Файл: MVB zagalna biologia.doc

Питання для контролю та самоконтролю:

1.Методичні особливості уроку-семінару.

2.Функції і види діяльності учителя і учня на уроці-семінарі.

3.Скласти план проведення уроків-семінарів з тем:

Заняття 7.

Тема: Методика викладання уроку-семінару як самостійної форми навчання біології

Мета: формувати практичні вміння організовувати роботу старшокласників щодо самостійного набування знань, вмінь і навичок, а також представляти результати своєї роботи.

Література:

3 - 6, 8, 10, 11, 13, 15 - 23, 29, 30

Семінари як самостійна форма організації навчального процесу відрізняються від уроків:

1. самостійністю при підготовці до семінару, високою активністю учнів під час його проведення та обговорення результатів, оволодіння навичками роботи з літературою;

2. зміною організації етапів навчання (за послідовністю та змістом). Наприклад, домашнє завдання має випереджуючий характер, а його перевірка співпадає з вивченням нового матеріалу;

3. зміною функцій, які виконують вчитель і учні: вчитель – регуляційну та організаційну, а учні – інформаційну та навчальну.

За нової шкільною програмою з загальної біології 12-річної школи передбачено проведення подібних семінарів з різних розділів і тем курсу.

Методика підготовки до семінарського заняття передбачає

• своєчасну поінформованість учнів про мету, тему і план семінару. Продуманість плану внесення корективів з урахуванням підготовленості учнів та їх побажань;

• система підготовки включає: добір основної та додаткової літератури, характер консультацій, роботу консультантів, творчі групи, використання матеріалів стенду “Готуємося до семінару”, алгоритмів (як працювати з літературою, як писати тези, як готувати доповіді, як виступати, як рецензувати доповіді однокласників);

• розробка системи диференційних завдань (підготовка доповідей, рецензування, опонування, завдання для добору матеріалу у музеях, природі, підприємствах, навчально-дослідницькій ділянці, куточку живої природи, виготовлення схем, таблиць, графіків, демонстрацій тощо).

Завдання для самопідготовки:

1.Підготуватися до співбесіди з теоретичних питань:

• дидактичні задачі, методичні особливості, структура семінарів як самостійної форми навчання;

• функції вчителя по підготовці до семінару як самостійної форми навчання;

• різниця між уроками-семінарами в системі уроків з теми від семінарів як самостійної форми організації учнів в класно-урочній системі навчання.

2. Скласти план - конспект семінару з обраної теми у шкільній програмі із загальної біології. Кожен пункт плану представити у вигляді тез з відповідного питання.

3. Чітко виписати етапи проведення семінару, визначити методичні підходи до проведення окремих змістовних дій на уроці.

3. Підготуватися до представлення семінару в аудиторії.

Хід заняття:

1. Обговорення теоретичних питань для самостійної підготовки.

2. Аналіз складених поурочних планів за наступними етапами:

• визначення освітніх і розвивальних задач уроку-семінару як самостійної форми навчання біології;

• підготовчий етап семінарського заняття;

• логічність, актуальність та повнота розкриття змісту семінару;

• заключний етап семінару;

• аналіз роботи опонентів та рецензентів виступів на семінарі.

3. Відтворення фрагментів семінару в аудиторії з наступним аналізом та самоаналізом (Додаток 8).

Питання для контролю та самоконтролю:

1.Методичні особливості семінару як самостійної форми навчання біології.

2.Функції і види діяльності учителя і учня на уроці-семінарі як самостійної форми навчання біології.

3.Скласти план проведення семінару з певної теми, що визначена шкільною програмою з загальної біології.

Заняття 8.

Тема: Методика лабораторно-практичних уроків в курсі загальної біології.

Мета: вдосконалювати практичні вміння розкривати особливості методики лабораторно-практичних уроків із загальної біології. Провести фрагмент уроку і дати його аналіз, особливо звернути увагу на етапи підготовки, проведення та оцінювання роботи учнів.

