ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 04.04.2024
Просмотров: 254
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
Правознавство Конспект лекцій Тема 1. Основи теорії держави
1. Передумови і теорії виникнення держави і права
2. Поняття держави, її ознаки та функції
5. Правова та соціальна держава, громадянське суспільство
1. Поняття, ознаки і сутність права
2. Правові норми: поняття, ознаки, структура та види
4. Система права. Галузі та інститути права
5. Правовідносини: поняття, ознаки, структура, підстави виникнення, зміни і припинення
6. Правомірна поведінка. Поняття і види правопорушень
7. Поняття і види юридичної відповідальності
Тема 3. Основи конституційного права україни
1. Конституційне право України: поняття, предмет, метод
2. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
3. Народовладдя в Україні та форми його здійснення.
4. Виборче право та виборча система України
6. Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України, гарантії їх дотримання
7. Загальна характеристика системи органів державної влади
Тема 4. Основи адміністративного права україни
1. Адміністративне право: поняття, предмет, система, джерела
2. Адміністративні правовідносини
2. Адміністративне правопорушення. Адміністративна відповідальність
Тема 5. Основи фінансового права україни
1. Фінансове право України: предмет, система та джерела
4. Банківське право і грошовий обіг
Тема 6. Основи цивільного та сімейного права україни
1. Поняття і система цивільного права України
2. Поняття та склад цивільних правовідносин
3. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти цивільного права
5. Право власності та інші речові права
8. Сімейне право України: загальна характенистика
Тема 7. Житлове право: загальна характеристика
Тема 8. Господарське право україни: загальна характеристика
Тема 9. Основи трудового права та правові основи соціального захисту
1. Предмет, система і суб’єкти трудового права
3. Робочий час і час відпочинку
4. Правове регулювання оплати праці
5. Трудова дисципліна. Види відповідальності у трудовому праві
6. Правові основи соціального захисту
Тема 10. Основи екологічного та земельного права україни
2. Екологічні права та обов’язки громадян України
3. Правове регулювання використання природних ресурсів
4. Основи земельного права України
6. Управління земельним фондом
Тема 11. Основи кримінального права україни
2. Кримінальний кодекс України
3. Поняття злочину та його ознаки
5. Кримінальна відповідальність та її підстави
Тема 12. Судові та правоохоронні органи україни
1. Поняття правоохоронного органу
5. Судова система та органи юстиції
2. Правові норми: поняття, ознаки, структура та види
Правова норма - це загальнообов’язкове, формально визначене правило поведінки, встановлене або санкціоноване державою з метою регулювання суспільних відносин і забезпечення його організаційною та примусовою діяльністю.
Правові норми характеризуються такими ознаками: державно-владною природою; загальнообов’язковим характером; представницько-зобов’язуючим характером; формальною визначеністю; особливою внутрішньою структурою.
Кожна правова норма має особливу структуру, яка включає такі елементи:
гіпотеза - частина норми права, яка описує умови, обставини, з настанням яких можна чи необхідно здійснювати правило, що міститься в диспозиції;
диспозиція - частина норми, яка описує суб’єктивні права та юридичні обов’язки особи, яка знаходиться в певній нормативно-регламентованій ситуації;
санкція - частина норми права, яка описує юридичні наслідки виконання чи невиконання правила поведінки, передбаченого диспозицією. Санкції можуть бути каральними (штрафними), відновлюючими чи заохочувальними (позитивними).
У кожній державі існує й постійно створюється значна кількість правових норм. Ця обставина вимагає поділу їх на певні види, групи відповідно до тієї чи іншої ознаки.
Класифікація норм права дозволяє краще визначити місце правових норм в системі права і їх взаємозв’язки, з’ясувати функції правових норм і їх роль в механізмі правового регулювання, покращити правотворчу і правозастосовчу діяльність у державі.
3. Джерела права
Джерела права - це вихідні від держави чи визнані нею офіційно документальні форми вираження і закріплення норм права, які мають юридичне загальнообов’язкове значення.
Існують такі види джерел права:
-
правовий звичай - це правило поведінки, що склалося у процесі життєдіяльності суспільства, якому держава надала загальнообов’язкового значення і яке санкціонується й забезпечується державою;
-
правовий прецедент - це рішення судового або адміністративного органу щодо конкретної справи, яке стало обов’язковим для вирішення інших аналогічних справ. У правовій системі України така форма права не застосовується, вона характерна для англосакської правової системи (США, Англія, Австралія);
-
нормативно-правовий договір - це письмовий документ, у якому загальні правила поведінки встановлюються за домовленістю декількох суб’єктів;
-
релігійно-правові норми - релігійні норми, яким держава надала загальнообов’язкового характеру (у Ватикані, мусульманських країнах);
-
нормативно-правовий акт - це офіційний документ компетентних органів держави, який містить у собі юридичні норми. Це головне джерело права у всіх правових системах.
Нормативно-правові акти поділяються на закони та підзаконні акти. Нормативні акти діють у часі, просторі та відносно кола осіб. Характеризуючи дію нормативних актів у часі, слід розрізняти: набрання чинності, припинення дії, зворотну силу дії.
