ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 04.04.2024
Просмотров: 259
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
Правознавство Конспект лекцій Тема 1. Основи теорії держави
1. Передумови і теорії виникнення держави і права
2. Поняття держави, її ознаки та функції
5. Правова та соціальна держава, громадянське суспільство
1. Поняття, ознаки і сутність права
2. Правові норми: поняття, ознаки, структура та види
4. Система права. Галузі та інститути права
5. Правовідносини: поняття, ознаки, структура, підстави виникнення, зміни і припинення
6. Правомірна поведінка. Поняття і види правопорушень
7. Поняття і види юридичної відповідальності
Тема 3. Основи конституційного права україни
1. Конституційне право України: поняття, предмет, метод
2. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
3. Народовладдя в Україні та форми його здійснення.
4. Виборче право та виборча система України
6. Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України, гарантії їх дотримання
7. Загальна характеристика системи органів державної влади
Тема 4. Основи адміністративного права україни
1. Адміністративне право: поняття, предмет, система, джерела
2. Адміністративні правовідносини
2. Адміністративне правопорушення. Адміністративна відповідальність
Тема 5. Основи фінансового права україни
1. Фінансове право України: предмет, система та джерела
4. Банківське право і грошовий обіг
Тема 6. Основи цивільного та сімейного права україни
1. Поняття і система цивільного права України
2. Поняття та склад цивільних правовідносин
3. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти цивільного права
5. Право власності та інші речові права
8. Сімейне право України: загальна характенистика
Тема 7. Житлове право: загальна характеристика
Тема 8. Господарське право україни: загальна характеристика
Тема 9. Основи трудового права та правові основи соціального захисту
1. Предмет, система і суб’єкти трудового права
3. Робочий час і час відпочинку
4. Правове регулювання оплати праці
5. Трудова дисципліна. Види відповідальності у трудовому праві
6. Правові основи соціального захисту
Тема 10. Основи екологічного та земельного права україни
2. Екологічні права та обов’язки громадян України
3. Правове регулювання використання природних ресурсів
4. Основи земельного права України
6. Управління земельним фондом
Тема 11. Основи кримінального права україни
2. Кримінальний кодекс України
3. Поняття злочину та його ознаки
5. Кримінальна відповідальність та її підстави
Тема 12. Судові та правоохоронні органи україни
1. Поняття правоохоронного органу
5. Судова система та органи юстиції
5. Правовідносини: поняття, ознаки, структура, підстави виникнення, зміни і припинення
Правовідносини - це суспільні зв’язки, відносини, урегульовані правом і виражені у взаємних правах та обов’язках суб’єктів права, якими можуть бути як громадяни (фізичні особи), так і організації чи установи (юридичні особи).
Ознаки правовідносин: наявність сторін, які мають суб’єктивні права і юридичні обов’язки; здійснення суб’єктивних прав і юридичних обов’язків контролюється і забезпечується державою; мають вольовий характер.
Структура правовідносин включає: об’єкт; суб’єкти; зміст.
Об’єкт правовідносин - це ті реальні соціальні блага, що задовольняють інтереси та потреби людей і з приводу яких між суб’єктами виникають, змінюються або припиняються суб’єктивні права та юридичні обов’язки. Їх поділяють на матеріальні і духовні блага, дії суб’єктів правовідносин, результати їх діяльності.
Суб’єкти правовідносин:
-
фізичні особи (громадяни, іноземні громадяни, особи без громадянства);
-
юридичні особи (підприємства та організації різних форм власності, об’єднання громадян);
-
держава, республіки, територіальні громади.
Для того, щоб бути суб’єктом правовідносин, фізичні і юридичні особи повинні володіти правосуб’єктністю.
В правосуб’єктності фізичних осіб розрізняють:
-
правоздатність;
-
дієздатність;
-
деліктоздатність.
Правоздатність - здатність індивіда мати суб’єктивні права і юридичні обов’язки. Правоздатність виникає в момент народження людини і припиняється з її смертю.
