Файл: Соціологія МК.doc

А студентка Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Мирослава Середа помітила у поді­ях, що розгорталися на Майдані її рідного міста, щось таке, чого не по­мітив жоден інший студент:

СИНХРОН

ПЕРЕБИВКА

Людей образили. У них відібрали правду і їхні чесні голоси. Зви­нувачуючи провладного кандидата у масових фальсифікаціях і обмані, мешканці України з'їжджалися до столиці, щоб відстояти правду. Днігі- ропетровці та одесити вину за ситуацію, що склалася, покладали перед­усім на Януковича, проте не знімали відповідальності й з Ющенка, киян­ка наголошувала, що винен бездіяльний Кучма. Не оминули у своїх зви­нуваченнях чинного президента харків'янка та львів'янка:

СИНХРОНИ (ВСІ РАЗОМ БЕЗ ПЕРЕБИВОК)

ПЕРЕБИВКА

Спілкуючись зі студентами інших регіонів, ми неодноразово з'я­совували, що часто володіємо різною інформацією про кожного з канди­датів. А причина таких розбіжностей зовсім проста - у нас різні дже­рела інформації. Залежно від того, який телевізійний канал студенти ди­вились - таку інформацію й одержували:

СИНХРОНИ (БЕЗ ПЕРЕБИВОК)

Виявляється, мати доступ до 5 каналу під час виборів - запорука одержати об'єктивну інформацію. Адже всі інші канали висвітлювали кандидатів у президенти однобоко.

ПЕРЕБИВКА

Відповіді на наше запитання про те, наскільки правдиво відомості ЦВК відобразили реальні результата голосування в окремих регіонах і в усій Україні, загалом були одностайними. Усі, крім студентки з Дніпро­петровська, стверджували, що в них все порахували правильно, водно­час звинуватили інші регіони у фальсифікаціях:

СИНХРОНІЇ (З ПЕРЕБИВКАМИ)

ПЕРЕБИВКА

Присутність на Майдані студентів із різних куточків держави під­твердили наші співрозмовники. Виявляється, досить велика кількість студентів не лише із Заходу, а й зі Сходу та Півдня відстоювала свою позицію на Майдані:

СИНХРОНИ (З ПЕРЕБИВКАМИ)

ПЕРЕБИВКА

Бажання жити краще - так пояснила позицію своїх земляків-студентів, які беруть участь в акціях непокори, студентка з Дніпропетровська:

СИНХРОН ⁴

Студентка з Одеси вважає головним те, що людина, яка обманула народ, не дасть йому нормально жити:

СИНХРОН

Студентка Інституту журналістики наголосила на тому, що всім таке життя вже просто набридло:

СИНХРОН

А от за словами харків'янки ситуація склалася б зовсім по-іншо­му, якби Януковича не визнали переможцем. Тоді і прихильників цього кандидата на вулицях Києва значно побільшало б:

СИНХРОН

А львів'янка наголосила на тому, що ніхто за студентів не відсто­яв би їхнього голосу і вибору:

СИНХРОН

ПЕРЕБИВКА

У досить складній ситуації з початком Помаранчевої революції опинилися вищі навчальні заклади. Попри те, що їх вважають, а найчас­тіше вони таки є осередками освіченості та культури, об'єднують у своїх стінах прихильників різних поглядів, їхньому керівннцтву довелося ухвалювати нерідко радикальні рішення. Тільки в одних навчальних зак­ладах ці рішення збігалися з позицією студентів, а у інших - ні. Наприк­лад, студентам із Дніпропетровська довелося писати вимушені ректор­ські роботи і відвідувати усі пари:

СИНХРОН

В Одеському університеті, за словами його студентки, вище керів­ництво відсторонююся від подій, проректори їх не підтримали, а більшість викладачів разом зі студентами відстоювала свій голос на Майдані:

СИНХРОН

У Київському та Львівському університетах студентам було легше відстоювати свою позицію, бо керівництво та викладачі їх підтримали:

СИНХРОН

А от у Харкові створився справжній безлад. Університет поділив­ся навпіл. Одна частина підтримала Ющенка, інша - Януковича, а рек­тор відгородився від подій хворобою:

