Файл: MVB zagalna biologia.doc

ІІ. Аналіз методичної основи підручника:

- чи відповідає зміст підручника навчальній програмі;

• які види текстового компоненту використано при викладанні вивчаємої інформації, частка проблемного викладання матеріалу;

• з чого складається апарат організації засвоєння, співвідношення завдань репродуктивно-відтворювального і проблемно-пошукового рівня ;

• чи пов’язаний ілюстративний матеріал з текстом, його інформативність. Як сприяє його художнє оформлення активізації емоційної сфери учня;

• як підручник допомагає самостійному отриманню знань.

Додаток 3 План аналізу робочого зошита

• відповідність змісту і структури навчального матеріалу зошита шкільній програмі;

• чи запропоновано план вивчення теми, основні вимоги до знань і вмінь учнів з кожної теми;

• проаналізуйте логічність роботи з термінам: чи виділені основні поняття теми, особливо ті, що вказані у вимогах програми, яким чином встановлюються логічні зв’язки з раніше вивченними термінами і поняттями, чи передбачена система вправ на встановлення нових логічних зв’язків між новими знаннями та набутими раніше;

• проаналізувати, як методичний апарат зошита сприяє мотивації пізнавальної діяльності учнів ( чи є напочатку уроку – питання і завдання на актуалізацію знань, навичок; при вивченні нового матеріалу – завдання для усвідомлення, запам’ятовування, узагальнення, систематизації матеріалу, використання знань, навичок, вмінь; для перевірки знань – питання та завдання). Навести приклади;

• проаналізуйте характер питань. Знайдіть приклади питань проблемного і непроблемного характеру, які потребують коротких відповідей, систему вправ на повторення і використання знань у нестандартних ситуаціях;

• чи включені лабораторні та практичні роботи, передбачені навчальною програмою, надається інструкція до їх виконання;

• які методи і прийоми запропоновані для вивчення нового матеріалу, чи сприяють вони розвитку пізнавальної діяльності учнів;

• зверніть увагу на загальне оформлення зошита.

Додаток 4 Позиції тематичного плану

1. номер уроку в темі;

2. назва теми уроку;

3. тип уроку;

4. методи навчання (вид уроку);

5. матеріал на актуалізацію опорних знань;

6. основні поняття, що формуються на уроці

Додаток 5 Інструкція до розв’язування задач

У розв’язуванні будь-якої задачі можна виділити такі етапи:

1.Аналіз задачі. Прочитати і осмислити задачу; визначити, з якого розділу, до якої теми належить, про що запитується в умові; чи достатньо даних задачі для знаходження невідомої величини? Можна встановити зв’язок даної задачі з іншими з цього ж розділу, які розв’язували раніше.

2.Короткий запис умови. Що дано, що треба знайти. Складіть загальну схему розв’язку задачі. Якщо задача з генетики – використовуйте генетичні символи, якщо вона стосується обміну речовин – запишіть відповідні рівняння реакції, якщо з екології – складіть ланцюг живлення. Невідомі величини позначте через Х або фенотиповими радикалами. Схематичний запис допоможе виявити зв’язки між відомими і невідомими величинами, а також місце невідомої величини в умові задачі.

3.Пошук способу розв’язування задачі. Як правило, будь-яку задачу можна розв’язати у декілька способів. Якщо теоретичний матеріал містить закони, гіпотези, теорії – уважно продумайте висновки, які з них випливають, проаналізуйте загальні формули. Можливо, їх можна використати під час розв’язування даної задачі.

4.Процес розв’язування задачі. Розв’язують задачу поетапно, коротко формулюють ключові запитання кожного етапу. Ретельно перевіряйте результати розрахунків – помилка на проміжному етапі призведе до невірної кінцевої відповіді. Якщо на якомусь з етапів виникли труднощі, то поверніться ще раз до умови задачі – чи всю інформації ви використали?

5.Заключний етап. Перевірте правильність розв’язання задачі в цілому, сформулюйте і запишіть кінцеву відповідь.

