Файл: MVB zagalna biologia.doc

Форма запису задачі символами:

Р: ♀ ХХ х ♂ ХУ

G: Х Х, У

F1 ХХ ХУ

4. Дібрати з біологічних посібників приклади задач на такі види взаємодії неалельних генів, як полімерія, компліментарність, епістаз. Скласти схему статистичної закономірності взаємодії неалельних генів. Порівняти статистичні співвідношення успадкування ознак при взаємодії анальних та неалельних генів.

5.Дібрати опорні поняття для формування загальнобіологічної категорії “мінливість” з попередніх курсів. Скласти план опрацювання порівняльної характеристики модифікаційної та спадкової мінливості.

6. З біологічних посібників дібрати приклади задач на види мутацій:

а) заміщення одних азотистих основ на інші (транспозиція);

б) зміну кількості нуклеотидних пар в структурі гена (дуплікація, інсерція, делеція);

в) зміну порядку послідовності нуклеотидів в структурі гена (інверсія).

6.Визначити різницю понять “геном” - “генотип” – “генофонд”. Обґрунтувати внутрішньопредметні зв’язки поняття “генофонд популяцій”.

7.Користуючись логічно-опорними схемами, скласти схему розвитку по одному представнику

мохоподібних, плауноподібних,

хвощеподібних, папоротеподібних,

голонасінних покритонасінних рослин.

Обґрунтувати еволюційне значення змін співвідношення в життєвому циклі спорофітів та гаметофітів у вищих рослин.

Питання для контролю та самоконтролю:

1. Структура і зміст тем розділу 13.

2. Визначити опорні поняття до тем 4 та 8 з програми попередніх курсів. Пояснити, в чому полягає ускладнення характеристик понять “розмноження” та “індивідуальний розвиток” в курсі загальної біології.

3. Встановити внутрішньопредметні зв’язки поняття “генетика популяцій” з попередніми темами ШКБ та подальшими темами загальної біології.

4. Визначити опорні поняття з попередніх розділів програми, які є базою для формування наступних категорій знань

Заняття 4

Тема: Методика викладання розділів “Надорганізмені рівні організації життя” та “Історичний розвиток органічного світу” в курсі загальної біології. Використання краєзнавчих знань при формуванні основних понять розділу. Особливості проблемного підходу до вивчення розділу.

Мета: проаналізувати структуру і зміст розділу в програмі та підручнику відповідно завданням шкільного курсу біології. Визначити шляхи застосування знань про екологічні проблеми в Україні і на Херсонщині.

Література:

1, 3, 4, 5, 6, 8, 11,15, 16, 19, 20, 23, 26, 30

Розділ “Надорганізмені рівні організації життя” є областю компетенції екології. Розглядаються закономірності існування живих істот на різних рівнях організації живої матерії, починаючи з молекулярного (генів) до екосистеми, екосфери. Зміст розділу побудовано за традиційним принципом розгляду відносин “організм –оточуюче середовище”: факторна екологія (аутекологія), екологія популяцій (демекологія), екологія угруповань та екосистем (синекологія). В розділ включено основи природоохоронної справи.

В шкільному курсі розділ поділено на дві теми. Тема 1 “Популяція. Екосистема” розглядає взаємовідносини живих систем на рівні популяцій, біоценозів, екосистем. Основною метою теми є вивчення екологічних механізмів адаптації до середовища існування і використання цих знань для збереження гомеостазу в природних системах.

Тема 2 “Біосфера” розглядає основи вчення про біосферу, основні екологічні проблеми і шляхи їх вирішення. Основна мета теми – розкриття механізмів керування продуктивними процесами в екосистемах з метою збереження сталості природних та антропогенних ценозів.

Розділ має потужний виховний потенціал в плані формування екологічно грамотної особистості. Основним способом формування пізнавального інтересу і розвитку творчого мислення у школярів – використання на уроках ідей проблемного навчання біології. Проблемний підхід формує навички самостійної роботи та вміння творчо нестандартно розв’язувати навчальні задачі, поширює кругозір. Основною формою передачі досвіду творчої діяльності є розробка вчителем проблемних біологічних задач.