СИНХРОН

ПЕРЕБИВКА

Тоді, коли ми розмовляли зі студентами, київський майдан Неза­лежності був ще помаранчевим від багатотисячного натовпу людей, які очікували на рішення Верховного суду та Верховної Ради України. Най­актуальніші питання тих днів стосувалися того, як довго ще витримає Майдан і чи не спорожніє завчасно. Про це ми запитали й наших спів­розмовників:

СИНХРОН (З ПЕРЕБИВКАМИ)

ПЕРЕБИВКА

Попри будь-які намагання завадити народові, спровокувати його на силові дії, студентка з Дніпропетровська прогнозує все-таки, як у казці - добрий кінець. Проте передбачає і неминучу економічну кризу:

СИНХРОН

Про складну економічну ситуацію, яка на нас чекає, згадала й киянка, однак, за її словами, Помаранчева революція залишиться на віки світлою сторінкою нашої історії:

СИНХРОН

А от одеситка вважає, що хто б не став президентом, тепер він зважатиме на думку народу:

СИНХРОН

Назвати переможця президентських виборів не змогла і студентка з Харкова, проте, як і її попередниці, спрогнозувала зниження рівня економіки:

Львів'янка ж стверджувала, що має надію на мирне розв'язання проблеми:

СИНХРОН

ПЕРЕБИВКА

За час розгортання Помаранчевої революції на політичній арені з'являлося чимало політиків. Серед них є такі, чиї імена щоденно при­вертали увагу української громади. Студенти по-різному оцінювали роль у цій ситуації Володимира Литвина, Сергія Ківалова, Тараса Чорновола, Сергія Тигипка, проте в один голос твердили про бездіяльність чинного президента Леоніда Кучми. Дивно, але навіть мешканці його рідного Дніпропетровська відгукувалися про нього негативно. Не було позитивних відгуків про чинного і від мешканців інших регіонів:

СИНХРОНИ (БЕЗ ПЕРЕБИВОК)

ПЕРЕБИВКА

Попри намагання деяких політиків роз'єднати Україну, на дум­ку студентів, зробити це їм не вдасться. Студенти одноголосно заявили, що ці події швидше консолідують регіони України, проте й застерігали від розпалювання сепаратистських настроїв:

СИНХРОНИ (З ПЕРЕБИВКАМИ)

ПЕРЕБИВКА

У контексті недавніх заяв деяких політиків Сходу про його еко­номічну незалежність трохи незвично звучали прогнози студентів щодо економічного стану їхніх регіонів. Із нашої розмови стало зрозуміло, що економіка саме Сходу та Півдня нашої держави найбільше потерпіла від політичних подій:

СИНХРОНИ (З ПЕРЕБИВКАМИ)

ПЕРЕБИВКА

І все-таки студентство - сила. Незалежно від того, якого канди­дата обрало, попри те, яким бачить розвиток подій і кого за них звинува­чує, і найголовніше - незважаючи, де мешкає і якою мовою спілкується. Незважаючи ні на що! Як у народній вже пісні «Разом нас багато, і нас не подолати». А на це треба зважати.

ПІСНЯ «РАЗОМ НАС БАГАТО»

5.3. Адреси сайтів Інтернету, що містять інформацію про ксд1

1. www.meta-ukraine.com (Відомості про соціологічні публікації в Україні)

2. www.ukrstat.gov.ua (Статистичні матеріали Держкомстату України)

3. www.sociology.kharkov.ua (Домашня сторінка харківських со­ціологів)

4. www.i-soc.com.ua (Домашня сторінка Інституту соціології НАН України)

5. www.socd.univ.kiev.ua (Домашня сторінка факультету соціоло­гії та соціальної психології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка)

6. www.socnet.narod.ru або SOCNET.ru в цій сітці (Сучасна росій­ська соціологія)

7. www.isras.rssi.ru (Інститут соціології Російської академії наук)

8. www.blackweUpublishers.co.uk/asp/sociolog.asp (Видання із со­ціології)

9. www.gallup.spb.ru/news/ (Новини Ґеллап у Росії)

10. www.socium.fom~~discurs.ru/ (Соціологічний онлайновий диску­сійний клуб «СОЦІУМ», Росія)

11. www.indepsocres.spb.ru (Домашня сторінка Центру незалежних соціологічних досліджень, Росія)

