Файл: Правознавство конспект лекцій.doc

Правознавство Конспект лекцій Тема 1. Основи теорії держави

1. Передумови і теорії виникнення держави і права

Держава є формою організації суспільного життя, системою соціального управління, що забезпечує цілісність суспільства, його нормальне, стабільне функціонування.

Її виникнення обумовлене потребою суспільства зберегти свою цілісність за його розшарування на нерівні за своїм соціальним становищем верстви та необхідністю здійснення ефективного соціального управління за умов збільшення населення, заміни безпосередніх родоплемінних зв’язків на опосередковані від­носини товарообміну продуктами виробництва, що є проявом ускладнення суспільного життя.

Тому держава як універсальна політична форма організації суспільства виникла в результаті розпаду родового ладу. При­чинами виникнення держави у правовій науці прийнято вва­жати:

• три суспільні поділи праці (вирізнення скотарських пле­мен, відокремлення ремесла від рільництва, виникнення й роз­виток торгівлі);

• поява надлишкового продукту, сім’ї, приватної власності й майнової нерівності;

• утворення класів як великих груп людей з протилежними інтересами і поява міжкласових конфліктів;

• неспроможність суспільної влади первісного ладу врегу­лювати класові суперечності й конфлікти.

В подальшому економічно пануючі класи підпорядкували собі державу як гаранта свого привілейованого стану.

Таким чином, потреба суспільства у реалізації організаційно-правових функцій була головним фактором виникнення держави.

Право, як і держава, виникло завдяки необхідності управління соціальними процесами.

Причинами виникнення права у найбільш загальному вигляді прийнято вважати:

• потребу суспільства у врегулюванні економічних відносин, утвердженні статусу товаровиробників-власників;

• необхідність у забезпеченні стійких економічних зв’язків та умов для економічної самостійності;

• перетворення людини у відносно самостійного індивіда з претензією на соціальну свободу.

Таким чином, виникнення права пов’язане з розвитком вироб­ництва, ускладненням політичного і духовного життя суспільства, становленням особистості як учасника суспільних відносин та з формуванням держави, для якої право було механізмом суспіль­ного регулювання.

У теорії держави і права існують різноманітні концепції ви­никнення держави.

Однією з теорій виникнення держави і права є історико-матеріалістична теорія, прихильниками якої були Л. Морган, К. Маркс, Ф. Енгельс та ін. У вітчизняній юридичній науці вона набула домінуючого значення. Згідно з даною теорією держава - це продукт природно-історичного розвитку суспільства. Так, якщо первісне суспільство характеризувалося відсутністю дер­жави, то його подальший економічний розвиток призвів до по­яви матеріальних і соціальних умов виникнення держави. Логі­ка процесу виникнення держави відображена в уже згадуваних нами етапах розвитку суспільства: суспільний поділ праці, по­ява надлишкового продукту, приватної власності, майнової не­рівності, класів із протилежними інтересами та міжкласових конфліктів. В кінцевому рахунку класова боротьба призводить до появи держави як утворення, здатного шляхом примусу за­безпечити існування суспільства як єдиного цілого. При цьому економічно пануючий та наймогутніший клас одночасно стає й класом політично пануючим. Захопивши публічну владу, цей клас формує вигідні для себе органи влади. До того ж економіч­ний розвиток суспільства призводить до необхідності управляти суспільними справами. Ці функції бере на себе держава. В історико-матеріалістичній теорії розрізняють три основні форми виникнення держави: афінську, римську та германську, які по­в’язані з особливостями виникнення держави у цих народів.

Існують також інші концепції виникнення держави, а саме:

Теологічна (Фома Аквінський) - пояснює походження держави і права Божою волею. Основним у ній є ідея возве­личування держави, обґрунтування її вічності та недотор­канності. Держава підкорює собі громадян, а її розвиток залежить лише від релігійних діячів.

Патріархальна (Аристотель, М.К.Михайловський) - визнає виникнення держави як результат історичного роз­витку сім’ї. Як необмеженою і справедливою є влада батька в сім'ї, так священною визнається влада монарха.

Договірна (Ж.-Ж.Руссо, О.М.Радищев) - вважає дер­жаву результатом укладення угоди між людьми. Ця угода є виразом природної потреби людей до об’єднання та ведення спільних справ. Порушення умов договору приводить до заміни правителів природним чи революційним шляхом.