Література:

2, 3, 4, 7, 8, 16, 20, 23, 28, 29

Практичну частину програми становлять лабораторні та практичні роботи. Лабораторні роботи є важливою обов’язковою складовою уроку біології, і, залежно від змісту матеріалу, що вивчається, рівня підготовки учнів, навчально-матеріальної бази, можуть виконуватися різними способами: демонстраційно, фронтально, групою або індивідуально.

Лабораторні роботи на різних етапах навчального процесу виконують різні функції і мають неоднакову структуру. Перед вивченням нового матеріалу лабораторний експеримент проводиться з метою накопичення фактів, необхідних для усвідомленого засвоєння теоретичного матеріалу. Структура такого різновиду лабораторної роботи наступна:

1. повідомлення мети роботи;

2. постановка проблеми, створення проблемної ситуації;

3. визначення способів та етапів її розв’язання;

4. інструктаж про прийоми роботи і фіксацію результатів;

5. контроль за роботою учнів, корекція їх дій;

6. узагальнююча бесіда;

7. підведення підсумків. Теоретична інтерпретація результатів експерименту.

Лабораторні роботи можуть проводитися в процесі вивчення нового матеріалу.

Основна функція таких дослідів – ілюстративна. Після вивчення нового матеріалу лабораторні роботи проводяться з метою комплексного застосування знань, навичок і вмінь, їх узагальнення та систематизації. Така лабораторна робота посилює самостійність учнів під час вирішення проблеми, формулюванні гіпотези, доборі способів її перевірки та етапів роботи, використанні обладнання та фіксації спостережень, аналізі результатів проведених дослідів і теоретичної інтерпретації отриманих фактів.

Лабораторні роботи, позначені зірочкою, виконуються за вибором вчителя з урахуванням матеріально-технічних можливостей, можуть бути замінені демонстрацією.

Демонстраційний експеримент можна проводити за наступною структурою:

1. визначення мети і задач експерименту;

2. відтворення і корекція опорних знань учнів;

3. мотивація навчання;

4. висунення проблеми або пізнавального завдання;

5. демонстрація досліду вчителем (учнем-лаборантом) і спостереження учнями;

6. аналіз фактів;

7. встановлення логічних зв’язків між побаченим і теоретичними знаннями учнів.

Практичні роботи використовуються для застосування знань, навичок в ситуаціях, наближених до реального життя.

Їх можна проводити:

- перед вивченням нової теми з метою актуалізації опорних знань і вмінь. Структура такої практичної роботи: відтворення і корекція опорних знань, вмінь та навичок – повідомлення учням роботи – контроль і корекція вчителем діяльності учнів – звіт – оцінка результатів.

- в процесі вивчення матеріалу вони можуть стати джерелом знань, опорою для розв’язування пізнавальних задач. Структура цього різновиду практичних робіт: вивчення нового матеріалу – обговорення застосування вивчаємого поняття на практиці – висунення проблеми або формулювання вчителем завдання – складання плану (моделі, алгоритму) виконання завдання – практичне виконання завдання – аналіз результатів – звіт – теоретична інтерпретація отриманих результатів (при необхідності) – оцінка роботи.

- після вивчення нового матеріалу практичні роботи сприяють зміцненню знань, навичок, вмінь, їх узагальненню і систематизації. Структура цього різновиду практичних робіт відрізняється від структури попереднього тим, що включається творче застосування комплексу знань, навичок та вмінь.

За пояснювальною запискою навчальної шкільної програми урок, на якому проводиться практична робота є різновидом уроку формування вмінь та навичок і сприяє застосовуванню теоретичних знань на практиці. Уміння застосовувати теоретичні знання на практиці мають обов’язково оцінюватися вчителем.

При організації самостійної лабораторної або практичної роботи на уроці вчитель застосовує фронтальну, групову або індивідуальну форми навчальної діяльності учнів. Можна пропонувати школярам різні плани самостійного опрацювання навчального матеріалу:

• план виконання інтелектуальної діяльності (порівняння біологічних об’єктів, алгоритм ров’язування задачі);

• план опису об’єкта;

• план проведення досліду;

• план виконання лабораторної або практичної роботи;

• план роботи з мікроскопом;

• план роботи з літературним джерелом.