Файл: Соціальна філософія.doc

Щоб зупинити екологічну катастрофу, треба навчитися новому екологічному мисленню. Прапор такого мислення підняв відомий природодослідник В.І.Вернадський, який обґрунтував потребу дбайливого планомірного природокористування, збереження природних ресурсів Землі, контролю за їх використанням, виховання екологічної свідомості. Необхідно формувати нове світобачення, світорозуміння з питань відношення до природи. У всьому світі іде пошук екологічного світогляду, єдиної планетарної свідомості.

Економічна свідомість є складним духовним феноменом екологічної культури, формування її неможливе без чіткої концепції екологічного виховання. Вона повинна змінити старі, ненаукові і несучасні уявлення про взаємодію суспільства і людини. Люди мріють, що на зміну сучасній техногенній цивілізації прийде екологічне суспільство, яке зможе подолати екологічну катастрофу.

Проблеми екології опрацьовані такими видатними вченими, як А. Сахаров, А.Печчеї, І.Павлов, М.Амосов, М.Борр, Н.Вінер, А.Ейнштейн та ін. Спільна турбота про стан справ на планеті обов'язково приведе до подолання екологічної кризи. Але це може статися тоді, коли буде докладена воля і бажання багатьох людей, усіх урядових і неурядових організацій, виробників, учених і особливо молоді, якій саме і доведеться жити в XXI столітті.

На сучасному етапі Україна здобула статус незалежної держави і вступила в новий історичний період свого розвитку. За природними умовами вона є однією з найбагатших країн світу, що дає підстави з оптимізмом дивитися у майбутнє. Разом: з тим Україна є однією з найбільш неблагополучних в екологічному відношенні країн Європи. Адже економіка України формувалася без урахування об'єктивних потреб та інтересів її народу. Внаслідок цього економіка перенасичена хімічними, металургійними та іншими виробництвами із застарілими технологіями і значним руйнівним впливом на навколишнє середовище.

Деформована галузева структура виробництва спричинила його деформовану територіальну організацію. Виникли гігантські центри надмірного зосередження промисловості, що характеризуються високим антропогенним впливом на природне середовище. Це насамперед Донбас і Придніпров'я — найбільш забруднені регіони в Європі. Внаслідок нераціонального застосування засобів хімізації, сільського господарства в ґрунтах накопичуються залишки мінеральних добрив і пестицидів. В останні роки намітилася тенденція до зменшення застосування хімічних і зростання біологічних засобів захисту рослин.

Екологічна ситуація в Україні з метою її оздоровлення потребує мобілізації зусиль усіх урядових і неурядових організацій, учених, виробників, господарських і контролюючих органів, громадськості.

Питання для самостійного вивчення теми

Чим відрізняються між собою поняття «природа», «Всесвіт», «буття»?

Що таке «ноосфера»? Яке значення має вчення В.І.Вернадського про ноосферу?

Залежність між технічним, технологічним і соціальним розвитком суспільства.

Історичні типи відтворення населення. Як змінюються темпи зростання населення протягом історії розвитку суспільства?

У чому полягає єдність природи і суспільства?

Питання для самоконтролю знань

Дайте характеристику суспільства і природи як підсистеми об'єктивної реальності.

Розкрийте демографічні чинники суспільного розвитку.

Що таке географічне середовище і яка його роль в житті суспільства?

Які ви знаєте найважливіші складові географічної оболонки?

Розкрийте екологічні проблеми в Україні.

У чому причини зниження народжуваності у багатьох країнах світу?

Назвіть історичні типи відтворення населення.

Теми рефератів

Людина і Всесвіт.

Геополітика в минулому і сьогодні.

Ідеї В.І.Вернадського про ноосферу.

Народонаселення — передумова та суб'єкт історичного процесу.

Проблема походження життя на Землі.

Головні гіпотези виникнення побудови та існування Всесвіту.

Науково-технічний прогрес і екологія.

Проблемно-пошукові завдання та вправи

Суспільство — частина природи. Закони цілого впливають на його складові частини. Чому ж законів природи не досить для функціювання і розвитку суспільства? Назвіть закони, які визначають суспільний розвиток.

НТР створює величезні можливості для збільшення влади людини над природою, відкриваючи нові джерела енергії, стимулюючи використання нових технологічних процесів у виробництві і т.д. Але відомо, що резерви природи не безмежні. На цій підставі базуються теорії, в яких стверджується, що людство мовби йде до своєї природної загибелі через недостатню кількість засобів для існування. Чим визвані такого роду прогнози?

Французький палеонтолог, математик, представник «католицького модернізму» Е.Леруа і французький геолог, антрополог, теолог, член ордена ієзуїтів П.Тейяр де Шарден висунули ідею, відповідно до якої біологічна еволюція з виникненням людини практично вичерпала себе. Подальша еволюція може здійснюватися тільки «духовними» засобами, що приведе, на їх думку, до створення існування вищого порядку — порядку духовності, який підніметься до такого ступеня досконалості, коли ноосфера буде намагатися відділитися від біосфери, як метелик від кокона. Проаналізуйте цю ситуацію.

