Файл: Філософія.doc

До проявів надсвідомого відносяться, крім інтуїції, ще й такі феномени, як осяяння, прозріння тощо.

Щодо осяяння, то під назвою «інсайт» його досліджують як момент художньої творчості. Це особливі стани, за допомогою яких митець виявляється здатним досягтивершин творчості. Осяяння та прозріння підносять людину на рівень глибокого розуміння своєї суті, свого призначення, смислу свого буття і та ін.

До компонентної структури свідомості належатьзнання, воля, емоції та самосвідомість [8, С 245-248 6С. 216-222]. ' '

3. Свідомість не може бути зведена до особистої форми. Носіями суспільної свідомості є не лише індивіди, а й соціальні групи, суспільство в цілому.

Суспільна свідомість — це сукупність ідей, теорій, концепцій, поглядів, норм і уявлень, в яких відображається суспільне буття певного суспільства на окремому етапі його історичного розвитку.

У структурі суспільної свідомості виділяються наступні елементи:

за ступенем глибини та точності відображення суспільного буття — рівні суспільної свідомості:

за предметами і способом відображення суспільного буття — форми суспільної свідомості;

за носіями та суб'єктами сприйняття діяльності та відображення суспільних ідей — носії суспільної свідомості.

Серед рівнів суспільної свідомості виділяється науково-теоретичний рівень (ідеологія та природничо-наукові знання) і буденно-психологічний рівень (суспільна психологія та сукупність емпіричних знань). Суспільна взаємодія — це сукупність соціальних настроїв і почуттів, звичаїв, традицій та громадської думки, які складаються стихійно в процесі повсякденного життя суспільства. Можна говорити про особливості психології національної, класової, фахової, релігійних груп, різних генерацій, нарешті — про психологічний клімат суспільства або епохи в цілому. В усіх цих випадках ми спостерігаємо різні звичаї, традиції, емоційний хист, ціннісні переваги тощо. Коли стихійно сформоване ставлення до життя треба доказово передати іншим людям, захистити від нападок супротивників, тоді виникає потреба в усвідомленні та обґрунтуванні суспільної психології. Ця потреба переводить суспільну свідомість на рівень ідеології. Ідеологія — це система поглядів та ідей, в яких усвідомлюються та оцінюються відношення людей до дійсності і один до одного, а також містяться цілі соціальної діяльності,

спрямованої на закріплення або зміну певних суспільних відносин. Ідеологія не змінює суспільну психологію. Між ними існує єдність та взаємодоповнення.

На взаємодії компонентів та рівнів суспільної свідомості можна так окреслити її структуру:

Таблиця 3.

Система суспільної свідомості відповідає системі надбудовних суспільних відносин. Форми суспільної свідомості є відображенням певних форм суспільних відносин. Основні форми суспільної свідомості: політична свідомість, правова свідомість, моральна свідомість, естетична свідомість, релігійна (атеїстична) свідомість, філософська свідомість, природничо-наукова свідомість.

Політичні відносини виникають тоді, коли суб'єкти змушені керувати один одним, а правові — коли виникає нагальна потреба відрегулювати політичні відносини на основі законних прав суб'єктів відносин. Такі відносини, і це очевидно, виникають лише за умов істотно-різної спрямованості інтересів суб'єктів, коли ці інтереси суперечать один одному. Ключовими цінностями політики і права є влада і закон, що гарантують дотримання прав та обов'язків. Різні типи політичної і правової поведінки залежать від психології та ідеології, що панують у даному суспільстві, або притаманні певній групі чи особистості. Політична і правова свідомість має і внутрішній духовний аспект. Він полягає у переживанні громадянської гідності, або гідності відповідальності, або безвідповідальності, у спроможності сказати і відчути «Честь имею» або втраті таких відчуттів, у шануванні та довірі авторитету влади або страху чи байдужості до влади.

Мораль підтримується ззовні силою громадської думки, основний компонент її знаходиться всередині особистості — це голос совісті. Не міркування щодо вигоди, не страх, навіть не звичка до дисципліни, а саме совість визначає моральність рішення. Слід зазначити, що термін «мораль» має два аспекти, які відбивають різні регуляції людської поведінки. Спільним у них є те, що на обох рівнях інтереси інших суб'єктів враховуються добровільно, незважаючи на можливу кару або нагороду. На суспільному рівні моралі людей об'єднує спільний вищий інтерес, мета, впевненість, віра, відданість політичній, науковій ідеї. Найвищою цінністю суспільної сторони моралі є обов'язок перед спільною справою. Заради спільної мети люди, керуючись почуттям обов'язку, вгамовують у собі корисливі потяги, дрібні приватні інтереси. На особливому рівні моралі людина заглядає у внутрішній світ іншої людини, добровільно приймає цінності і цілі інших суб'єктів як самоцінність, доброзичливо ставиться до них заради них самих. Тут уже діє і об'єднує не лише обов'язок перед спільним, а й співпереживання з унікальним. Ключовою цінністю особового рівня є благо.

