились таким чином: тих, які не можуть чітко надавати визначення, або вони відсутні (54,5%); у яких відповіді нечіткі, однозначні, неповні (18,2%); ті, які надають описові характеристики (15,2%); відповіді слабкі, базуються на підказках (12,1%); тих, які надали б повне визначення сутності поняття зовсім не виявлено.

Щодо ґендерного аналізу конкретизації поняття «професійна криза керівника закладу освіти», то тут було отримано дещо інші показники (див. табл. 1). Жінок-керівників, завдяки контент-аналізу, вдалося згрупувати в такі п’ять категорій: 1) розуміють, проте не можуть сформувати правильну відповідь (34,9%); 2) надають описову характеристику поняттю, проте вона дещо незавершена (31%); 3) не знають як відповісти (22,5%); 4) знання слабкі, дещо плутані (10,9%); 5) знання виявлені повною мірою (0,8%). Для чоловіківкерівників розподіл за групами склався дещо по-іншому: 1) найбільше тих, що надають описову характеристику, проте вона дещо не завершена (42,4%); 2) розуміють, проте не можуть сформувати правильну відповідь (36,4 %); 3) не знають як відповісти (18,2%); 4) виявляють слабкі, дещо плутані знання (3%). Слід відмітити, що серед чоловіків-керівників взагалі відсутні ті, які здатні надавати правильне визначення поняття «професійна криза керівника загальноосвітнього навчального закладу».

РОЗДІЛ 1

Архітектура і техніка базуються на абстрактному проектуванні і є тими галузями знань, до яких тяжіє чоловічий мозок.

РОЗДІЛ 1

Отже, ретроспектива ґендерного дослідження уявлень керівників закладів освіти щодо розуміння сутності понять «професійна криза особистості» та «професійна криза керівника ЗНЗ» висвітила проблеми, які вимагають глибокого осмислення та вказують на необхідність просвітницької роботи з цією категорією

слухачів підвищення кваліфікації в системі післядипломної педагогічної освіти.

Аналіз уявлень керівників загальноосвітніх навчальних закладів щодо визначення факторів, що спонукають професійні кризи.

Ґендерний аналіз отриманих результатів дослідження у керівників загальноосвітніх навчальних закладів знань щодо визначення факторів, які обумовлюють професійні кризи керівників закладів освіти, показав відмінність залежно від статі. Серед жінок-керівників було виявлено декілька груп: перша – це ті, відповіді яких належать до «помірного» рівня сформованості знань, вони можуть описати фактори, навести приклади проте не можуть класифікувати (43,4%); друга – це ті, які або мають складнощі при наданні відповіді, або взагалі її не надають. Вони виявили «недосконалий» рівень знань (32,6%); третя – це ті, відповіді яких мають змішаний характер, вони не розкривають питання повністю, виявили «середній» рівень (18,6%); четверта – це ті, які надали неповні, безсистемні відповіді, виявили «слабкий» рівень (3,1%); п’ята – це ті, які повністю справились з завданням їх відповіді чіткі, класифікують фактори та пояснюють їх; таких віднесено до «досконалого»рівня (2,3%).

Серед чоловіків-керівників було також виявлено декілька груп, проте в іншому ракурсі: перша – це ті, відповіді яких належать до «помірного» рівня сформованості знань, вони можуть описати фактори, навести приклади проте не можуть чітко класифікувати їх (33,3%); друга – це ті, відповіді яких мають змішаний характер, вони не розкривають питання повно, тож виявили «середній» рівень уявлень (27,3%); третя – це ті, які або мають складнощі при наданні відповіді, або вона відсутня, або невірна, виявили «недосконалий» рівень (21,2%); четверта – це ті, які надали неповні, безсистемні відповіді, виявили «слабкий» рівень (12,1%); п’ята – це ті, які повністю справились з завданням, їх відповіді чіткі, вони класифікують фактори та пояснюють їх; це директори, яких віднесли у групу з «досконалим»рівнем (6,1%).

Отже, це вказує на проблеми в уявленнях керівників закладів освіти щодо професійних криз особистості, які можуть свідчити про те, що: а) проблема професійних криз є неактуальною для керівників закладів освіти; б) ця тема витісняється із свідомості управлінців («зі мною такого не трапиться і тому думати про це не варто»); в) вони не володіють повною інформацію стосовно факторів, які спонукають до виникнення професійних криз, а також щодо стратегій їх подолання.