Файл: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики..pdf

ф. спінові́ (рос. флуктуации

спиновые; англ. spin fluctuations) – відхили локального значення спінової густини від її усередненого значення. Збудження спінової підсистеми можна розглядати як скорельовані ф. с., до них належать магнони та інші спінові збудження.

ФЛУО́Р, -у [фтор] (рос. фтор; англ. fluorum), F – хімічний елементVІІ групи періодичної системи елементів, галоген, порядковий номер 9, ат. вага 18,9984. Існує лише один стабільний ізотоп F19. Електронна конфігурація 2s22p5. За нормальних умов ф. – газ блідо-жовтого кольору. Валентність ф. – 1, він утворює сполуки збільшістю елементів.

ФЛУОРЕСЦЕНЦІЯ́ (рос.

флуоресценция; англ. fluorescence) – короткочасна люмінесценція з часом загасання 10–8–10–9 сек. Ф., як правило, є

спонтанним дипольним випромінюванням, про що свідчать особливості закону загасання, характер поляризації випромінювання, величина часу загасання.

ф. резона́нсна(рос. флуоресценция

резонансная; англ. resonance fluorescence, resonant fluorescence) – те саме, що люмінесценція́ резонансна́ .

ФЛУОРИТ́ , -у [шпат пла́виковий] (рос. флуорит,шпат плавиковый; англ. fluorspar) – мінерал складу CaF2, часто містить домішки рідкісних земель, Mn, U, може містити до 50% YF3 і до 55% CeF3. Кристали кубічної симетрії, показник заламуND=1,4339, дисперсія NF – ND = 0,00454. Застосовується для виготовлення призм вакуумних і рентгенівських спектральних приладів, для ахроматизації оптичних систем, у сцинтиляційних лічильниках, в оптичних генераторах.

ФЛУОРОМЕТР́ , -а (рос. флуорометр; англ. fluorometer) – прилад для

698

вимірювання часу загасання флуоресценціїз тривалістю 10-8 – 10-9 сек. Дія ф. заснованана тому, що при високочастотному модульованому збудженні люмінесценції остання модульованаз тією ж частотою, причому внаслідок скінченної тривалості свічення вона відстає за фазою від модуляції збудження.

ФЛУОРОМЕТРІЯ́ ́ (рос. флуорометрия; англ. fluorometry) – сукупність методів вимірювання часу загасанняфлуоресценції.Див. також флуоро́метри.

ФЛЮКСМЕТР́ , -а [веберме́тр] (рос.

флюксметр,веберметр; англ. fluxmeter, flux meter,webermeter,Maxwell meter)

– прилад для вимірювання змін потоку магнітної індукції, зчепленого з вимірювальною котушкою, яка замкнута на ф. Простим ф. є гальванометр магнітоелектричної системи з малим моментом інерції рухомої рамки і малим моментом пружності підвісу та струмопідвідних пружинок.

ФО́КУС, -а (рос. фокус; англ. focus;

(центр) center, centre; (землетрусу)

source, focus).

ф. аеродинаміч́ ний[центр аеродинаміч́ ний] (рос. фокус аэродинамический, центр аэродинамический; англ. aerodynamiccenter,aerodynamiccentre)

– точка літального апаратачийого частин (наприклад, органів керування), яка характеризуєтьсятим, що є точкою прикладання однієї з аеродинамічних сил (наприклад, піднімальної сили), які викликають обертання літального апарата відносно якої-небудь осі. Взаємне розташування ф. а. та центра мас літального апарата дозволяє дізнатися про його статичну стійкість при русі в розглянутій площині, оскільки відстань від центра мас до ф. а. є плечем відповідної аеродинамічної сили. Положення ф. а. залежить від форми тіла і критеріїв аеродинамічної подібності.

ф. пла́змовий(рос. фокус плазменный; англ. plasma focus) – нестаціонарний згусток щільної високотемпературної дейтерієвої плазми, який є локалізованим джерелом нейтронів і жорстки́х випромінювань; так же називають і електророзрядну установку, в якій утворюєтьсяця плазма.

ф. землетрусу́ (рос. фокусземлетрясения; англ. earthquake source, earthquake focus) – те саме, що осередоќ землетрусу́ .

ФОКУСУВА́ННЯ 2 (рос. фокусировка; англ. focus(ing); (зоображення) focus(ing), focus(ing) control, zoom control).