Дієздатність - здатність своїми діями реалізовувати свої права та обов’язки. Правоздатність і дієздатність, як правило, поєднуються в одній особі. Рівень дієздатності залежить від вікових, фізичних та психічних факторів.
Деліктоздатність - це здатність особи нести юридичну відповідальність. Наприклад, кримінальну відповідальність несуть особи, яким до скоєння злочину виповнилося 16 років, а при деяких видах злочинів - 14 років.
Суб’єктивні права і юридичні обов’язки учасників правовідносин складають юридичний зміст правовідносин.
Юридичні факти - це конкретні життєві обставини, передбачені гіпотезою правової норми, які викликають виникнення, зміну чи припинення правовідносин.
Юридичні факти поділяються на:
-
правоутворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі;
-
позитивні і негативні;
-
постійно діючі та одноразової дії;
-
юридичні дії і юридичні події.
Юридичні події - це життєві обставини, що виникають, діють й припиняються незалежно від волі суб’єктів правовідносин (народження, смерть людини, хвороба, стихійне лихо).
Юридичні дії - це життєві обставини, виникнення, функціонування і припинення яких залежить від волі суб’єктів правовідносин. Вони поділяються на правомірні і неправомірні.
6. Правомірна поведінка. Поняття і види правопорушень
Правомірна поведінка - це відповідна юридичним нормам дія чи бездіяльність особи.
Існує декілька видів правомірної поведінки:
-
передбачена - поведінка, яка передбачає виконання покладених на особу обов’язків, здійснення тих чи інших активних дій (платити податки);
-
дозволена - поведінка, яка передбачає використання наданих суб’єкту можливостей певної власної поведінки (володіти, розпоряджатись майном);
-
заборонена - пасивна поведінка, коли суб’єкт повинен стримуватись від порушення заборон, установлених правовими нормами (не порушувати громадський порядок).
Протиправною поведінкою вважають поведінку, що характеризується порушенням норм права. Одним із видів такої поведінки і є правопорушення. Кожне правопорушення конкретне, оскільки його чинить конкретний індивідуальний або колективний суб’єкт у певний час, у певному місці.
Правопорушення - це дія чи бездіяльність, що здійснюється всупереч встановленим у суспільстві правовим нормам.
Для правопорушення характерні певні ознаки, а саме:
-
суспільна небезпечність (наносить шкоду інтересам суспільства, держави);
-
протиправність (порушує норми права);
-
винність (ставлення суб’єкта правопорушення до своєї поведінки);
-
караність (за його вчинення передбачена юридична відповідальність).
Структура правопорушення включає:
-
суб’єкт (дієздатна особа, яка здійснила правопорушення);
-
об’єкт (порушене матеріальне чи нематеріальне благо, яке захищається правом);
-
об’єктивну сторону (саму протиправну дію, її шкідливі наслідки, причинний зв’язок між дією і результатом);
-
суб’єктивну сторону (вину, тобто ставлення правопорушника до дії та її результатів у формі умислу чи необережності; розрізняють також і змішану вину: умисел і необережність).
В залежності від ступеня суспільної небезпечності правопорушення поділяються на злочини і проступки.
Злочин — суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину, за яке законом передбачена кримінальна відповідальність.
Проступки розрізняють:
-
адміністративні (порушення встановленого державою порядку в громадських місцях, а також порядку управління у різних сферах життєдіяльності суспільства);
-
дисциплінарні (порушення дисципліни праці, військової, навчальної, державної та інших видів дисципліни, внутрішнього розпорядку організації, установи);
-
цивільно-правові (заподіяння майнової шкоди, порушення інших майнових або особистих інтересів осіб, що захищаються законом).
Факт вчинення правопорушення та його склад є підставою для притягнення до юридичної відповідальності.