Психологічна (Л.Й.Петражицький, Т.Тард) – пояснює виникнення держави і права особливими властивостями людської психіки - потребою підкорятися волі сильнішого, усвідомленням залежності членів роду від жерців і вождів у період зародження держави і права. Держава визначається як спосіб керівництва суспільством видатними особами.

Насильства (Є.Дюрінг) - пояснює походження держави і права процесом завоювання одного народу іншим. Завою­вання, що є законом розвитку природи, потребує захоплен­ня нових територій, а відтак і управління ними. Цю функцію може виконувати держава.

Органічна теорія (Г.Спенсер) - проводилася аналогія між державою та біологічним організмом. На думку Спенсера, держава, подібно до біологічного організму, народжується, розмножується, старіє і гине. Як і біологічний організм, держава має політичне тіло – голову, тулуб, руки, ноги, що виконують відповідні функції.

Серед інших теорій походження держави заслуговують на увагу космічна, технократична та мусульманська. Прихильники космічної теорії пояснюють виникнення держави завезенням на землю політичної організації з Космосу іншими цивілізаціями. Сутність технократичної теорії виникнення держави полягає начебто в необхідності здійснювати управління технічними засобами та знаряддями праці. За теорією ісламістів, держава у мусульман виникає як служитель мусульманського права і слідкує за правильним відправленням правосуддя.

2. Поняття держави, її ознаки та функції

Держава - досить складне суспільне явище. В широкому ро­зумінні держава - це форма організації суспільства, яка вини­кає на певному етапі його розвитку. У вужчому розумінні дер­жава - це механізм здійснення публічної влади у суспільстві, механізм управління суспільством. У найбільш загальному ви­гляді в юридичній науці існує наступне визначення держави.

Держава - це особлива організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально неоднорід­ному суспільстві, за допомогою якої забезпечується його цілісність і безпека та здійснюється керівництво суспільством в інтересах цієї домінуючої частини.

До основних ознак держави належать:

• відокремлення публічної влади від суспільства, наявність професіоналів-управлінців;

• суверенітет, тобто верховенство державної влади на певній території;

• територія, в межах якої діють закони і повноваження держави;

• виключне право на видання законів і норм, обов’язкових для всього населення;

• право на податки і збори з населення (податки необхідні для матеріального забезпечення державної політики та утримання державного апарату);

• монополія на легальне (відкрите) використання сили при­мусу. З цією метою держава має армію, поліцію, службу безпе­ки та ін.

• здатність держави представляти і захищати інтереси домінуючої частини населення.

Суть і призначення держави виражаються в її функціях та завданнях, які вона покликана виконувати.

Функції держави - основні напрямки її діяльності, в яких відображаються й конкретизуються завдання і мета держави, відображаються її сутність, зміст і соціальне призначення у соціально неоднорідному суспільстві.

Залежно від територіальної спрямованості розрізняють внутрішні та зовнішні функції.

В силу того, як сучасна держава все більше перетворюється у „державу для людей”, її головною функцією стає охорона інте­ресів людини, захист її прав і свобод, забезпечення кожного члена суспільства належними умовами життя. Всі інші функції підпорядковуються головній.

Внутрішні функції - такі напрямки діяльності держави, в яких конкретизується внутрішня політика відносно економічних, ідео­логічних, екологічних, культурних та інших аспектів життя гро­мадянського суспільства:

політична: створення демократичних умов, інститутів для виявлення і координації інтересів різних груп суспільства;

економічна: створення умов для розвитку виробництва на основі визнання захисту всіх форм власності;

соціально-культурна: сприяння розвитку науки, культури, турбота про людину;

екологічна: охорона навколишнього середовища;

охоронна: захист державно-конституційного ладу;

правова: забезпечення законності та правопорядку в суспільстві, охорона прав і свобод громадян.

Зовнішні функції - основні напрямки діяльності держави за її межами, взаємовідносини з іншими державами, світови­ми громадськими організаціями і світовим співтовариством у цілому:

політична: розвиток міжнародних відносин на основі загальновизнаних принципів міжнародного права;

економічна: участь у створенні світової економічної системи на основі міжнародного поділу праці та інтеграції виробництва і праці;

культурна: міжнародна культурна співпраця;

захисна: оборона країни зовні;

правова: участь у міжнародному правовому співробітництві;

гуманістична: надання допомоги країнам, які постраждали від катастроф, стихійного лиха;

екологічна: створення екологічно безпечного навколишнього середовища у світовому масштабі.