ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 642
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
2) Специфіка фібрилярного білка амілоїду дозволяє виділити al-, аа-, af- і asc1- амілоїдоз.
3)Враховуючи розповсюдження амілоїдозу,
Грануляційна тканина (макро і мікроскопія)
Класифікація ексудативного запалення
Морфологічна характеристика склеромної гранульоми.
Механізми розвитку реакцій гіперчутливості
Порівняльна характеристика критеріїв злоякісності і доброякісності
Диференційні ознаки доброякісних і злоякісних пухлин
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
Хронічні лейкози лімфоцитарного походження
Некласичні прояви крупозної пневмонії:
Загальні прояви крупозної пневмонії:
Особливості бронхопневмоній залежно від віку хворих:
Морфологічні особливості залежно від виду інфекційного агента:
Патоморфологічна характеристика
Патоморфологічна характеристика
Патоморфологічна характеристика
Типові патоморфологічні зміни при бронхоектазах:
Патоморфологічна характеристика
Варіанти розвитку емфіземи легень:
1. Легенева (дихальна) недостатність.
3. Хронічна правошлуночкова серцева недостатність.
Патоморфологічна характеристика
Патоморфологічна характеристика
Класифікація Клініко-анатомічна класифікація раку легені:
Патоморфологічна характеристика Клініко-морфологічні форми гострої ангіни:
Патоморфологічна характеристика Морфологічні форми езофагіту:
Патоморфологічна характеристика Макроскопічні форми раку стравоходу:
Мікроскопічні форми раку стравоходу:
Патоморфологічна характеристика форм
Патоморфологічна характеристика форм
Патоморфологічна характеристика форм
Патоморфологічна характеристика
IV. За морфологічними змінами:
115. Парагрип – визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.
116. Респіраторно-синцитіальна інфекція – етіологія, патогенез, патоморфологія. Наслідки.
119. Морфологічні особливості пневмонії обумовленої короновірусною інфекцією.
120. Віл інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
121. Кір: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
122. Краснуха. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
123. Скарлатина: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
124. Поліомієліт: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
125. Дифтерія: етіологія, класифікація, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
Протозойні інфекції: токсоплазмоз патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
Токсоплазмоз – хронічне набуте або уроджене паразитарне захворювання, яке відноситься до зоонозів з переважним пошкодженням головного мозку і очей
ПАТОМОРФОЛОГІЯ
При уродженому токсоплазмозі (ранній фетопатії) :
Зміни в головному мозку мають характер уродженого пороку розвитку :
півкулі великого мозку зменшенні (мікроцефалія) з численними дрібними кістами, розташованими ланцюжком вздовж звивин збережена мозкова тканина ущільнена (гліоз), жовтувата (кальциноз)
Іноді спостерігається гідроцефалія
Мікроскопічно
Кісти, заповнені зернистими кульками
в збереженій речовині мозку поміж кістами відмічаються розростання волокнистої нейроглії
осередки кальцинозу з кулеподібними цистами
мікрофтальмія з помутнінням кришталика (катаракта), ділянки кальцинозу в сітківці та судинній оболонці
При пізній фетопатії
Осередки некрозу та кальцинозу
В зоні некрозу - псевдоцисти і вільнолежачі паразити
В корі, підкіркові, стовбуровій частині спостерігається продуктивний енцефаліт аж до повного зруйнування мозкової речовини, менінгіт, епендимі, часто значна гідроцефалія, іноді великі крововиливи
В сітківці та судинній оболонці очей продуктивно-некротичний риніт і увеїт зі змінами, аналогічними змінам у головному мозку і з псевдоцистами
При генералізованій формі у новонароджених і грудних дітей:
Зміни в мозку
Гепато- спленомегалія
Жовтяниця
Виразки у кишечнику
Міокардит
Інтерстиційна пневмонія
Мікроскопічно
В печінці та селезінці виявляється реактивний мієлоеритробластоз
В печінці, міокарді, нирках та ендокринних залозах –некрози, кальциноз, осередкова і дифузна лімфогістіоцитарна інфільтрація з домішкою еозинофілів, псевдоцисти
В печінці – холестаз
При набутому
в області вхідних воріт змін не спостерігається
При лімфогенній дисемінації може розвиватися тяжка
генералізована форма з висипом ураженням головного мозку і внутрішніх органів або
латентна форма яка має велике значення як джерело можливого зараження плоду
В лімфатичних вузлах відмічається дифузна гіперплазія і утворення гранульом із гістіоцитів плазматичних клітин і еозинофілів з багатоядерними гігантськими макрофагами
некроз зустрічається дуже рідко
У внутрішніх органах і головному мозку зустрічається дрібні некрози з каріорексисом продуктивні васкуліти інтерстиціальне або гранульоматозне запалення - проміжний міокардит і гепатит інтерстиційна пневмонія
У свіжих осередках ураження зустрічається псевдоцисти, які звільняється із м’язових,печінкових ниркових і інших клітин
При латентній формі відсутня тканина реакція в органах знаходяться лише цисти
Ускладнення
уродженого токсоплазмозу наслідок ураження головного мозку та очей які бувають причиною виснаження, паралічу, розумової відсталості, сліпоти
Приєднання вторинної інфекції обумовлює розвиток гнійного менінгоенцефаліту і піоцефалії
Смерть настає від прогресуючого ураження головного мозку
115. Парагрип – визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.
