ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 05.09.2024

Просмотров: 146

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Рецензенти:

1 Булгаков с. Філософія хазяйства. — м., 1990. — с. 265.

3. Зміст третього питання визначається проблемами, якими займається філософія, та її основними завданнями.

10. За яких ситуацій суспільство й особистість потребують безпосереднього застосування філософії? Проаналізуйте з цих позицій сучасну ситуацію в нашому суспільстві.

Антична філософія

1. Першоджерелом грецької філософії була міфологія. Ранні грецькі філософи відчували помітний вплив міфологічних образів.

3. Після смерті Арістотеля починається нова доба в історії античного світу.

Середньовічна філософія та Ренесанс

1. Відповідь на перше запитання плану повинна початися з оцінки історичної ситуації.

3. Наступне, третє питання присвячене висвітленню ролі творців «отців церкви» у розвитку християнської філософії.

5. Ренесанс або Відродження — важливий час в історії розвитку філософської думки (хіv-хvі ст.).

Філософія Нового часу

Німецька класична філософія та філософія марксизму

1. Філософські погляди і. Канта, й. Фіхте, ф. Шеллінга.

2. Під час вивчення проблем другого питання «Система ідеалістичної діалектики г. Гегеля» студенту слід усвідомити, що саме Гегель надав ідеям класичної філософії системно-завершеного вигляду.

10. Вчення к. Маркса про суспільно-економічну формацію.

Сучасна світова філософія

3. Філософія ірраціоналізму спочатку суперечить філософії науки та й раціоналістичній філософії в цілому. За приклад можна взяти екзистенціоналізм як різновид філософії ірраціоналізму.

Історія філософської думки в Україні

3. На ґрунті ознайомлення з науковою спадщиноюМ.Грушевського зробіть висновок про взаємозв'язок філософії та історичної науки.

Філософський зміст проблеми буття

3. Волчек е.З. Философия: Учеб.Пособие. Мн.: ип«Экоперспектива», 1998.— с.83-96.

2. Які форми має буття людини? їв 3. Чи можна ототожнити матерію з речовиною? Якщо ні, то чому?

Тема 10

Свідомість як відображення і діяльність

3. Свідомість не може бути зведена до особистої форми. Носіями суспільної свідомості є не лише індивіди, а й соціальні групи, суспільство в цілому.

4. Які твердження вірно характеризують риси свідомості?

Тема 11

Діалектика та її альтернативи

6. Зробіть аналіз діалектики як логіки і теорії пізнання.

Тема 12

Філософія пізнання

Питання для самостійного вивчення теми

1. У чому різниця між науковим та філософським світоглядом?

2. Яке місце філософії в системі духовної культури

суспільства?

Чому вивчення філософії необхідне фахівцю будь-якої галузі знань?

У чому сутність дуалізму, суб'єктивного та об'єктивного ідеалізму? Форми діалектики та матеріалізму.

Питання для самоконтролю знань

Що таке світогляд?

Як співвідносяться філософія і світогляд?

Яке місце філософії в системі світоглядного знання?

Які риси характеризують міфологію?

Назвіть основні особливості релігійного світогляду. Чим він відрізняється від філософського?

Які ознаки властиві філософському світогляду?

Що таке «клітинка» філософського знання, які її склад, структура, значення?

Які функції і структура філософії?

Чи зводиться філософія до науки? Аргументуйте свою відповідь.


10. За яких ситуацій суспільство й особистість потребують безпосереднього застосування філософії? Проаналізуйте з цих позицій сучасну ситуацію в нашому суспільстві.

Теми рефератів

Особливості філософії як форми духовного осягнення світу.

Роль філософії в житті людини і суспільства.

Філософія в системі культури.

Розуміння «клітинки» філософського знання.

Загальноцивілізаційне і національне у філософії.

Значення філософських знань для діяльності інже-нера-будівельника.

Проблемно-пошукові завдання та вправи

Назвіть історичні типи світогляду та дайте їм коротку характеристику.

Яке з наведених визначень філософії найбільш повне і правильне? Обґрунтуйте свій вибір.