Яке із середовищ проживання більш за все постраждало від втручання людини?

Чому сьогодні, в умовах надзвичайних змін у житті суспільства, відбувся перелом у нашому ставленні до екології?

Як вибратися з екологічної безвиході, що веде до катастрофи? Що робити в цій історично-конкретній ситуації?

Тема 15 Людина як предмет філософського аналізу План

Проблема людини в філософії.

Діяльність як основа людського буття. Структура людської діяльності.

Антропосоціогенез. Єдність природного і соціального в людині.

Проблема смерті та безсмертя людини у філософському світогляді. Сенс життя людини.

Людина, індивід, індивідуальність, особистість.

Радимо прочитати:

Бердяев Н.А. Самопознание. — М., 1991.

Бердяев Н.А. Смысл истории. — М., 1990.

Бубер М. Проблема человека. Два образа веры. — М., 1995.

Гордієнко А. Методологічні проблеми осмислення буття людини в західноєвропейських концепціях другої половини XX століття // Філософська і соціологічна думка. — 1995. — № 5-6.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. — К., 1995.

Ортега-і-Гассет X. Бунт мас // Хроніка 2000, — 1995. — №1-2.

О человеческом в человеке. — М., 1991.

Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. — К., 2001. — С.277-302.

Сартр Ж.-П. Экзистенциализм — это гуманизм // Сумерки богов. — М., 1989.

Тейяр де Шарден П.Феномен людини // Читанка з історії філософії у 6 книгах. Книга 6. Зарубіжна філософія XX століття. — К., 1993. — С.215-218.
Філософія: Навчальний посібник / За редакцією І.Ф. Надольного. — К., Вікар., 1997.— С.433-457.
Философия: Учебник для вузов / Под редакцией В.Н. Лавриненко, В.П. Ратникова. — М., 1998. — С.506-545.
Философия / Под редакцией В.П. Кохановского. — Ростов: Фенікс, 1998.— С.212-240, 263-297.
Філософія: Підручник / За редакцією М.І. Горлача. — Харків, 2000. — С.304-326, 470-488.

Франк С.Л. Смысл жизни // Духовные основи общества. — М., 1992.
Фрейд 3. Психология бессознательного, — М., 1990. — С.340-440.
Фромм 3. Иметь или быть? — К., 1998. — С.189-379.

Поради та матеріали до вивчення теми

1. Людина — «найдавніше з дивних див» — є об'єктом вивчення різних наук. Філософія на основі узагальнення досягнень, здобутих різними науковими дисциплінами, має своє специфічне бачення людини. Вона осмислює питання про природу буття, сутність людини. Відповідаючи на перше питання теми, зверніть увагу на дві тенденції в історії розвитку антропологічної думки: натуралістичну та ідеалістичну. Перша розглядає сутність людини як невідривний взаємозв'язок природного та соціального, віддаючи першість саме природній основі. Друга акцентує увагу на духовному вимірі людини. Ці тенденції та їх варіанти у поєднанні з питанням про призначення людини утворюють різноманітні концепції людини. Зупиніться на з'ясуванні змісту основних філософських концепцій людини. Це психологізм, який розглядає лише психологічну природу людини, вказує, що людей слід сприймати такими, якими вони є. Конвенціалізм — поведінку людини — визначають умовні норми, що довільно приймаються у суспільствах різного типу. Ці норми можна описувати, але порівнювальний аналіз здійснити не можливо. Цей підхід характерний для позитивістської філософії. Релігійний антропологізм вбачає призначення людини у вдосконаленні світу на шляхах наближення його до ідеалу, задуманого Богом. Протиставлені одна одній безсмертна душа та смертна плоть людини. Перший варіант релігійного антропологізму представлений в індійській філософії, яка проголошує тотожність людської душі (атмана) і духовної основи всесвіту (брахмана). Найяскравіше цей підхід виражений у російській релігійно-ідеалістичній філософії — у В. Соловйова та М. Бердяєва [1; 2]. Екзистенціалізм вважає, що людина вкорінена в своїй суб'єктивній реальності, що призначення людини — самореалізація. Такий погляд ми знаходимо в філософії Сартра Ж.-П. [9]. Розвиток ідей екзистенціалізму здійснений в працях Еріха Фромма, Мартіна Хайдеггера, Едмунда Гуссерля та інших. Антропологічний матеріалізм найбільш повно виражений у філософії Л.Фейєрбаха. Людина розуміється ним не тільки як частка всезагальних відносин, але й як конкретна індивідуальність, яка перебуває у живому спілкуванні з іншими людьми. Цьому вченню бракує історичного погляду на людину, який був втілений в ідеях К. Маркса. Марксизм розуміє людину як істоту природну і водночас таку, яка протистоїть природі як самостійна сила. Ірраціоналістичні тенденції знайшли втілення та розвиток у волюнтари-ській філософії А.Шопенгауера, Ф.Ніцше. Людина — це модифікація ірраціональних прагнень волі.