Файл: MVB zagalna biologia.doc

5. Чому в темі 2 “Органічні речовини” розділу 11 не пропонується розв’язувати задачі на трансляцію? При вивченні якої теми можна розв’язувати вправи на зазначений біологічний процес?

Заняття 3

Тема: Методичний аналіз розділу “Організменний рівень організації життя”. Методика розв’язання задач з шкільного курсу генетики.

Мета: проаналізувати структуру і зміст тем розділу в програмі та підручнику відповідно завданням шкільного курсу біології. Ознайомитися з різними типами задач з генетики за вимогами шкільної програми .

Література :

1, 3, 4, 8, 10, 11, 15, 16, 18, 19, 23, 24, 27, 28, 29, 30

Розділ 13 “Організменний рівень організації життя” включає 8 тем і вивчається в 10 та 11 класах.

Теми 1 “Неклітинні форми життя”, 2 “Одноклітинні організми”, 3 “Багатоклітинні організми”, що вивчаються у 10 класі, характеризують життєві форми, що існують на неклітинному рівні – рівні органічних макромолекул (білків та нуклеїнових кислот); клітинному рівні: прокаріотичні, одноклітинні еукаріотичні та колоніальні організми; та на тканинному і органно-системному рівнях в аспектах будови, функціонуванні та регуляції функцій на прикладі найбільш чисельних та різноманітних царств живої природи – рослинному та тваринному.

В 11 класі продовжується вивчення розділу 13 темами 4 “Розмноження організмів”, 5 “Закономірності спадковості”, 6 “Закономірності мінливості”, 7 “Генотип як цілісна система”, 8 “Індивідуальний розвиток організмів”.

Основною дидактичної метою теми 4 “Розмноження організмів” є виявлення взаємозалежності між самовідтворенням живих систем на клітинному та організменому рівнях життя, узагальнення знань учнів про способи розмноження організмів.

Теми 5, 6, 7 вивчають основні закономірності успадкування ознак і формування генотипу та фенотипу організмів, розкривають шляхи реалізації генотипових задатків у фенотипові проявлення, аналіз біологічних основ явища різноманітності організмів в природі. Тут дається аналіз закономірностей незалежного та зчепленого успадкування ознак, розглядаються цитологічні основи процесу передачі генетичних задатків від батьківських організмів нащадкам, схематичне відображення якого є стрижнем у розв’язуванні задач з генетики в шкільному курсі. Розглядаються закономірності мінливості, умови формування фенотипових проявів генотипу. Широко реалізується принцип зв’язку теорії з практикою інформацією про прикладну значущість знань про закономірності успадкування ознак при вивченні основ селекції, біотехнології, мікроеволюційних процесів.

Знання про способи розмноження та цитологічні основи успадкування ознак і їх прояв у фенотип є основою теми 8, яка висвітлює питання особливості індивідуального розвитку організмів різних рівнів складності. Дається порівняльний аналіз етапів розвитку організмів тваринного та рослинного царств.

Розділ 13 має широкі внутрішньопредметні зв’язки з темами курсів біології рослин, тварин та людини, що дає змогу використовувати фактичні знання учнів для встановлення певних закономірностей процесу розмноження живих істот.

Завдання для самопідготовки:

Опрацювати структуру і зміст тем розділу “Організменний рівень організації життя” за програмою, підручником, логічно-опорними схемами (додатки 9, 10).

Хід заняття:

1.Співбесіда з питань для самопідготовки.

2.Опрацювати перелік генетичних понять, які необхідні для засвоєння учнями обов’язкових знань і вмінь з шкільного курсу генетики та селекції за програмою та робочими зошитами.

3.Опрацювати інструкцію до розв’язування задач (додаток 5). Скласти або дібрати типові задачі за допомогою додатка 11 на

а) успадкування окремої ознаки при повному домінуванні: під час розв’язування таких задач слід застосовувати закони успадкування ознак, відкриті Г.Менделем, а саме

10. закон одноманітності нащадків І покоління (F1) від схрещування гомозиготних організмів (якщо все потомство одноманітне за певною ознакою, то батьківські особини, які аналізувалися, є гомозиготними за цією ознакою);

11. закон розщеплення ознак у нащадків від схрещування F1 між собою у співвідношенні за генотипом – 1: 2: 1, а за фенотипом – 3: 1 (якщо в потомстві спостерігається розщеплення за ознаками, то батьківські організми є гетерозиготними)

форма запису задачі символами:

Р: ♀ АА х ♂ аа (F1) Р: ♀ Аа х ♂ Аа

G: А а G: А, а А, а

F1 Аа F2 АА 2Аа аа

б) успадкування окремої ознаки при неповному домінуванні: відбувається при проміжному прояві ознак у гетерозигот. Статистичний характер проміжного успадкування за фенотипом і за генотипом – 1: 2: 1;

в) визначення генотипів батьків при успадкуванні окремої ознаки при повному домінуванні;

г) успадкування ознаки при кодомінуванні;

д) на правило чистоти гамет;

е) дигібридне схрещування: правило (закон) незалежного комбінування станів ознак при дигібридному схрещуванні; коли кожна пара генів, які аналізуються, локалізована в окремій парі гомологічних хромосом (незчеплене успадкування) реалізується закон Менделя незалежного успадкування: при ди- і полігібридному схрещуванні успадкування кожної пари ознак відбувається незалежно від інших пар. Статистичний характер закону незалежного успадкування при дигібридному схрещуванні дигетерозигот за фенотипом –

9: 3: 3: 1.

Форма запису задачі символами:

Р: ♀ аавв х ♂ ааbb f1: ♀ АаВb х ♂ АаВb

G: АВ аb

F1 АаВb F2

♀ ♂	АВ	Аb	аВ	аb
АВ	ААВВ	ААВb	АаВВ	АаВb
Аb	ААВb	ААbb	АаВb	Ааbb
аВ	АаВВ	АаВb	ааВВ	ааВb
аb	АаВb	Ааbb	ааВb	ааbb

ж) зчеплене зі статтю успадкування: в особин певної статі статеві хромосоми (гетеросоми) можуть бути однаковими або різними. Існує три можливих типи локусів для генів у статевих хромосомах: 1)гомологічні ділянки Х- і У-хромосом; 2)негомологічні ділянки Х-хромосом (відсутні в У-хромосомах); 3) негомологічні ділянки У-хромосом (відсутні в Х-хромосомах). Під час розв’язування задач у генетичних схемах поряд із символами статевих хромосом записуються локалізовані в них гени (Х^АХ^а). Якщо у другій гетеросомі даного гену немає, то записують тільки символ хромосоми (Х^нУ або Х ^hУ).