Файл: Опорні конспекти з філософії.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 06.09.2024

Просмотров: 132

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Конспект лекцій

1. Філософія та світогляд, його типи

2. Структура філософського знання та його функції

1. Філософські системи давньої індії

2. Основні ідеї філософії давнього китаю

3. Специфіка античної філософії

1. Патристика як першооснова середньовічного мислення

2. Схоластика як метод пізнання у філософії середньовіччя

3. Характерні риси філософії епохи відродження

1. Розробка проблем наукової гносеології та методології у філософії нового часу

2. Соціально-філософські ідеї просвітництва.

3. Основні тенденції німецької класичної філософії

4. Розвиток і трансформація філософії марксизму

1.Ірраціоналістичні напрямки філософії XIX ст,

2. Позитивістська філософія та етапи її розвитку

3. Екзистенційна філософія та її різновиди

4. Психологічні напрями сучасної філософії

5. Постмодернізм як виклик класичній філософії

1. Формування світоглядних ідей у докласичний період

2. Класичний період української філософії

3. Особливості розвитку української філософії у некласичний період

1. Проблема буття і основні шляхи її вирішення у філософії

2. Філософське розуміння категорій “матерія”, “рух”, “простір”, “час”

3. Сучасна світоглядна і наукова картина світу (синергетика)

4. Принципи діалектичного осмислення буття.

1. Сутність пізнавальної діяльності людини

2. Проблема істини у філософії

3. Форми і методи наукового пізнання

1. Проблема походження свідомості

2. Структура та функції свідомості

1. Філософські концепції суспільства

3. Проблема прогресу та періодизації суспільного розвитку.

5 Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість.


2. Філософське розуміння категорій “матерія”, “рух”, “простір”, “час”

Усі явища світу поєднує одне – матеріальність світу.Початково поняття “матерія” ототожнювалося з конкретним матеріалом, з якого складаються тіла та предмети (вода, земля, повітря тощо). Представник давньогрецької філософії Демокріт (460–370 рр. до н. е.) під матерією розумів найдрібніші часточки, атоми, з яких складаються тіла і які є першоосновою буття. Інший підхід був у Поля Гольбаха (1723–1789), який визначав матерію як все те, що пізнається людиною чуттєво.За словами Г. Гельмгольца (1821–1894), матерія – це все, що існує об’єктивно (незалежно від свідомості людини). Матерія як об’єктивно реального буття світу в часі, просторі й русі, яке детерміноване (причинно зумовлене) і безпосередньо чи опосередковано може бути пізнане людиною.

Типи матерії, її структурованість.

Матерыя існує у двох формах – речовини і поля.

Матерія має такі властивості: об’єктивної реальності; збереження; невичерпності; руху; просторово-часової визначеності; відображення.

Рівні існування матерії: нежива, біологічна, соціальна.

Матерія існує завдяки саморухові та саморозвитку. Рух – це будь-яка зміна явища чи предмета, це зміна взагалі. Простір – це така форма існування матерії, її атрибут, що характеризується співіснуванням об’єктів, їхньою взаємодією, протяжністю, структурованістю й іншими ознаками. Час – це внутрішньо пов’язана з простором і рухом об’єктивна форма існування матерії, яка характеризується послідовністю, тривалістю, ритмами й темпами, відокремленістю різних стадій розвитку матеріальних процесів. Просторово-часові характеристики має будь-яке явище світу.

3. Сучасна світоглядна і наукова картина світу (синергетика)