Парагрип – грипоподібне госте інфекційне захворювання, збудником якого є вірус парагрипу, характеризується переважним пошкодженням дихальних шляхів та помірною інтоксикацією
Етіологія + Патогенез
Збудник – РНК-вмісні віруси родини Paramyxoviridae.
Джерело інфекції –хвора людина або носій.
Шлях передачі: повітряно-крапельний.
Збудник спричиняє запалення, некроз і десквамацію епітелію. Переважна локалізація ураження у дорослих – слизова оболонка гортані та бронхів; у дітей часто розвивається несправжній круп. Віруси парагрипу можуть викликати гострий бронхіт та пневмонію.
Клінічно парагрип відрізняє поступовий початок та
помірний інтоксикаційний синдром, субфебрильна температура, сухий
(«гавкаючий») кашель, сиплість голосу.
Морфологія
Проліферація епітелію трахеї і бронхів з появою поліморфних клітин, маючих одне або декілька бульбашкових пікнотичних ядер
Такі клітини утворюють подушкоподібні розростання
Інтерстиційна клітинна реакція в легенях помірна
Крововиливи рідкі
Іноді спостерігається менінгоенцефаліт
Ускладнення в разі приєднання вторинної інфекції
Бронхопневмонія, ангіна, синусити, отит, євстахіїт
116. Респіраторно-синцитіальна інфекція – етіологія, патогенез, патоморфологія. Наслідки.
Збудник – РНК-вмісні віруси родини Paramyxoviridae.
Механізм передачі: повітряно-крапельний.
Збудник тропний до епітелію альвеол, бронхіол та
бронхів, де викликає некроз епітелію, набряк та запальну інфільтрацію, гіперсекрецію слизу.
Тому клінічно виділяють:
- Гострий бронхіт, спричинений респіраторно-синцитіальним вірусом
- Пневмонію, спричинену респіраторно-синцитіальним вірусом
Патоморфологія
проліферація епітелію дихальних шляхів й альвеол
у вигляді сосочків або пластів з кількох клітин
виражена лімфоїдна інфільтрація
при бронхопневмонії у запальному ексудаті знаходиться велика кількість крупних клітин, що утворюють симпласти
При генералізації інфекції зміни у кишечнику, печінці, підшлунковій, нирках клітинна запальна інфільтрація поєднується із сосочковими розростаннями епітелію, в ЦНС – осередковою проліферацією епендими
Наслідки смерть настає від пневмонії, легеневих ускладнень, обумовлених вторинною інфекцією а також від генералізованої інфекції
117. Аденовірусна інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.
Аденовірусна інфекція – гостре респіраторне захворювання збудником якого є аденовірус, хар. ураженням дихальних шляхів, кон’юнктиви, лімфоїдної тканини зіву та глотки, рідше кишечнику та лімфатичних вузлів черевної порожнини
Збудник – ДНК-вмісні віруси родини Adenoviridae.
Механізм передачі: повітряно-крапельний, рідше – фекально-оральний, контактний.
Вхідними воротами інфекції (залежно від механізму зараження) може бути епітелій носа, ротової частини горла, слизова оболонка кон’юнктиви, кишковий епітелій. Аденовіруси виявляють тропізм до клітин епітелію дихальних шляхів і лімфоїдної тканини.