Філософія — це логіка мови науки.

Філософія — це наука про існуюче.

Філософія — це система найбільш загальних понять про світ, людину, місце її в світі, теоретична основа світогляду.

Якщо є основне питання філософії, то сформулюйте його та обґрунтуйте свою позицію.

Яке коло основних проблем, що цікавлять філософів?

Виділіть із наведених понять філософські категорії: енергія, матерія, маса, суспільство, республіка, розвиток, істина, прискорення, валентність, якість, добро, благо, підліток, людина. Обґрунтуйте свій вибір, згадавши, які ознаки відрізняють філософські категорії від усіх інших понять.

Як, на ваш погляд, змінювався предмет філософії під час свого історичного розвитку? Скоротилося чи поширилось коло питань, якими займається філософія?

Які критерії науковості знань існують, і наскільки вони притаманні філософії?

ТЕМА 2

Антична філософія

Цицерон. Философские трактати.— М., 1985.

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневе-ковой философии.— М: Выісшая школа, 1991.

Юстейн Гордер. Світ Софії. — Львів, 1997.

План

1. Досократівська філософія та її універсалістські орієнтації:

а) мілетська школа. Геракліт. Піфагор та піфагорійці;

б) криза унітарності мислення (елейська школа);

в) плюралістична тенденція філософського освоєннясвіту (Емпедокл, Анаксагор, Демокріт).

2. Класична грецька філософія:

а) проблеми людини в античній філософії. Софісти.Сократ;

б) народження ідеалізму. Платон;

в) систематизація античної філософії. Арістотель.

3. Елліністично-римська філософія.

Радимо прочитати:


1. Антология мировой философии: В 4-х т.— М.,1969.— Т.1. Философия древности и средневековья.

Аристотель. Сочинения в 4-х т.— М., 1976.— 1983.

Асмус В.Ф. Античная философия.— М., 1976.

Диоген Лазртский. О жизни, ученнях и изречениях знаменитих философов.— М., 1979.

5. Ксенофонт. Сократические сочинения.— СПб,

1993.

Лукреций Кар. О природе вещей.— М.,1947.

Мир философии: Книга для чтения. В 2-х.— Т.2.—

М.,1991.

Платон. Сочинения в 4-х т.— М., 1990-1994.

Таранов П.С. Анатомия мудрости: 120 философов. В 2-х т. Симферополь, 1996.

Поради і матеріали до вивчення теми

Коли йдеться про античну філософію, то мається на увазі не стародавня філософія взагалі, а лише філософія Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Антична філософія зародилася наприкінці VII — на початку VI ст. до нашої ери і проіснувала до V ст. н.е.

Антична філософія поділяється на такі періоди:

зародження і формування (VI ст.-V ст.до н.е.) досо-кратівської філософії;

розквіт і зрілість (V-IV ст. до. н.е.), або класична грецька філософія;

грецька філософія доби еллінізму та латинська філософія Стародавнього Риму (III ст. до н. є.— V ст. н.е.).

Під час підготовки до семінарських занять візьміть за основу рекомендовані матеріали.


1. Першоджерелом грецької філософії була міфологія. Ранні грецькі філософи відчували помітний вплив міфологічних образів.

Проте вже вони намагалися пояснити явища природи і суспільства на ґрунті природних причин. Оскільки

перших філософів приваблювала саме природа, вони називали себе натурфілософами. Натурфілософія — не єдиний напрямок зацікавлень античних філософів. Можна дивуватися плюралізму концепцій, розглядаючи історію грецької філософії. Якщо в пізніх національних філософіях в основному переважає один напрямок, то в грецькій їх дуже багато. Так, мілетська філософська школа ґрунтується на принципі множинності першопочатків світу, а елейська школа бере за основу принцип єдності.

Геракліт бачить світ у русі та становленні, а Зенон (елей-ський) доводить неможливість пояснення руху взагалі, Анаксагор говорить, що елементи матерії поділяються до нескінченності, атомісти ж вважають, що ці елементи — неподільні.

