ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 04.04.2024
Просмотров: 279
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
Правознавство Конспект лекцій Тема 1. Основи теорії держави
1. Передумови і теорії виникнення держави і права
2. Поняття держави, її ознаки та функції
5. Правова та соціальна держава, громадянське суспільство
1. Поняття, ознаки і сутність права
2. Правові норми: поняття, ознаки, структура та види
4. Система права. Галузі та інститути права
5. Правовідносини: поняття, ознаки, структура, підстави виникнення, зміни і припинення
6. Правомірна поведінка. Поняття і види правопорушень
7. Поняття і види юридичної відповідальності
Тема 3. Основи конституційного права україни
1. Конституційне право України: поняття, предмет, метод
2. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
3. Народовладдя в Україні та форми його здійснення.
4. Виборче право та виборча система України
6. Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України, гарантії їх дотримання
7. Загальна характеристика системи органів державної влади
Тема 4. Основи адміністративного права україни
1. Адміністративне право: поняття, предмет, система, джерела
2. Адміністративні правовідносини
2. Адміністративне правопорушення. Адміністративна відповідальність
Тема 5. Основи фінансового права україни
1. Фінансове право України: предмет, система та джерела
4. Банківське право і грошовий обіг
Тема 6. Основи цивільного та сімейного права україни
1. Поняття і система цивільного права України
2. Поняття та склад цивільних правовідносин
3. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти цивільного права
5. Право власності та інші речові права
8. Сімейне право України: загальна характенистика
Тема 7. Житлове право: загальна характеристика
Тема 8. Господарське право україни: загальна характеристика
Тема 9. Основи трудового права та правові основи соціального захисту
1. Предмет, система і суб’єкти трудового права
3. Робочий час і час відпочинку
4. Правове регулювання оплати праці
5. Трудова дисципліна. Види відповідальності у трудовому праві
6. Правові основи соціального захисту
Тема 10. Основи екологічного та земельного права україни
2. Екологічні права та обов’язки громадян України
3. Правове регулювання використання природних ресурсів
4. Основи земельного права України
6. Управління земельним фондом
Тема 11. Основи кримінального права україни
2. Кримінальний кодекс України
3. Поняття злочину та його ознаки
5. Кримінальна відповідальність та її підстави
Тема 12. Судові та правоохоронні органи україни
1. Поняття правоохоронного органу
5. Судова система та органи юстиції
4. Служба безпеки України
Служба безпеки України — державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.
На Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист: державного суверенітету; конституційного ладу; територіальної цілісності; економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу; законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб.
До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління та економіки й інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
В оперативно-службовій діяльності Служба безпеки України дотримується принципів поєднання єдиноначальності і колегіальності, гласності і конспірації.
Організаційна структура Служби безпеки України визначається Президентом України. Систему Служби безпеки України складають: Центральне управління Служби безпеки України; підпорядковані йому регіональні органи; Служба безпеки Республіки Крим; органи військової контррозвідки; військові формування; навчальні, науково-дослідні та інші заклади Служби безпеки України.
До органів Служби безпеки України приймаються на конкурсній, добровільній і договірній основі громадяни України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров’я ефективно виконувати службові обов’язки. Критерії професійної придатності, зокрема юридичної обізнаності, визначаються кваліфікаційно-нормативними документами, які затверджуються Головою Служби безпеки України.
Служба безпеки України, відповідно до своїх основних завдань, зобов’язана:
-
здійснювати розвідувальну та інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами державної влади та управління України внутрішньої і зовнішньої діяльності, вирішення проблем оборони, соціально-економічного будівництва, науково-технічного прогресу, екології та інших питань, пов’язаних з національною безпекою України;
-
здійснювати заходи контр-розвідувального забезпечення дипломатичних представництв, консульських та інших державних установ, а також заходи, пов’язані з охороною державних інтересів у сфері зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності, безпекою громадян України за кордоном;
-
виявляти, припиняти та розкривати злочини, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України; проводити дізнання і слідство у цих справах; розшукувати осіб, які переховуються у зв’язку із вчиненням зазначених злочинів;
-
здійснювати контр-розвідувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України;
-
забезпечувати захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з боку окремих осіб та їх об’єднань;
-
здійснювати, відповідно до законодавства, профілактику правопорушень у сфері державної безпеки тощо.
Службі безпеки України, її органам і співробітникам для виконання покладених на них обов’язків надається право:
-
вимагати від громадян та посадових осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Служби безпеки України, перевіряти у зв’язку з цим документи, які посвідчують їх особу, а також проводити огляд осіб, їхніх речей і транспортних засобів, якщо є загроза втечі підозрюваного або знищення чи приховання речових доказів злочинної діяльності;
-
подавати органам державного управління обов’язкові для розгляду пропозиції з питань національної безпеки України, в тому числі про припинення роботи, пов’язаної з державними таємницями, яка виконується з порушенням встановлених правил;
-
одержувати на письмовий запит керівника відповідного органу Служби безпеки України від міністерств, державних комітетів, інших відомств, підприємств, установ, організацій, військових частин, громадян та їх об’єднань дані і відомості, необхідні для забезпечення державної безпеки України, а також користуватися з цією метою службовою документацією і звітністю;
-
входити у порядку, погодженому з адміністрацією підприємств, установ та організацій і командуванням військових частин, на їх територію і в службові приміщення;
-
використовувати з наступним відшкодуванням витрат та збитків транспортні засоби, які належать підприємствам, установам і організаціям, військовим частинам і громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав і організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, припинення злочинів, переслідування та затримання осіб, які підозрюються в їх учиненні, доставки до лікувальних установ осіб, що потребують термінової медичної допомоги.
