Файл: Соціальна філософія.doc

Радіаційні, теплові, шумові, електромагнітні зміни також погіршують умови життя людей. Усе це пов'язане зі значною відходністю сучасної виробничої технології в усьому світі. Розв'язання екологічних проблем пов'язане зі створенням безвідходних технологій виробництва та умов оптимального природокористування, формування екологічної культури і пошуком нових шляхів до екологічної безпеки.

Наступною важливою глобальною проблемою є демографічна проблема сучасності. Вона є суттєвою частиною проблем людства. Стрімкий розвиток сучасної цивілізації породжує чимало проблем. Зростання народонаселення і проблеми задоволення потреб великої кількості людей — лише один з наслідків цивілізації. Очікується, що швидке зростання світового населення зупиниться у другій половині XXI століття і його чисельність досягне до 2100 року 10-12,5 млрд чоловік.

Це означає, що до наявних фондів споживання треба додати принаймні стільки ж продовольства, житла, лікарень, шкіл, товарів щоденного попиту, скільки є нині. Розв'язання світової демографічної проблеми передбачає здійснення радикальних соціально-економічних перетворень, зупинку гонки озброєння та розвиток конверсії.

Далі слід розглянути проблему виживання людини і людства в сучасних умовах. Внаслідок діяльності людини виникло багато суперечностей глобального характеру, які загрожують виживанню людини і людства. Головними ознаками глобальних проблем є те, що:

вони мають планетарний характер, зачіпають інтереси не окремого регіону, а людства в цілому;

несвоєчасність їх розв'язання загрожує існуванню людства;

вони вимагають спільності зусиль усіх держав і народів;

вони надзвичайно динамічні.

Отже, людина — головна дійова особа у відношенні «природи—суспільство». Без людини проблеми не існують для природи. Від волі людини особисто залежить майбутнє людства.

На закінчення розгляду третього питання слід звернути увагу на залежність глобальних проблем сучасності з переходом світової економіки і політики на якісно новий етап розвитку. Даний етап характеризується вираженим ступенем взаємозалежності держав світу. Людство поставлене перед необхідністю вирішення найрізноманітніших проблем загальнопланетарного характеру. Серед них демографічна і політична проблеми, соціальна і екологічна, а також психологічна проблема.

Екологічні катастрофи, що викликають забруднення навколишнього середовища, загострення протиріч між зростанням народонаселення і обмеженими ресурсами природи, претензії різних держав про більш справедливий розподіл світового валового продукту переконують політичних лідерів в існуванні імперативу «взаємозалежності». Питання для самостійного вивчення теми

Суспільний прогрес: критерії та тенденції.

Протиріччя розвитку сучасного суспільства.

У чому полягає сутність сучасного етапу НТП?

Глобальні проблеми сучасної цивілізації.

Питання для самоконтролю знань

Поняття суспільного прогресу.

У чому полягає розуміння історії людства?

У чому проявляється єдність світової історії?

Чи є прогресивна лінія суспільного розвитку домінуючою?

Історичні типи суспільного прогресу.

Історія як прогрес свободи.

Основні напрямки науково-технічного прогресу.

Як співвідносяться НТР і НТП?

Поясніть, що таке глобальні проблеми сучасної цивілізації.

10. Наведіть перелік основних глобальних проблемсучасності.

Теми рефератів

Основні тенденції суспільного прогресу:

Історія розвитку суспільного прогресу.

Вплив НТП на розвиток науки і техніки.

Сутність та основні напрямки сучасного етапу НТП.

Основні соціальні наслідки НТП.

Взаємозв'язок науково-технічного прогресу та моральності.

Актуальні завдання сьогоденного осмислення глобальних проблем.

Проблемно-пошукові завдання та вправи

1. Назвіть теорії, які заперечують закономірний характер суспільного історичного розвитку.

2. Які критерії дозволяють визначити сукупність глобальних проблем сучасності?

Чому людина перебуває в центрі глобальних проблем сучасної цивілізації?

Як зрозуміти моральний зміст глобальних проблем?

Зробіть аналіз суспільного прогресу як природно-історичного і закономірного процесу розвитку суспільства.

Як зрозуміти, що суспільний прогрес має об'єктивну і відносну форми свого розвитку?

Зробіть аналіз сучасного етапу науково-технічного прогресу.

Назвіть основні соціальні наслідки науково-технічного прогресу.

Активна форма заняття — ділова гра

Студентська група поділяється на дві підгрупи, які беруть участь в аналізі наступних ситуацій:

Ситуація 1. Зробіть аналіз комплексного підходу до вирішення глобальних проблем сучасності.

Ситуація 2. Яку міждержавну стратегію необхідно сформувати в питанні про глобальні проблеми сучасності?

Ситуація 3. Як ви розумієте вислів «поставити основні виробничі сили людства і ресурси планети під демократичний контроль населення Землі»?

Ситуація 4. Зробіть аналіз протиріч у розвитку сучасного суспільства.

Ситуація 5. Зробіть аналіз сутності суспільного прогресу і регресу.

Ситуація 6. Назвіть технічні досягнення з вашої професії?

Примітка. Кожна ситуація розглядається кожною підгрупою зі своєї точки зору.

По закінченню ділової гри викладач підводить підсумки і визначає підгрупу-переможця, а також найбільш активних студентів.

