Файл: Сисоев-Термодинамика.pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 25.03.2024

Просмотров: 76

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

 

 

U

 

 

C

=

 

 

,

(73)

 

V

 

 

 

 

 

 

 

t V

 

 

і тоді вираз (72) можна переписати у загальному вигляді для будь-якої речовини і для будь-якої шкали температур:

 

 

 

 

 

U

 

dV

 

 

C

 

= C +

 

 

+ p

 

 

 

.

(74)

x

( dt )x

 

V

V t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Похідна (dVdt )x в залежності від процесу може приймати значенні від −∞

до +. Дійсно, при dt > 0 знак похідної визначається зміною V , яка може бути додатною (див, наприклад, процеси c , d на Рис. 10), нульовою (процес b ) та від’ємною (процес a ).

Очевидно, що для різниці теплоємностей Cp CV для довідної речовини з формули (74) можна отримати загальний вираз:

 

 

 

 

 

U

 

dV

 

 

 

C

 

C

=

 

+ p

 

 

 

.

(75)

p

( dt

)

 

V

 

 

V

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

p

 

 

Для прикладу запишемо вирази (74) та (75) для ідеального газу. Згідно із

законом Джоуля, в ідеальному газі

 

U

= 0 , тому вираз (74) можна

 

 

 

 

 

 

 

 

V t

 

представити у вигляді:

 

 

 

 

 

 

C

x

= C

+ p

dV

.

(76)

 

 

V

( dt

)x

 

 

 

 

 

З формули (76) випливає, що значення Cx в залежності від процесу може змінюватись в межах (−∞, +) . Крім того, згідно з рівнянням стану ідеального газу (18) для ізобаричного процесу

 

V

=

νR

,

(77)

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

t p

 

 

 

отже для ідеального газу

46


Cp CV = νR ,

(78)

а для одного молю ідеального газ ( ν = 1 )

cp cV = R .

(79)

Вираз (78) є знаменитою формулою Р. Ю. Майєра. В виразі (79) cp та cV – молярні теплоємності.

Важливо відзначити, що Р.Ю. Майєр порівняв експериментальні данні по термічному рівнянню стану розріджених газів pVT = R (для

одного молю), в якому використовувались механічні та температурні одиниці, з експериментальними даними по теплоємностям газів, в яких використовувались калорічні та температурні одиниці, і на основі (78)

обчислив механічний еквівалент теплоти K . Якщо вимірювати R =

одиницях Дж/К, а cp cV

– в кал/К, то, очевидно, що K =

R

cp cV

 

 

розмірність Дж/кал.

 

 

pVT в

і має

7 Ізопроцеси в термодинамічних системах

Розглянемо флюїди, термодинамічний стан яких можна описати змінними p , V та T . Процес, який відбуваються в системі при фіксації

певного термодинамічного параметра, назвемо ізопроцесом. Привабливість ізопроцесів полягає в тому, що фіксація одного з термодинамічних параметрів суттєво спрощує теоретичний розгляд та організацію експериментального дослідження такого процесу. Найбільш поширеними прикладами ізопроцесів є ізотермічний, ізобаричний, ізохоричний (ізохорний), адіабатний (адіабатичний), політропний (політропічний) процеси.

Ізотермічний процес – рівноважний (квазістатичний) процес, який реалізується при сталій температурі t , тобто у випадку, коли система заходиться у контакті з термостатом. На Рис. 11 та Рис. 12 у координатах ( p,t ) та (V,t ) відповідно наведено вигляд ізотерм флюїду. Очевидно, що

для будь-якої речовини з довільним рівнянням стану ізотерми у цих координатах мають вигляд прямих, перпендикулярних до вісі 0t . Але вигляд ізотерми в координатах ( p,V ) в загальному випадку навести

47


неможливо, так як він залежить від конкретної речовини і визначається її термічним рівнянням стану. Наприклад, на Рис. 13 в координатах ( p,V )

наведено ізотерми реального газу, рівняння стану якого моє вигляд рівняння Хірна (23), а на Рис. 14 – схематичний вигляд ізотерм Ar в координатах ( p,V ) , що відповідає Рис. 2.

Рис. 11. Ізотерми довільного флюїду в координатах ( p,t )

48

Рис. 12. Ізотерми довільного флюїду в координатах (V,t )

Рис. 13. Ізотерми реального газу, рівняння стану якого моє вигляд рівняння Хірна (23), в координатах ( p,V ) .

49

Рис. 14. Схематичний вигляд

ізотерм Ar

в координатах ( p,V ) ,

T1 < T2 < T3 < T4 < T5 , температура T = T3

відповідає критичній.

Ізобаричний процес – рівноважний (квазістатичний) процес, який

реалізується при сталому тиску

p . На Рис. 15 та Рис. 16 у координатах

( p,t ) та ( p,V ) відповідно наведено вигляд ізобар флюїду. Очевидно, що

для будь-якої речовини з довільним рівнянням стану ізобари у цих координатах мають вигляд прямих, перпендикулярних до вісі 0p . Але

вигляд ізобари в координатах (V,t ) в загальному випадку навести

неможливо, так як він залежить від конкретної речовини і визначається її термічним рівнянням стану. Наприклад, на Рис. 17 в координатах (V,T )

наведено ізобари реального газу, поведінка якого описується рівнянням Хірна (23), а на Рис. 18 – схематичний вигляд ізобари Ar в координатах (V,T ) , що відповідає Рис. 2.

50



Рис. 15. Ізобари довільного флюїду в координатах ( p,t ) .

Рис. 16. Ізобари довільного флюїду в координатах ( p,V ) .

51

Рис. 17. Ізобари реального газу, рівняння стану якого має вигляд рівняння Хірна (23), в координатах (V,T ) , p1 > p2 .

Рис. 18. Ізобара газоподібного Ar в координатах (V,T ) , p = 107 Па.

52

Ізохоричний процес – рівноважний (квазістатичний) процес, який реалізується при сталому об’ємі V . На Рис. 19 та Рис. 20 у координатах (V,t ) та ( p,V ) відповідно наведено вигляд ізохор флюїду. Очевидно, що

для будь-якої речовини з довільним рівнянням стану ізохори у цих координатах мають вигляд прямих, перпендикулярних до вісі 0V . Але вигляд ізохори в координатах ( p,t ) в загальному випадку навести

неможливо, так як він залежить від конкретної речовини і визначається її термічним рівнянням стану. Наприклад, на Рис. 21 в координатах ( p,T )

наведено ізохори реального газу, поведінка якого описується рівнянням Хірна (23), а на Рис. 22 – схематичний вигляд ізохор Ar в координатах ( p,T ) , що відповідає Рис. 2. (V,t )

Рис. 19. Ізохори довільного флюїду в координатах (V,t ) .

53

Рис. 20. Ізохори довільного флюїду в координатах ( p,V ) .

Рис. 21. Ізохори реального газу, рівняння стану якого має вигляд рівняння Хірна (23), в координатах ( p,T ) , V1 > V2 .

54