Файл: Лекції з всесвітньої історії ХХ ст..doc

Другою причиною було те, що у випадку поразки Антанти Німеччина перетворювалася на найбільш небез­печного й могутнього конкурента. Крім того, в плани США входило послаблення Японії — суперниці на Дале­кому Сході.

Третя причина вступу Сполучених Штатів у війну саме 1917 р. полягала у тому, що громадськість цієї країни була налаштована пацифістські, тобто проти війни. Різку анти­воєнну позицію займали профспілки, різні товариства, клуби, асоціації. За визнанням американських істориків, урядові президента В. Вільсона серйозно доводилося раху­ватися з такою позицією американського суспільства. Пре­зидент змушений був дуже обережно вести підготовку до війни, і тільки варварські дії німецького підводного флоту щодо цивільних суден схилили громадськість США до думки про необхідність покарати Німеччину за ці дії.

Американська армія чисельно була невеликою, але добре озброєною й навченою. Військово-морський флот на момент початку війни налічував 197 кораблів. Амери­канський уряд вирішив направити свої війська до Європи лише влітку 1917 р.

Воєнні дії на Західному фронті

На початок 1917 р. збройні сили Німеччини потребу­вали поповнень, однак їх не було, — людські ресурси виявилися повністю вичерпаними. Наступальний потен­ціал військ ослаб. Після поразки у морських битвах ні­мецький флот відійшов під захист своїх берегових укріп­лень.

Союзники спробували перейти в наступ проти німець­ких військ і взяти штурмом лінію Зігфріда, або, як її тоді називали, "лінію Гінденбурга", але оборонна стратегія Гінденбурга виправдала себе. Німці знову завдали союзникам величезних втрат (400 тис. чоловік), тоді як німецькі втрати становили 250 тис.

16 квітня 1917 р. війська Антанти підготували наступ у районі м. Аррас. Німеччина, відчувши недобре, відвела свої війська, а позиції замінувала. Англійці й французи потрапили на мінні поля і під артобстріл. Цей наступ коштував їм 280 тис. убитими.

Бої точилися також на території Італії, але для неї були безуспішними. При Капоретто італійці втратили 130 тис. убитими і пораненими й близько 300 тис. полоненими. Лише терміново перекинуті із Ніцци 14 англійських і французьких дивізій запобігли виходу Італії з війни і стабі­лізували фронт. Антанта мала здобутки лише на Близькому Сході, де англійські війська зайняли Багдад і вигнали німецькі армії з колоній Східної Африки.

Закінчення війни

На середину березня 1918 р. німецьке командування зосередило на Західному фронті 13 армій (193 піхотні дивізії, в тому числі й ті, що було перекинуто зі Східного фронту). їх підтримувало 15,7 тис. гармат, 2,8 тис. літаків. Німецьким військам протистояла 171 піхотна і 8 кавале­рійських дивізій союзників (15,4 тис. гармат, майже 3,8 тис. літаків і, що найголовніше, майже 800 танків, яких у противника ще не було).

Німецький наступ розпочався 18 березня проривом на англійському фронті. Протягом місяця німці розбили 2 ан­глійські армії, захопили 80 тис. полонених, але скинути англійців у море і взяти Ам'єн їм не вдалося, хоча втрати їхні становили 180 тис. чол. (британські втрати сягали 174 тис).

9 квітня німці завдали ще одного удару по військах союзників у Фландрії, а 27 травня вони прорвали фран­цузьку оборону на р. Ена і вдруге вийшли на р. Марну, загрожуючи Парижу. Вони обстрілювали столицю Франції з величезних гармат. 15 липня завдали ще одного, останнього удару в тому ж напрямку, але без результатів.

На четвертому ропі війни союзники, нарешті, дійшли згоди і у квітні 1918 р. створили одне командування. Головнокомандуючим усіма союзними військами на Захід­ному фронті було призначено маршала Фоша, якому тим­часово присвоїли звання Генералісимуса. 18 липня 1918 року розпочався контрнаступ проти німців (друга битва на Мар­ні). Кровопролитні бої, завдяки перевазі союзників у танках, зрештою завершилися тим, що німецький фронт подався. Багато штабів потрапило в полон, керівництво військами порушилось. Протягом двох тижнів німців відкинули дале­ко назад.

8 серпня союзні війська під командуванням маршала Фоша розпочали наступ у районі Арраса і, прорвавши фронт, упродовж дня розгромили 16 ворожих дивізій. Це був "найчорніший день в історії німецької армії". У вересні війська Антанти перейшли у наступ на всьому фронті.

Загальний наступ Антанти вже остаточно довів Гінденбургу, що війну програно. 14 серпня він заявив імперато­рові Вільгельму II про необхідність добиватися закінчення війни дипломатичним шляхом, поки німецькі війська ще знаходяться на території ворога. Тим часом становище Четвертного союзу й на інших фронтах стало ще більш критичним.