12. www.soc.pu.ru (Домашня сторінка Санкт-Петербурзького дер­жавного університету, ф-ту соціологи*)

13. ит'илgorod.org.ги (Домашня сторінка соціологічного клубу «Город», Росія)

14. www.fom.ru (Домашня сторінка фонду «Громадська думка», Росія)

15. www.kar.net/-i-soc/ (Журнал «Соціологія: Теорія, метоли, мар кетинґ»)

16. www.nir.ni/socio/skybubl./sj (<<Соииопогнческий журнал», Росія)

РЕКОМЕНДОВАНИЙ ПЕРЕЛІК ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ ЗАВДАНЬ ІЗ КУРСУ

1. Рівні соціології, їх взаємозв'язок.

2. Цілі та результати соціологічного дослідження.

3. Напрями соціології XX століття.

4. Причини кризи західної соціології 60-70-х років.

5. Формування цілей та завдань КСД.

6. Гіпотеза в КСД. Види гіпотез, їх вплив на стратегічний план дослідження.

7. Інтерпретація й операціоналізація понять в КСД.

8. Проблема вимірювання в КСД. Соціологічні шкали, їх види.

9. Репрезентативність КСД. Похибки репрезентативності.

10. Види вибірок. Побудова квотної вибірки.

11. Види вибірок. Ймовірнісна вибірка та її різновиди.

12. Види вибірок. Комбінована вибірка.

13. Дисперсійний, факторний і типологічний аналіз у КСД.

14. Системний аналіз загального, особливого і конкретного в ре­зультатах КСД.

15. Якість, надійність і достовірність інформації, одержаної мето­дом опитування.

16. Соціологічний тип мислення.

17. Суть методики контент-аналізу.

18. Якість, надійність і достовірність інформації, одержаної мето­дом спостереження.

19. Вимоги до інтерв'юера.

20. Правила формулювання запитань у запитальнику. Вимоги до них.

21. Побудова анкети. Техніка стадійного розгортання запитань.

22. Систематична і стихійна помилки в побудові вибіркової су­купності.

23. Переваги і недоліки різновидів ймовірних вибірок.

24. Обгрунтування та опис вибірки у програмі КСД.

25. Наукове спостереження.

26. Методика соціологічного експерименту.

27. Соціометрія як різновид опитування.

28. Складники програми КСД.

29. Види анкетування.

30. Методологічний і процедурний розділи програми КСД.

31. Використання матеріалів КСД у журналістиці.

32. Порівняльний аналіз журналістських та соціологічних методів освоєння дійсності.

33. Аналіз документів у журналістиці.

34. Наукове забезпечення об'єктивності журналістського опиту­вання. Різновиди опитування в журналістиці.

35. Значення соціології для організації журналістських спостережень.

36. Експеримент у журналістиці.

37. Розвиток соціології та її взаємозв'язок із журналістською практикою.

38. Стан соціологічного вивчення системи видавець-канал-аудиторія.

39. Сучасні КСД соціології журналістики.

40. Залежність ефективності журналістського виступу від його спрямованості на громадську думку.

41. Дієвість і ефективність журналістики. «Командна» журналістика.

42. Ефекти й цілі журналістського твору.

43. Визначення цілі журналістського твору.

44. Типи цілей журналістського виступу.

45. Критерії вибору цілі журналістського твору.

46. Поняття ефективності журналістики.

47. Результати КСД як поштовх до написання журналістського твору.

48. Соціологічна інформація як засіб підтвердження позиції жур­наліста.

49. Джерела соціологічної інформації.

50. Організація і соціологічний аналіз редакційної пошти.

51. Форми використання соціологічної інформації у ЗМІ.

52. Наукове забезпечення об'єктивності масового журналістсько­го опитування.

53. Вимоги до наукових методів збору інформації і журналістика.

54. Соціальні та психологічні причини недостатнього використан­ня результатів КСД у ЗМІ.

55. Системність журналістського мислення і соціологія.

56. Джерела соціологічної інформації.

57. Орієнтовна тематика соціологічних досліджень, які редакція може провести власними силами.

58. Особливості використання аналітичної соціологічної інформа­ції у ЗМІ.

59. Різновиди журналістського спостереження і застосування у них соціологічних принципів.

60. Аналіз документів у журналістиці.