Моральна свідомість існує у вигляді цінностей (що виражають уявлення про обов'язок, добро, честь, гідність та ін.), норм (що виражені у моральних кодексах, заповідях, прислів'ях, приказках тощо) і знань (що розкривають і обґрунтовують моральні цінності та норми). Рівень моралі визначається ставленням до інших людей, до природи.

Естетична свідомість проймає людські відносини, побут, манери, упорядкування середовища, мистецтво за законами краси. Естетична свідомість виконує вельми важливу роль у бутті людини, надає її ставленню до життя чуттєво-емоційної (а не просто логічно побудованої) цілісності, захищає її особистість від «розщеплення» у складних і суперечливих ситуаціях. Естетичний настрій виражається в естетичному смаку, тобто в оцінці явищ дійсності з позицій прекрасного чи огидного. Смак відіграє таку ж роль в естетичній поведінці, як совість — у моральній. Релігійну та філософську свідомість ми вже розглядали в темі першій нашого посібника. Що ж до науки, то вона проймає собою всі інші форми, а як особливий соціальний інститут розглядається в інших темах.

За носіями суспільної свідомості вирізняють індивідуальну свідомість, свідомість групи, свідомість класу, національну свідомість, свідомість суспільства. Про зміст форм та носіїв суспільної свідомості пропонуємо прочитати у підручнику [6, с 296-310].

Духовне життя суспільства — це реальний процес життєдіяльності суспільства, пов'язаний зі збереженням, виробництвом і розповсюдженням духовних цінностей, задоволенням духовних потреб. Підкреслимо, що духовне життя — це не заглиблення в самого себе, не втеча з брутального середовища, а вплив на нього, одухотворення всього навколишнього. Тому духовне перевлаштування суспільства як умова його життєздатності потребує активних зусиль кожного. Основними сферами духовного життя суспільства виступають: ідеологічне та суспільно-психологічне життя, наукове життя, художньо-естетичне життя, а також виховання та освіта.

Основними елементами духовного життя суспільства виступають:

духовна діяльність;

духовні стосунки і спілкування;

духовне споживання.

Синтезуючим критерієм розвитку духовного життя суспільства виступає міра всебічності та гармонійності розвитку людини, ступінь реалізації її сутнісних сил і духовних потенцій у діяльності та поведінці.

Питання для самостійного вивчення теми

Духовне життя і сучасність.

Поняття духу та духовності.

«Ідеальне» та «усвідомленість».

Штучний інтелект та свідомість.

У чому виявляється активність свідомості, її творчий характер?

У чому полягає роль праці у виникненні й розвитку свідомості?

Що таке знання, цінності та норми?

Питання для самоконтролю знань

Що таке свідомість, яке її співвідношення з матерією?

Яким є співвідношення свідомості та ідеального?

Які основні властивості свідомості як відображення діяльності й активної внутрішньої діяльності?

Охарактеризуйте співвідношення рівнів свідомості та роль кожного з них у духовному житті.

Що таке суспільна свідомість і як вона співвідноситься з суспільним буттям?

Яким є співвідношення суспільної психології та ідеології?

Назвіть ключові цінності форм суспільної свідомості.

Назвіть будь-яку з форм суспільної свідомості і проаналізуйте її.

Теми рефератів

Погляди на свідомість в історії філософії.

Дух, духовність та свідомість.

Проблема ідеального.

Свідомість та безсвідоме: Маркс та Фрейд.

Свідомість як відображення і діяльність.

Основні форми суспільної свідомості.

Духовне життя і сучасність. Проблемно-пошукові завдання та вправи

Порівняйте працю людини та діяльність тварин з якимись знаряддями. Яка різниця між ними?

Як слід розуміти вислів «свідомість творить світ»?

Назвіть вірні твердження:

а) вся матерія мислить;

б) мислить тільки жива матерія;

в) відчуття — це властивість живої матерії;

г) вся матерія має властивість відображення;

д) мислить тільки людина.