ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 04.04.2024
Просмотров: 278
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
Правознавство Конспект лекцій Тема 1. Основи теорії держави
1. Передумови і теорії виникнення держави і права
2. Поняття держави, її ознаки та функції
5. Правова та соціальна держава, громадянське суспільство
1. Поняття, ознаки і сутність права
2. Правові норми: поняття, ознаки, структура та види
4. Система права. Галузі та інститути права
5. Правовідносини: поняття, ознаки, структура, підстави виникнення, зміни і припинення
6. Правомірна поведінка. Поняття і види правопорушень
7. Поняття і види юридичної відповідальності
Тема 3. Основи конституційного права україни
1. Конституційне право України: поняття, предмет, метод
2. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
3. Народовладдя в Україні та форми його здійснення.
4. Виборче право та виборча система України
6. Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України, гарантії їх дотримання
7. Загальна характеристика системи органів державної влади
Тема 4. Основи адміністративного права україни
1. Адміністративне право: поняття, предмет, система, джерела
2. Адміністративні правовідносини
2. Адміністративне правопорушення. Адміністративна відповідальність
Тема 5. Основи фінансового права україни
1. Фінансове право України: предмет, система та джерела
4. Банківське право і грошовий обіг
Тема 6. Основи цивільного та сімейного права україни
1. Поняття і система цивільного права України
2. Поняття та склад цивільних правовідносин
3. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти цивільного права
5. Право власності та інші речові права
8. Сімейне право України: загальна характенистика
Тема 7. Житлове право: загальна характеристика
Тема 8. Господарське право україни: загальна характеристика
Тема 9. Основи трудового права та правові основи соціального захисту
1. Предмет, система і суб’єкти трудового права
3. Робочий час і час відпочинку
4. Правове регулювання оплати праці
5. Трудова дисципліна. Види відповідальності у трудовому праві
6. Правові основи соціального захисту
Тема 10. Основи екологічного та земельного права україни
2. Екологічні права та обов’язки громадян України
3. Правове регулювання використання природних ресурсів
4. Основи земельного права України
6. Управління земельним фондом
Тема 11. Основи кримінального права україни
2. Кримінальний кодекс України
3. Поняття злочину та його ознаки
5. Кримінальна відповідальність та її підстави
Тема 12. Судові та правоохоронні органи україни
1. Поняття правоохоронного органу
5. Судова система та органи юстиції
2. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
Конституційний лад — сукупність основоположних правовідносин, закріплених нормами конституційного права (зокрема розділами І, III Конституції України).
Стаття 1 Конституції проголошує Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всій її території, яка складається із Автономної Республіки Крим, 24 областей, міст Києва і Севастополя. Частина друга ст. 2 Конституції України закріплює положення про те, що за своїм державним устроєм Україна є унітарною державою.
Стаття 3 Конституції визнає, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
За формою правління Україна — президентсько-парламентська республіка. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Ніхто не може узурпувати державну владу.
Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (ст. 6 Конституції України).
Стаття 10 Конституції затверджує статус української мови як державної в Україні.
Суспільне життя в Україні, відповідно до ст. 15 Конституції, ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.
Статті 13, 14, 16 Конституції визначають основні засади економічних відносин і гарантують рівноправність і захист усіх форм власності.
Статті 8, 9, 19 Конституції України закріплюють такі основні принципи побудови і функціонування національної правової системи як: верховенство права; найвищу юридичну силу Конституції; положення Конституції є нормами прямої дії.
Державними символами України, згідно зі ст. 20 Конституції, є: Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів; Великий Державний Герб України - встановлюється з урахуванням малого Державного Герба та герба війська Запорізького; Державний Гімн України - мелодія національного гімну на музику М. Вербицького зі словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України; Столицею України є місто Київ.
Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.
3. Народовладдя в Україні та форми його здійснення.
Народовладдя є основоположним принципом конституційного ладу України. Народовладдя в Україні здійснюється на основі Конституції через інститути безпосередньої чи представницької демократії. До інститутів безпосередньої демократії належать референдум та вибори.