ф. гравітацій́ не(рос. фокусировка гравитационная; англ. gravitational focusing) – властивість гравітаційного

699

об'єкта відхиляти потік частинок або випромінювання, який проходить повз нього, і збирати (фокусувати) цей потік. Гравітаційний об'єкт діє при цьому на зразок оптичної чи електромагнітної лінзи. Відкриття гравітаційних лінз є ще одним підтвердженням загальної теорії відносності.

ф. жорстке́(рос. фокусировка жёсткая; англ. rigidfocusing) – те саме, що фокусува́нняси́льне.

ф. зву́ку(рос. фокусировка звука;

англ. sound focusing) – трансформація плоских або розбіжних сферичних чи циліндричних акустичних хвиль у збіжні хвилі. Ф. з. здійснюється методами, аналогічними оптичним – методом відбивання (див. також дзе́ркалоакусти́чне) або заламу (див. також лін́́ зиакусти́- чні).

ф. знакозмін́ не(рос. фокусировка знакопеременная; англ. alternating focusing) – фокусування (як правило, сильне) пучка заряджених частинок у прискорювачахабо каналахтранспортування, зумовлене чергуванням (у просторі чи в часі) фокусувальних і дефокусувальних магнітних або електричних полів (див. також фокусува́ннячасти́ноку при- с корювачах).

ф.знакозмін́ невисокочасто́тне(рос.

фокусировка знакопеременная высокочастотная; англ. high-frequency alternatingfocusing) – знакозмінне фокусування в лінійному прискорювачі, здійснюване за допомогою ВЧ електричного поля. Існує кілька видів ф. з. в.: квадрупольневисокочастотнефокусування, фазозмінне фокусування, просторово одноріднеквадрупольнефокусування.

ф.квадрупо́льне(рос. фокусировка квадрупольная; англ. quadrupole focusing) – знакозмінне фокусування пучків заряджених частинок у прискорювачах і каналах транспортування за допомогою квадрупольних лінз (електричних або магнітних).

ф. квадрупо́льневисокочасто́тне (рос. фокусировкаквадрупольная высокочастотная; англ. high-frequency quadrupolefocusing) – фокусування частинок у лінійному прискорювачі квадрупольними поперечними складовими прискорювального електричного ВЧполя, що виникають при асиметричній структурі (відсутності осьової симетрії) прискорювального проміжку. Чергування фокусу-вальних і дефокусувальних (у даній площині) проміжків уздовж траєкторії частинок забезпечує знакозмінне фокусування в обох площинах. (Див. також фокусува́ння части́ноку прискорювачах).

ф.квадрупо́льнепросторо́воднорі́- дне(рос. фокусировка квадрупольная пространственно однородная; англ. spatially homogeneous quadrupole focusing) – фокусування пучків заряджених частинок у лінійних прискорювачах або каналах транспортування, зумовлене чергуванням у часі напрямку квадрупольно симетричного електричногополя.

ф. крайове́ (рос. фокусировка краевая; англ. marginal focusing, edge focusing) – фокусування пучків заряджених частинок у прискорювачі під дією неоднорідного поля біля країв магніта (див. також фокусува́ння части́ноку прискорювачах).

ф. си́льне[фокусува́ння жорстке́] (рос. фокусировка сильная, фокусировка жёсткая; англ. strong focusing, rigid focusing) – фокусування частинок у прискорювачі, при якому частота бетатронних (поперечних) коливань частинки більша за частоту обертання. Прикладомф. с. є знакозмінне фокусування, фокусування магнітним полем зі знакозмінним градієнтом.

ФОН, -у 1 (рос. фон; англ. background; (шуми) ground noise,hum noise,floor; (шуми від мережі змінного струму) hum;(кфт.) backing).

700

ф. радіацій́ ний (рос. фон радиационный; англ. radiation background) – спільна дія природних і техногенно змінених радіаційних факторів.

ФОН, -а 2 (рос. фон; англ. phon) – одиниця рівня гучності звуку. Рівень гучності у ф. визначається як десятковий логарифм відношення вимірюваного звукового тиску до звукового тиску р0 стандартного чистого тону частотою 1000

Гцна порозі чутності (р0 = 2×10-4 дин/см2 =

2×10-5 Н/м2). Для чистого тону ф. збігається з децибелом (див. також

шкала́децибелів́ ).

ФОНЕМА́ (рос. фонема; англ. phoneme) – найменша інформаційна одиниця усного мовлення. Одній літері можуть відповідати різні ф., а в деяких випадках– комбінаціїзф.

ФОНОГРАМА́ (рос. фонограмма; англ. soundtrack,sound(record), (audio) record, sound image, (audio) track) – носій запису звуку, на якому записані звукові коливання.

