Файл: MVB zagalna biologia.doc

Заняття 5

Тема: Методика підготовки і проведення уроку-лекції в курсі загальної біології.

Мета: вдосконалювати практичні вміння розкривати методичні особливості змісту, структури і методів викладання уроків-лекцій в системі уроків з окремої теми загальної біології, проводити їх аналіз та самоаналіз.

Література:

3, 4, 11, 13, 15, 16, 18, 20, 21, 22, 23, 29, 30

Шкільна лекція доцільна: при вивченні нового матеріалу, який мало або зовсім не пов’язаний з попереднім матеріалом; при узагальненні різних розділів вивченого навчального матеріалу з біології; в кінці вивчення цілої теми; при повідомленні учням відомостей про практичне застосування вивчаємих закономірностей; при виведенні складних біологічних закономірностей; при вивченні матеріалу проблемного характеру; а також при вивченні тем, які потребують використання мідпредметних зв’язків.

В залежності від дидактичної мети лекції бувають різних типів, серед яких найбільш поширеними у природничих дисциплінах є

1. Проблемна лекція. Це лекція з моделюванням протиріччя реального життя через їх представленість в теоретичних концепціях. Головна мета такої лекції – набуття знань учнями ніби-то самостійно.

2. Лекція-візуалізація. Основний зміст лекції представлено в образній формі (малюнках, графіках, схемах, тощо). Візуалізація розглядається в цьому випадку як спосіб інформації за допомогою різних знакових систем.

3. Лекція удвох. Ця лекція поєднує роботу двох вчителів, або вчителя і учня, які читають її за однією темою і взаємодіють на проблемно-організаційному матеріалі як між собою, так і між учнями. Проблематизація відбувається за рахунок форми проведення лекції і за її змістом.

4. Лекція-консультація за сутністю наближена до лекції пресс-конференції. Різниця полягає в тому, що її проводить спеціаліст, якого запрошують для професіонального огляду певних питань вивчаємої теми. Консультування через лекцію дозволяє активізувати увагу учнів.

5. Лекція з використанням ігрових методів (методу мозкової атаки, методу конкретних ситуацій тощо). В цьому випадку учні самостійно формулюють проблему і спробують її вирішити.

Умовами ефективного проведення лекції є:

• створення чіткого плану і повідомлення його слухачам;

• логічно струнке та послідовне викладання всіх пунктів плану з умовиводами та підсумками після кожного пункту;

• логічність зв’язків при переході від одного питання теми до іншого;

• доступність та ясність викладання матеріалу;

• використання різних засобів наочності і ТЗО;

• привчання школярів до фіксуючих записів під час лекції, вміння виділяти головне, підкреслювати основну думку, робити висновки тощо;

• підсумкова бесіда за темою лекції.

Завдання для самопідготовки:

1 .Підготувати теоретичні питання:

16. особливості розподілення уроків за типами в системі уроків з теми;

17. види уроку-пояснення нового матеріалу за поурочною системою викладання і їх методичні особливості;

18. основні прийоми згортання навчальної інформації, методика складання опорного конспекту з загальної біології.

2. Розподілити матеріал теми за лекційно-семінарським принципом навчання.

3. Скласти поурочний план уроку-лекції з теми загальної біології за вибором. Основну увагу приділити структуруванню етапу засвоєння нових знань і Складання логічно-опорної схеми з обраної теми відповідно дидактичним вимогам, продумати методику його опрацювання учнями на уроці, складання тематичного плану (додаток 4, 6, 7)

4. Підготуватися до представлення логічно-опорної схеми в аудиторії та демонстрації методики її опрацювання на уроці.

Хід заняття:

1.Аналіз складених конспектів поурочного плану за наступними позиціями:

• формулювання мети та освітніх задач уроку;

• вибір методів та методичних прийомів вивчення нового;

• добір необхідних засобів навчання;

• відповідність типу і виду уроку його структури;

• мотивація навчальної діяльності учнів;

• ознайомлення учнів з простим планом змісту теми, планом її викладання, основними проблемами і запитаннями теми;

• пояснення-викладання навчальної інформації з демонстрацією дослідів, організацією експерименту, яскравими фактами і прикладами. Застосування прийомів активізації уваги учнів під час пояснення теми. Складання опорного конспекту або опрацювання вже готового під час пояснення;

• логічність переходу до висновків, формулювання основних положень теми, повідомлення літератури для підготовки до семінарського заняття;

• запитання для закріплення основних знань учнів на репродуктивному рівні.

2.Відтворити урок в аудиторії. В якості учнів – студенти, які виконують всі розпорядження студента-учителя.

3.Дати письмовий аналіз та самоаналіз уроку (Додаток 8). Аналізуючи зміст уроку, звернути увагу на

• рівень науковості навчального матеріалу;

• повноту використання, обсяг змістовної інформації, логічні зв’язки між поняттями, термінологічну і орфографічну грамотність, застосування символів при складанні опорного конспекту;

• методичні підходи до організації процесу навчання (надавання проблемного характеру викладанню, звертання до підручника, застосування елементів бесіди, прийоми актуалізації опорних знань і вмінь учнів);

• способи організації зворотного зв’язку у навчальному процесі.

Зробити свої зауваження і пропозиції щодо поліпшення методики проведення уроку-лекції.

Питання для контролю та самоконтролю:

1.Методичні особливості шкільного уроку-лекції.

2.Перевага і недоліки цього виду уроків засвоєння нового матеріалу перед іншими.

3.Функції і види діяльності учителя і учня на уроці-лекції.

4.Критерії оцінювання логічно-опорних схем: а) за складанням; б) за застосуванням.

