ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 134
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
2. За класифікацією даний патологічний процес відноситься до:
2. За класифікацією даний патологічний процес відноситься до:
2. За класифікацією даний патологічний процес відноситься до:
2. За класифікацією даний патологічний процес відноситься до:
2. За класифікацією даний патологічний процес відноситься до:
2. За класифікацією даний патологічний процес відноситься до:
4. Перелічіть інші можливі ускладнення гострого деструктивного апендициту.
1. Описати макроскопічні зміни апендикса.
2. Описати мікроскопічні зміни у відростку.
3. Перерахувати можливі ускладнення.
2. Вкажіть макроскопічні форми захворювання.
3. Вкажіть ускладнення хвороби.
2. Описати мікроскопічні зміни у печінці.
3. Описати механізм появи асциту.
2. Поясніть механізм розвитку захворювання.
3. Вкажіть можливі наслідки хвороби.
5. Вкажіть можливі варіанти перебігу захворювання і прогноз при них.
2. Опишіть мікроскопові зміни у нирках.
2. Описати мікроскопічні зміни підшлункової залози.
3. Перерахувати інші найбільш поширені ускладнення цукрового діабету.
2. Вкажіть ускладнення хвороби.
2. Назвіть прогностичні фактори захворювання.
1. Вкажіть діагноз захворювання.
5. Вкажіть можливі варіанти перебігу захворювання і прогноз при них.
Гострий-сприят.прогноз (здебіл.видуж.хв.)
Підгостий і хронічний-несприят.прогноз-ХНН
Ситуаційна задача 48
Хворий Р., 35 років, періодично протягом 2-х років лікується у нефрологічному стаціонарі. В даний час поступив у клініку у зв’язку з погіршенням стану. Скаржився на болі в серці, головокружіння, задишку, кашель, нудоту. При огляді: блідість шкірних покровів, розповсюджені набряки, АТ 200/110 мм рт.ст.,тахікардія 96 в 1 хв. Живіт м’який, неболючий, печінка і селезінка не пальпуються. Рентгенологічно – двобічна вогнищева пневмонія. Лабораторно: в крові – гемоглобін 105 г/л, еритроцити 2,7 х 1012/л, лейкоцити 12,6 х 109/л, лейкоцитарна формула: палички 14%, сегментоядерні лейкоцити – 50%, еозинофіли – 4%, моноцити 5%, лімфоцити 27%, ШОЕ 40 мм/год. Біохімічний аналіз крові: загальний білок сироватки крові 48 г/л (норма 62-81 г/л), альбуміни 27 г/л (норма 35-50 г/л), кретинін 630 мкМ/л (норма 44-88 г/л).
Загальний аналіз сечі: добовий діурез – 450 мл, відносна густина 1008, добова втрата білка з сечею – 4,2 г. Мікроскопія осаду: 20-30 еритроцитів в полі зору, 10-15 лейкоцитів в полі зору, зернисті та соскоподібні циліндри у великій кількості. УЗД: нирки збільшені у розмірах. Не зважаючи на лікування у хворого наростали явища ниркової та дихальної недостатності, хворий помер. На розтині виявлено “великі строкаті нирки”.
Завдання:
1. Яке захворювання нирок виникло у хворого?
Підгострий гломерулонефрит швидкопрогресуючий
2. Який патогенетичний механізм розвитку ниркового захворювання в даному випадку?
Пошк.нирк.клуб.циркулюючими імун.комплексами і антитілами
3. Дайте гістологічну характеристику змін у нирках при цьому захворюванні.
Проліф.епіт.капсули, подоцитів і макрофагів, з’яв. «півмісяці» які здав.клубочок-некроз капіл.петель-утв.фібрин.тромбів в їх просвіті-це сприяє перетворенню епітеліальних «півмісяців» в фіброзні спайки/гіалін.ділянки+дистроф.нефроцитів, набряк і запал.інфільт.строми-склероз і гіаліноз клубочків, атрофія канальців і фіброз строми нирок
4. Поясніть найбільш вірогідну причину розвитку пневмонії у хворого.
Уремічна пневмонія
Ситуаційна задача 49
Хворий на фіброзно-кавернозний туберкульоз помер при наростаючих явищах ниркової недостатності. На розтині – запах сечі, гіпертрофія лівого шлуночка, фібринозний перикардит, фібринозно-геморагічний ентероколіт. Нирки дещо зменшені в розмірах, дуже щільні, з множинними втягненнями. Гістологічно на препаратах, забарвлених конго-рот - рожеві маси у клубочках та стінках судин, загибель і атрофія більшості нефронів, нефросклероз.
Завдання:
1. Яка патологія нирок розвинулась у хворого?
Вторин.амілоїлоз нирок
2. Поясність причину і механізм розвитку патології нирок.
Ускл.при наявності хронічних захв. внасл.тривалої АГ стимуляції, утв.амілоїдобласти, що продук. білок фібрил амілоїду
3. Які макроскопічні зміни характерні для даної патології.