Постнекласична (синергетична) картина світу розроблена у 80-х рр. XX ст. Розвиток системи здійснюється в певних напрямах, але її стан у кожний момент часу не детермінований. Поведінка індивіда при виборі шляхів діяльної активності може бути багатоваріантною. Із самого початку майбутнє залишається невизначеним. Розвиток може відбутися в одному з декількох напрямів, що визначається будь-яким незначним фактором. У сучасній постнекласичній картині світу аналіз припускає дослідження відкритих нелінійних систем, у яких велику роль відіграють вихідні умови: індивіди, локальні зміни та випадкові фактори. У загальному потоці взаємодій повністю заперечується логіка розвитку зі сталим порядком залежності сьогоднішнього від минулого та майбутнього від сьогоднішнього. Минуле не визначає сьогодення, а дійсність не впливає на майбутнє. Другою тезою постнекласики є порушення принципу когерентності і виникнення ситуації, коли малим, локальним причинам відповідають глобальні за розмахом та енергетичним обсягом наслідки. Це робить майбутнє принципово невизначеним та відкритим для новостворень. У перспективному еволюціонуванні таких систем допускаються численні комбінації майбутнього розвитку, а в критичних точках направлених змін можливий ефект відхилень. Вихідні принципи синергетики:


1) цілісність світу і наукового знання про нього;

2) спільність закономірностей розвитку об’єктів усіх рівнів матеріальної та духовної організації;

3) нелінійність (тобто багатоваріантність і незворотність);

4) глибинні взаємозв’язки хаосу та порядку (тобто випадковості й необхідності).


4. Принципи діалектичного осмислення буття.

Діалектика передбачає розуміння світу як неперервного процесу змін. З позиції діалектики усякий спокій є відносним, а рух - абсолютним. Якщо світ існує, то він рухається; якщо він рухається, то змінюється; якщо змінюється, то не інакше, як шляхом зміни певної якості на протилежну і навпаки. Значить, саме протилежності постають умовою та формами виявлення руху, тобто протилежності слід осмислити як джерело та причину саморуху світового цілого.

Принципи діалектики: об`єктивності, цілісності, розвитку та універсальності змін.

Категорії діалектики (найбільш загальні поняття про речі та явища) відображають найха­рактерніші і сутнісні взаємозв'язки і властивості реальної дійсності..

Одиничне - окремий предмет або явище з притаманними лише їм властивостям, станами та характеристиками. Загальне відображує зв'язки через тотожність рис, ознак, характеристик значної кількості однорідних об'єктів пізнання. Одиничне і загальне зв'язує особливе.

Категорія сутності відображає внутрішні стійкі зв'язки предметів і процесів та притаманну їм об'єктивну основу існування, сутність — це те, чим дійсно е об`єкт. Явище зовнішній прояв сутності, завдяки чому він сприймається чуттєво. Структурою називається впорядковане розташування частин з яких складається ціле. Ціле це сукупність, єдність частин, а частина є складовою цілого. Ціле не може існувати без частини, як і частина може себе проявити лише в цілому. Разом з тим ціле, в свою чергу, є частиною ще більш загального цілого - і так відбувається в усій нескінченності проявів буття. Однак, формуючи ціле, його частини аж ніяк не складають арифметичну суму. Система - це впорядкована єдність зв'язків і залежностей між елементами складного цілого та його відношення з іншими предметами і явищами.

Під змістом .розуміється сукупність всіх елементів і внутрішніх зв'язків, суперечностей та тенденцій розвитку. Форма це упорядкування змісту, спосіб його прояву. Кожен зміст завжди сформованій, а форма змістовна. Причина - це такі процеси чи явища, які за певних умов викликають до життя нові процеси і явища. Необхідність - те, що неминуче відбувається. Можливість це те. що ще не з'явилося, але має для цього певні умови.

Закони діалектики Закони - глибокі, суттєві, повторювальні зв'язки, взаємодії як між речами і явищами світу, так і їх сторонами, властивостями і станами. Закони бувають динамічні і статистичні, і перші з них відображають відношення між станами однорідних об'єктів і являють собою процес причинно-наслідкової дії. Результати динамічних законів неважко передбачити. А от прояв статистичних, законів має їмовірний характер.


1.Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.

2.Закон єдності і боротьби протилежностей вказує на рушійні сили і джерело змін та розвитку.

3.Закон заперечення заперечення.

Закріплення вивченого матеріалу.

  1. Вміти давати відповіді на питання:

Філософське осмислення категорії буття.

Філософське осмислення категорії матерія.

Філософське осмислення категорій простір та час.

Класична та сучасна наукові картини свту.

Принципи діалектики.

Категорії діалектики.

Закони діалектики.