За провідним клінічним синдромом виділяють такі типи
аденовірусної інфекції:
- аденовірусна хвороба (риніт, фарингіт, тонзиліт, трахеобронхіт)
- фарингокон`юнктивальна гарячка
- аденовірусний кон’юнктивіт
- епідемічний кератокон`юнктивіт
- аденовірусна пневмонія
- аденовірусний геморагічний цистит
- аденовірусний гастроентерит
- аденовірусні ураження ЦНС
- аденовірусні ураження при імунодефіциті
Легка форма
Гостре катаральне запалення верхніх дихальних шляхів, глотки, реґіонарний лімфаденіт та гострий кон’юнктивіт
Слизова оболонка гіперемійована, набрякла, з петехіальними крововиливами , лімфогістіоцитарною інфільтрацією і значною десквамацією епітеліальних клітин
У цитоплазмі злущених клітин фуксинофільні включення, у збільшених ядрах містяться включення аденовірусу
Тяжка форма
Обумовлена генералізацією або приєднанням вторинної інфекції
При ГЕНЕРАЛІЗАЦІЇ віруси розмножуються в епітеліальних елементах кишечника, печінки, нирок, підшлункової, гангліозних клітинах головного мозку
ВТОРИННА ІНФЕКЦІЯ морфологічні зміни в органах приєднуються некроз і нагноєння
Ускладнення
Отит
Пневмонія
Синусит
Ангіна
118. Коронавірусна інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.
Коронавірусна інфекція — вірусне антропонозне захворювання з групи гострих респіраторних вірусних інфекцій, характеризується ураженням верхніх відділів респіраторного тракту та незначно вираженою інтоксикацією
Рід Torovirus об'єднує декілька вірусів, що спричинюють захворювання у великої рогатої худоби та людей. Коронавіруси містять РНК
Ускладнення
-
Виражена інтоксикація
-
Ознаки набряку легенів
-
Прогресуюча гостра дихальна недостатність
-
Поліорганна недостатність
Патоморфологія:
Набряк
Утворення білкових глобул в паренхімі
Фібротичні зміни
Гіперплазія пневмоцитів
Фібрин в просторах альвеолярних
Проліферація фібробластів і альвеолоцитів
Фібробластичні кульки
Інфільтрація макрофагами
119. Морфологічні особливості пневмонії обумовленої короновірусною інфекцією.
Спостерігається спочатку інтерстиційна пневмонія - ексудація і запальне ураження переважає в інтерстиції легені
І потом розвивався гострий респіраторний дистрес синдром
Рання фаза - набряк, гіалінові мембрани, інфільтрація, крововиливи
Пізня - розвивається процес організації проліферації пневмоцитів , тобто спостерігається пневмофіброз
120. Віл інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
ВІЛ інфекція - це соціально небезпечне інфекційне захворювання, що розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), довготривалого переживання (персистенції) ВІЛ в лімфоцитах, макрофагах та клітинах нервової тканини. Хвороба характеризується прогресуючою дисфункцією імунної, нервової, лімфатичної та інших систем організму. Відповідно до сучасних уявлень ВІЛ-інфекція відноситься до невиліковних хвороб, має тривалий хронічний перебіг і, в разі відсутності ефективної терапії, закінчується смертю хворого.
Етіологія: ВІЛ належить до родини ретровірусів, підродини лентивірусів. У своєму складі він містить РНК. ВІЛ відносять до «повільних» вірусів, характерна риса яких полягає в тому, що вони розвиваються повільно і зумовлюють виникнення хронічної інфекції. Здатні проникати в середину генетичного апарату зараженої клітини. Віруси є тропними до певного типу клітин, які мають рецептори до даного вірусу. Крім того геном вірусу здатний вбудовуватися в геном клітини. Рецептором для ВІЛ є диференційний антиген CD4. Розташований на мембрані імунокомпетентних клітин Т-хелперів і Т-індукторів рецептор CD4 виконує функцію розпізнавання антигенів. Фіксація вірусу через gp120 ВІЛ-1 (або gp105 — у випадку інфікування ВІЛ-2) з мембранним рецептором CD4-клітини хазяїна блокує основну функцію цих імунокомпетентних клітин — сприйняття сигналів від антигенпрезентуючих клітин. Наступна за рецепцією реплікація вірусу веде до загибелі клітин, випаданню виконуваної ними функції, що й визначає розвиток імунодефіциту. В організмі людини є, крім імунокомпетентних Т-клітин, цілий ряд соматичних та інших клітин, які мають рецептори для ВІЛ, що зумовлює цитопатичний ефект в них у випадку проникнення вірусу. До таких клітин належать: моноцити, макрофаги, еозинофільні гранулоцити, мегакаріоцити, тимоцити, В-лімфоцити, нейрони, мікроглія, астроцити, судинний ендотелій, сперматозоїди, клітини хоріонтрофобласта плаценти.