Файл: Соціологія МК.doc

Будь-яке соціологічне дослідження за допомогою контент-аналізу легше проводити в тій редакції, де всі публікації і редакційну пошту відповідно кодують і закодовану інформацію зберігають у пам'яті ком­п'ютера або в картотеках¹.

Запитання для самоконтролю

1. Які Ви знаєте методи збору інформації?

2. Якими критеріями слід керуватися, визначаючи науковість методу збору інформації?

3. Що таке документ?

4. Які є види документів?

5. При контент- аналізі журналіст­ських текстів і ре­дакційної пошти традиційними категоріями є «те­ма», «проблема», «географія текс­тів»,«обсяг», «рі­вень аналітичнос- ті», «образ», «жанр», «профе­сія (вік, стать) ав­тора» тощо

   У чому суть традиційного аналізу документів?

6. У чому суть контент-аналізу?

Опитуванням називають метод збору первинної вербальної інфор­мації, оснований на безпосеред­ньому (інтерв'ю) чи опосередкова­ному (анкета) со­ціальному взає­мовпливові між дослідником і опи­туваним (респон­дентом)

2.2. Опитування та його види

Саме з цим методом найчастіше асоціюють соціологію, безпідставно вважаючи його найдоступнішим та універсальним. Таке ставлення до нього зробило його найпопулярнішим та найвідомішим.

Однак в опитуванні соціолог змушений зва­жати на дві дуже важливі речі. По-перше, під час опитування справді відбувається взаємовплив дослідника і респондента: дослідник впливає на опитуваного і способом формулювання запитань, і самими запитаннями (у респондента виникає дум­ка: оскільки про це запитують, то це важливо, принаймні для деяких людей). Опитуваний своїми відповідями теж впливає на дослідника - на його бачення проблеми, способи її розв'язання. По- друге, в результаті опитування дослідник одержує не розв'язок проблеми, а її оцінку чи спосіб розв'язання з погляду опитаної сукупності людей мовляти на виробничі теми, вдома - на побутові та пов'язані з відпочинком. І бесіда, і заповнення анкети в присутності інших людей (співробітників, членів сім'ї) майже завжди приводить до того, що дослідник одержує не відповіді людини з потрібними йому соціаль­но-демографічними ознаками, а відповіді колективні, що, знову ж, не одне і те ж.

---

Тому найоптимальнішими умовами опитування вважають спеціально відведену кімнату. Якщо ж такої немає, то дослідник мусить принаймні подбати, щоб уникнути впливу сторонніх чинників (інших людей, шуму тощо). Помилкою було б, наприклад, проводити опитування тоді, коли респондент паралельно зайнятий іншою роботою чи переглядом телепередачі. Суттєве значення має також формулювання запитань і те, як їх задають.

Щоб забезпечити надійність і достовірність інформації, запитальник слід побудувати так, щоб опитуваний:

• зрозумів запитання;

• зумів вибрати відповідь;

• зумів висловити її.

Найважливіше, щоб опитуваний не тільки міг, а й хотів щиро відповісти на запитання.

Залежно від потреби та умов, опитування проводять у вигляді анкетування, інтерв'ю чи соціометричного опитування.

---

2.2.1. Анкетування

Анкетування проводять тоді, коли треба опитати велику кількість людей на великій території, звести до мінімуму вплив дослідника на респондента і коли характер запитань дозволяє опитуваному самостійно, без допомоги дослідника, відповісти на них, а можливий вплив оточуючих на респондента несуттєвий.

Залежно від способу розповсюдження анкет анкетування поділяють на пресове, поштове і роздаткове.

Відомий випадок, коли студент- журналіст, який щодня в бібліотеці та в сусідів по гур­тожитку прочитував 5-6 газет, на запитання «Чи ре­гулярно Ви читаєте газети?» відповів - «нереґуля- рно», бо не передплачував і не купував жодної і не мав впевненості в тому, що йому й завтра потрапить до рук номер газети, яку він читав сьогодні

Під час пресового анкетування анкету публікують на сторінках газети чи журналу; відповівши на неї, опитувані свої відповіді до редакції чи соціологічного центру надсилають поштою. Пресова анкета - досить простий і оперативний метод розповсюдження анкет, вона дає змогу оперативно зондувати громадську думку деякої частини населення

Опитування та його види

про конкретні проблеми, особливо ті, в яких компетентними є читачі певного видання. Перевагою пресового анкетування є його економічність (затрати на нього невисокі). Важливо також, що добровільність участі в пресовому опитуванні й безсумнівна анонімність опитуваних забезпечують добросовісність, щирість і ґрунтовність відповідей.