У теорії права розглядають такі варіанти набрання чинності нормативно-правовим актом: після 10 днів від моменту його опублікування; термін установлюється в самому нормативному чи у спеціально прийнятому акті; якщо нормативний акт не публікується, то з моменту його одержання виконавцем.
Нормативно-правові акти втрачають чинність унаслідок: закінчення строку давності, що на нього видався акт; прямого скасування конкретного акта
Закон - це нормативно-правовий акт законодавчого органу держави чи безпосередньо самого народу, який має вищу юридичну силу і особливий порядок прийняття і регулює найважливіші сфери суспільних відносин.
Законодавчий процес в Україні - закріплена у Конституції обов’язкова послідовність дій по створенню законів, яка включає такі етапи: підготовка й розробка законопроекту; законодавча ініціатива (внесення до органу законодавчої влади пропозиції щодо видання нового закону); обговорення законопроекту; прийняття закону; підписання закону; опублікування закону в офіційних виданнях („Голос України”, „Урядовий кур’єр”, „Відомості Верховної Ради України”); набрання чинності (Закон набирає чинності через 10 днів після його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування).
Підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі та з метою виконання закону, на підставі закону і відповідно до закону. До них належать:
-
укази та розпорядження Президента;
-
постанови Кабінету Міністрів;
-
інструкції та накази центральних органів виконавчої влади;
-
акти місцевих держадміністрацій;
-
локальні нормативно-правові акти.
Усі чинні нормативно-правові акти входять до складу системи законодавства.
4. Система права. Галузі та інститути права
Система права - це єдність усіх чинних юридичних норм певної держави, їх розподіл за галузями та інститутами права.
Галузь права - це сукупність правових норм та інститутів права, що регулюють певну сферу суспільних відносин.
Поділ усієї сукупності норм права на галузі здійснюється в залежності від предмету та методу правого регулювання.
Конституційне (державне) право - це система правових норм, насамперед принципів і норм Конституції, які закріплюють основи суспільного і державного ладу, засади політики і здійснення Державної влади, взаємодії держави і громадян, основні права, свободи й обов’язки громадян.
Адміністративне право - це система правових норм, які регулюють управлінські відносини в сфері здійснення виконавчої влади, розпорядчої діяльності державного апарату, його взаємовідносини з іншими державними, а також громадськими організаціями і громадянами. Неодмінною ознакою відносин, які регулюються адміністративним правом, є наявність у їх складі суб’єкта, наділеного державно-владними повноваженнями.
Фінансове право - це система правових норм, які регулюють відносини, що виникають у процесі здійснення фінансової діяльності, накопичення і використання фінансових ресурсів. Суб’єктами фінансових відносин можуть бути держава, її органи й організації, громадські структури, окремі громадяни.
Цивільне право - це система правових норм, які регулюють майнові (немайнові) особисті відносини, що складаються між фізичними та юридичними особами як рівноправними суб’єктами. Підгалузями цивільного права є авторське, спадкове право.
Сімейне право - це система правових норм, які регулюють особисті (немайнові) і майнові відносини подружжя, батьків, усиновлювачів і усиновлених, інших членів сім’ї і родичів.
Трудове право - це система норм права, які регулюють відносини у сфері здійснення трудової діяльності (порядок прийому і звільнення з роботи, умови праці та її охорони, час праці та відпочинку і т. ін.). Суб’єкти цих відносин можуть бути як рівноправними, так і знаходитися (один з них) у стані підлеглості.
Земельне право - система правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з використанням та охороною земельних ресурсів.
Цивільно-процесуальне право - це система правових норм, що регулюють відносини, пов’язані із судовим розглядом цивільних, трудових, сімейних та інших справ, виконанням судових рішень, а також здійсненням органами юстиції дій юридичного значення.
Кримінальне право - це система правових норм, спрямованих на боротьбу зі злочинами і встановленням міри кримінальної відповідальності за їх учинення.
Кримінально-процесуальне право - це система правових норм, які регулюють відносини, що виникають у діяльності правоохоронних органів та судів у зв’язку з викриттям злочинів, розслідуванням кримінальних справ, судовим розглядом та виконанням вироку.
Міжнародне право - це система правових норм, що регулюють взаємовідносини між державами (міжнародне публічне право) чи між громадянами різних країн та їх об’єднаннями (міжнародне приватне право). Міжнародне право не належить до галузей внутрішнього права держав, воно складається на основі міждержавних угод. Норми міжнародного права домінують у випадку протиріч з нормами внутрішнього права.
Підгалузь права - це складова частина галузі права, яка об’єднує норми права, що регулюють суспільні відносини певного виду. Як приклад підгалузі цивільного права є авторське і спадкове право, фінансового права - банківське право.
Інститут права - це таке угруповання норм права певної галузі чи підгалузі, що регулює конкретний вид чи сторону однорідних суспільних відносин. Наприклад, у цивільному праві є інститут права власності, норми якого регулюють відносини власності.