Тема 20 Філософія науки і техніки План

Предмет, проблеми та джерела філософії науки і техніки.

Розвиток науки і техніки та їх вплив на суспільство.

Радимо прочитати:

Алексеев П.В., Панин А.В. Философия: Учебник.— М: Проспект, 1997. — С. 300-321.

Вальяно М.В. Основи философии: Учебник. — М.: Дело и сервис, 1999.— С. 470-539.

Горак Г.І. Філософія: Курс лекцій — К.: Вільбор, 1997.— С. 92-122.

Йолоп П. Тенденції розвитку сучасної методології науки // Філософія і соціальна думка.— 1995.— № 7-8.

Канке В.А. Философия: Учебник для вузов.- М.: Логос, 2001. — С. 249-285.

Канке В.А. Этика. Техника. Символ. — Обнинск, 1996.— С. 3-41.

Ленк X. Размышления о современной технике. — М.: Аспект-пресс, 1996.— С. 1-52.

Мельник В.П. Філософські проблеми технікознавства.- Львів, 1994.— С. 3-61.

Никифоров А.Л. Философия науки: история, методология.— М: Дом интеллектульной книги.— 1998.— С. 7-68.

10. Піча В.М. Соціологія науки. Матеріали до лекції,—Львів, 1995.— С. 4-27.

11. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій.— К.:Каравела, 2001.— С. 401-428.

Радугин А.А. Философия: Курс лекций.— М Центр. 2001.— С. 189-210.

Ракитов А.И. Философия компьютерной революции. — М.: Политиздат, 1991.— С.1-84.

Спиркин А.Г. Философия: Учебник.— М.: Гарда-рики,2001.— С. 756-761.

Степин В.С. Научное познание и ценности техно-генной цивилизации // Вопросы философии.— 1989 — №10.

Современная философия науки: значение, реальность, ценности в трудах мыслителей Запада: Хрестоматия / Сост. А.А. Печенский.— М.: Логос, 1996.— С.4-93.

Степин В.С. Философская антропология и философ-ские науки.— М.: Высшая школа, 1992.— С. 3-129.

Степин В.С, Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. — М.: Контакт-Альфа, 1995 — С. 4-117.

Философия техники // Вопросы философии. 1993.— №10.— С. 24-151.

Философия в ФРГ.— М.: Прогресе, 1989. — С. 1-175.

Філософія: Навчальний посібник /І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко, І.В. Бойченко.— К.: Вікар, 1999. — С. 573-591.

22. Философия XX века: Учебное пособие.— М.: ЦИНО1997 — С. 62-88.

Поради та матеріали до вивчення теми

Ключовими термінами та поняттями цієї теми є наука, техніка, технологія, індустріальне суспільство, інформаційне суспільство, технотронне суспільство.

1. Поняття «техніка» та «наука» ми зустрічаємо ще у творах Стародавньої Греції у Платона та Арістотеля у зв'язку з аналізом штучних знарядь праці. Вироблений людиною об'єкт вони називали артефактом (лат. штучно зроблений:). Техніку розглядали як сукупність артефактів, а науку — як діяльність людини з розробки, систематизації та перевірки знань.

Філософія науки і техніки (на Заході превалює «філософія техніки») — напрямок філософії, характерний для XX ст. Його поява викликана, передусім, надзвичайно широким розповсюдженням техніки і технічних засобів саме в цьому столітті, а також усеосяжним впливом науки та техніки на всі сторони життя суспільства. (Інтерпретацію природи техніки в різні історичні епохи дивись у додатку А).

Першим виданням, спеціально присвяченим техніці, можна вважати книгу І. Бекмана «Керівництво з технології, або пізнання ремесел, фабрик та мануфактур», видану в 1777 році в Геттінгемі (Німеччина). Століттям пізніше вийшла книга Е. Каппа «Основи філософії техніки» (Брауншвейг, 1877), звідки, власне, й пішла назва особливого напрямку філософії. У 1897 р. француз А. Еспіна видав книгу «Джерела технології», але найбільш визнаними авторитетами у справі заснування філософії техніки є Ернст Капп та неотоміст Фрідріх Десауер («Філософія техніки», «Проблема реалізації», 1927 р., Бонн).

Суттєвий внесок у розроблення філософії науки і техніки зробили французи Е. Дюркгейм, М. Вебер, А. Бергсон, Ж. Еллюль, німецькі філософи Е. Кассірер, М. Хайдеггер, Ф. Рапп, Г. Рополь, американські філософи та соціологи Д. Белл, Р. Айріс, А. Тоффлер, X. Сколімовськи, Р. Мертон, англієць Дж. Бернал та інші, а також такі філософські течії, як неокантіанство, позитивізм та наукознавство.

Перші позитивісти (О. Конт та Г. Спенсер) заявили, що тільки наука здатна дати істинне, позитивне знання. Метафізика займалася пошуком причин та сутностей. Науку ж цікавлять не стільки причини, скільки технологія, бо головне питання для науки не «чому?», а «як?». Засновники позитивізму зробили великий крок у розумінні поняття «філософія техніки». Це не випадково, що О. Конт отримав інженерну освіту в політехнічній школі, а Г. Спенсер займався практичною інженерною діяльністю на будівництві залізниці в Англії.