ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 05.09.2024

Просмотров: 143

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Рецензенти:

1 Булгаков с. Філософія хазяйства. — м., 1990. — с. 265.

3. Зміст третього питання визначається проблемами, якими займається філософія, та її основними завданнями.

10. За яких ситуацій суспільство й особистість потребують безпосереднього застосування філософії? Проаналізуйте з цих позицій сучасну ситуацію в нашому суспільстві.

Антична філософія

1. Першоджерелом грецької філософії була міфологія. Ранні грецькі філософи відчували помітний вплив міфологічних образів.

3. Після смерті Арістотеля починається нова доба в історії античного світу.

Середньовічна філософія та Ренесанс

1. Відповідь на перше запитання плану повинна початися з оцінки історичної ситуації.

3. Наступне, третє питання присвячене висвітленню ролі творців «отців церкви» у розвитку християнської філософії.

5. Ренесанс або Відродження — важливий час в історії розвитку філософської думки (хіv-хvі ст.).

Філософія Нового часу

Німецька класична філософія та філософія марксизму

1. Філософські погляди і. Канта, й. Фіхте, ф. Шеллінга.

2. Під час вивчення проблем другого питання «Система ідеалістичної діалектики г. Гегеля» студенту слід усвідомити, що саме Гегель надав ідеям класичної філософії системно-завершеного вигляду.

10. Вчення к. Маркса про суспільно-економічну формацію.

Сучасна світова філософія

3. Філософія ірраціоналізму спочатку суперечить філософії науки та й раціоналістичній філософії в цілому. За приклад можна взяти екзистенціоналізм як різновид філософії ірраціоналізму.

Історія філософської думки в Україні

3. На ґрунті ознайомлення з науковою спадщиноюМ.Грушевського зробіть висновок про взаємозв'язок філософії та історичної науки.

Філософський зміст проблеми буття

3. Волчек е.З. Философия: Учеб.Пособие. Мн.: ип«Экоперспектива», 1998.— с.83-96.

2. Які форми має буття людини? їв 3. Чи можна ототожнити матерію з речовиною? Якщо ні, то чому?

Тема 10

Свідомість як відображення і діяльність

3. Свідомість не може бути зведена до особистої форми. Носіями суспільної свідомості є не лише індивіди, а й соціальні групи, суспільство в цілому.

4. Які твердження вірно характеризують риси свідомості?

Тема 11

Діалектика та її альтернативи

6. Зробіть аналіз діалектики як логіки і теорії пізнання.

Тема 12

Філософія пізнання

Проти конфуціанства виступала школа Фа-цзя, засновником якої був Сюн-Цзи. Філософи цієї школи заперечували існування надприродного світу, священності неба. Доля людей залежить не від неба, а від них самих, від правильного знання і використання законів природи.

Видатний китайський філософ Ван Чун відкидає вчення конфуціанства про священність неба, стверджуючи, що небо і земля мають єдине начало і походження. Цікаво Ван Чун вирішує питання про єдність тілесності і руху, про джерело руху, яке знаходиться в системі об'єктивної реальності. Цей філософ дуже вірив у силу людського розуму. Філософські школи Давнього Китаю піднімали цінніснозначущі, гуманістичні проблеми. Вони були тісно пов'язані з проблемами життєвої мудрості, моралі, з пізнанням природи і суспільства.

Питання для самостійного вивчення теми

Україна та українська культура в контексті проблеми співвідношення західного та східного типів цивілізацій.

Сучасна оцінка вихідних філософських ідей буддизу.

Відмінність давньоіндійської філософії від тодішніх релігійних систем.

Вихідні принципи філософського вчення — моїзм.

Питання для самоконтролю знань

Значення проблеми співвідношення західного та східного типу цивілізацій для розуміння процесів суспільного життя та розвитку філософії.

Філософські школи Стародавнього Китаю.

Дайте оцінку провідних ідей даосизму.

Визначте і обґрунтуйте філософські погляди Кон-фуція.

Окресліть світоглядні ідеї давньокитайського «П'я-тикнижжя».

Поясніть сучасне значення ідейних надбань давньо-східної філософії.

Розкрийте зразки наївної діалектики у філософському вченні даосизм.

Теми рефератів

Філософські ідеї Стародавньої Індії та їх сучасне значення.

Порівняльний аналіз вихідних особливостей західного та східного типу філософствування.

Філософсько-світоглядне значення проблеми «Схід-Захід» в її сучасному окресленні.

Провідні ідеї філософських шкіл СтародавньогоСходу.

Особливості та характерні риси західного та східного типу цивілізацій.

Гаутама Сіддхартха — засновник буддизму.

Чому джайнізм і буддизм у Давній Індії були зрозу-мілішими і прийнятнішими для простих людей, ніж брахманізм?

Який моральний заклик конфуціанської етики майже дослівно повторив Христос, а Кант у XVIII ст. підніс його до рангу основної моральної вимоги?

Порівняйте основні характеристики цивілізаційсхідного та західного типів, визначте місце України успіввідношенні цих цивілізацій.


Назвіть найперші проблеми, які ставила та вирішувала давньосхідна філософська думка.

Назвіть особливості східного та західного філософствування і їх певну взаємодоповнюваність.

Розкрийте світоглядну цінність ідей давньосхідної філософії.

Про які фундаментальні моральні ідеї йдеться мовау найдавніших духовних джерелах Стародавньої Індії?

Проблемно-пошукові завдання та вправи

Хоча давньосхідна та антична філософії формувалися одночасно, але вивчення східної філософії сприяє кращому розумінню найперших кроків самовизначення людської думки. Чим пояснити таке становище?

Які оригінальні концепції, фундаментальні поняття, розроблені філософською думкою Стародавнього Сходу відіграють нині важливу роль?