15 вересня союзні сили нанесли удар по Болгарії й австро-угорським військам на Салонікському фронті. 28 ве­ресня болгари запросили миру. Болгарія стала першою країною з Четвертного союзу, яка вийшла з війни. Після цього війська Антанти розпочали наступ через Албанію в Чорногорію, через Сербію на Будапешт і через Болгарію на Румунію. Австро-Угорщина 29 жовтня запросила пере­мир'я, яке було підписано З листопада. На Азійському фронті британці просувалися вздовж р. Тигр і вийшли до суто турецьких територій. У вересні розпочався рішучий наступ на Палестинському фронті. Османська імперія фактично розвалилася. Туреччина була змушена підписати перемир'я з Антантою на вельми кабальних умовах.

Комп'енське перемир'я.

За цих умов розпочала переговори про перемир'я й Німеччина. 29 вересня Гінденбург і Людендорф поставили перед кайзером вимогу негайно укласти перемир'я. Ні­мецький уряд очолив принц Макс Баденський, який звер­нувся до американського президента Вудро Вільсона з пропозицією про перемир'я на основі його 14 пунктів. Згодом до Німеччини приєдналась і Австро-Угорщина. Переговори між сторонами точилися протягом місяця.

Після капітуляції усіх союзників становище Німеччи­ни стало безнадійним. З листопада в країні вибухнула революція. Кайзер зрікся престолу. Вранці 11 листопада 1918 р. німецька делегація підписала акт про перемир'я у штабному вагоні маршала Фоша в Комп'єнському лісі, неподалік станції Ретонд. Комп'єнське перемир'я стало завершальним актом світової війни 1914—1918 рр. Воно передбачало припинення воєнних дій, евакуацію протягом 14 днів окупованих німецькими військами районів Франції, Бельгії та Люксембургу, а також Ельзаса і Лотарингії. Війська Антанти займали лівий берег Рейна (причому забез­печення окупаційної армії цілком покладалося на Німеччи­ну), а на правому березі передбачалася демілітаризована зона. Німеччина зобов'язувалася негайно повернути на батьківщи­ну всіх військовополонених, а також евакуювати свої війська з територій країн, що входили раніше до складу Австро-Угорщини, з Румунії, Туреччини й Східної Африки.

Німеччина повинна була видати Антанті велику кіль­кість озброєння та військової техніки, в тому числі 2 тис. літаків, 10 тис. вантажних автомобілів, а також значну частину кораблів військово-морського флоту. Умови пе­ремир'я були дуже важкими, але німецька делегація була змушена їх підписати. Об 11 годині ранку 11 листопада 1918 р. залунали перші залпи салюту на честь завершення Першої світової війни.

4. Перша світова війна втягнула в свою орбіту 3/4 насе­лення планети, призвела до нечуваного розорення госпо­дарства більшості воюючих країн. 74 млн. чоловік було відірвано від продуктивної праці й поставлено під рушни­цю. Під час війни вбито 8,7 млн., поранено 20,8 млн. чоловік (у всіх війнах, що сталися у світі за попередні сто років, кількість загиблих становила 1,6 млн.). За іншими даними, людські втрати становили 8,5 млн. солдатів і офіцерів і 10 млн. мирного населення. Загальні збитки сторін сягали 180,5 млрд. дол. Найбільших втрат зазнали: Росія (2 млн. 300 тис. чол. убитими й померлими з голоду), Німеччина (понад 2 млн. чол.), Австро-Угорщина (1,440 тис. чол.), Франція (1,383 тис. чол.), Велика Британія (743 тис. чол.), Італія (близько 700 тис. чол.), Болгарія (100 тис. чол.), США (53 тис. чол.), Туреччина (325 тис. чол.).

Війна болісно вдарила по промисловості, транспорту, сільському господарству воюючих країн. На кінець війни Росія втратила 60% того, що мала перед війною, Австро-Угорщина — 41%, Німеччина — 33%, Франція — 31%, Велика Британія — 15%. Лише Японія та США примножи­ли свої багатства, оскільки не брали активної участі у війні, їхні території не були ареною бойових дій.

Найбільші битви в ході війни точилися на території Франції. Впродовж понад чотирирічних баталій її величезні площі (11 департаментів) зазнали жорстокої руйнації. Чудові сільськогосподарські угіддя, переорані мільйонами артилерійських снарядів, перетворилися на непридатну пус­телю, засіяну залізяччям. Численні ферми зруйновано або спалено. В солдатських казанах знайшли свій кінець тисячі голів худоби. Понад 2 млн. людей залишили свої помешкан­ня, 3/4 з яких стали непридатними для життя. Така ж доля спіткала 23 тис. заводів і фабрик, де ці люди працювали.

