ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 04.04.2024
Просмотров: 252
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
Правознавство Конспект лекцій Тема 1. Основи теорії держави
1. Передумови і теорії виникнення держави і права
2. Поняття держави, її ознаки та функції
5. Правова та соціальна держава, громадянське суспільство
1. Поняття, ознаки і сутність права
2. Правові норми: поняття, ознаки, структура та види
4. Система права. Галузі та інститути права
5. Правовідносини: поняття, ознаки, структура, підстави виникнення, зміни і припинення
6. Правомірна поведінка. Поняття і види правопорушень
7. Поняття і види юридичної відповідальності
Тема 3. Основи конституційного права україни
1. Конституційне право України: поняття, предмет, метод
2. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
3. Народовладдя в Україні та форми його здійснення.
4. Виборче право та виборча система України
6. Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України, гарантії їх дотримання
7. Загальна характеристика системи органів державної влади
Тема 4. Основи адміністративного права україни
1. Адміністративне право: поняття, предмет, система, джерела
2. Адміністративні правовідносини
2. Адміністративне правопорушення. Адміністративна відповідальність
Тема 5. Основи фінансового права україни
1. Фінансове право України: предмет, система та джерела
4. Банківське право і грошовий обіг
Тема 6. Основи цивільного та сімейного права україни
1. Поняття і система цивільного права України
2. Поняття та склад цивільних правовідносин
3. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти цивільного права
5. Право власності та інші речові права
8. Сімейне право України: загальна характенистика
Тема 7. Житлове право: загальна характеристика
Тема 8. Господарське право україни: загальна характеристика
Тема 9. Основи трудового права та правові основи соціального захисту
1. Предмет, система і суб’єкти трудового права
3. Робочий час і час відпочинку
4. Правове регулювання оплати праці
5. Трудова дисципліна. Види відповідальності у трудовому праві
6. Правові основи соціального захисту
Тема 10. Основи екологічного та земельного права україни
2. Екологічні права та обов’язки громадян України
3. Правове регулювання використання природних ресурсів
4. Основи земельного права України
6. Управління земельним фондом
Тема 11. Основи кримінального права україни
2. Кримінальний кодекс України
3. Поняття злочину та його ознаки
5. Кримінальна відповідальність та її підстави
Тема 12. Судові та правоохоронні органи україни
1. Поняття правоохоронного органу
5. Судова система та органи юстиції
3. Механізм держави
Кожна держава створює різноманітні організації для здійснення своїх завдань і функцій, які у юридичній науці називають механізмом держави.
Механізм держави - це система органів, організацій, інших державних інститутів, які складають її організаційну основу та беруть безпосередню участь у здійсненні завдань і функцій держави.
До механізму держави входять:
-
органи державної влади;
-
громадянство;
-
територіальний устрій;
-
бюджетна, грошова, банківська системи;
-
Збройні сили та інші військові формування;
-
державні символи тощо.
Апарат держави - це система усіх державних органів, які здійснюють завдання та виконують певні функції держави.
Основними принципами діяльності державного апарату України є:
-
демократизм;
-
національна рівноправність;
-
законність;
-
суверенність;
-
розподіл повноважень органів держави;
-
поділ влади;
-
соціальна справедливість;
-
гуманізм і милосердя;
-
поєднання переконання і примусу;
-
гласність, відкритість, врахування громадської думки тощо.
Основними елементами, що складають державний апарат, є органи державної влади.
Орган держави - структурно організований елемент державного механізму, наділений владними повноваженнями та необхідними матеріальними засобами для здійснення завдань, пов’язаних із реалізацією тієї або іншої функції держави.
Державний орган характеризується наступними ознаками:
-
виявляє державну волю;
-
в його розпорядженні є державне майно, необхідне для реалізації його повноважень і функцій;
-
фінансування здійснюється за рахунок державного бюджету;
-
виступає від імені держави;
-
має свою компетенцію.
Ст. 6 Конституції України визначає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Отже, до системи держаних органів України належать: законодавчий орган - Верховна Рада України; глава держави - Президент України; органи виконавчої влади, що поділяються на вищі (Кабінет Міністрів України), центральні (міністерства, державні комітети), місцеві (обласні і районні, міст Києва й Севастополя державні адміністрації).
Органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст, тобто обласні й районні ради, а також органи місцевого самоврядування: міські, сільські, селищні ради та їх виконавчі органи є самостійною системою об’єднань громадян у громадському суспільстві.
Делеговані органами державної влади державні повноваження здійснюються також виконкомами й головами сільських, селищних, міських (міст районного та обласного підпорядкування) рад.
Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується за принципами територіальності і спеціалізації. Законом України „Про судоустрій” визначено таку систему судів загальної юрисдикції: місцеві суди; апеляційні суди, Апеляційний суд України; Касаційний суд України; вищі спеціалізовані суди; Верховний Суд України.
Відповідно до Конституції України в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Військові суди належать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані.