3. Охарактеризуйте основні ідеї та ідейні здобуткипровідних філософських шкіл Стародавньої Індії?

ТЕМА 4


Середньовічна філософія та Ренесанс

План

Виникнення та характерні риси середньовічної парадигми західноєвропейської філософії.

Релігійний характер філософської думки. Ідея Бога.

Патристика:

а) загальна характеристика та основні ідеї;

б) філософські ідеї Тертулліана. Вчення Орігена;

в) середньовічний містицизм. Аврелій Августин.

4. Сутність схоластики. Основні періоди її розвитку:

а) поняття реалізму та номіналізму. Перший періодрозвитку схоластики. Іоанн Скот Еріуген;

б) другий період. П'єр Абеляр;

в) «золотий вік» схоластики. Філософія Фоми Аквін-ського;

5. Головні проблеми філософського мислення доби Відродження.

Радимо прочитати:

Абеляр П. История моих бедствий. — М., 1959.

Августин Блаженний Аврелий. Время и жизнь / П.В. Алексеев, А.В. Панин. Хрестоматия по философии. — М., 1997.

Аврелий Августин. Исповедь Блаженного Августи-на, єпископа Гиппонского.— М., 1991.

Антологія світової філософії. У 4-х т. — М., 1969. — Т. 1.

Біблія.

Григорий Нисский. Об устроении человека. — СПб, 1995.

Дионисий Ареопагит. О Божественних именах. О ми-стическом богословии. — СПб, 1995.

Квинт Септилий Флорент Тертуллиан. Избранньїе сочинения. — М., 1994.

Лейн Тони. Христианские мьіслители / Пер. с англ.— СПб.: Мирт, 1997. Ю.Мишель де Монтень. Опьітьі — М., 1981.

Реале Дж., Антисерн Д. Западная философия от истоков до наших дней.— СПб, 1994 — Т. 2. Средневе-ковье.

Христос и культура: Избранньїе трудьі Р. Нибу-ра. — М., 1996.

Зразм Роттердамский: Философские произведе-ния. — М., 1986.

Поради і матеріали до вивчення теми

1. Відповідь на перше запитання плану повинна початися з оцінки історичної ситуації.

Справа в тому, що в IV—V ст. у Європі відбулися глобальні зміни. Римська імперія розділилася на дві окремі держави — Західну і Східну імперії, на місці яких згодом виникають, з одного боку, Європейські держави, а з другого — Візантійська імперія. З розпадом Римської Імперії починається новий період в історії Європи — Середні віки, який продовжувався до XV ст.

Цей час знаменувався тим, що до IV-V ст. вже склався певний світоглядно-релігійний ґрунт у регіоні. На зміну язичництву прийшло християнство, яке стало основою світоглядної системи європейської цивілізації. Саме тому в епоху Середньовіччя в Європі розвивалася в основному християнська філософія.


Якщо античну філософію називають космоцентричною з огляду на те, що в центрі її пошуків стоїть Всесвіт і людина, то християнська філософія Середньовіччя — тео-центрична. У свою чергу, ідея Бога проходить крізь внутрішній світ людини. Тому філософська проблематика Середньовіччя у своїй основі лишається незмінною, хоча відбувається зміщення наголосів.

Оскільки середньовічний спосіб буття формує сприйняття світу «за образом і подобою» духу, то вирішення усіх проблем людини пропонується шукати у сфері духу. Безперечно, що найдосконалішим втіленням духовності є Бог. Теологія стає основним знанням цього часу. Як наслідок, християнська філософія, на відміну від античної, проголошує тілесні характеристики вторинними, натомість підкреслює важливість духовних критеріїв оцінки осіб.

Вивчаючи філософію періоду Середньовіччя, треба пам'ятати ще й ознаки середньовічної філософської парадигми:

для середньовічної суспільної свідомості світ має характеристики «подвійного буття». Перше і основне — це Божественний, небесний світ, друге буття — це плотський, земний світ;

не менш важливими ознаками були головні філософські проблеми, довкола яких «оберталась» середньовічна філософія: який взаємозв'язок існує між античною філософією і тим, що написано в Біблії, чи існує суперечність між Біблією та розумом (чи віра і знання можуть іти в парі)?

2. Переходячи до другого пункту плану, треба зауважити, що існувала домінуюча ідея суспільної думки Середньовіччя: спасіння людей (вічне життя) можливе тільки через посередника — Господа Бога Ісуса Христа.

Учні Ісуса Христа — апостоли — стали першими, хто розповсюджував християнство в Європі та головні філософські вчення Середньовіччя, як наслідок поширення Благовесту і біблійних знань, ґрунтувалися на таких ідеях:

ідея відкупу людства від гріха кров'ю Христа;

ідея єдиного Бога. (Вся Біблія пройнята духом монотеїзму);

теоцентризм. (Єдиний Бог є центром усього у світі, в тому числі: віри, мислення, пізнання);

космологічна концепція християнства ґрунтується на теорії креаціонізму, тобто творчого походження світу;

ідея відкриття полягає в тому, що Бог відкривається людині:

а) через створений світ;

б) через Слово (Біблію);

в) особисто;

— ідея Боголюдської природи Ісуса Христа;

— вчення про кінець світу — есхатологія, сутність якогополягає в тому, що земна історія людства закінчиться останньою битвою сил добра і зла і СтрашнимСудом, на якому Господь людям особисто винесеостанній вирок.


Словом, ідеали грецьких філософів, за переконанням яких підсумком життя має стати «автаркія» (визнання самодостатності людини в осягненні істини, досягненні щастя), зазнали поразки. Ідеалом християнина натомість є життя у Христі і задля Христа.