Їх розв’язування може відбуватися за наступним планом:

1. вчитель формулює проблему, зачитує умову задачі, питання до учнів;

2. школярі самостійно виконують розумові дій та операції, що спрямовані на пошук вирішення даної проблеми; знаходять для цього необхідну нову додаткову інформацію;

3. учні пропонують нові способи розв’язання проблеми, оцінюють їх раціональність, вказують на недоліки запропонованих варіантів, продовжують пошук шляхів їх усунення;

4. школярі самостійно або за допомогою вчителя роблять висновки проведеної роботи, обґрунтовують вибір найкращого способу вирішення проблеми, якщо можливо – перевіряють його доцільність.

При оцінюванні якості розв’язання завдань творчого рівня можливо використання наступного алгоритму діагностування успішності учня:

12. проблема вирішувалась одним або кількома способами, що відомі учням, без їх зміни або комбінації;

13. проблема вирішена новим способом, в результаті комбінації кількох раніше відомих учням;

- проблема вирішена оригінальним, принципово новим способом.

Розділ “Історичний розвиток органічного світу” складається з двох тем: “Основи еволюційного вчення” та “Історичний розвиток і різноманітність органічного світу”. Перша тема присвячена вивченню головних закономірностей процесу еволюції – мінливості, пристосованості та видоутворенню. Основною метою теми є доказ взаємозв’язку цих загальнобіологічних властивостей живих систем, що зумовлені головним фактором еволюції природним добором: спадкова мінливість дає матеріал для добору, а пристосованість та видоутворення є його результатом. Друга тема є логічним продовженням першої, тому що сучасна систему розвитку органічного світу розглядається як результат дії еволюційних факторів та головних напрямків еволюції.

Розділ логічно вивчається останнім в шкільному курсі загальної біології, тому що для ознайомлення з положеннями синтетичної теорії еволюції, як сучасним етапом розвитку еволюційної теорії, необхідно залучання базових знань учнів з класичного дарвінізму, генетики та екології. Зміст розділу має велике світоглядне значення в плані формування у школярів ідей єдності живої природи, її цілісності та системності.

Завдання для самопідготовки:

1. Опрацювати структуру і зміст тем розділів “Надорганізмені рівні організації життя” та “Історичний розвиток органічного світу” за програмою, підручником, логічно-опорною схемою (додатки 9,10)

2. Дібрати краєзнавчий матеріал з питань екологічного стану в області або в країні за темами: “Екологічна ситуація в Україні (на Херсонщині)”, “Природоохоронне законодавство України”, “Участь Херсонщини у збереженні флори і фауни країни”.

Хід заняття:

1. Співбесіда з питань для самопідготовки.

2. Сформулювати екологічну проблему, використав при цьому дібрані краєзнавчі матеріали. За наданим в теоретичній частині заняття алгоритмом до розв’язання проблемних біологічних задач розробити план розв’язання конкретної проблеми. Зазначити можливі шляхи розв’язування проблеми.

2. Скласти логічну схему розвитку загальнобіологічних понять: “екологічні фактори”, “життєва форма”, “екологічна ніша”, “біоценоз”, “біогеоценоз”, “зміна біогеоценозів”, “вид”, “популяція”, “мікроеволюція”. Схема оформлення питання надана у занятті 1.

3. Визначити міжпредметні зв’язки при формуванні понять “органічний світ”, “розвиток органічного світу”.

4. Дібрати 2 задачі з екології і надати варіант їх розв’язання:

14. на правило “екологічної піраміди”;

15. складання ланцюгів живлення”.

5. Користуючись додатком 11, скласти 2 задачі на біологічну продуктивність деяких біоценозів та організмів.

Питання для контролю та самоконтролю:

1. Структура і зміст розділів.

2. Система розвитку основних екологічних понять розділу 14.

3. Методика використання краєзнавчого матеріалу при формуванні понять “біогеоценоз”, “зміна біогеоценозів”, “екологічні фактори”.

4. Особливості проблемного підходу до вивчення розділу.

5. Методика організації роботи учнів за творчими завданнями при вивченні розділу на уроках та у позаурочній роботі з екології.