Для Бельгії війна почалася з наступу німецьких армій, які прагнули якнайшвидше перетнути її терени і напасти на Францію. Більшість її територій була окупована протя­гом 4 років. Німці вивезли з бельгійських заводів і фабрик все устаткування, щороку забирали збіжжя та інші продук­ти харчування, переплавляли церковні дзвони на гармати, розстрілювали бунтівників. Фландрія, єдина неокупована частина Бельгії, була знищена повністю в ході боїв, а її найстаріше місто Іпр лежало в руїнах. Понад 50 тис. бельгійських солдатів загинуло.

Велика Британія зазнала менших втрат, ніж Франція або Бельгія, оскільки жодної частини її території ворог не захопив. Однак 743 тис. британських солдатів полягли на полях війни, а ще 1,5 млн. дістали поранення, чимало з них лишилося каліками. Англійський уряд заборгував величез­ні суми: він витратив на війну 9 млрд. ф. ст. і понад 1 млрд. позичив у Америки.

Італія теж постраждала від воєнних дій. За 3 роки війни вона втратила 600 тис. своїх солдатів. Після поразки під Капоретто північно-східні землі країни було спустошено.

Проте найбільших втрат, як уже було сказано, зазнала Росія. За Брестським мирним договором, австро-німецькі війська окупували території Польщі, Білорусії, Прибалти­ку, Україну, Дон, Кубань до самих Кавказьких гір. Третина населення колишньої Російської імперії опинилася під німецьким управлінням.

Сама Німеччина теж зазнала величезних збитків й втрат від війни, хоча на її території майже не велися бойові дії і, отже, країна не була так спустошена, як Франція. Проте на полях боїв полягло 2 млн. солдатів. На 1917 р. країна повністю вичерпала можливості продовжувати вій­ну. Ситуація ускладнювалася ще й тим, що британський флот навіть після закінчення війни блокував німецькі порти, перешкоджаючи ввозу товарів. Найбільше від того страждали не стільки армія, скільки цивільне населення, простий народ. Оскільки пароплави з продуктами не могли зайти в їхні порти, мільйони німців були приречені на голодування.

Серед інших втрат слід зазначити, що в середині 1918 р. змучені й голодні народи Європи були вражені епідемією іспанки. То був найстрашніший вбивця війни. Хвороба забрала понад 25 млн. життів у всьому світі.

У дещо іншому становищі були США. З усіх країн, втягнутих у війну, вони постраждали найменше. Американські солдати з'явилися на арені воєнних дій лише наприкінці 1917 р., і їхні загальні втрати були найменшими серед усіх союзників. Водночас американський капітал отримав на воєнних замовленнях величезні прибутки. В США зосередилася більшість золотовалютних запасів сві­ту. Всі країни Антанти перетворилися на їхніх боржників.

Таким чином, війна принесла незчисленні страждання людству. Безробіття, інфляція, зростання податків, голод, злидні, зубожіння мас призвели до загострення соціальних протиріч і революційних вибухів у Росії, Австро-Угорщині, Німеччині.

Запитання і завдання:

1. Які військово-політичні блоки було створено напр. XIX — на поч. XX ст. ?

2. Розкажіть про англо-німецьке суперництво у військовій та інших сферах.

1. Схарактеризуйте стратегічні плани противників.

3. У чому, на ваш погляд, криються причини Першої світо­вої війни ?

4. Висловіть своє ставлення до червневих 1914 р. подій у Сараєво.

5. Як австро-сербський конфлікт вплинув на подальший розвиток подій ?

7. Розкажіть про план Шліффена та його крах.

8. Чому зазнав невдачі наступ російських військ у Східній Прусії восени 1914 р. ?

9. Схарактеризуйте бойові дії на Балканському та Кав­казькому фронтах 1914 р.

10. Які події свідчили про те, що війна стала світовою?

11.Порівняйте співвідношення сил австро-німецької та ро­сійської армій під час Горлицької операції.

12. Чому, на вашу думку, російські війська зазнали нищівної поразки влітку 1915 р. ?

13. Як сталося, що країни Антанти зазнали невдачі у Дарда­неллах?

14. Проаналізуйте обставини вступу у війну Італії та Бол­гарії. Які цілі вони переслідували.?

12. Схарактеризуйте наслідки бойових дій 1915 р.

13. Складіть таблицю співвідношення сил воюючих сторін під час Верденської битви. Чому її назвали "верденською м'ясорубкою"?

14. Яке значення мав Брусилівський прорив для воєнних дій на Західному фронті?

15. Розкажіть про використання танків під час битви на р. Соммі. Чи мало це стратегічне значення для подаль­шого перебігу війни?

16. Подумайте, які цілі ставила Німеччина, розпочинаючи підводну війну. Висловіть своє ставлення до такого ме­тоду ведення війни.