5. Судова система та органи юстиції
У системі гілок влади судова посідає особливе місце. Її функцією є застосування прийнятих законодавчою владою законів та інших нормативних актів до конкретних умов, життєвих ситуацій і забезпечення верховенства права у житті суспільства, здійснення правосуддя.
Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України встановлюється Конституцією України та законом про Конституційний Суд України.
Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є їхнім громадянським обов’язком.
Справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, колегією суддів або суддею і народними засідателями, а у випадках, визначених процесуальним законом, — також судом присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд. Розгляд справ в апеляційному, касаційному порядку, а також в інших випадках, передбачених законом, здійснюється судом колегіально у складі не менше трьох професійних суддів відповідно до закону. Справи в порядку повторної касації розглядаються складом суддів відповідної судової палати (Військової судової колегії) Верховного Суду України згідно з вимогами процесуального закону.
Суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів визначаються Конституцією та законами України.
Гарантії самостійності судів і незалежності суддів забезпечуються:
-
особливим порядком призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення суддів;
-
незмінюваністю суддів та їх недоторканністю;
-
порядком здійснення судочинства, встановленим процесуальним законом, таємницею постановлення судового рішення;
-
забороною втручання у здійснення правосуддя;
-
відповідальністю за неповагу до суду чи судді, встановленою законом;
-
особливим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, встановленим законом;
-
належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів;
-
функціонуванням органів суддівського самоврядування;
-
визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки суддів, їх сімей, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.
Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від статі, раси, кольору шкіри, мови, політичних, релігійних та інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.
Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації щодо результатів розгляду його судової справи. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом. Учасники судового розгляду та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові нотатки. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання допускається з дозволу суду у порядку, встановленому процесуальним законом. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за рішенням суду у випадках, передбачених процесуальним законом.
Система судів загальної юрисдикції, відповідно до Конституції України, будується за принципами територіальності і спеціалізації. Законом України „Про судоустрій” передбачено таку систему судів: місцеві суди; апеляційні суди, Апеляційний суд України; Касаційний суд України; вищі спеціалізовані суди;
Згідно зі ст. 131 Конституції України у державі діє Вища рада юстиції. Вона складається з 20 членів. Верховна Рада України, Президент України, з’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох.
За посадою до складу Вищої ради юстиції входять Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.
До відання Вищої ради юстиції належать: внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад; винесення рішення відносно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності; здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України та судів вищих спеціалізованих судів і розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних і місцевих судів, а також прокурорів.
Систему органів юстиції складають: Міністерство юстиції України; Головне управління юстиції Міністерства юстиції в автономній Республіці Крим; обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції; районні, районні у містах управління юстиції; міські (міст обласного значення) управління юстиції (Постанова КМ України „Про систему органів юстиції” від 30 квітня 1998 р., № 592).
Забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина є одним із основних завдань Міністерства юстиції України, яке визначено головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної правової політики.
Основними завданнями управління юстиції є:
-
участь у забезпеченні реалізації державної правової політики, державної політики з питань громадянства, міжнаціональних та міграційних відносин;
-
сприяння розвитку системи надання правової допомоги з метою реалізації прав і свобод громадян, захисту законних інтересів фізичних та юридичних осіб;
-
забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина у визначеній сфері діяльності;
-
організація надання юридичних послуг з метою реалізації прав, свобод І законних інтересів громадян та юридичних осіб;
-
забезпечення в порядку, установленому законодавством України, своєчасного і неупередженого примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державних виконавців;
-
організаційне забезпечення та координація роботи державної виконавчої служби, установ нотаріату, органів реєстрації актів громадянського стану, інших органів та установ юстиції; реалізація основних завдань, визначених Мін’юстом України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими управліннями юстиції, щодо діяльності зазначених органів юстиції, здійснення контролю та заходів щодо поліпшення їх роботи;
-
державна реєстрація нормативно-правових актів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їхніх управлінь, відділів, інших структурних підрозділів;
-
легалізація місцевих об’єднань громадян та реєстрація інших юридичних осіб у порядку, встановленому чинним законодавством;
-
здійснення у випадках, передбачених законодавством, реєстрації прав на нерухоме майно, ведення реєстру застави рухомого майна та реєстру прав на нерухоме майно;
-
здійснення контролю за виконанням актів Мін’юсту стосовно нормативно-методичного забезпечення діяльності бюро технічної інвентаризації щодо проведення реєстрації прав власності на нерухоме майно;
-
організація діяльності, пов’язаної з громадянством та реєстрацією фізичних осіб;
-
методичне керівництво правовою роботою в місцевих органах виконавчої влади, на державних підприємствах, в установах і організаціях, надання зазначеним органам методичної допомоги у приведенні нормативних актів у відповідність до чинного законодавства;
-
розвиток правової інформатизації, формування у громадян правового світогляду;
-
організація роботи з кадрами апарату управління юстиції, установ юстиції, підвищення кваліфікації їхніх працівників.