Нирки помірно зменш., дуже щільні з рубцями в корк.шарі (сальна нирка)
4. Назвіть гістологічні особливості, які характерні для даної патології.
При забарв.Конго-рот вияв.рожеві маси в клубочках і стінках суд., загибель і атрофія нефронів, нефросклероз
Ситуаційна задача 50
Чоловік 43 років доправлений у лікарню через 2 години після дорожно-транспортної пригоди у шоковому стані з чисельними переломами і розривом селезінки, масивною кровотечею. Проведено оперативне втручання. Після операції – добовий діурез зменшився до 300 мл, сеча темно-іржава. Мікроскопія сечі: еритроцити 5-15 в полі зору, лейкоцити 10-15 в полі зору, зернисті циліндри у великій кількості. Біохімічний аналіз крові: залишковий азот 210 ммоль/л (норма 14,3-28,6 ммоль/л); креатинін 140 мкмоль/л (60-120 мкмоль/л), калій плазми 6,5 мекв/л(норма 3,44-5,3 мекв/л); рН крові 7,25 (норма 7,35-7,45). На наступний день з’явились набряки м’яких тканин на попереку та нижніх кінцівках, асцит. Після комплексної терапії стан хворого нормалізувався.
Завдання:
1. Який синдром, що проявився олігурією, розвинувся у хворого?
ГНН
2. Вкажіть причини та патогенез цього синдрому.
Травмат.шок-поруш.кровооб., гіповолемія-падіння АТ-ГНН
Спазм суд.корк.шару і скид.основої маси крові у вени по нирк.шунту-прогресуюча ішемія корк.шару і поруш.лімфотоку-набряк інтерстицію-дистроф.і некрот.зміни канальців-тубулорексис
3. Опишіть макроскоповий вигляд нирки.
Збільш., набряклі, фіброзна капс.напружена, легко знім., широкий блідо-сірий корк.шар, різко відмеж.від темно-черво.пірамід, крововил.в інтермедіарній зоні
4. Опишіть мікроскопові зміни у нирках.
В зал.від стадії: гіалін.-крап., гідроп. і жир.дистрофія епітелію канал.-некротичні зміни. Деструкц.БМ (тубулорексис), просвіт канал.перекрит циліндрами-застій клуб очкового фільтрату; набряк інтерстицію з лейкоцит.інфільт.; веноз.застій-тромбоз вен
Ситуаційна задача 51
Дівчинка 10 років госпіталізована у нефрологічне відділення із скаргами на болі в поперековій ділянці, більше справа, підвищення температури до 380 С, загальну слабкість, блідість. Описана симптоматика з’явилась після переохолодження. В аналізі сечі – добовий діурез – 1,2 л, відносна щільність 1006, білок – сліди, цукор і ацетон (-); мікроскопія осаду – еритроцити 2-3 в полі зору, лейкоцити – все поле зору, епітелій плоский – 15-20 в полі зору. При УЗД дослідженні виявлено, що права нирка збільшена у розмірах, підвищеної ехогенності. При цистоскопії виявлено міхурово-сечовідний рефлюкс. Біохімічний аналіз крові – без змін.
Завдання:
1. Діагностуйте захворювання, яке найбільш вірогідно виникло у дитини.
Гост.пієлонефрит
2. Які фактори ризику цього захворювання були у дитини.
Переохолодження, міхурово-сечовивід.рефлюкс
3. Опишіть макроскоповий вигляд нирки.
Нирки збіл.,набряклі, повнокровні, строкаті, капсула легко знім. Порож.мисок розширю, запов.каламут.сечею/гноєм. Слиз.об.тьмяна, з крововил.
4. Опишіть мікроскопові зміни у нирках.
Гіперем.і лейкоц.інфільтр. мисок і нирк.чашок, осередки некрозу слиз.об., картина фібриноз. пієліту. Проміжна тк. набрякла, інфільт.лейкоцитами, нерідко розв.міліарні абсцеси і крововил. Канальці в дистроф.стані, в їх просв. знах. циліндри зі злущ.епіт.і лейкоцитів
Ситуаційна задача 52
На аутопсії хворого, померлого від отруєння етиленгліколем, нирки дещо збільшені у розмірах, набряклі, їх капсула знімається дуже легко, кіркова речовина широка, блідо-сіра, мозкова речовина – темно-червона.
Завдання:
-
Яка патологія нирок розвинулась у хворого?
ГНН
2. Опишіть мікроскопові зміни у нирках.
В залежністі від стадії
Гіаліново-крапельна, гідроп. і жир. дистрфія епітелію канальців -> некроз пірамід
Деструкція БМ, застій клуб очкового фільтрату, набряк інтерстицію з лімфоцитарним інфільтратом, венозний застій, тромбоз вен
Ситуаційна задача 53
На аутопсії померлої, яка тривалий час хворіла циститом і дискінезією сечоводів, виявлено, що права нирка нерівномірно рубцево-зморщена, у просвіті мисок містилися дрібні уратні камені і пісок. При гістологічному дослідженні виявлено «щитоподібну нирку», вогнища інтерстиційного запалення.
