Файл: 017_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_1_2010_.pdf

77

ВСТУП

До сучасної системи освіти й виховання необхідно включити курси, що пояснюють природу прав людини.

В. О. Тишков1

Освіта є однією з найважливіших сфер «життєдіяльності суспільства». Школа – це соціальний інститут, без якого неможливе існування суспільства, адже саме в школі формуються соціальні цінності та норми суспільної моралі. В освітньому просторі України, яка інтегрується в Болонську систему європейського співтовариства, накопичення соціального капіталу неможливе без урахування і дотримання принципів ґендерної рівності. Однак, незважаючи на те, що на законодавчому рівні ухвалено рішення про забезпечення рівноправності статей щодо доступу та отримання освіти, школа продовжує ретранслювати ґендерні стереотипи, а в чинних освітніх законах не враховано ґендерну складову.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (далі Закон), навчальні заклади повинні забезпечувати «виховання культури ґендерної рівності, рівного розподілу професійних і сімейних обов’язків» [8, ст. 21]. Досягнення цієї мети передбачає виконання ряду послідовних кроків – стратегій і тактик.

Першим кроком на цьому шляху є «ґендерна критика освіти» – експертиза Державного освітнього стандарту та шкільних програм. Згідно з Законом, «центральний орган виконавчої влади з питань освіти і науки забезпечує проведення експертизи навчальних програм, підручників і навчальних посібників для навчальних закладів з метою відповідності принципу забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків» [8, ст. 21].

Проте ґендерна експертиза змісту освітніх стандартів, програм, предметів і підручників є надзвичайно актуальною під час переходу загальноосвітньої школи на нову, 12-річну, систему освіти.

Другим кроком є визначення шляхів долучення ґендерної складової до педагогічного процесу, освітніх стандартів, змісту навчальних дисциплін, створення

1Тишков В. А. Реквием по этносу: Исследования по социально-культурной антропологии. – М.: Наука, 2003. – С. 313.

освітніх програм без ґендерної упередженості. Відповідно до Закону, навчальні заклади забезпечують «підготовку та видання підручників, навчальних посібників, вільних від стереотипних уявлень про роль жінки та чоловіка» [8, ст. 21].

Сучасна школа має сприяти розвитку індивідуальних можливостей і якостей учнів та учениць, створювати умови для їх самореалізації незалежно від статі та наявних упереджень, тому педагогічний колектив повинен мати ґендерну чутливість, вміти застосовувати особистісно орієнтований підхід у вихованні та навчанні учнів. Третім кроком є ознайомлення вчителів з основами ґендерної теорії, формування в педагогічних працівників «ґендерного кута зору».

Упровадження ґендерних підходів унаочнює ґендерний вимір під час ухвалення рішень у всіх галузях. Такий підхід означає, що жінки й чоловіки є рівноправними партнерами в забезпеченні стабільного людського розвитку.

Для того щоб зробити крок, треба конкретизувати його загальну мету. Так, на першому етапі метою ґендерної експертизи є аналіз змісту освітніх стандартів та навчальних програм для загальноосвітньої школи, щоб виявити ґендерний компонент та виробити рекомендації з долучення й подальшого використання ґендерного підходу в педагогічній освіті та науці.

Перш за все потрібно розробити практичні рекомендації з проведення ґендерної експертизи – послідовність практичних дій-тактик щодо її здійснення, тобто розробити схему комплексної ґендерної експертизи офіційних навчальних документів. Обрана експертна група пропонує схему ґендерного аналізу Державного стандарту базової і повної середньої освіти та освітніх програм.

79

РОЗДІЛ I. СХЕМА КОМПЛЕКСНОЇ ҐЕНДЕРНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ОФІЦІЙНИХ НАВЧАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ

Під час проведення ґендерної експертизи навчальних матеріалів було визначено декілька етапів.

Крок І. Параметричне визначення матеріалу ґендерної експертизи

На цьому етапі визначають конкретний об’єкт ґендерної експертизи.

Перший параметр – тип навчального документа (стандарту, програми), для якого існують досить жорсткі правила предметного наповнення, структурування, оформлення, стилю викладання.

Другий параметр – тематична (змістова) визначеність офіційного навчального документа. Треба чітко визначити місце офіційного навчального документа, що підлягає ґендерній експертизі, у загальній архітектоніці навчального процесу. Зокрема, це передбачає встановлення його місця та підпорядкованості в системі інших офіційних навчальних документів.

Третій параметр – адресність офіційного навчального документа (стандарту, програми), що підлягає ґендерній експертизі: учителі, учні, інтересанти та ін.

Таблиця 1

Параметри визначення експертних матеріалів ґендерної експертизи

Крок ІІ. Критеріальний опис матеріалу ґендерної експертизи

Цей етап побудовано як поглиблений опис та якісне оцінювання змісту освітніх програм і стандартів у рамках визначень, отриманих на попередньому етапі. Починаючи ґендерну експертизу, слід від самого початку визначити три її основні складові.

ІІ. 1. Запитання для дослідження

Головне питання, на яке треба дати відповідь під час дослідження, стосується наявності/браку ґендерного компонента в змісті та структурі стандартів, програм.

Це можна конкретизувати такими запитаннями:

•Якою мірою ґендерний підхід представлено в освітніх стандартах, програмах? (Послідовно, непослідовно, фрагментарно, епізодично, ґендерний підхід зовсім не представлено).

•Чи завжди в освітніх стандартах, програмах жінок та чоловіків, дівчат та хлопців зображено в стереотипних ґендерних ролях? Де чи як це представлено?

•Чи пропонують в освітніх стандартах, програмах альтернативні, більш егалітарні моделі ґендерних відносин? Де чи як це представлено?

Відповіді на головне запитання можуть бути такими:

А. Ґендерного компонента немає.

У такому разі пропонують послідовність запитань:

1. Чи враховано соціокультурний компонент у змісті та структурі стандартів, програм?

81

На це питання може бути дві відповіді: а) соціокультурний компонент ураховано; б) соціокультурного компонента бракує.

Якщо соціокультурний компонент ураховано [відповідь а)], то пропонуємо відповісти на наступне питання:

2а. Які доповнення чи уточнення до змісту треба зробити, щоб долучити ґендерний компонент?

Якщо соціокультурного компонента бракує [відповідь б)], слід відповісти на наступні питання:

2б. Які доповнення до змісту треба зробити, щоб соціокультурний компонент було враховано?

2в. Чи можливо долучити до нього ґендерний компонент?

Продемонструємо це у вигляді таблиці 3.

Таблиця 3

Головна ознака навчального матеріалу: ґендерного компонента немає

Б. Ґендерний компонент ураховано, але він спирається на ґендерні стереотипи.

Це може мати такі прояви:

•вибір та послідовність розміщення тем;

•відбір тематики, її формулювання та ін.;

•ґендерно некоректні згадування;

•брак ґендерно збалансованих формулювань;

•жінок та чоловіків представлено нерівномірно;