Природа пресового анкетування така, що воно не може забезпечити достатньої репрезентативності. тобто здатності опитаних відобразити характеристики певної сукупності людей. До того ж частка пресових анкет, які повертаються, невелика: за оптимальних умов (велика площа, яку займає анкета, можливість безпосередньо в ній записувати відповіді, попередня оплата повернення анкети поштою) повертається не більше п'яти відсотків опублікованих у газеті анкет.

Скажімо, 16 листопада 1988 року «Комсомольская правда» опублікувала анкету із шести запитань з приводу виборчої системи. Редакція газети, яка тоді виходила багатомільйонним тиражем, одержала 6119 анкет, переважно, від містян із високим рівнем освіти, і все ж небезпідставно оцінила цей факт так: «Хвиля цієї активності сама собою свідчить про величезний інтерес до законопроек­тів, які обговорюються»¹.

---

Читачі навіть найтиражнішої га­зети - це ще не все населення регіону. До того ж, та частина аудиторії, яка вирішила від­повісти на пресову анкету, не може репрезентувати всіх читачів газети

У цьому плані ефективнішим є поштове анкетування: рівень повернення поштових анкет становить 30-50 відсотків. Під час поштового анкетування анкета розповсюджується серед потенційних респондентів поштою - за спеціально відібраними адресами, які разом забезпечують репрезентативність дослідження. Для забезпечення анонімності анкети надсилають разом із зашифрованою сигнальною карткою, яку потім опитуваний повертає окремим поштовим відправленням. Отже, під час поштового анкетування соціолог може проконтролювати, чи відповів конкретний респондент на анкету, але не може встановити, що саме відповів, і респондент має певність в анонімності своїх відповідей.

До поштового анкетування соціологи вдаються: а) якщо потрібно опитати велику кількість респондентів; б) якщо фінансування обмежене (таке анкетування дешевше від роздаткового); в) під час опитування на теми делікатні, що стосуються інтимного життя або ж гострих суспільних проблем, тобто запитань, на які люди воліли б відповідати анонімно. Щоб стимулювати повернення анкет, перед початком поштового анкетування про майбутню акцію повідомляють у засобах масової інформації Комсомольская правда. - 1988. - 16 ноябр.або ж листовно, вкладають у конверти різноманітні сувеніри для потенційного респондента - календарі, поштівки, транспортні схеми міста тощо. Важливо також, щоб потенційні респонденти отримали анкети напередодні вихідних. Найбільший ефект дає повторне, за 1-2 тижні, посилання анкет (якщо після першого не було відповіді). В окремих випадках це дає змогу збільшити рівень повернення до 60-70 і навіть 90 відсотків¹.

Ясна річ, що найвищий рівень повернення, якщо використати роздаткове анкетування, коші дослідник особисто роздає і збирає анкети. Правда, і в цьому випадку рівень повернення не завжди сягає 100-відсоткової межі.

Роздаткове анкетування має кілька варіантів.

Дослідник може, роздавши анкети, не бути присутнім під час їх заповнення (це посилює анонімність). В іншому випадку він може залишитися, консультуючи щодо правил заповнення (таке анкетування називають груповим). Вибір варіанта залежить від обставин, але головним критерієм є умови одержання максимально якісної інформації. З огляду на це в першому випадку (коли дослідник відсутній під час заповнення анкет) особливу увагу слід звертати на пояснення правил заповнення анкет. Якщо анкети збирають від кожного респондента зокрема, варто ще до заповнення анкети продемонструвати кільканадцять уже зібраних анкет, серед яких практично неможливо відшукати відповіді якоїсь конкретної людини. У другому випадку здавання анкет слід організувати так, щоб дослідник не торкався їх, аж поки не будуть здані всі. Опитувані можуть класти свої анкети в будь-яку частину стосика.

---

Запитання для самоконтролю

1. У яких випадках вдаються до анкетування?

2. Які є види анкетування?

3. У яких випадках вдаються до роздаткового анкетування?

4. У яких випадках вдаються до поштового анкетування?

5. Які Ви знаєте переваги і хиби пресового анкетування?

6. Які особливості поведінки анкет ера під час анкетування?

---