Файл: Правознавство конспект лекцій.doc

• представляти і захищати права та інтереси громадян і юри­дичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, уста­новах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань;

• збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення;

• запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об’єднань, а від громадян — за їх згодою;

• ознайомлюватися на підприємствах, в установах і органі­заціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється за­коном;

• отримувати письмові висновки фахівців з питань, що по­требують спеціальних знань;

• застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чин­ного законодавства;

• доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові моти­вовані відповіді на ці клопотання і скарги;

• бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;

• виконувати інші дії, передбачені законодавством.

Адвокат може мати помічника або кількох помічників із чис­ла осіб, які мають вишу юридичну освіту. Умови роботи визнача­ються контрактом між адвокатом (адвокатським об’єднанням) і помічником адвоката з дотриманням законодавства про працю. Помічник адвоката може виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень останнього.

При здійсненні своїх професійних обов’язків адвокат зобов’я­заний неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб, не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення, та відмовитися від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

Адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю. Пред­метом адвокатської таємниці є питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацій, по­рад, роз’яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом при здійсненні своїх професійних обов’язків. Адвокату, помічнику адвоката, посадовим особам адвокатських об’єднань заборо­няється розголошувати відомості, що становлять предмет адво­катської таємниці, і використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.

Адвокат не має права прийняти доручення про подання юри­дичної допомоги у випадках, коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особам, інтереси яких супе­речать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як слідчий, особа, що провадила дізнан­ня, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивіль­ний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понятий, а також, коли в розслідуванні або розгляді справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебуває в родинних стосунках.

Рекомендовані нормативно-правові акти і література

1. Конституція України від 28 червня 1996 р.

2. Декларація про державний суверенітет України: Прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р. – К.: Україна, 1991.

3. Акт проголошення незалежності України: Прийнятий Верховною Радою України 24 серпня 1991 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. - № 38. – Ст. 502.

4. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.

5. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р.

6. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р.

7. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р.

   1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р.

   2. Кодекс законів про працю України.

   3. Закон України „Про зайнятість населення” від 1 березня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 14. – Ст. 170.

   4. Закон України „Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 49. - № 668.

   5. Закон України „Про відпустки” від 15 листопада 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 2. – Ст. 4.

   6. Закон України „Про колективні договори і угоди” від 1 липня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 36. – Ст. 361.

   7. Закон України „Про оплату праці” від 24 березня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 17. – Ст. 121.

   8. Закон України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” від 3 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 34. – Ст. 227.

8. Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 р. // Урядовий кур’єр. – 2001. – 17 січня.

9. Закон України „Про Національний банк України” від 20 травня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 29. – Ст. 238.

10. Закон України „Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - № 39. – Ст. 510.

11. Закон України „Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 р. (в редакції Закону від 24 грудня 1993 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 15. – Ст. 84.

12. Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” від 15 травня 2003 р. // Юридичний вісник. – 2003. - № 28 (12-18 липня).

13. Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в ред. від 30 червня 1999 р. // Офіційний вісник України. – 1999. - № 33. – Ст. 1699.

14. Закон України „Про всеукраїнський та місцевий референдуми” від 3 липня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 33. – Ст. 443; 1992. - № 35. – Ст. 515.

15. Закон України „Про громадянство” від 18 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 4. – Ст. 65.

16. Закон України „Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 20-21. – Ст. 190.

17. Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” (За станом на 5 березня 2001 року): Офіційне видання / Верховна Рада України.. – К.: Парламентське вид-во, 2001.

18. Закон України „Про авторське право та суміжні права” від 23 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 13. – Ст. 94.

19. Закон України „Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - № 20. – Ст. 142.

20. Закон України „Про міліцію” від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 4. – Ст. 20.

21. Закон України „Про об’єднання громадян” від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 34. – Ст. 504.

22. Закон України „Основи законодавства про загальнообов’яз­кове державне соціальне страхування” від 14 січня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 23. – Ст. 121.

23. Закон України „Про державні соціальні стандарти та дер­жавні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 48. – Ст. 409.

24. Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсій­не страхування” від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 49-51. – Ст. 376.

25. Закон України „Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 р.

26. Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 14. – Ст. 71.

27. Закон України „Про соціальні послуги” від 19 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 45. – Ст. 358.

28. Закон України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 21 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 5. – Ст. 21.

29. Закон України „Про державну соціальну допомогу мало­забезпеченим сім’ям” від 1 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 35. – Ст. 290.

30. Закон України „Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” від 21 червня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 42. – Ст. 213.

31. Закон України „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” від 16 листопада 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 1. – Ст. 2.

32. Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 4. – Ст. 19.

33. Закон України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” від 22 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 20. – Ст. 99.

34. Закон України „Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 4. – Ст. 14.

35. Закон України „Про судоустрій” від 7 лютого 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 27 – 28. – Ст. 180.

36. Закон України „Про міліцію” від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 4. – Ст. 20.

37. Закон України „Про Службу безпеки України” від 25 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 27. – Ст. 382.

38. Закон України „Про адвокатуру” від 9 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 9. – Ст. 62.

39. Закон України „Про нотаріат” від 2 вересня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 39. – Ст. 383.

40. Ариванюк Т.О. Сімейне право України: Підручник / За ред. В.С. Гопанчук. – К.: Істина, 2002.

41. Біленчук П.Д., Кравченко В.В., Підмогильний М.В. Місцеве самоврядування. Муніципальне право. – К., 2000.

42. Бондарєв Е.М., Бугай В.В. та ін. Цивільне та сімейне право України: Навч. посібник / За ред. В.В.Васильченка. – Д., 2003.

43. Вінник О.М. Господарське право: Курс лекцій. – К.: Атіка, 2004.

44. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2000.

45. Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілка. – К.: Наукова думка, 1999.

46. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / За ред. В.А.Клименка, М.І.Мельника. – К.: Правові джерела, 2002.

47. Муніципальне право України: Підручник. – К., 2001.

48. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Кол.авт: Г.Л.Знаменський, В.В.Хахулін, В.С.Щербина та ін.; За заг. ред. В.К.Мамутова. – К.: Юрінком Інтер, 2004.

49. Правознавство: Навч. посіб. / За ред. П.Д.Пилипенка. – Львів: Новий Світ, 2003.

50. Правознавство: Підручник / За ред. В.В.Копєйчикова, А.М.Колодія. – К.: Юрінком Інтер, 2004.

51. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави. – К., 2001.

52. Теорія держави і права: Навч. посіб. / За заг. ред. С.Л.Лисенкова, В.В.Копейчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2003.

53. Хрестоматія з правознавства: Навч. посіб. / Уклад. Л.О.Лоха, О.Д.Наровлянський. – К., 2003.

54. Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. Основи правознавства: Навч. посіб. / За заг. ред. І.П.Лаврінчук. – К.: Каравела, 2004.

55. Юридична енциклопедія: в 6 т. / Ред. кол.: Ю.С.Шемчушенко та ін. – К.: Укр. енцикл., 1998-2003 р.р.