ФОНОМЕТР́ , -а [аудіо́метр] (рос.

фонометр,аудиометр; англ. phonometer)

– прилад для суб'єктивного вимірювання рівня гучності досліджуваного звуку або шуму. Див. також шумомі́р.

ФОНОН,́ -а (рос. фонон; англ. phonon) – квант поля коливань кристалічної решітки. Кожній плоскій рухомій хвилі, згідно з квантовомеханічним принципом відповідності, можна співставити сукупність рухомих квазічастинок з квазіімпульсом ђk і енергією ђω, які й називаються ф. У кристалах існують акустичні ф., яким відповідають пружні хвилі звичайної теорії пружності, і оптичні ф., які, наприклад, у випадку йонних кристалів можназбудити змінним електричним полем світлової хвилі.

ф-ни балісти́чні (рос. фононы баллистические; англ. ballistic(al) phonons) – нерівноважні акустичні фонони, які поширюються в кристалі без розсіяння. Балістичне поширення порушується розсіянням на статичних дефектах кристалічних решіток і вільних носіїв заряду, а також фонон-фононним розсіянням. Балістичне поширення має місце тільки для фононів доволі низьких частот у досконалих кристалах діелектриків і напівпровідників при досить низькій температурі T зразка. При типових відстанях між випромінювачем і приймачем R = 0,1–1 см ф. б. з ω/(2π) ≤ 1012 Гцможнаспостерігатипри Т ≤4 К.

ФОРВАКУУМ́ , -у [ва́куум

попередній́ ] (рос. форвакуум, вакуум

предварительный; англ. for(e)vacuum, first-stage vacuum, initital vacuum) – попереднє розрідження (10-1–10-3мм рт. ст.), яке створюється насосом попереднього розрідження перед включенням високовакуумних насосів і підтримується в системі на їх випуску.

Див. також те́хнікава́куумна.

ФОРМА́ (рос. форма; англ. form, shape; (коливань) mode; (виготовлена) form, make; (модель) model; (пучка,

променя) pattern; (від змінних) quantic; (обриси) configuration, formation, geometry; (будова) structure; (сигналу;

таблична) format; (матриця) matrix, mold;(мет.) mold, pattern;(посуд) pan, retainer,tin;(одяг) cloth).

ф.диференціальна́ (рос. форма дифференциальная; англ. differential form)

– алгебрична функція від диференціалів координат – різниць координат двох нескінченно близьких точок. Довільна симетрична ф. д. степеня r

має вигляд: ω = ωі1....іr(xі, ..., xr)dxі1....dxіr і визначається симетричним тензорним

полем рангу r (див. також тензор́ ). Несиметричне коваріантне тензорне поле також визначає ф. д.

701

ф. дода́тньоозна́чена(рос. форма положительно определённая; англ. positive definite form) – квадратична

i, k 1

що набуває невід'ємних значень при будь-яких дійсних значеннях x1, …, xn і перетворюється на нуль лише приx1 = …

= xnф.= криста́ла0. проста́(рос. форма кристалла простая; англ. simple crystal form) – сукупність симетрично еквівалентних площин (граней багатогранника), які можна одержати з однієї за допомогою операцій симетрії, властивих точковій групісиметріїкристала.

ф.па́м'яті(рос. форма памяти; англ. memory form) – властивість деяких твердих тіл відновлювати вихідну форму після пластичної деформації при нагріванні чи в процесі розвантаження. Відновлення форми, як правило, пов'язане з мартенситним перетвореннямабо зі зворотливим двійникуванням. Залежно від величини деформації та виду матеріалу, відновленняформи може бути повним або частковим. Сплави з ф.п. широко використовують у техніці (для виготовлення сполук без зварки та паяння), а також у медицині (як фіксатори при переломах і для інших цілей).

фо́рми криста́лівкістяко́ві(рос. формы кристаллов скелетные; англ. skeletoncrystalforms) – те саме, щофо́- рмикриста́лівскеле́тні.

фо́рми криста́лівскеле́тні [фо́рми криста́лівкістяко́ві] (рос. формы кристалловскелетные; англ. skeletoncrystal forms) – різноманітні форми недорозвинених кристалів. Приклади: зірочки сніжинок, морозні візерунки на стеклах, гіллясті форми (дендрити) кристалів Fe, S, Bі, NH4Cl, K2Cr2O7 та ін.

фо́рми прості́(рос. формы простые;

англ. simple forms) – багатогранники з однаковими і симетрично розташованими гранями. Під однаковими розуміють як сумісні, так і дзеркальнорівні грані, а під