Цікаво, що як одну з найвагоміших причин «грецького дива» розглядають античну демократію як владу вільних громадян, що володіли рабами. Існування античного демократичного полісу сприяло розвитку вільного мислення, дискусії і, таким чином, появі нових духовних горизонтів.

Розкриваючи перше питання, треба зупинитись на Мі-летській філософській школі, її основних представниках, які були не тільки філософами, а й видатними особистостями.

Так, перші філософські школи у Стародавній Греції виникли в VI ст. до н.е. в Іонії (територія Малої Азії). Центром філософії на той час було м. Мілет, тому часто вживають термін «мілетська школа». До іонійських філософів належить і Геракліт, який мешкав у м. Ефесі — сусідньому з Мілетом полісі. Центральною проблемою іонійської філософії була проблема першопричини. Засновником мілетської школи був Фалес Мілетський (кінець VII — початок VI ст. до н.е).

Вважають, що саме він визначив, що протяжність року складає 365 днів, які поділяються на 12 місяців по ЗО днів кожен; передбачив сонячне затемнення у 585 році до н.е; довів, що діаметр ділить коло на дві рівні половини; виміряв висоту єгипетських пірамід за їх тінню.

Особливу увагу треба звернути на те, в чому полягає значення Фалеса для розвитку світової філософії. Йдеться про запитання, яке він поставив уперше: «Що є все?».

Також відома космологічна концепція Фалеса, яка має три складових:

початок всього є вода;


Земля плаває на воді;

усе у світі має душу.

Саме в такий спосіб він висловив загальновідому думку про те, що вода — це єдине джерело всього існуючого.

Цікавим для знайомства з особою мислителя є думки, які йому приписують:

«Прекрасніше за все — космос, бо він є творіння Бога»; «Що є тяжко? — Пізнати самого себе»; «Що є легко? — Давати поради іншим»; «Я вдячний долі за три речі: по-перше, за те, що народився людиною, а не звіром; по-друге, за те, що чоловіком, а не жінкою; по-третє, що елліном, а не варваром», та ін.

Другий мілетський філософ Анаксімандр — родич Фалеса — теж був переконаний, що існувала єдина первісна матерія, з якої творилося все інше. На його думку, прама-терією було щось «невизначене», або «безмежне», яке філософ назвав «апейрон». При підготовці зверніть увагу на те, що це вже дещо абстрактне уявлення про першома-терію. Розвиваючи свою думку, Анаксімандр вважав, що апейрон певним чином обертається, і в цьому процесі з'являються протилежні якості — вологе й сухе, холодне й тепле. При подальшому змішуванні цих якостей виникають природні об'єкти. Так, сухе і холодне утворює землю; вологе і холодне — воду і т. д. Цікаво зазначити, що філософські уявлення Анаксімандра знаходилися під впливом міфологічних образів. Зокрема, це переконання про походження людей з черева рибоподібних істот.

Третій мілетський філософ Анаксімен — друг Анаксімандра, вважається ближчим у своєму вченні до Фалеса, оскільки праматерією вважає повітря. У своїй праці «Про природу» філософ стверджував, що все походить з повітря шляхом його згущення або розрідження. Так, вода — це згущене повітря, а вогонь — розріджене. Анаксіменові також приписують цікаве пояснення безмежності пізнавального процесу, яке дійшло до нас у різноманітних варіаціях. Якось, прогулюючись у садку, Анаксімен вів бесіду з одним зі своїх учнів. Учень запитав його, як, проживши таке довге життя, володіючи всебічним досвідом, філософ вважає багато питань нез'ясованими для себе. Замислившись, мудрець накреслив два круги — маленький і великий. Він пояснив, що маленький круг символізує знання учня, а великий круг символізує його знання. Все, що залишається поза ними — невідоме. Маленький круг має маленьке коло, отже, малий дотик з невідомим. У міру зростання обсягу (круга) знань, коло — дотик з невідомим — збільшується. Отже, чим більше знаєш, тим більше виникає нез'ясованих питань...

Неабияким генієм стародавнього світу вважають Ге-ракліта (540-480 рр. до н. e.), який жив у сусідньому з Мілетом полісі Ефесі.