ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 04.04.2024
Просмотров: 265
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
Правознавство Конспект лекцій Тема 1. Основи теорії держави
1. Передумови і теорії виникнення держави і права
2. Поняття держави, її ознаки та функції
5. Правова та соціальна держава, громадянське суспільство
1. Поняття, ознаки і сутність права
2. Правові норми: поняття, ознаки, структура та види
4. Система права. Галузі та інститути права
5. Правовідносини: поняття, ознаки, структура, підстави виникнення, зміни і припинення
6. Правомірна поведінка. Поняття і види правопорушень
7. Поняття і види юридичної відповідальності
Тема 3. Основи конституційного права україни
1. Конституційне право України: поняття, предмет, метод
2. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
3. Народовладдя в Україні та форми його здійснення.
4. Виборче право та виборча система України
6. Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України, гарантії їх дотримання
7. Загальна характеристика системи органів державної влади
Тема 4. Основи адміністративного права україни
1. Адміністративне право: поняття, предмет, система, джерела
2. Адміністративні правовідносини
2. Адміністративне правопорушення. Адміністративна відповідальність
Тема 5. Основи фінансового права україни
1. Фінансове право України: предмет, система та джерела
4. Банківське право і грошовий обіг
Тема 6. Основи цивільного та сімейного права україни
1. Поняття і система цивільного права України
2. Поняття та склад цивільних правовідносин
3. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти цивільного права
5. Право власності та інші речові права
8. Сімейне право України: загальна характенистика
Тема 7. Житлове право: загальна характеристика
Тема 8. Господарське право україни: загальна характеристика
Тема 9. Основи трудового права та правові основи соціального захисту
1. Предмет, система і суб’єкти трудового права
3. Робочий час і час відпочинку
4. Правове регулювання оплати праці
5. Трудова дисципліна. Види відповідальності у трудовому праві
6. Правові основи соціального захисту
Тема 10. Основи екологічного та земельного права україни
2. Екологічні права та обов’язки громадян України
3. Правове регулювання використання природних ресурсів
4. Основи земельного права України
6. Управління земельним фондом
Тема 11. Основи кримінального права україни
2. Кримінальний кодекс України
3. Поняття злочину та його ознаки
5. Кримінальна відповідальність та її підстави
Тема 12. Судові та правоохоронні органи україни
1. Поняття правоохоронного органу
5. Судова система та органи юстиції
КК України діє відносно певного кола осіб, у певних просторових та часових межах. Так, згідно зі ст. 4 КК України злочинність і караність діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час учинення цього діяння. Часом учинення злочину визнається час учинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності. Закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом’якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної дії в часі.
У відповідності до ст. 6 КК України особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України. Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України, а також, якщо його виконавець або хоча б один зі співучасників діяв на території України.
Питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представників іноземних держав та інших громадян, які за законами України і міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, не є підсудні у кримінальних справах судам України, в разі вчинення ними злочину на території України вирішується дипломатичним шляхом.
Ст. 7 КК України визначено, що громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за КК України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 8 КК України, іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами, несуть в Україні відповідальність у випадках, передбачених міжнародними договорами, або якщо вони вчинили особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України.
Разом з тим, ст. 25 Конституції України встановлює, що громадянин України не може бути виданий іноземній державі. Це правило поширюється і на ті випадки, коли іноземна держава хоче покарати українського громадянина за вчинений на її території злочин. Видача з цією самою метою іноземців чи осіб без громадянства може мати місце, якщо вона передбачена відповідними міжнародними договорами.
3. Поняття злочину та його ознаки
Злочин — передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.
Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК України, але через малозначущість не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі (ст. 11 КК України).
Злочин характеризують такі ознаки: суспільна небезпечність діяння; кримінальна протиправність; вина; кримінальна караність.
Залежно від ступеня тяжкості розрізняють такі категорії злочинів:
-
невеликої тяжкості — за які передбачене покарання позбавленням волі на строк не більше двох років, або інше, більш м’яке покарання;
-
середньої тяжкості — за які передбачене покарання позбавленням волі на строк не більше п’яти років;
-
тяжкі злочини — за які передбачене покарання позбавленням волі на строк не більше десяти років;
-
особливо тяжкі злочини — за які передбачене покарання позбавленням волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
В залежності від виконуваної ролі розрізняють такі види співучасників:
-
виконавець — це особа, яка у співучасті з іншими суб’єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що, відповідно до закону, не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений КК України;
-
організатор — це особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації;
-
підбурювач — це особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину;
-
посібник — це особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.
Залежно від кількості суб’єктів та умов вчинення ст. 28 КК України розрізняє такі види злочинів:
-
злочин, учинений групою осіб (якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою);
-
злочин, учинений за попередньою змовою групою осіб (якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення);
-
злочин, учинений організованою групою (якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи);
-
злочин, учинений злочинною організацією (якщо він скоєний стійким ієрархічним об’єднанням декількох осіб (три і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп).
4. Поняття складу злочину
Склад злочину — це сукупність передбачених Кримінальним кодексом ознак, які визначають суспільно-небезпечне діяння як злочин.
Елементи складу злочину:
1. Об’єкт злочину — те, на що спрямований злочин: власність, майнові та немайнові права, свободи і обов’язки громадян;
2. Суб’єкт злочину — фізична осудна особа, яка вчинила злочин (нею можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, що досягли 16, в окремих випадках — 14 років);
3. Об’єктивна сторона злочину — зовнішня форма злочинної діяльності, яка піддається спостереженню, оцінці. Включає: а) суспільно небезпечне діяння; б) злочинний наслідок діяння; в) причинний зв’язок між ними; г) спосіб вчинення діяння; д) місце, час, знаряддя і засоби вчинення злочину.
4. Суб’єктивна сторона злочину: вина — наявність у особи психічного ставлення до дії або бездіяльності у формі умислу або необережності. Форми вини: умисел: прямий; непрямий; необережність: злочинна недбалість; злочинна самовпевненість.
Мета злочину — це прагнення особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, досягти його злочинного результату. Мотив злочину — це внутрішні процеси, що відображаються у свідомості особи і спонукають її вчинити злочин.
5. Кримінальна відповідальність та її підстави
Кримінальна відповідальність — це один із видів юридичної відповідальності, правовий наслідок вчинення злочину, який полягає у застосуванні до винної особи заходів державного примусу у формі кримінального покарання.
Підставою для кримінальної відповідальності є факт учинення злочину та його склад. Вона застосовується лише судом і лише до особи, винної у скоєнні злочину.
Кримінальній відповідальності підлягає осудна особа за вчинення будь-якого злочину з 16 років, а за деякі найбільш небезпечні злочинні діяння кримінальну відповідальність встановлено з 14 років (ст. 22 КК України). Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК України, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру. Не підлягає покаранню особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до винесення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.