7. Поняття і види юридичної відповідальності
Юридична відповідальність - це передбачене законом і застосоване органами держави примусове обмеження або позбавлення правопорушника певних благ. Вона завжди супроводжується моральним осудом правопорушника.
Види відповідальності:
-
конституційна;
-
кримінальна - різновид юридичної відповідальності, що полягає у вживанні заходів кримінального покарання до фізичних осіб, винних у вчиненні злочину;
-
адміністративна - різновид юридичної відповідальності, під якою розуміють покладення на порушників загальнообов’язкових правил, що діють в управлінні та в інших сферах, адміністративних стягнень, котрі тягнуть для цих осіб обтяжливі наслідки майнового чи морального характеру;
-
дисциплінарна - різновид юридичної відповідальності працівника за порушення трудової дисципліни із застосуванням до нього догани та звільнення. Законодавством, статутами й положеннями про дисципліну для окремих категорій працівників можуть бути передбачені інші дисциплінарні стягнення;
-
цивільно-правова - самостійний вид ретроспективної юридичної відповідальності фізичної чи юридичної особи за порушення договірних зобов’язань, за заподіяння позадоговірної майнової шкоди, а також за порушення особистих немайнових прав.
-
матеріальна - різновид юридичної відповідальності працівника за матеріальну шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на нього трудових обов’язків.
Принципи юридичної відповідальності:
-
відповідальність винної особи за діяння, а не за виявлення наміру;
-
законність, невідворотність, доцільність і справедливість покладення юридичної відповідальності;
-
гуманність і своєчасність юридичної відповідальності.
Юридична відповідальність покладається на особу лише за наявності певних обставин, передбачених законом, зокрема підстави відповідальності. Такою підставою є факт вчинення правопорушення та його склад.
Притягаючи особу до юридичної відповідальності, держава переслідує такі цілі: охоронну; виховну; відновлюючу; профілактичну (запобіжну).
Тема 3. Основи конституційного права україни
1. Конституційне право України: поняття, предмет, метод
Конституційне право — провідна галузь права України, що являє собою сукупність правових норм, які закріплюють і регулюють суспільні відносини, що забезпечують організаційну і функціональну єдність суспільства як цілісної соціальної системи, основи конституційного ладу України, статус людини і громадянина, територіальний устрій держави, форми безпосередньої демократії, систему органів державної влади і місцевого самоврядування в Україні.
Предмет конституційного права України - особливе коло суспільних відносин у сфері політичної організації суспільства та функціонування державного механізму.
Предмет конституційного права України становлять: відносини політичного характеру та функціонування вищих органів державної влади; найважливіші економічні відносини; відносини, що стосуються правового статусу людини і громадянина; відносини, що складаються в процесі реалізації права народу України на самовизначення та відносини, пов’язані з державно-територіальним устроєм України; відносини, які визначають діяльність органів місцевого самоврядування.
Методи конституційно-правового регулювання — сукупність прийомів і засобів, за допомогою яких упорядковуються суспільні відносини, що є предметом галузі конституційного права (імперативний, диспозитивний, метод дозволу).
Суб’єктами конституційно-правових відносин є: народ України; громадяни України, іноземці та особи без громадянства; Українська держава; органи державної влади України; народні депутати, посадові і службові особи; політичні партії і громадські організації; територіальні громади, органи місцевого самоврядування; адміністративно-територіальні одиниці; державні та інші підприємства, установи, організації, навчальні заклади тощо.
Об’єктами конституційно-правових відносин є: державна влада; власність; волевиявлення народу; права, свободи, обов’язки людини і громадянина; суверенітет; розподіл компетенції між Україною і Автономною Республікою Крим; населення адміністративно-територіальних одиниць.
Систему джерел конституційного права України становлять: Конституція України; міжнародні акти про права людини, ратифіковані Верховною Радою України; Декларація про державний суверенітет України від 16.07.90 р.; Акт проголошення незалежності України від 24.08.91 р.; закони України, підзаконні акти; рішення Конституційного Суду України тощо.