У самостійну систему органів держави виокремлюються контрольно-наглядові органи України. До них належать Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори, податкові, санітарні, пожежні, контрольно-ревізійні та інші державні інспекції.
Компетенція органу чи посадової особи – це сукупність прав і обов’язків, що їх має державний орган чи посадова особа як уповноважений орган держави в процесі виконання державних функцій.
Державні підприємства — вид державних організацій, які безпосередньо реалізують функції та завдання держави у сфері матеріального виробництва.
Державні установи — вид державних організацій, на які покладено завдання з реалізації функцій держави у сфері нематеріального виробництва. До них слід віднести установи у сфері культури, освіти, охорони здоров’я тощо.
4. Форми держави
Форма держави характеризує державу, визначає організацію державної влади і має відповідне правове закріплення. Всі її елементи фіксуються в конституції, законах і підзаконних актах. Форма держави об’єднує форму правління, форму державного устрою та державно-правовий (політичний) режим.
Форма правління – це організація верховної державної влади, порядок її утворення і діяльності, компетенція і взаємозв’язок її органів, а також їх взаємовідносини з народом. Розрізняють дві форми державного правління: монархія і республіка.
Монархія – це форма правління, при якій джерелом влади є одна особа, яка отримує владу у спадок (фараон, шах, цар, імператор). Існують дві форми монархії:
-
абсолютна монархія (історичний тип монархії, якому властива належність монарху необмеженої влади (Саудівська Аравія, Оман);
-
обмежена монархія (форма правління, що передбачає чітке обмеження влади монарха конституцією чи парламентом). Серед обмежених монархій розрізняють: дуалістичну (у руках монарха зосереджена виконавча і, частково, законодавча влада (Йорданія, Марокко); конституційну (парламентську), яка характеризується певним співвідношенням повноважень монарха й парламенту (Англія, Данія, Швеція, Японія); виборну; теократичну (монархія, у якій релігійний лідер є одночасно і главою держави); принципат (форма рабовласницької монархії, за якої зберігають республіканські установи, але влада фактично належить одній особі — принцепсові (першому у списку сенаторів).
Республіка - це форма правління, при якій джерелом влади є народна більшість, а вищі органи влади обираються громадянами. Залежно від особливостей повноважень глави держави та їх співвідношення із повноваженнями парламенту розрізняють республіки:
-
парламентські (характерне верховенство влади парламенту (Фінляндія, Індія, Туреччина, Італія);
-
президентські (характеризуються наявністю глави держави - президента, який поєднує повноваження глави держави та уряду (США, Російська Федерація, Аргентина, Мексика, Бразилія);
-
змішані (характеризуються сильною президентською владою та контролем парламенту за діяльністю уряду (Україна, Франція);
-
надпрезидентські (характеризуються зосередженням всієї повноти влади в руках президента (латиноамериканські країни, Білорусь, Туркменистан, Узбекистан та ін).
Форма державного устрою - це спосіб територіального устрою держави, який визначає порядок взаємодії центральної, регіональної та місцевої влад.
За формою державного устрою держави поділяються на прості та складні.
Простою або унітарною є держава, яка не містить у собі відокремлених державних утворень, які користуються певною державною самостійністю (Україна, Франція, Китай, Японія, Польща). Вони, зокрема, характеризуються:
-
цілковитою політичною єдністю;
-
єдиною системою державних органів;
-
єдиною системою законодавства;
-
єдиним громадянством;
-
можуть мати автономні утворення.
Складні держави формуються з окремих адміністративно-територіальних одиниць, які володіють певною державною самостійністю.
Федерація - це союзна держава, що складається з територій-суб’єктів, які мають обмежений суверенітет (США, Мексика, Росія, Канада). Для федерації характерні:
-
наявність двох рівнів державного апарату;
-
наявність двопалатного парламенту;
-
наявність дворівневої системи законодавства;
-
можливе подвійне громадянство та ін.
Конфедерація - це договірний союз держав, які об’єдналися для досягнення спільних цілей і зберігають свій суверенітет. Конфедерація характеризується:
-
відсутністю єдиного громадянства;
-
добровільним об’єднанням необхідних коштів для вирішення спільних справ;
-
створенням спільних органів шляхом рівного представництва;
-
має здебільшого лише історичний характер (Північна Америка XVIII ст., Німеччина XIX ст.).
Імперія - це складна держава, яка включає суверенну державу-метрополію - і підвладні їй несуверенні держави-колонії (Російська імперія, Османська імперія та ін.).
Політичний режим (державно-правовий) — це сукупність методів і засобів здійснення державної влади, її взаємодії з населенням.
Залежно від наявності демократичних інститутів політичні режими поділяють на демократичні і недемократичні.
Демократичні режими засновані на визнанні принципу рівності та свободи людей. Вони характеризуються:
-
гарантованістю проголошених прав і свобод громадян;
-
політичним плюралізмом;
-
законністю і правопорядком;
-
існуванням і рівноправністю всіх форм власності;
-
незалежністю правосуддя;
-
багатопартійністю та ін.