Додаток 6 Типи і види уроків (за м.І.Махмутовим)

Додаток 7 Структури уроків розвивального типу

Структура уроку вивчення нового матеріалу:

1. початкове введення матеріалу з урахуванням закономірностей процесу пізнання;

2. вказівка на те, що учні повинні запам’ятати;

3. мотивація запам’ятовування і довгого збереження у пам’яті;

4. повідомлення або актуалізація техніки запам’ятовування (робота з опорними для пам’яті матеріалами, смислова групіровка);

5. первинне закріплення матеріалу під керівництвом вчителя шляхом прямого повторення, часткових висновків;

6. контроль результатів первинного запам’ятовування;

7. регулярне систематизуюче повторення через короткі, а потім більш тривалі проміжки часу із застосуванням різних способів відтворення матеріалу, в тому числі з диференційними завданнями;

8. внутрішнє повторення та постійне використання отриманих знань і навичок для отримання нових знань;

9. включення опорного матеріалу теми в контроль знань, регулярна оцінка результатів засвоєння та використання набутих знань.

Структура уроку формування вмінь та навичок:

1. постановка мети уроку;

2. повторення сформованих вмінь та навичок, що є опорою;

3. проведення вправ на перевірку опорних знань;

4. ознайомлення з новими вміннями, показ зразка їх формування;

5. вправи на їх засвоєння;

6. вправи на їх закріплення;

7. тренувальні вправи за зразком, алгоритмом, інструкцією;

8. вправи на перенос у східну ситуацію;

9. вправи творчого характеру;

10. підсумок уроку;

11. завдання додому.

Структура уроку закріплення і розвитку знань, вмінь та навичок:

1. повідомлення учням мети наступної роботи;

2. відтворення учнями знань, вмінь та навичок, які необхідні для виконання запропонованих завдань;

3. виконання учнями різних завдань, задач, вправ;

4. перевірка виконаної роботи;

5. обговорення виявлених помилок та їх корекція;

6. завдання додому (в разі необхідності).

Структура уроку контроля і корекції знань, вмінь і навичок:

1. повідомлення теми, мети і завдань уроку;

2. показ використання набутих знань, вмінь та навичок в життєвих ситуаціях;

3. перевірка знань фактичного матеріалу, фронтальна бесіда, індивідуальне опитування;

4. перевірка знань основних понять, законів та вміння пояснити їх сутність, письмова робота;

5. перевірка глибини осмислення знань та ступені їх узагальнення, самостійне співставлення узагальнюючих таблиць, письмове опитування;

6. застосування набутих знань при виконанні практичних завдань;

7. виконання комплексних творчих робіт;

8. підсумки уроку;

9. завдання додому.

Структура уроку перевірки знань:

1. організація класу на уроці, створення спокійної ділової атмосфери. Учні не повинні боятися контрольних робіт, тому що вчитель перевіряє їх підготовку до вивчення наступної теми;

2. постановка задач уроку. Вчитель повідомляє учням, який матеріал він буде перевіряти. Пропонує згадати відповідні правила і користуватися ними в роботі. Нагадує учням про необхідність перевірки власної роботи в кінці її виконання;

3. викладення змісту контрольної або перевірочної роботи (задач, завдань, питань, тестів, тощо). Завдання за обсягом та складністю повинні відповідати програмі та рівню підготовленості кожного учня;

4. підведення підсумків уроку. Фронтальне опрацювання кращих робіт, аналіз помилок в інших роботах, організація роботи над помилками (іноді проводиться на наступному уроці);

5. опрацювання типових помилок, вади знань, повторення шляхів їх ліквідації. Вдосконалення знань та вмінь.

Структура уроку узагальнення та систематизації знань:

1. повідомлення теми, мети, задач уроку;

2. повторення та узагальнення окремих фактів, явищ, закономірностей;

3. повторення та узагальнення понять і засвоєння відповідної системи знань;

4. повторення і систематизація основних теоретичних положень, основних ідей біологічної науки;

5. завдання додому.

Структура комбінованого уроку, який, як правило, має дві або декілька дидактичних цілей:

1. організація початку уроку;

2. перевірка домашнього завдання, висунення цілі уроку;

3. підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу через актуалізацію знань і практичних та розумових вмінь;

4. вивчення нового матеріалу, в тому числі і пояснення;

5. закріплення нового матеріалу і вивченого раніше, що пов’язаний з вивчаємою темою;

6. узагальнення і систематизація знань, вмінь та навичок, зв’язок з попередніми знаннями;

7. підведення підсумків уроку;

8. завдання додому;

9. попередня підготовка для вивчення наступної теми (не завжди проводиться).