1. Яка патологія правої нирки розвинулась у хворої?
Хр. пієлонефрит внаслідок нирковокам’яної хвороби
2. Вкажіть причину смерті пацієнтки.
Азотемічна уремія
Ситуаційна задача 54
Хворий 67 років з ожирінням, звернувся в поліклініку із скаргами на постійну спрагу, сухість і свербіння шкіри, поліурію. При обстеженні вперше виявлена гіперглікемія 11,2 мМ/л та глюкозурія.
Завдання:
1. Про який тип цукрового діабету йде мова?
ЦД 2 типу
2. Які фактори мають значення для розвитку такого типу цукрового діабету?
Ожиріння, вік після 40р
3. Які характерні макроскопові зміни підшлункової залози можуть бути при цій формі цукрового діабету?
ПШЗ зменшена в розмірах, виникає склероз і ліпоматоз
4. Які характерні мікроскопові зміни підшлункової залози можуть бути при цій формі цукрового діабету?
Фіброз і амілоїдоз острівців, гіаліноз, склероз, ліпоматоз, ліпогіалін, мікроангіопатія
5. Які пізні ускладнення виділяють у розвитку цукрового діабету?
Діабетичні макро- і мікроангіопатії, катаракта, гангрена, діабет.стопа, нейропатії, інф.хвор, інфаркт нирок
Ситуаційна задача 55
До реанімаційного відділення доставлено жінку, 74 років із інкурабельним наростанням проявів гострої серцевої недостатності, скарги лише на виражену задишку. З анамнезу стало відомо, що протягом 23 років хвора страждає на цукровий діабет ІІ типу, глікемію не коригує. Заходи інтенсивної терапії безуспішні. Через 2 години пацієнтка померла, прижиттєво причину гострої серцевої недостатності не встановлено. В результаті проведеної аутопсії, патологоанатомом виявлено гострий трансмуральний інфаркт міокарда із формуванням гострої аневризми серця, безпосередньою причиною смерті визначено гостру серцеву недостатність.
Завдання:
1. Що найбільшою мірою ускладнило прижиттєву діагностику захворювання? Описати морфологічний базис цього ускладнення.
Макроангіопатія
2. Описати мікроскопічні зміни підшлункової залози.
Фіброз і амілоїдоз острівців, гіаліноз, склероз, ліпоматоз, ліпогіалін, мікроангіопатія
3. Перерахувати інші найбільш поширені ускладнення цукрового діабету.
Діабетичні мікроангіопатії(діабетичний гломерулонефрит і гломерулосклероз, ХНН), ретинопатії, нейропатії, катаракта
Ситуаційна задача 56
Хвора 30 років, звернулась у поліклініку зі скаргами на слабкість, зниження маси тіла при підвищеному апетиті, тремор рук. При розпитуванні з’ясувалось, що у хворої безсоння, серцебиття, пітливість, дратівливість. При огляді: шкіра тепла і волога на дотик, на повіках – пігментована, пальмарна еритема, добре помітний дрібний тремор пальців рук, двобічний екзофтальм. Частота серцевих скорочень 110 в 1 хв. Артеріальний тиск 140/70 мм рт.ст., гіпертрофія лівого шлуночка. При пальпації шиї визначено дифузне потовщення щитоподібної залози. Лабораторно – підвищення рівня Т4, зниження рівня ТТГ.
Завдання:
1. Яке захворювання щитоподібної залози розвинулось у хворої?
Дифузний токсичний зоб (Базедова хвороба)
2. Який імунопатологічний механізм розвитку захворювання (тип реакції гіперчутливості)
5 типу (стимульовані реакції)
3. Яке ускладнення може розвинутись при цьому захворюванні?
В серці – гіпертрофія лівого шлуночка -> тиреотоксичне серце
В печінці – тиреотоксичний фіброз печінки
Атрофія н/н
4. Опишіть патогістологічні зміни у щитоподібній залозі при даному захворюванні.
Перетворення призматичного епітелію фолікулів у циліндричний, проліферація епітелію з утворенням сосочків, які гілкуються всередині фолікулів, розрідження колоїду, формування лімфатичних фолікулів з зародковими центрами в них
5. Які захворювання можуть супроводжуватися тиреотоксикозом?
Базедова хвороба, вузловий/багатовузловий зоб, підгострий тиреоїдит
Ситуаційна задача 57
У хворої, яка мешкає у болотистій місцевості, виявлено збільшення щитоподібної залози, що заважає ковтанню. Спостерігається збільшення маси тіла, сонливість, загальмованість, набрякле обличчя. Під час УЗД дослідження у щитоподібній залозі виявлено декілька вузлів. Виконано пункційну біопсію вузла.