Референдум — це спосіб прийняття громадянами шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення (ст. 1 Закону України „Про всеукраїнський та місцевий референдуми” від 3 липня 1991 року).
Враховуючи світовий і національний політичний досвід та теоретичні здобутки науки конституційного права можна класифікувати референдуми: за територіальною ознакою; за предметом; за змістом предмету.
За територіальною ознакою розрізняють референдуми:
1) всеукраїнський — призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їх повноважень. Згідно зі статтями 73, 85 Конституції виключно Верховна Рада призначає всеукраїнський референдум з питання про зміну території України; Президент, згідно з п.6 статті 106 Конституції, призначає всеукраїнський референдум щодо внесення змін до Конституції України, і, відповідно до статті 156 Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою.
2) місцевий — призначають відповідні ради з питань, що належать до їх компетенції: а) референдум, що проводиться у межах автономної Республіки Крим; б) референдум, що проводиться у межах інших адміністративно-територіальних одиниць.
Залежно від предмету розрізняють референдуми: обов’язковий (має місце у випадках, коли з певних питань рішення не може бути прийняте іншим шляхом); факультативний (проведення якого можливе, але не обов’язкове).
За змістом предмету всеукраїнські референдуми поділяються на: конституційні, коли шляхом референдуму вирішуються питання прийняття, затвердження або зміни Конституції; законодавчі, коли народним голосуванням вирішуються питання, пов’язані з прийняттям, затвердженням, зміною законів. До останніх належать, як правило, також референдуми щодо прийняття, зміни або скасування інших правових актів.
Проведення всеукраїнських та місцевих референдумів складається з таких етапів: призначення референдуму; підготовка і проведення референдуму; голосування і визначення підсумків; опублікування і введення в дію законів та інших рішень, прийнятих референдумом.
У всеукраїнському та місцевому референдумах мають право брати участь громадяни України, які на день проведення референдуму досягли 18-річного віку, дієздатні і постійно проживають на території України або області, району, міста, району в місті, селища, села.
Підготовка і проведення всеукраїнського референдуму проводиться за рахунок державного бюджету, а місцевих — за рахунок відповідних місцевих бюджетів.
4. Виборче право та виборча система України
Вибори — це форма безпосередньої демократії через формування представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом голосування. Уся система представницьких органів влади України базується на основі виборності. Вибори є формою безпосереднього здійснення влади самим народом при формуванні представницьких органів державної влади і засобом відбору уповноважених представників народу для участі в здійсненні державної влади.
Як інститут демократії виборча система є вираженням повновладдя народу в Україні. Змістом виборчої системи є комплекс суспільних відносин, які виникають у процесі формування рад різних рівнів. Виборча система протягом певного часу змінювалась відповідно до тих змін, які відбувалися в процесі розвитку держави і суспільства.
Виборча система — це сукупність організаційних, юридичних та інших засобів формування представницьких органів державної влади та місцевого самоврядування, здійснення громадянами своїх виборчих прав.
Мажоритарна система є найдавнішою серед виборчих систем. Мажоритарною вважається така система голосування за кандидата по виборчому округу та визначення результатів виборів, завдяки якій депутатські мандати (один або кілька) від округу одержують тільки ті кандидати, які отримали встановлену законом більшість голосів, а усі інші кандидати вважаються необраними. У 83 країнах світу застосовується мажоритарна система, в тому числі у США, Франції, Великобританії, Канаді.
При пропорційній системі депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості голосів виборців, зібраних кожною з них у межах виборчого округу. При застосуванні цієї системи округи завжди багатомандатні. Вперше ця система була запроваджена 1889 р. в Бельгії, а тепер її використовують 57 країн світу, в тому числі Ізраїль, ФРН, Іспанія, Італія, Португалія.
Існує й змішана система, що застосовує переважно модифіковану пропорційну систему представництва. Найпростішим варіантом змішаної виборчої системи є паралельне комбінування: певна частина представницького органу обирається за мажоритарним, інша — за пропорційним принципом (Болгарія, Грузія, Литва, Словенія).
В Україні також парламент обирається на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування за пропорційною системою. Усього обирається 450 депутатів — за списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі на основі пропорційного представництва.