5.Скласти логічно-опорних схеми із тем:

1) “Неорганічний склад живої системи”

2) “Органічний склад живої клітини”

3) “Прокаріотичні та еукаріотичні клітини”

4) “Структурні компоненти еукаріотичної клітини”.

5) “Енергетичний обмін”,

6) “Біосинтез білку”,

7) “Фотосинтез”,

8) “Віруси і пріони”

9) “Одноклітинні форми життя”

10) “Принципи організації багатоклітинних організмів”

11) “Клітина – основа всіх видів розмноження”

12) “Закономірності незалежного успадкування ознак”

13) “Закономірності зчепленого успадкування”

14) “Модифікації та мутації”

15) “Онтогенез рослинного організму”

16) “Онтогенез тваринного організму”

17) “ Селекція та її методи”

18) “Екологічні фактори”

19) “Популяція і вид”

20) “Біогеоценоз”

21) “Обмін речовини та енергії в біосфері”

22) “Охорона природи”

23) “Еволюційні погляди на життя”

24) ”Синтетична теорія еволюції”

25) ”Виникнення життя на Землі”

26) “Мікроеволюція і макроеволюція”.

Заняття 6.

Тема: Методика проведення уроку-семінару як складової лекційно-семінарської системи навчання.

Мета: формувати практичні вміння розкривати методичні особливості уроків вдосконалення знань, вмінь і навичок на семінарських заняттях, самостійної роботи старшокласників на уроках загальної біології.

Література:

3 - 6, 8, 10, 11, 13, 15 - 23, 29, 30

Семінари – найважливіша форма виробки у школярів самостійності, активності, вміння працювати з літературою, творчо мислити і діяти.

Зазвичай, семінари мають триетапну організацію проведення і включають підготовчий, основний та заключний етапи.

Опрацювання основних положень лекційного матеріалу, поглиблення і поширення знань відбувається на семінарі як обов’язкової складової лекційно-семінарської системи навчання біології. Такий семінар має свої особливості у підходах до реалізації основних задач кожного етапу. В структурі такого семінару виділяють: корегуючу, навчаючу та контролюючу частини.

Корегуюча частина - своєрідний підготовчий етап семінару, що проводиться на уроці. Усно перевіряє засвоєння знань теоретичного матеріалу за темою семінару. Учні користуються літературою без обмежень, допомагають один одному.

Навчаюча частина - основний етап семінару, триває 20 хв., і має на меті виконання різних завдань і вправ спочатку за зразком, а потім у змінених ситуаціях, тобто на рівні аналітико-синтетичної діяльності закріплює, поглиблює знання і доводить їх до рівня вмінь. На цьому етапі семінару переважає письмова самостійна робота учнів за наданими інструктивними картками, що містять завдання з методичним супроводженням до їх виконання. Інструктивна карта для основного етапу включає диференційовані завдання трьох варіантів “А”,”В”,”С”. Варіанти створені за принципом наступності: ”С” – обов’язковий для всіх учнів і включає знання, що передбачені біологічним стандартом і відтворюються на рівні репродукції. Програма ”С” чітко визначає

• що вивчити, запам’ятати, які схеми, малюнки опрацювати, які зробити висновки;

• де конкретно прочитати про те, що треба вивчити, яку роботу провести з підручником та іншими інформаційними джерелами;

• якої послідовність дій дотримуватися при заповненні таблиці, виконанні тесту, лабораторного експерименту, опрацювання практичної навички.

Програма ”В” включає подібний навчальний матеріал, але без вказівок на методику його вивчення. Замість цього надається інструкція щодо формування відповідної навички. Програма ”В” створена для осмислення знань, які закладені у програмі ”С”, та засвоєння певних прийомів розумових дій при порівнянні за зразком.

Програма “А” включає завдання, які передбачають вільне володіння знаннями, вміннями, які містяться в програмі “В”.

Контролююча частина передбачає проведення заключного контролю протягом 15 хв. Це заключний етап, який передбачає перевірку набутих під час основного етапу знань і проводиться за системою подібних, але диференційованих за ступенем складності завдань. Проводиться наприкінці уроку-семінару або на наступному уроці. Письмовий контроль потребує розробки декількох варіантів завдань.

Завдання для самопідготовки:

1.Підготуватися до співбесіди з теоретичних питань:

• дидактичні задачі, методичні особливості, структура уроків-семінарів в системі уроків з теми;

• особливості групової форми роботи учнів на семінарах;

• функції вчителя по підготовці до уроку-семінару як обов’язкової складової лекційно-семінарської системи навчання.

2. Скласти поурочний план із інструктивною карткою до основного етапу уроку-семінару з відповідної теми загальної біології. Основну увагу приділити добору різнорівневих завдань теоретичного і практичного змісту для опрацювання навчального матеріалу, який розглядався на уроці-лекції (Додатки 6, 7, 12).

3. Підготуватися до представлення інструктивної картки в аудиторії.

Хід заняття:

1.Обговорення теоретичних питань для самостійної підготовки.

2.Аналіз складених поурочних планів за наступними етапами:

• визначення освітніх і розвивальних задач уроку-семінару;

• підготовчий етап семінарського заняття;

• зміст і розподілення завдань за рівнями складності для самостійної роботи учнів, методичні рекомендації до їх виконання;

• форма організації роботи учнів на уроці-семінарі;

• відповідність а) змісту семінарського заняття змісту лекційного уроку; б) змісту семінарського заняття вимогам до знань, вмінь, навичок, що визначені програмою.

3.Відтворення фрагментів уроку-семінару в аудиторії з наступним аналізом та самоаналізом (Додаток 8).